Золотi вiхи розвитку iнформацiйних технологiй в Українi

Розвиток мiкроелектронiки

Мiкроелектронiка в Українi розвивалася як частина мiкроелектронної галузi всього Радянського Союзу. У 60-х - на початку 70-х рокiв у Києвi був створений i успiшно працював потужний центр мiкроелектронiки - Науково-виробниче об'єднання (НВО) "Кристал" iз фiлiями в iнших мiстах України. Про масштаб виконаної за вiсiм рокiв роботи - розгортання наукових дослiджень, створення матерiальної бази, добiр кадрiв - переконливо свiдчать такi цифри: побудовано 148 тис. м² площ для розмiщення науково-дослiдних органiзацiй i пiдприємств. Усi лабораторiї i заводи були повнiстю оснащенi необхiдною технiкою. На початку 80-х рокiв у НВО "Кристал" працювало понад 30 тис. осiб. Об'єднання в 70-i - 80-i роки випускало розробленi ним же iнтегральнi схеми (у тому числi близько 30 типiв великих iнтегральних схем (ВIС), клавiшнi ЕОМ, калькулятори, мiкроконтролери, мiкроЕОМ та iн. Українська мiкроелектронiка забезпечила успiшний розвиток багатьох галузей промисловостi не тiльки України, а й колишнього СРСР. Її використовували для створення цифрової радiоелектронної апаратури лiтакiв, ракет, кораблiв, а також для виготовлення сучасної побутової технiки (радiоприймачiв, магнiтофонiв тощо). У 1974 р. , наприклад, одних тiльки калькуляторiв було випущено понад 100 тисяч. НВО "Кристал" стало головною органiзацiєю для країн Ради Економiчної Взаємодопомоги з МОП - iнтегральних схем - основного напряму розвитку ВIС. У 70-х i на початку 80-х рокiв його продукцiя тiльки дещо поступалася аналогiчнiй захiднiй.

Наприкiнцi 80-х рокiв внаслiдок хибної науково-технiчної полiтики (вольове рiшення Мiнiстерства електронної промисловостi СРСР, що полягало у "совєтизацiїї" американської технiки) НВО "Кристал" змушене було перейти на копiювання досягнутого у США, що заздалегiдь прирiкало його на вiдставання. Проте i в "совєтизацiї" перших американських мiкропроцесорiв "Кристал" зумiв вiдзначитися - розробленi в об'єднаннi i переданi в серiйне виробництво восьмирозряднi, а потiм шiстнадцятирозряднi мiкропроцесори практично не вiдрiзнялися вiд зарубiжних, що пiдтвердила здiйснена у США експертиза.

За завданням Мiнiстерства електронної промисловостi в 1970 р. було створено перший в СРСР i Європi мiкрокалькулятор на 4-х великих iнтегральних схемах iз ступенем iнтеграцiї до 500 транзисторiв на кристалi. ВIС виготовляли на дослiдному заводi НДI "Мiкроприлад", складання мiкрокалькуляторiв здiйснювали в м. Свiтловодську, де розмiщувалася фiлiя цього заводу.

У науково-виробничому об'єднаннi "Кристал" провiдного науковою органiзацiєю був науково-дослiдний iнститут "Мiкроприлад". У 1972 -1973 рр. у "Мiкроприладi" розгорнули систему машинного проектування на базi "БЭСМ-6" та iнших ЕОМ, що дало змогу проектувати ВIС з високим ступенем iнтеграцiї. Час розробки ВIС скоротився до 50 -70 днiв. Для цього створили складний комплекс програм, що забезпечував процес проектування ВIС. Сотнi тисяч їх компонентiв необхiдно було з'єднати мiж собою вiдповiдно до функцiонального призначення ВIС i при цьому не допустити жодної помилки.

Монтаж устаткування, пiдготовка i налагоджування програм потребували напруженої тризмiнної роботи значної частини колективу "Мiкроприлада" упродовж кiлькох мiсяцiв.

Для випуску нових ВIС необхiдно було розробити не тiльки досконалiшу систему проектування, а й прогресивнiшi технологiчнi процеси, якi забезпечували б ступiнь iнтеграцiї понад 100 тис. транзисторiв на кристалi та швидкiсть перемикання до десяткiв мегагерц. До того ж доводилося починати з "чистого аркуша" - використати захiдний досвiд ученi та конструктори не мали можливостi, публiкацiї з цього питання в зарубiжнiй пресi тiльки-но з'явилися.

За короткий час було змонтовано сучаснi "чистi" кiмнати зi складним технологiчним i вимiрювально-складальним устаткуванням, розроблено i впроваджено технологiю виготовлення дешевих пластмасових корпусiв ВIС тощо.

У 1974 р. на заводi напiвпровiдникових приладiв НВО "Кристал" повнiстю освоїли технологiчний процес виготовлення ВIС i розпочали - вперше в Українi, СРСР i Європi - їх масове виробництво.

"Кристал" успiшно впорався з цим нелегким завданням. Органiзацiя безперервного циклу робiт - вiд проектування до виготовлення ВIС - дала змогу скоротити строки створення нових ВIС i засобiв мiкропроцесорної технiки, пiдвищити їхню якiсть, знизити вартiсть.

Упродовж 1974 року було випущено 200 тис. ВIС, 100 тис. калькуляторiв, 200 тис. клавiшних ЕОМ.

