Фауна Харьковщины

Природа Харьковщины
• География Харькова
• Флора
• Фауна
• Орнитофауна
• Календарь природы

Из истории Харькова
• Основание Харькова
• Хронология событий
• Развитие Харькова
• Слобожанщина
• Улицы Харькова
• Харьковские подземелья
• Слобідська Україна
• Харків у XVII— XVIII ст.
• Карта Харькова 1895г.
• Наука в Харькове
• Университет
им. В.Н. Каразина
• Битва на Каяле
• Крушение царского поезда
• История городов
Харьковщины
• Путешествие
по Харьковщине
• Новые раскопки Харькова
• Подземные сооружения

автор: біолог Мартиненко В.М.

Шевченківщина знаходиться у степовій зоні на південному сході Харківської області. Типова риса степів - переважання рівнинного рельєфу порізаного ярами, балками, добре виражені річкові долини, зустрічаються байрачні ліси. Значна розораність степу вплинула на тваринний світ. Тварини населяють як природні, так і антропогенні комплекси нашого краю: степові схили і поля, ліси, луки і заплави, водойми, парки, лісосмуги і населені пункти.

Степові схили і лани

Поширені членистоногі тварини: павукоподібні, комахи-саранові, жуки, метелики, перетинчастокрилі. Із павуків поширені тарантули, саранові представлені коником зеленим, стрибуном сірим, цвіркуном польовим і степовим, сараною перелітною, кобилкою перелітною, клопами рослиноїдними. Велика різноманітність жуків: жужелиці, гнойовики, хрущі (травневий і весняний), жуки- кузьки, ковалики, майка звичайна, чорнотілки, вусачі, листоїди, довгоносики, блохи. Більшість із них є шкідниками сільськогосподарських культур. Із перетинчастокрилих поширені оси, джмелі, бджоли, мурашки. Джмелі представлені такими видами: кам’яний, земляний, польовий, степовий, моховий. На квітках розоцвітих і складноцвітих живиться бджола-тесляр, тіло її синьо- фіолетового кольору з металічним блиском. Рідкісна комаха, потребує охорони. На схилах зустрічається найбільша оса нашої фауни - сколія гігант, теж рідкісна комаха нашого краю. Велике різноманіття метеликів, без яких не можна уявити собі степів і полів: жовтушка лугова, голубянки, очнянки, кутокрилки, шашечниці, павичеве око, перламутрівки, коконопряди, совки, шовкопряди, ведмедиці, хвилівки, білани, листовійки. На Шевченківщині створені ентомологічні заказники місцевого значення:
а) "Мерефянський" - площа 7 га, розміщений на східних схилах біля с. Федорівки. Тут гніздяться різні види бджіл, джмелів, їздців, диких ос.
б) "Веселий" - площа 3,9 га, лежить на схилах балки поблизу с. Ставище. В ньому мешкає близько 80 видів корисних комах: андрени, номії, бджоли та джмелі.
Із плазунів зустрічається ящірка прудка.
Відомий всім птах полів - польовий жайворонок, без його дзвінкого і мелодійного співу неможливо уявити собі степу. Він найперший провісник весни. Ще скрізь лежить сніг, тільки-но з’явилися перші таловини, а вже чути дзвінку життєрадісну пісню цього маленького птаха, який десь високо "висить" над землею, тріпочучи крилами. Польовий жайворонок прилітає до нас в 20-х числах березня. Поруч з ним живе жайворонок степовий та жайворонок чубатий. Пісня степового жайворонка вранці так дзвенить, що голоси інших птахів, майже не чутні. Всім добре відомий голос перепела " подь-полоть" або " спать-пора". По краях полів зустрічається куріпка сіра. Невеликий, трохи більший за голуба птах, схожий на маленьку курочку. Поширений і невеликий птах - шеврик польовий, його коротка трель: "цер-вії" лине знизу, він співає сидячи на горбочку. Над ланами можна спостерігати польового луня - красивого пернатого денного хижака, а на схилах - степового луня, тільки світлішого ніж польовий. Видовий склад полів бідний. В пошуках їжі на поля залітають горобці польові, ворони сірі, круки, в бур’янах живляться взимку щиглики, чечітки, коноплянки. На полях живляться журавлі. На початку та в кінці літа їх можна побачити на ланах поблизу річки Великий Бурлук.

