МУХА

Стреляла глазами, садилась на руки
За нос водила, всё понимала, а я думал – дура.

Ела с руки, щекотала ладошку
Хитрая муха - считала каждую крошку.

Мне крошек не жалко, была бы здорова
Милая муха и щекотала бы снова и снова.

Хитрая муха, коварная муха,
Жадная муха, глазастая муха
Не надо жужжать свои песни
В моё утончённое ухо.

Просилась на волю, косилась в окошко
И я отпускал, хоть и жалко немножко.

Но время приходит – стучится в окошко
Так жалобно смотрит, и я подставляю ей крошки в ладошке.

Хитрая муха, коварная муха,
Жадная муха, глазастая муха
Не надо жужжать свои песни
В моё утончённое ухо.

Но как-то под утро коварная муха
Меня укусила в моё утончённое ухо.

И я рассердился и плюнул в окошко
И хитрую муху прихлопнул ладошкой.

Хитрые мухи, коварные мухи,
Жадные мухи, глазастые мухи,
Не надо кусать человека в его
Утончённые ухи.

Полуночный Твист

Как только солнце село, Упал ночной туман
Аллеи и проспекты в скупом фонарном свете
Захлопнула ночь капкан
Глухие стены, под вой сирены
Последний трамвай равнодушно провожаю в депо
Город поёт на бис полуночный твист.
Из пастей подворотен бродячие коты
Ноют свои блюзы и служат им как музы
Хулиганы и менты
Глухие стены, под вой сирены
Последний трамвай равнодушно провожаю в депо
Город поёт на бис полуночный твист.
Город нервно дремлет устало смотрит сны
Под свист и хохот ветра настойчивым светом
Умирающей Луны
Глухие стены, под вой сирены
Последний трамвай равнодушно провожаю в депо
Город поёт на бис полуночный твист.

старий і добрий світ

Колись давно був я хлопчиком малим
Був Місяць оксамитовим та сонце золотим
Але холодний вітер з тих холмів повіяв
Примусив іти геть – нічого я не вдіяв.

Дує вітер, рука тремтить,
Вертає мене вітер в старий і добрий світ.

Жменю квітів сухих в кишені тримаю
Літо геть пішло та я все пам’ятаю.
Жовтневий вітер мене додому приніс
З пожовклим листям пожбурив униз.

Дує вітер, рука тремтить,
Вертає мене вітер в старий і добрий світ.

Квіти в кишені шурхітом крил
Я пам’ятаю портвейн твоїх тонких блакитних жил.
Я пам’ятаю листя на м’якому волоссі
Боюся, що все мені тільки здалося бо

Дує вітер, рука тремтить,
Вертає мене вітер в старий і добрий світ.

Я ніколи не стану добрим
Я не буду хлопчиком-пай
Мій улюблений колір – червоний
Моє улюблене слово – бувай.

Down on Mississippi

Down on Mississippi
Down on Mississippi
Where my broken soul was born
All my tears I crying
All my tears I crying
Falling down to cotton fields my own

On the lonesome road
Old and lonesome road
My baby waits for me thru the years
She carry her umbrella
Dingy her umbrella
To hide away from my falling tears

Roll, roll my broken soul
Roll, roll my blue Cadillac
I got a tear in my eyes and in my heart is rain
Down in Mississippi again.

I don’t need to telling
I don’t need to hearing
I don’t need nobody from inside I’m burning
If I feel tomorrow
What I feel today
Im gonna pack my suitcase And make me getaway

Crazy Mickey Mouse

Last Morning I’d lookin’ in the mirror
I’m so afraid – I’m not a hero
I cant remember what had a place yesterday.

My tremblin’ hands and my freshness face
And another my important place
You know little baby has been good lookin’ someday

Well I’m your crazy Mickey Mouse
Hello from the madness house

And when I walkin’ down the street
I’m so aone and rock’n’roll beat
Rollin’ and twistin’ and shackin’ all of my mind

Your funny smile drive me mad
You almost kill me – I’m almost dead
And you sweepin’ to me Honey everything fine.

Белые Лебеди – Чёрные львы

Когда моя уставшая крыша
Начинает съезжать и течь
Когда мои корни точит червяк
Когда в сердце моём картечь

Когда алкоголь не лечит ран,
Когда тишину скребёт злой таракан
Когда я остаюсь совсем один
И клином из горла не выбить клин

Белые лебеди чёрные львы
Посещают просторы моей головы
Белые лебеди черные львы
берегут меня от дураков
От несбыточных снов от ненужных слов
От моих друзей и моих врагов
Но только редкие гости мои, увы,
Белые лебеди – чёрные львы

Когда наступает
мой самый чёрный день
И в конец меня добьют хандра
Зубная боль и мигрень

Когда мой лучший друг повернётся спиной
Ко мне и обойдет меня стороной
Мой второй лучший друг
И оба махнут на меня равнодушно рукой

Чорна субота

Сонце ставало, як завжди – в чорну суботу
Цілило в моє вікно, як завжди – в чорну суботу
Я ледь очі розплющив – бачу чорна субота

Ти мені снилась всю ніч – чорна субота
Всю ніч я від тебе тікав – чорна субота
Але заходь, як прийшла, я чекав – чорна субота.

