Флора Харьковщины

Природа Харьковщины
• География Харькова
• Флора
• Фауна
• Орнитофауна
• Календарь природы

Из истории Харькова
• Основание Харькова
• Хронология событий
• Развитие Харькова
• Слобожанщина
• Улицы Харькова
• Харьковские подземелья
• Слобідська Україна
• Харків у XVII— XVIII ст.
• Карта Харькова 1895г.
• Наука в Харькове
• Университет
им. В.Н. Каразина
• Битва на Каяле
• Крушение царского поезда
• История городов
Харьковщины
• Путешествие
по Харьковщине
• Новые раскопки Харькова
• Подземные сооружения

автор: біолог Мартиненко В.М.

Шевченківщина знаходиться у степовій зоні. Степи розорані й степова рослинність збереглася лише на узліссях та схилах балок. Невеликі лісові острівці (байрачні ліси) можна побачити лише в долинах річок і по балках. Тераси невеликих річок зайняті сосновими лісами.

Степові схили

Степові схили вкриті лучною, різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю, яка пристосована до посушливого клімату. Через жарке літо, невелику кількість опадів, нерівномірність їх випадання протягом літа і сильне випаровування часто бувають посухи. Деякі рослини розвиваються у весняний період, коли достатньо вологи.
За час вегетаційного періоду степові схили змінюють свій вигляд, залежно від цвітіння тих чи інших рослин. Тільки-но станув сніг, а на глинистих схилах уже з'являються золотаві суцвіття мати-й-мачухи. Ця рослина зацвітає найпершою (у 20-х числах березня). Трохи пізніше, в кінці березня, зацвітають зірочки жовті, золотаві віночки їх, аж виблискують на сонці. На піщаних пагорбах Ковалівського та Сергіївського схилів зацвітає сон-трава. Прикро, але суцільних килимів вона вже не утворює й зустрічається поодиноко. На схилах степової балки села Новомиколаївки збереглися сліпучо-жовті квітки горицвіту весняного і горицвіту волзького, які у квітні яскраво виблискують на сонці серед степових трав. На південних схилах з’являються карликові рослини (3 - 10 см заввишки) - це реп’яшок . У другій половині квітня зацвітає ряска Коха з великими сніжно-білими квітками, зібраними докупи. Цвіте до кінця травня. У цей же час зацвітають ясно- голубі суцвіття гіацинтика блідого. Від його блакитних квіток здається, ніби озерця розкидані по степу. А в кінці квітня на схилах балок біліють кущики степової вишні, густо всипані духмяним сніжно-білим цвітом. На вапнякових схилах Ковалівського горба, поблизу Гашинівського лісу, є місце де ростуть півники карликові. Колір їх квіток від червонувато-фіолетового до ясно-жовтого. Недарма цю рослину називають "райдугою" . Ніжні квітки швидко відцвітають.

На початку літа на схилах переважають блакитні і рожеві кольори в поєднанні з жовтими. На відкритих сухих степових місцях зацвітає чебрець. Коли він цвіте, то утворює суцільні лілово-рожеві плями. В цей час цвіте конюшина лучна, вязіль барвистий, дивина фіолетова із струнким стеблом і яскравими фіолетовими квітками, вероніка, гадючник, шавлія лугова, шавлія поникла, віскарія клейка, смілка зеленоцвіта, буквиця , звіробій лікарський . Великі зарості утворює дереза з жовтими квітками. На схилах поблизу с. Федорівка, с. Ставище, на Ковалівських схилах зацвітає ковила периста. Здалеку ковила нагадує шовково- білу пелену. У травні-червні зацвітають злакові рослини: келерія, жито дике, житняк гребінчастий, метлюг звичайний, тонконіг, костриця, пирій повзучий. У дні липневої спеки, коли згасають барвисті кольори степу, ще цвіте свербіжниця польова, скабіоза блідо-жовта, волошка Толієва, головатень руський, гоніолімон татарський, деревій, дивина східна, кермек. Кермек належить до групи рослин - "перекотиполе". Ця рослина має майже кулясте, дуже розлоге суцвіття, яке прикрашає степ. В цей час у ажурної трав’янистої рослини - холодка багатолистого достигають червоні ягоди, а ломиніс розповсюджує своє насіння. Він зустрічається на схилах поблизу гаю Западне , на різнотравї Гашинського лісу та на степових схилах с. Новомиколаївки. Деякі рослини степу восени повторюють цвітіння: конюшина лучна, кульбаба, гвоздика лучна, деревій.
На Шевченківщині організовано три заказники по охороні степової рослинності:
а) Новомиколаївський ботанічний заказник місцевого значення. Його площа 47,7 га, тут зберігається степова балка з характерною флорою; (близько 400 видів - ломиніс суцільнолистий, горицвіт весняний і волзький, шавлія степова та інші).
б) Ентомологічний заказник місцевого значення "Мерефянський", площа його - 7 га, це ділянка різнотравно-типчаково-ковилового степу на східному схилі біля с. Федорівка.
в) Ентомологічний заказник місцевого значення "Веселий", площа - 3,9 га, ділянка на степових схилах поблизу с. Ставище. Поширені злаки, бобові, різнотрав’я ковилового степу, кущі: терен, шипшина, глід.