На полях поширені дрібні гризуни: мишівка степова, миша польова, полівка сіра, полівка степова, землерийки, сліпушок. Живуть також сліпаки - невеликі гризуни, які нагрібають великі земляні кучугури. В північній частині району живуть колоніями бабаки. Рано-вранці підійшовши до їх колонії, можна добре роздивитися бабаків: вони сидять на -підвищеннях біля нір і гріються на сонці. Бабак товстий, незграбний звір, довжиною 50 см. Ця тварина підлягає охороні. На степових ділянках і на полях живуть ховрахи крапчасті, куницеві: ласка, горностай; борсук; лисиця, вовк, заєць-русак, земляний заєць(тушканчик). Борсуки-нічні тварини, живуть у степових балках поблизу річки Великий Бурлук. Риють складні нори з великою кількістю виходів .Борсук занесений до Червоної книги України. На вигонах, баштанах живуть земляні зайці, ведуть нічний спосіб життя, більшу частину життя земляний заєць – спить. Ласка і горностай – невеликі хижаки розміром з пацюка. Тіло видовжене, тонке, ноги короткі .Улітку верх тіла світло-коричневий , низ і горло білі , узимку забарвлення біле, кінець хвоста у горностая завжди чорний. Зустрічаються у скиртах соломи , де ловлять миловидних гризунів. Горностай потребує охорони , він занесений до Червоної книги України . Останнім часом у нашім краї збільшилася чисельність вовків. Зустрічаються вони , як поодиноко , так і групами. Були випадки, коли вовк перебігав дорогу перед автомобілем за 5 метрів. Також почастішали випадки нападу вовків на домашніх тварин . Вовк сірий занесений до Міжнародних Червоних списків .