Кава стоїть на вогні – чорна субота
Кава втікла як завжди – чорна субота
Чорна кава залила весь ранок – в чорну суботу

Летять літаки на захід – в чорну суботу
Без мене летять на захід – в чорну суботу
Бо я не можу лишити тебе, чорна субото

Я чекаю – не знаю чого в чорну суботу
А що знаю – давно не чекаю навіть в чорну суботу
Я дивлюсь в календар – все життя – то чорна субота.

Давай!

Вдыхая западный ветер, мы появлялись на свет
Кому-то было легче, а кому-то нет
Но мы все прошли этот путь
и ничего не вернуть.

В наших мозгах отпечатался след
Не виданных нами, но тех ещё лет
И наша вера не давала спуску ногам,
а мозгам тем более нет

Но время шло неумолимо вперёд
Оно такая штука – своё возьмёт
И кто-то стал перебирать банкноты
вместо струн.

И кто-то сторчался, а кто-то запил
А у кого-то просто не хватило сил,
А кто лабает попсу в кабаке и
Хочет в хит-парад

Давай, старик, старик давай
Потом разберёмся где ад, а где рай
Нам нечего ждать в этой конченой стране
И это нахрен не надо ни тебе, ни мне.

Под перестук вагонных колес засыпать
Сквозь немытое окно рассвет встречать
На заплёванном перроне
Нам с тобою не привыкать

С потёртым кофром с вокзала на вокзал
Сегодня стадион, а завтра подвал
Рок-н-ролльный бродяга,
Давай, старик, давай.

Я не вперше сподіваюсь,
Я не вперше впірив очі
І безглуздо намагаюсь
у брудній завісі ночі

щось побачити... А може
я побачить сподіваюсь
там не щось, а Когось? Схоже...
схоже, з глуздом я прощаюсь...

До побачення, мій глузде!
Як Когось ти десь побачиш,
Без різниці – тут, чи будь де
Їй побачення призначиш,

І розкажеш, як вночі
Ми з тобою попрощались –
Ти майнув в досвітню тінь,
А зі мною ніч зосталась

Що і досі я сиджу
І уперто сподіваюсь,
І дивлюся на межу
дня і ночі, намагаюсь

щось побачити... Напевно,
я побачить сподіваюсь
там когось, але даремно,
там лиш ніч, і дощ, і темно...

ЗАСТУДИВСЯ (Сонячний Реггей)

Застудився в голову
Захотілось зіграти реггей
Застудився в голову
Співаю сонячний реггей

Сніг лежить там і тут
Люди ходять злі кожен день той самий маршрут
На роботу з роботи
Грошей нема, вічна зима, я холодний на дотик

Молодь гуляє чорт знає в чому
Слухає бо зна шо я старий я хочу додому
Тепла і портвейну
Джон лі хукер і чаю вприкуску з портвейном

Траву я не курю
Бо в самого стає своєй власної дурі
Кому б ше віддати
Бо цього добра вже нема де складати

Може може може

Може може може
Я колись знайду такі самі очі
Може може може
Ще колись будуть спалахи днів і лабіринти ночі
Але ніколи, чуєш, ніколи
Нехай усі знають навколо
Я нікому не віддам
Те, що дав тобі я сам

Може може може
Чиюсь долонь в своїй руці колись зігрію
Може може може
Може колись чиєюсь хворобою захворію
Але ніколи, чуєш, ніколи
Нехай усі знають навколо
Ніхто не навчиться в світі
Того, що вміли ми робити

Може може може
Може колись чиюсь таємницю раптом відкрию
Може може може
Може комусь розпатякаю більше ніж розумію
Але ніколи, чуєш, ніколи
Нехай усі чують навколо
Ніхто не взна не дай бог
Те, що знали ми вдвох

IВАНКО

Як шукав Іванко свого тата
Як шукав Іванко свого тата
Як шукав Іванко зранку свого тата
Плакав і дивився на схід

Чого це від Іванка ховає очі мати
Чого це від Іванка ховає очі мати
Чого це від Іванка відвертає очі мати
І свічку ставить у вікно на схід

Не шукай, Іванко свого тата
Не шукай, Іванко свого тата
Не шукай Іванко з вечора до ранку
Плач і дивися на схід

Як виростеш, Іванку, не їдь із своєї хати
Як виростеш, Іванку, не їдь із своєї хати
Як виростеш, Іванку, не їдь надовго з хати
Згадаєш тата, як поглянеш на схід.