Дванадцять рокiв становлення промислової мiкроелектронiки в Українi (1962 -1974) пов'язанi передусiм з iм'ям Станiслава Олексiйовича Моральова. Вiн народився в 1929 р. у Молотовську Кiровської областi. Пiсля закiнчення школи в 1947 р. поступив на радiофакультет Київського полiтехнiчного iнституту. Працював на київському "Арсеналi" iнженером-конструктором з розробки фотоекспонометрiв. Тут С.О. Моральов познайомився з вiдомим ученим В.Є. Лашкарьовим, дослiдження якого виявилися дуже корисними для розробки напiвпровiдникового фотоекспонометра. Так доля звела його з людиною, втiленню головного наукового досягнення якої в реальнi засоби мiкроелектронiки вiн вiддав кращi роки свого життя. У 1962 р. С.О. Моральов очолює скромне КБ-3, i через чотири роки перетворює його на потужний НДI "Мiкроприлад". У 1970 р. сформувалося науково-промислове об'єднання НВО "Кристал". НДI "Мiкроприлад" став провiдною органiзацiєю цього об'єднання. На С.О. Моральова, генерального директора НВО "Кристал", лягла величезна вiдповiдальнiсть - вибiр наукового напряму, формування колективу спiвробiтникiв, координацiя науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робiт з метою впровадження результатiв у великосерiйне виробництво.

Найближчим помiчником Станiслава Олексiйовича в тi роки був Костянтин Михайлович Кролевець (1932 -1986) - заступник директора, науковий керiвник робiт, виконуваних у "Мiкроприладi", а згодом - у "Кристалi". Вiн закiнчив iнженерно-фiзичний факультет Київського полiтехнiчного iнституту. Пiд керiвництвом i за безпосередньої участi Костянтина Михайловича протягом двадцяти рокiв були виконанi дослiдження, пов'язанi з розробкою i виробництвом ВIС, закладено принципи побудови засобiв мiкроелектронiки, реалiзовано технологiчний комплекс з метою випуску мiкропроцесорних ВIС для апаратури народногосподарського i спецiального призначення. В останнi роки своєї дiяльностi вiн займався розробкою так званих комплiментарних ВIС. Це один з найперспективнiших напрямiв розвитку мiкроелектронної технiки.

Керiвником робiт зi створення багатьох ВIС, у тому числi ВIС К1810 - 16-розрядного мiкропроцесора, аналога американського Intel X86, був Альфред Вiтольдович Кобилинський.

У 1962 р. А.В. Кобилинський закiнчив Київський полiтехнiчний iнститут, 1969 року прийшов у НДI "Мiкроприлад". Вiн внiс великий вклад у розробку теоретичних питань створення мiкропроцесорних засобiв обчислювальної технiки, в органiзацiю їх серiйного виробництва. З цiєї тематики Альфред Вiтольдович отримав 8 авторських свiдоцтв. За розробку i застосування мiкропроцесорної технiки Президiя АН УРСР у 1983 р. присудила А.В. Кобилинському премiю iм. С.О. Лебедєва.

Фанатично вiдданий роботi, вiн не шкодував своїх сил i здоров'я. А воно було серйозно пiдiрвано: йому довелося брати участь у випробуваннях першої атомної бомби, i це потiм позначилося постiйними виснажливими болями в спинi i суглобах. Але всiх вражали працездатнiсть, творчий заряд, оптимiзм i мужнiсть цiєї людини.

Пiд керiвництвом А.В. Кобилинського розроблено i впроваджено в серiйне виробництво 30 типiв ВIС восьмирозрядного мiкроконтролера, високопродуктивнi 16-розряднi мiкропроцесорнi комплекти i сiмейство однокристальних ЕОМ. Вони стали першими у вiтчизнянiй мiкроелектронiцi.

Головним конструктором напiвпровiдникових запам'ятовуючих пристроїв у НДI "Мiкроприлад" був Володимир Павлович Сидоренко - вiдомий учений у галузi твердотiльної електронiки. Пiд його керiвництвом i за особистої участi сформувався науково-технiчний напрям енергонезалежних запам'ятовуючих пристроїв. В.П. Сидоренко отримав 74 авторськi свiдоцтва на винаходи i 6 патентiв iноземних держав (США, ФРН, Великобританiї та iн.).

Значний вклад у розвиток НДI "Мiкроприлад", а згодом i "Кристала" внiс доктор технiчних наук професор Володимир Петрович Белевський. Його талант i самовiддана праця сприяли створенню вакуумного устаткування i тонкоплiвкової технологiї, цеху i ряду пiдприємств з випуску iнтегральних схем у Києвi, Зеленоградi, Iвано-Франкiвську, Вiнницi, Свiтловодську. Виконанi пiд керiвництвом вченого конструкторсько-технологiчнi розробки впроваджувалися на пiдприємствах України, Росiї, Бiлорусiї, а також в Угорщинi. В.П. Белевський - автор 273 наукових праць i винаходiв, упродовж 1981 -1988 рокiв вiн працював головним технологом Мiнiстерства електронної промисловостi СРСР.

Для остаточного переходу на новi технологiї та устаткування потрiбнi були великi капiталовкладення, яких "Кристал" не мав. Це призвело до того, що в 90-х роках розробки i продукцiя об'єднання уже вiдставали вiд свiтового рiвня. Розпад СРСР i затяжна економiчна криза в Українi призвели до того, що "Кристал" втратив ринки збуту своєї продукцiї, необхiдну фiнансову пiдтримку держави.

Наприкiнцi 90-х рокiв ХХ столiття починається поступове вiдродження комп'ютерної промисловостi та мiкроелектронних технологiй в Українi. Розпочато випуск персональних комп'ютерiв на елементнiй базi, яка закуповується, налагоджуються мiкроелектроннi технологiї, вiдновлюються зв'язки з замовниками продукцiї як в Українi, так i за рубежем.

Iлюстрацiї   ›››