Луки і заплави рік

В літні дні поблизу річок і на луках , великі , стрункі з довгими черевцем комахи пронизують повітря ніби крилаті стріли . Це всім відомі різноколірні, блискучі бабки ( стрекози ). Видів їх багато: красуня блискуча, стрілка енилягма, стрілка-плосконіжка, лютка наречена, бабка плоска , бабка звичайна , бабка бронзово-зелена , дозорець . Дозорець рідкісний і зникаючий вид Харківської області.
Біля озер живуть одноденки, невеликі комахи з м’якими тонкими покривами , вони теж рідкісні в нашім краї. На вологих луках живуть пінниці ( невеликі цикади ), комарі , пістряк оздоблений , дощовиця світла , гедзі , ктирі , мухи.
Із земноводних поширені звичайний і гребенястий тритони , озерна жаба , джерелянка , зелена ропуха , із плазунів – черепаха болотяна, звичайний вуж . Тритон гребенястий і черепаха болотяна потребують охорони . Поширеними птахами лук і заплав річок є плиска жовта , луговий чекан, деркач . Деркач швидко бігає в траві і помітити його дуже важко . Він голосно кричить “ крек - крек - крек “ неначе хтось розриває папір . Цих птахів стає менше і тому їх занесли до Міжнародних Червоних списків . У вербах заплавних лук гніздяться бугайчики , ремези . Ремези будують своє гніздо –рукавички на звисаючій над водою гілці . Його гніздо тепле з міцними стінками. За останні роки збільшилася кількість синьошийок, вони тримаються кущів поблизу водойм ,гнізда будують на землі.
Багато очеретянок , які спритно лазять по стеблах очерету і кричать” лінь- лінь-рак-карась-карась”. В кущах болотяних рослин влаштовує гніздо вусата синиця. На луках живуть чайки (чибіси), вони активно захищають своє гніздо і голосно кричать “ чиї-ви, чиї-ви”. Біля р. Великий Бурлук живуть чаплі: сіра, руда, велика біла, жовта, бугай, квак. Гнізда мостять на очеретяних заломах. Поблизу води шукають поживу лелеки білі. Останнім часом в очеретах поблизу р. Великий. Бурлук стали гніздитися лебеді- шипуни. Навесні вони поважно тримаються на воді, близько підпускають до себе людей. Біля берегів водойм, що поросли очеретом і осокою ширяють луні болотяні полюючи на водяних птахів. Над водоймами живляться мартини сизі, берегові ластівки. В очереті над водою мостять гнізда лиски, курочки водяні. Поблизу води живуть рибалочки ,часто сидять на корчі над водою, час від часу кидаючись у воду за рибою. Гніздо влаштовують у береговій кручі. На землі серед болота або на лузі влаштовує своє гніздо сова болотяна. На лузі час від часу ,чути всім відоме “ку-ку” “ку-ку”. Це голос самця зозулі. Гніздяться і журавлі, серед боліт р. Великий Бурлук , в глухих місцях вони влаштовують на купині гніздо. Навесні вечорами вони голосно кричать. Під час весняних перельотів над річкою пролітають зграї до 100 особин .Поблизу річки живе багато видів куликів: перевізник, кулик-горобець, бекас, вальдшнеп; під час перельотів зустрічаються великі кулики- кроншнеп великий та веретенник великий .Гніздяться 7 видів диких качок: крижень , чирок-тріскунок, чирок-свистунок, червоноголова чернь, свищ, білоока чернь, широконіска, шилохвіст. Під час сезонних перельотів зустрічаються 18 видів диких качок: сіра качка, морянка, гоголь, луток, великий крохаль , чубата чернь та інші.
Гніздяться в нашім краї і гуси сірі. Гнізда влаштовують в очеретах, під час перельотів зустрічаються і гуси-гуменники. На Шевченківщині потребують охорони: гоголь, журавель сірий, чапля руда, бугай, чапля велика біла, квак, лелека білий, лебідь-шипун, веретенник великий, сова болотяна, рибалочка голуба, вусата синиця. У водоймищах, та поблизу них живуть: видра, ондатра, норка, водяний вуж, пацюки водяний та сірий, полівка економка, миша маленька.
У водах річок та боліт зустрічаються видра і норка європейська. Вони чудово плавають і пірнають, ведуть нічний спосіб життя. Норка занесена до Червоної книги України. Останнім часом збільшилася кількість ондатр, схожих на пацюків гризунів, але значно більших від них із стиснутим з боків хвостом. Ондатри полюбляють затишні неглибокі водойми. В прибережних заростях будують кулясті кубла, із сухих травинок і підвішують їх, миші маленькі. Таких гнізд можна знайти дуже багато, навіть поруч одне одного. В таких гніздах буває до 12 мишенят.
У водоймах мешкають молюски : беззубка звичайна, перлівниця, горошинка річкова, ставковик звичайний, ставковик малий, котушка закручена, котушка рогова, фіза пузирчаста, калюжниця болотна, бітинія. Із круглих червів живуть волосатики водяні, із кільчастих – п’явки: риб’яча, медична, несправжньокінська. На підводних предметах селяться губки. Поширеною губкою наших водоймищ є прісноводна бодяга. Одним із звичайних водяних жуків є плавунець Найчастіше він зустрічається в заводях річок Плавунець – хижак. Він нападає на водяних комах, рачків, пуголовок, маленьких риб. Жук – водолюб більший за плавунця, буває до 5 см. Цей жук плаває повільніше. Також у водоймах живуть клопи: гребляки, плавти, хребтоплави, водяні скорпіони, водомірки.
Зустрічаються і раки річкові – своєрідні санітари, використовуючи в їжу мертвих тварин, вони очищають водойми. На жаль кількість раків зменшується. Із риб мешкають: щука звичайна, карась, лящ, лин, краснопірка, в’язь, плітка, окунь звичайний, минь, в’юн, вівсянка, йорж. Під охороною: миньок (налим), носар (йорж).

