история г. Валки

Из истории Харькова
• Основание Харькова
• Хронология событий
• Развитие Харькова
• Слобожанщина
• Улицы Харькова
• Харьковские подземелья
• Слобідська Україна
• Харків у XVII— XVIII ст.
• Карта Харькова 1895г.
• Наука в Харькове
• Университет
им. В.Н. Каразина
• Битва на Каяле
• Крушение царского поезда
• История городов
Харьковщины
• Путешествие
по Харьковщине
• Новые раскопки Харькова
• Подземные сооружения

Багатий на історичні події наш край... Скільки легенд, оповідей пов'язані з його Істрією, скільки дум народних оспівують ратні подвиги його синів і дочок... Посічена річками Мжею та Коломаком, перекраяна давнім Муравським шляхом, лежить і мріє, згадує своє буремне минуле Слобожанська земля — один із форпостів Московської держави. Хто не зазіхав на твою красу і багатства, на мальовничі села, на копітких трударів твоїх?! По твоїх зелених луках проносилися у шаленому вирі комонники татарські, корогви Речі Посполитої пливли твоїми шляхами. Палали села, лишались згарища... І серед мороку ночі, в спалахах кострищ пліч-о-пліч, завзято рубалися орловці, харківці, куряни, валківці — російські та українські брати, захищаючи своє святе право на життя і свободу... У «Къниге Большому Чертежу» (17 ст.) розповідається про спорудження за наказом царя Михайла Федоровича (1637 р.) великого перекопу (рову в валом), що простягся вздовж Муравського шляху через територію сучасної Валківщини. Сама назва «Валки» згадується в указі царя Михайла Федоровича і походить від іменника «вал». Слово — поняття «вал», запозичене з романогерманських мов) (давньоверхньонімецька мова), стало відомим староруській мові з XI—XII століть. У давньоверхньонімецьку мову воно потрапило з латинської. У ній це слово — поняття означало «кіл», «стовп»» «частокіл», «тин», «земляне укріплення». Трансформація семантики цього поняття вірогідно йшла від слів «частокіл», «тин» до словосполучень «земляний насип з частоколом», «земляний насип». Термін вживався в латинській мові і як поняття «кріпосний вал». Назва «Перекіп» походить з староруського слова «перекопъ» і семантичне відтворює поняття «перекопаний вал». На високому земляному валі будували «каланчі» або «калангородки» — своєрідні спостережні пункти. Слово "каланча" тюркського походження —від давнього словосполучення. Слово у давній тюркській«мові означало «високий», «головний», «великий», одне із значень слова «ча» було «воїн», «ворог». Словосполучення «каланча», очевидно, у переносному значенні являло собою «спостерігати за ворогом». Часто-густо «калангородки» перетворювалися на невеликі поселення. Рот. у 70-х роках XVII століття оди» із «калангородків» одержує назву «Високопілля», Назва: походить із сполучення, прикметника високий (высокий) та іменника піл (поль), що означало за тодішньою військовою термінологією словосполучення—«высокий поль» або «высокий помость» (високий; поміст). Дозорці — козаки стежили за ворогом з своєрідної спостережної вишки. Як тільки хтось із дозорців помічав у степу куряву або лави кіннотників, на помості запалювали величезний смолоскип, а вартові щодуху мчали до іншого «калангородка». Відомо, що звістка з Високопілля до Москви, за свідченням давніх військових реляцій, доходила за три-чотири доби. -І це давало змогу вислати військо назустріч ворогові своєчасно. У 1639 році на Валківщину вчинили раптовий напад кримці. Героїчно, боролися Валки, Перекіп, Коломак, Високопілля. Народні думи та історичні пісні Валківщини хвилююче розповідають про це:

«За річкою вогні горять,
То татари полон ділять,
Села наші запалили,
І багатства розграбили...
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли
Гей, в долині бубни гудуть,
То на заріз людей ведуть...
Коло шиї аркан в'ється,
А по ногах ланцюг б'ється...
Гей, в долині бубни гудуть,
То з Москви полки ідуть
Братів своїх визволяти, Лихих кримців убивати...

Народна поезія, народна етимологія оповила серпанком легенди давньотюркську назву «Коломак». На Валківщині була записана нами древня оповідь оро те, як у сину давнину воєвода Хміль, ідучи з своїми вояками з землі Угрів до Москви, зупинився на відпочинок серед великого макового поля. Один з воїнів помітив у кінці поля, біля урвища, невелике джерело. Вода з нього була напрочуд смачною. Але аж ось набігли хмари, полив злий дощ, і раптом закипіло джерело, виплеснуло із себе сріблястий потічок, що побіг понад урвищем у долину... З того часу, за легендою, ви никла річка Коломак (коло макового поля, а біля неї, пізніше, по будували собі хати вигнанці з польсько-литовських земель, Давньо- тюркська назва «коломак» ще чекає свого дослідника. Так, за В. В. Радловим («Опыть словаря тюркскихь нарьчій...), тюркізм означає «ставок», «вода». Можливо, що так на звали в давні часи водний масив, від якого одержало назву і селище...