У засіданні взяли участь Перший віце-прем`єр міністр – міністр фінансів України М.Я. Азаров, радник Президента України академік НАН України В.П. Горбулін, президент консорціуму «Індустріальна група» В.А. Гайдук, науковці НАН України, представники Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України.
На засіданні Президії НАН України була презентована тритомна колективна праця: «Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України», видана за редакцією академіка НАН України В.М. Гейця, академіка НАН України В.П. Семиноженка, члена-кореспондента НАН України Б.Є. Кваснюка.
Зі співдоповідями виступили академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України В.М. Геєць, голова Північно-східного наукового центру НАН та МОН України академік НАН України В.П.Семиноженко і заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Б.Є.Кваснюк. Доповідачами було відзначено, що кінець ХХ – початок ХХІ століття у глобальному вимірі ознаменувався посиленням та переорієнтацією процесів економічної транснаціоналізації. Вони супроводжувалися, з одного боку, інтенсифікацією вертикально-інтегрованої корпоратизації, а з іншого – розвитком сітьових структур, які підвищують інтегрований вплив на перспективи економічного зростання, оскільки в їх діяльності закладено інноваційні стратегії, що підтримуються відповідною політикою урядів окремих країн і значно прискорюють процеси формування суспільства та економіки знань.
Процеси, пов’язані з транснаціоналізацією економіки, спираються на боротьбу за ринки та, відповідно, вплив на владу окремих країн, чи навіть контроль над ними. Це дозволяє ще транснаціональним корпораціям контролювати ринки і отримувати відповідні прибутки, що визначаються у першу чергу результатами проривних інноваційних технологічних змін.
Масштаби подібних перетворень стали настільки значними, що, як результат, національні економіки окремих держав та вплив на них з боку урядів поступово почали втрачати своє значення у традиційному його розумінні, особливо у тих країнах, яким не вдалося згенерувати національні інноваційні системи, визнані найвизначнішим здобутком ХХІ століття.
Поряд з транснаціоналізацією, глобальною регіоналізацією, дисгармонійністю економічного життя, реальністю стає подальша поляризація, а значить і конфронтація між окремими регіонами світу і країнами, що обумовлює можливість дезінтеграції та фрагментації їх державних механізмів, насамперед, коли національні еліти виявляються неспроможними відповісти на глобальні виклики сучасності, здійснювати ефективні соціально-економічні перетворення, мінімізувати майнову диференціацію серед населення. Такі загрози можуть призвести у ХХІ столітті до втрати націями перспектив розвитку і надій щодо закріплення ліберально-демократичних цінностей.
У сукупності зазначені процеси є серйозними викликами, які початок ХХІ століття поставив перед нинішнім і прийдешніми поколіннями. Реальною протидією ним може бути лише кардинальний прорив у розбудові «суспільства знань», у якому інтелектуальний потенціал стає могутньою продуктивною силою. Повною і безпосередньою мірою це стосується і України.
В обговоренні доповіді виступили Перший віце-прем`єр міністр – міністр фінансів України М.Я. Азаров, радник Президента України академік НАН України В.П. Горбулін, президент консорціуму «Індустріальна група» В.А. Гайдук, директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України академік НАН України Ю.М. Пахомов, директор Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва д.е.н. Б.А. Малицький, радники Президії НАН України академіки Ю.І. Кундієв та К.М. Ситник, які високо оцінили представлену розробку і відзначили, що гостра необхідність здійснення швидкого прориву на шляхи динамічного інноваційного розвитку, яка об’єктивно постала перед Україною, висуває перед академічними установами відповідальні завдання обґрунтування шляхів і засобів розбудови економіки знань, посилення впливу науки на економічні, управлінські, соціальні процеси, що є вкрай важливим для ефективної відповіді української держави і суспільства на складні і суперечливі явища, що відбуваються в сучасному світі.
У заключному слові Президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон відзначив, що дослідження вчених Академії мають бути спрямовані на вироблення нових стратегічних підходів до підвищення конкурентноздатності України у глобальному конкурентному середовищі і механізмів їх практичного втілення у життя. При цьому було наголошено, що від того, як буде вирішуватись проблема розбудови економіки, заснованої на знаннях, залежить і доля науки, доля Національної академії наук України. Тому що наука може повноцінно розвиватися у сьогоднішньому світі лише тоді, коли вона є дієвою складовою реальної економіки, яка генерує і використовує технології інноваційного характеру.
У прийнятій Президією НАН України постанові накреслено комплекс наукових та науково-організаційних заходів, спрямованих на розвиток наукових досліджень проблем глобалізації і її впливу на Україну, розбудови «суспільства знань», а також на посилення ефективності взаємодії вчених з органами державної влади.