Ліси.

У лісах мешкають круглі та кільчасті черви, молюски. Із молюсків поширені слизуни та слимаки. Павукоподібні представлені такими видами: павук – краб, павук – леопард, павук земляний, хрестовик мармуровий. У верхніх шарах ґрунту живуть ківсяки, кістянки, геофіли.
У лісі життя комах пов’язане з деревними породами. На пагонах ліщини можна знайти щитівок, на листках дерев попелиць, довгоносиків, коваликів, травневих хрущів. За відсталою корою мешкають короїди – типографи, у пеньках – личинки бронзівок, в траві – волосисті гусениці ведмедиць, совок. В лісі живуть небезпечні шкідники : листовійки , рогохвости, пильщики, шовкопряди, совки, п’ядуни, вусачі, короїди, листоїди; також корисні комахи: їздці, жужелиці, сонечка, бджоли, джмелі, жук – носоріг , жук – олень. Личинки жука – носорога і жука – оленя розвиваються в гнилій деревині і сприяють ґрунтоутворенню. На лісових галявинах зустрічаються найбільші денні метелики нашої фауни – махаони, лимонно – жовті лимонниці; на лісових дорогах дуже рідко можна зустріти переливницю вербову. Також на лісових галявинах літають перламутрівки, кутокрилки, голубянки, білани. Поблизу с. Микольське , у лісі Байрак, привертають увагу конусоподібні купи висотою 0.5-0.7 м. Це мурашники рудої лісової мурашки. У цьому лісі мурашників дуже багато, особливо з сонячної сторони. Мурашки деревоточці влаштовують свої гнізда у хворій, мертвій деревині.
Із земноводних у лісі зустрічаються часничниця звичайна, ропуха зелена, жаба гостроморда; із плазунів – ящірка прудка і вуж звичайний. У Гашинському лісі були поодинокі випадки зустрічі гадюки звичайної. Велику користь лісу приносять птахи. За місцем гніздування лісові птахи діляться на 4 групи. Перша група – птахи, що гніздяться на землі: соловей, малинівка, вівчарик – ковалик, щеврик лісовий, жайворонок лісовий, дрімлюга. Дрімлюга яйця відкладає просто на землю. Останнім часом ці птахи спостерігаються частіше, вдень вони сидять на землі або на гілці, а ввечері вилітають на полювання .
Друга група – птахи , що гніздяться на узліссі : славки- чорноголова , рябогруда , садова; співочий і чорний дрізд , дрізд білобровик, сорокопуди. У славок гнізда побудовані з сухої трави , а у дроздів чашкоподібні гнізда вимазані із середини товстим шаром глини або землі . У дрозда співочого дуже привабливі блакитні яйця з темними плямами .
Третя група – птахи , що гніздяться у кронах дерев: канюки , яструби, сойки, сороки, сови, вяхері, горлиці звичайні, боривітер.
Гніздо канюка масивне, воно постійно добудовується, під гніздом залишки кісток, хутра, піря .У сірої ворони, крука гнізда теж великі, розміщені поодиноко . Золотисто-жовтий птах – вивільга будує своє гніздо – кошик і кріпить до декількох пагонів. Нижче гніздиться зяблик, його гніздо так замасковане мохами і лишайниками, що знайти його просто неможливо.
Четверта група – це птахи, які гніздяться в дуплах : дятли, галки, шпаки, синиці, повзики, мухоловки, пищухи, горихвістки, крутиголовки, сиворакші, сплюшки. Все частіше у лісах стали зустрічатися пищухи , повзики і крутиголовки , а сиворакші дуже рідко.
У лісах живуть мишовидні гризуни: мишівка лісова , миша лісова; бурозубка звичайна, вовчок горішників (соня). Ця маленька тварина , розміром з мишу , влаштовує на деревах , у густих гілках, кулясте кубло з листя , зелених пагінців та трави . Із хижих звірів мешкає куниця лісова, вона чудово лазить по деревах, як білка, перестрибуючи з дерева на дерево. Також живуть тхори чорні, ласки, горностай, лисиця, борсук, заєць-русак, вовк.
Із копитних – кабан , козуля , лось . Раніше ці тварини зустрічалися частіше , навіть вдень на полях паслися козулі , лосі .Кабан , козуля , лось потребують охорони .

