Доки ти не закоханий – ти незалежний. Ти живеш, як вважаєш за потрібне, дієш тільки за своїми законами і граєш за своїми правилами. Доки ти не закоханий. Красень Паку – захоплений ботанік, він обожнює свою професію. Єдиний спадкоємець величезного багатства свого батька не бажає мати нічого спільного з сімейним бізнесом. Паку виріс у розкішному особняку, будучи єдиною дитиною в сім'ї. Якось доля закидає його в північно-східну провінцію Мараньяу, куди затятий дослідник приїжджає вивчати лікувальні трави. На ярмарку його увагу привертає танець чорношкірої красуні. Вона виявляється господинею ятки, що торгує усілякими лікарськими травами. Й у вільне, незалежне життя Паку, в якому все ясно і просто, вривається кохання. Мільйонер і бідна красуня-негритянка – це казкова пара, хоч родичі Паку та його наречена Барбара називають це мезальянсом. Якщо бразильський серіал "Клон" вперше в історії "мильної" індустрії порушив таку неромантичну тему, як клонування, крім того, розгорнув дію теленовели в двох різних світах і різних релігіях, та водночас дуже серйозно – аж до документальних зйомок – торкнувся проблеми наркоманії, то поява "Кольору гріха" також супроводжувалася неабияким галасом. Вперше за всю історію бразильської Фабрики Мрій — студії "Ґлобу", головну роль в новелі виконує чорношкіра актриса. Героїня Таїс Араужу – бідна чорношкіра дівчина і, звісно, в неї закохується мільйонер. Білий. Для бразильського менталітету такий роман – справжній моветон. Можливо, подібна ідея могла з'явитися тільки у незіпсутого досвідом сценариста Жуау Емануела, тому що "Колір гріх" - це його дебют. Наступною приголомшливою новиною для прихильників героїні "Клона" Джованни Антонеллі був той факт, що в новому проекті вона, по-перше, постриглася, по-друге, перефарбувалася в білявку, а головне – вперше за свою кар'єру грає роль головної лиходійки серіалу. До речі, сама актриса вважає біляву бестію Барбару своєю довгоочікуваною роллю.