Золотi вiхи розвитку iнформацiйних технологiй в Українi

Внесок України в розвиток технiчних засобiв промислової системотехнiки

У 1956 р. у Сєверодонецьку створюється фiлiя Московського СКБ-245 - провiдної органiзацiї з обчислювальної технiки, паралельно розпочалося спорудження Сєверодонецького приладобудiвного заводу (СП3), що завершилося 1960 року. Кадровий склад цих органiзацiй i пiдприємств формувався практично повнiстю з молодих фахiвцiв - випускникiв вузiв Москви, Ленiнграда, Києва, Харкова, Львова, Таганрога, Одеси та iнших мiст. Винятком були директор фiлiї Андрiй Олександрович Новохатнiй i його заступник Владислав Васильович Рєзанов, науковий керiвник виконуваних робiт.

Стрижнем їхньої науково-технiчної полiтики стала iдея створення серiйно-спроможних засобiв керуючої обчислювальної технiки для рiзних (не тiльки хiмiчних) об'єктiв автоматизацiї. На її основi пiд керiвництвом В.В. Рєзанова була розроблена й реалiзована концепцiя єдиної, функцiонально повної агрегатної (модульної) системи технiчних i програмних засобiв керуючої обчислювальної технiки на базi єдиних конструктивно-технологiчних рiшень. Концепцiя передбачала можливiсть проектного компонування як технiчних, так i програмних засобiв для багаторiвневих систем керування процесами будь-якої складностi та призначення. Вона залишилася незмiнною донинi. Такий пiдхiд цiлком себе виправдав, оскiльки забезпечив створення повного комплексу засобiв системотехнiки, тобто засобiв для побудови найрiзноманiтнiших iнформацiйно-керуючих систем для технологiчних процесiв у промисловостi й об'єктiв енергетики. Починаючи з 1965 року попит на них рiзко зростає. Технiчнi засоби, розробленi в Сєверодонецьку, виготовлялися на 18-ти великих заводах Радянського Союзу. Сєверодонецьке науково-виробниче об'єднання (НВО) "Iмпульс", створене на базi фiлiї СКБ-245, стало основним виконавцем найбiльших союзних народногосподарських i оборонних програм, що потребувало розвитку його науково-технiчних i виробничих потужностей. До 1985 р. в НВО та його фiлiях працювало 12 тисяч спiвробiтникiв. Кiлькiсть створених у промисловостi та енергетицi систем з використанням технiки, розробленої в "Iмпульсi" в тi роки, перевищила десять тисяч. Близько тисячi проектних КБ i НДI стали партнерами-абонентами, з котрими НВО "Iмпульс" взаємодiяло при створеннi систем керування. Це дало змогу точнiше визначити вимоги до засобiв комп'ютерної автоматизацiї, грунтовно пiдвищити їхнiй технiчний рiвень, завоювати високий авторитет в одному з найактуальнiших напрямiв науки i технiки.

У результатi зi скромної фiлiї, призначеної для комп'ютерної автоматизацiї Лисичанського хiмкомбiнату, виросла потужна органiзацiя, що забезпечила своїми розробками оснащення багатьох тисяч керуючих систем, створених у 60 -80-i роки в СРСР. Так у Донбасi, поряд з центром хiмiчної промисловостi, з'явився центр промислової системотехнiки.

В роки "перебудови" на базi НВО "Iмпульс" було органiзовано Акцiонерне товариство (АТ) "Iмпульс".

Невеличка група провiдних спецiалiстiв, що сформувалася ще в перiод становлення "Iмпульсу", зумiла в умовах глибокої провiнцiї здiйснити, здавалося б, неможливе - зiбрати i згуртувати навколо себе багатотисячний колектив однодумцiв, наснажених однiєю метою, - створювати i постiйно вдосконалювати засоби комп'ютерної автоматизацiї технологiчних процесiв i об'єктiв енергетики, в тому числi таких вiдповiдальних i складних, як атомнi станцiї.

Бiльше тридцяти рокiв самовiдданої i натхненної роботи колективу сєверодонецького НВО "Iмпульс" були вiдданi створенню засобiв системотехнiки 1-го, 2-го, 3-го i 4-го поколiнь.

Це стало можливим тому, що колектив НВО очолювали справжнi лiдери - творчi, iнiцiативнi i вiдповiдальнi. I такими людьми стали не призначенi "згори" керiвники з високими званнями, а власнi спецiалiсти. Це директор "Iмпульсу" Андрiй Олександрович Новохатнiй i незмiнний науковий керiвник Владислав Васильович Рєзанов.

Саме вони зумiли мобiлiзувати колектив на розробку засобiв системотехнiки, створити атмосферу творчостi, захопленостi новою справою, найвищої самовiддачi.

В.В. Рєзанов (нар. 1926 р.) брав активну участь у формуваннi i реалiзацiї галузевих, союзних, мiжнародних програм створення i впровадження керуючої обчислювальної технiки, керував найважливiшими розробками в цiй сферi в СРСР.

У 1954 р. В.В. Рєзанова призначають головним конструктором Агрегатної системи засобiв обчислювальної технiки (АСОТ). Розробка виконувалася за союзним планом, машини "М1000", "М2000", "М3000" випускалися серiйно на київському заводi "ОКМ", Сєверодонецькому приладобудiвному, Тбiлiському заводi "КОМ". На базi АСОТ вченi та iнженери створили ряд систем керування господарського та оборонного значення, серед них - вiдома система резервування мiсць на авiалiнiях "Сирена" - перша реально дiюча система масового обслуговування .

З 1968 р. В.В. Рєзанов - головний конструктор сiмейства моделей "М6000 -М7000" АСОТ М, що стали свого часу базою для побудови систем керування процесами практично в усiх сферах народного господарства i в рядi оборонних галузей СРСР. За десять рокiв серiйного виробництва Київський завод обчислювальних керуючих машин, Сєверодонецький приладобудiвний i Тбiлiський завод керуючих обчислювальних машин випустили понад 18 тисяч комплексiв "М6000", на їх основi створено бiльше 15 тисяч систем керування.

У 1976 р. В.В. Рєзанов стає заступником генерального конструктора системи малих електронних обчислювальних машин (СМ ЕОМ). Вони прийшли на змiну машинам "М6000 -М7000".

Упродовж 1978 -1987 рокiв вiн - головний конструктор надвисокопродуктивних геофiзичних обчислювальних комплексiв агрегатної системи обчислювальної технiки на структурах, що перебудовуються (АСОТ-ПС). Робота виконувалася за завданням Ради Мiнiстрiв СРСР з метою забезпечення дослiджень природних ресурсiв Землi та її космiчного зондування. З 1981 по 1989 р. в НВО "Iмпульс" виготовили 150 комплексiв "ПС-2000", якi i досi експлуатуються в центрах обробки космiчної iнформацiї, у гiдроакустичних системах спецiального призначення тощо.

У 1984 -1991 рр. В.В. Рєзанов працював заступником генерального конструктора систем керування атомними електростанцiями, головним конструктором програмно-технiчних комплексiв для особливо важливих об'єктiв. Перша черга розробки наднадiйних програмно-технiчних комплексiв була прийнята Державною комiсiєю в 1990 р. Керуючi комплекси даного профiлю, створенi в НВО "Iмпульс", i тепер є основною продукцiєю АТ "Iмпульс".

Iлюстрацiї   ›››