Населені пункти.

Птахів , які живуть поряд з людиною або в ландшафті створеному нею називають синантропними . Ці птахи майже не можуть існувати в інших умовах . Птахи - синантропи відіграють певну роль в житті людини . Це – горобець хатній , ластівки : сільська і міська , серпок рильці , сірі мухоловки , синиці : велика і голуба . Ці птахи знищують велику кількість яєць метеликів , гусінь , лялечки комах . Одуди і шпаки очищають городи від шкідливих комах . У парках , садах “ працюють дятли : сірійський , середній і малий ; щиглики , зеленяки . Сови, сичі знищують мишовидних гризунів .
Горлиці біля садиб і в парках поїдають зерна різних бур’янів. Все рідше поблизу людини селяться лелеки білі . Для життя лелек потрібні кормові угіддя : болота , луки і пасовища . Гнізда вони влаштовують не далі 2 км від води , на добре освітлених сонцем місцях . Тому лелеки в нашім краї і селяться в селах поблизу річки В.Бурлук. Але на жаль , їх гнізд дуже мало : менше стає високих старих дерев , зникли стріхи з соломи і очерету , зменшуються площі кормових угідь. В селі Василенкове-одне гніздо ( на дереві ); в селі Гетьманівка – одне гніздо (на водонапірній башті) ; в селі Аркадіївка - 2 гнізда ( на водонапірних баштах) ; в селі Смолівка –2 гнізда (на електричному стовпі і на тополі , на колесі) ; в селі Н. Бурлук – 3 гнізда (на башті , електричному стовпі і в Кривому лісі на дереві ; на висоті 5 метрів); в селі Шишківка-1 гніздо (на водонапірній башті); в селі Петрівка –1 гніздо.
В зимовий період в садах і парках можна зустріти птахів-кочівників : снігурів , омелюхів , чижів , дроздів –горобинників , чечіток , корольків . Останні роки , на початку зими , до нас залітають горіхівки ( кедрівки ) . Їх приваблюють ягоди горобини , бузини , калини.
Біля людини мешкають ссавці : миша хатня , хом’ячок сірий , пацюк сірий (крыса серая), полівка сіра , сліпак , куниця кам'яна , тхір чорний , ласка , горностай , кажани .


Список рідкісних, зникаючих видів тварин, які потребують охорони на Шевченківщині.

Ссавці:
1. Борсук
2. Видра річкова
3. Горностай
4. Норка європейська
5. Білозубка мала
6. Мишівка лісова
7. Полівка економка
8. Полівка степова
9. Вовчок сірий
10. Нічниця водяна
11. Руда вечірниця
12. Вечірниця мала
13. Кажан пізній


Птахи:
1. Лелека білий
2. Сірійський дятел
3. Квак
4. Журавель сірий
5. Малий норець
6. Мала мухоловка
7. Боривітер степовий
8. Велика біла чапля
9. Малий мартин
10. Лебідь шипун
11. Луговий лунь
12. Степовий лунь
13. Великий кроншнеп
14. Пугач
15. Сиворакша

Плазуни:
1. Ящірка живородна
2. Ящірка зелена
3. Черепаха болотна


Земноводні:
1. Тритон
2. Жаба ставкова
3. Жаба водяна
4. Ропуха сіра

Комахи:
1. Коник-товстун степовий
2. Дибка степова
3. Пахучий красотіл
4. Жук-олень
5. Вусач великий дубовий
6. Джміль моховий
7. Джміль глинистий
8. Джміль червонуватий
9. Джміль степовий
10. Джміль звичайний
11. Бджола-тесляр
12. Сколія-гігант
13. Сколія степова
14. Ктир гігантський
15. Бражник "мертва голова"
16. Бражник олеандровий
17. Ведмедиця Гера
18. Ведмедиця-хазайка
19. Махаон
20. Райдужниця велика
21. Жовтянка торфяникова
22.Хоботник джмелевидний