Долини річок і балки

У долинах річок і в балках поширені лучні та болотяні види рослин. Подекуди ростуть верби, суцільних килимів вони не утворюють. Рано навесні, на болотяних луках, по берегах водойм, найпершою зацвітає калюжниця болотяна. Її великі, жовті квіти ніби вкриті лаком і виблискують серед водних просторів. В долині річки Великий Бурлук, в кінці квітня на початку травня зацвітає рябчик руський. Колись цих рослин було багато, вони утворювали скупчення, тепер ці рослини зустрічаються рідко. Люди зривають їх для букетів, худоба витоптує їх. У травні, по трав’янистих болотах річок зацвітають півники болотні (жовті). Рідкісні рослини, біля річки Великий Бурлук зустрічаються місцями. Ще в 70-х роках ХХ сторіччя на вологих луках між селами Гетьманівка та Василенкове росли великими скупченнями косарики. Ц і рослини є родоначальними чудових декоративних рослин - гладіолусів. Місцева назва їх - дикий гладіолус. В наш час зустріти косариків вдається не кожному, косарики рідкісні рослини нашого краю.
На луках рослинність представлена порівняно невеликою кількістю видів, ростуть конюшина лучна, біла, еспарцет, люцерна, герань лучна, деревій, кульбаба, жовтець, чина, мишачий горошок, козелець, цикорій, дев’ятий британський, подорожники, хвощі, перстач, гвоздика трав’яна, лядвенець рогатий. Поширені злакові рослини: пирій повзучий, райграс пасовищний, тимофіївка лугова, тонконіг, лисохвіст, тонконіг, зубрівка пахуча. Ближче до водоймищ надмірна кількість вологи зумовлює поширення гідрофільної рослинності: очерету, комишу озерного, рогозу, лепешняку, аїру звичайного, осоки. Навесні зацвітає живокіст лікарський, сусак. Влітку цвіте частуха придорожня, м’ята водяна, череда, стрілолист звичайний. Поверхня боліт вкрита ряскою, яка цвіте в травні-червні. У стоячих водах росте жабурник звичайний, плаваюча рослина з серцевидними листками і білими квітками та елодея канадська з довгим розгалуженим стеблом і дрібними листочками.
В кінці літа, у долині річки Великий Бурлук, масово синіють суцвіття кермеку Гмеліна. Місцями рослини утворюють сині плями серед бідного різнотрав’я.

Лісистість Шевченківщини та тераси невеликих річок

Лісистість Шевченківщини становить 6% від загальної площі району. Лісові острівці називають байрачними лісами. Відомі такі ліси, як Гашинський, Тишківський, Байрак (с. Микольське), Западне (СТОВ ім. Ватутіна), Зміїний та Бугаїний (с. Нижній Бурлук), тощо. Переважають ліси дубові, кленово-липово-дубові та ясенево-дубові . Крім дуба звичайного, кленів широколистого й татарського, липи, ясена у лісах зустрічається яблуня лісова, в’яз, груша звичайна, береза бородавчаста, тополя, осика, черемуха, акація біла та жовта, ліщина звичайна, терен, вільха, шипшина собача, глід, бузина чорна, верби. Першою в лісі зацвітає ліщина звичайна, у другій половині березня. Майже одночасно з ліщиною цвіте вільха, а трохи пізніше - береза. Рано розвиваються і сріблясті "котики" верб. З трав’янистих рослин раніше всіх розкривають свої квітки голубі проліски (в кінці березня), слідом за ними з’являються ніжно лілові та жовтуваті грона рясту, медунка з червоно-блакитними квітками, пшінка весняна з ласкаво- жовтим цвітом, анемона лісова, пізніше зацвітає чина весняна, фіалка запашна, зірочник лісовий, барвінок малий. Поширений копитняк європейський, його ниркоподібні листки дещо нагадують копито. Цвіте у квітні. У травні зацвітає купина запашна, її білі, з тонким ароматом квітки звисають уздовж зігнутого стебла. На початку місяця зацвітає королева весняного лісу - конвалія. У Гашинівському лісі її можна знайти у темних, вологих місцях. Росте у лісах і тюльпан дібровний. Він має жовті поодинокі квітки, ця рослина рідкісна і потребує особливої уваги. Поширеними рослинами також є яглиця звичайна, дудник лісовий, кропива дводомна, хміль виткий. На узліссі поширені злакові рослини, цибуля українська, смолівка звичайна, куколиця біла, ломиніс цільнолистий, в’язіль різнокольоровий, іван-чай вузьколистий, материнка, ожина сиза, суниці лісові, кущі бруслини бородавчастої. У Гашинівському лісі зустрічаються зарості костяниці. Це трав’яниста рослина з міцним галузистим кореневищем і лежачими вегетативними і прямостоячими плідними пагонами. Плід - кістянка збірна, соковита, яскраво-червоного кольору. Також на узліссі ростуть дзвоники персиколисті, круглолисті, скупчені; пижмо звичайне, волошка лугова.
Тераси невеликих річок, піщані та глинисті схили зайняті сосновими лісами з домішками акації білої, клена широколистого, бузини чорної та червоної, крушини ламкої, шипшини, дуба, ясена, вишні степової.

Список рідкісних, зникаючих видів рослин, які підлягають охороні на Шевченківщині

1. Тюльпан дібровний
2. Тюльпан-рябчик руський
3. Конвалія звичайна
4. Півники водяні
5. Півники карликові
6. Сон широколистий
7. Ломиніс
8. Горицвіт весняний
9. Проліска сибірська
10. Нарцис вузьколистий
11. Гадюча цибулька
12. Ковила периста
13. Косарики