Із досвіду вивчення міграції птахів та орнітофауни рідного краю

Безперечно, з усіх вищих тварин, птахи - найкрасивіші і найспівучіші, вони викликають найбільше захоплення, їх найбільше вивчають.
Стежка в природу... З чого вона починається? Мабуть, швидше всього із здивування. Якщо людина хоч раз проводжала чи зустрічала ключі чи зграї птахів, якщо хоч на мить зупинялася, щоб помилуватися пташкою, якщо прислухалася до пісні, що линула з небес, чи з гущавини, то ця людина, безперечно, буде охороняти пернатих друзів. На сьогодні відомо, що на Землі є близько 9600 видів птахів, із них в Україні майже 400. Багата на птахів і Шевченківщина. У лісах, на луках, на ланах, в парках, садках, біля житла - скрізь вони привертають нашу увагу. Ми милуємося їх польотом, формою тіла, красою оперення, дивуємося з їхньої поведінки. Не можемо уявити собі лісу без співу птахів, нас зачаровує пісня солов’я, письменник Борис Комар про нього писав: "На світанку, як нап'ється роси, то і двадцять шість колін бере. А колінці які чисті - сльозинки". А як чудово цінькає синичка, співає жайворонок, кричить вивільга і навіть тихеньке тенькання якоїсь непомітної серед рослинних нетрів пташки, радує нас, створює добрий настрій.
Так хто ж вони, птахи? Однозначно - це частина тої прекрасної, дивовижної природи, що оточує нас. Крім того, це справжні помічники й друзі людини. Тому вивчають і ставляться до них дійсно, як до друзів. Птахи, до того всього, ще й великі архітектори, будівельники, дизайнери. Кого не зачаровує гніздо-рукавичка, що гойдається над водою на гілці верби. Такі гнізда можна побачити поблизу ставків, струмків у балках нашого краю. А звичайний усім нам горобець хатній може спроектувати чудове кулясте гніздо, із трави та пір'я, яке подібне до підвішеного м'яча серед гілля. А як тепло і затишно в ньому. А гніздо ластівки... Усе це чудово й гарно! Хіба не так? І цю красу треба зберегти, щоб нею могли дивуватися прийдешні покоління. І зробити це належить нам. Юні екологи вивчаємо птахів, роз'яснюємо всім необхідність цього пізнавального процесу. Бо, як казав американський зоолог Ольдо Леопольд: "Кожна ділянка лісу повинна давати своєму власникові не тільки дрова і стовпи, але ще і освіту. А цей врожай не завжди пожинають". Вивчаючи птахів, ми безпосередньо отримуємо відомості про них, як екологічних об'єктів, про явища що їх оточують. А це сприяє вихованню елементарної екологічної культури людини, яка займається вивченням птахів. Крім того, чим частіше людина спілкується з природою, тим стійкішими будуть навички правильної поведінки, розумного і свідомого ставлення до оточуючого середовища. Вивчення птахів дуже важливе для їх охорони. 1100 видів птахів на планеті під загрозою знищення. В світі на протязі одного року зникає один вид птахів. Тому будь-яка зустріч, будь-яка інформація про того чи іншого птаха дуже важлива і часто має неабияке наукове значення.
Вивчаючи видовий склад птахів, ми дослідили, що в нашім краї зустрічаються птахи, які занесені до червоної книги України: яструб-тювік, лунь польовий, лунь степовий, боривітер степовий, журавель сірий, пугач. Юні екологи створили Червоний зошит Шевчнківщини, до якого занесли 23 види птахів, які потребують особливої уваги: лелека білий, сирійський дятел, малий норець, мала мухоловка, велика біла чапля, лебідь-шипун, сиворакша. У Червоному зошиті представлені малюнки видів, дається короткий їх опис та причини зменшення чисельності виду. Починаючи з 1983 року ведуться фенологічні спостереження за птахами. Юні екологи слідкують за 12 видами птахів за складеною програмою спостережень. Проводячи фенологічні спостереження діти ведуть і календар погоди, а потім порівнюють поведінку птахів з умовами довкілля. На основі зібраних даних склали календар середніх строків прильоту птахів у наш край (таблиця 1), та зібрали дані про строки прильоту шпаків за 20 останніх років

Масовий весняний проліт диких гусей спостерігався з 25.03 по 11.04. Восени ми збираємо фенологічні дані пов'язані з осінньою міграцією птахів. Екологи встановили, що жайворонки відлітають в середині жовтня, ластівки - в другій половині вересня, чаплі - на початку жовтня, перші перелітні зграї журавлів і диких гусей з’являються в кінці вересня. А дикі качки відлітають тільки після замерзання водоймищ (кінець листопада - початок грудня). В 2003 році юні екологи брали участь у широкомасштабній програмі "Від Чорного моря до Балтики", яку розпочав ТОВПУ Академії наук вищої школи України та Кафедра зоології Київського національного університету разом з науковцями Білорусі, Росії, Литви. Вони створили Європейську фенологічну мережу стеження за міграціями птахів з метою розробки ряду заходів щодо охорони мігруючих птахів у Східній Європі.

Ми дослідили, що чорний і співочий дрозди зустрічаються у нашім краї весною, влітку і восени, вони влаштовують гнізда в листяних та мішаних лісах, в лісосмугах. Чикотень зустрічається у нашій місцевості восени, взимку і весною. Величезні зграї чикотнів налітають на сади та парки в пошуках ягід. Гнізда цих дроздів ми знаходили дуже рідко.

Лебеді у нашім краї не гніздяться, але весною та восени білі красені зупиняються на річці Великий Бурлук.

Птахом 2003 року було обрано соловейка східного - неперевершеного майстра пташиного співу. Ця пташка вважається найкращим пташиним співцем. Соловейко співає як вдень, так і вночі, проте його важко побачити , тому що він криється у кущах чи кронах дерев. "Вбрання" солов’я є досить непримітним, рудувато-бурого кольору. Навіть важко повірити, що пташка з такою невиразною зовнішністю може виводити такі мелодійні трелі. В 2003 році солов’ї прилетіли в наш край 19 квітня. Спостерігаючи за птахом ми дослідили, що найбільша співоча активність припадає на другу половину травня, а співають вони до кінця червня. Активність співу солов’я підвищується біля 9-ї години вечора і через півгодини досягає свого максимуму. Співають солов’ї до ранку і замовкають лише після 6-ї години ранку. Знаходили ми гнізда солов’їв, гнізда птахи влаштовують на землі, в ямці, вимощують його сухим листям, гіллячками, травою, а лоток гнізда вистеляють ніжною сухою травою або кінським волоссям. Відлітають солов’ї в кінці серпня, на початку вересня.

Вивчаючи орнітофауну рідного краю ми дослідили, що в нашій місцевості поширено 60 видів перелітних птахів; взимку зустрічаються до 30 видів птахів. Останніми роками все частіше спостерігаються великі зграї дроздів–горобинників, омелюхів. В 1997-1999 р. взимку до нас залітали кедрівки, які налітали на садки у пошуках ягід. Збільшилась і кількість дроздів співочих та чорних, горлиць кільчастих, сов вухатих, дрімлюг, дятлів середніх та строкатих, костогризів, чапель білих, сірих та рудих. За останні п’ять років різко збільшилась кількість круків, вони почали гніздитися навіть у населеному пункті, хоч раніше їх гніздо знайти не вдавалося. А куріпок сірих кількість зменшилася. Цікаво, що у 2002 році, влітку у сільському парку спостерігалося декілька особин шишкара ялинового .Тільки одного разу вдалося бачити таких птахів, як корольок жовтоголовий, сивий дятел, сиворакша, пугач, пуночка.