Попередня
Головна
Наступна
Бібліографія
3.13. ВСЕВОЛОДОВИЧІ
Таблиця 14
РЮРИКОВИЧІ. ВСЕВОЛОДОВИЧІ
VI
1. ВСЕВОЛОД-АНДРІЙ ЯРОСЛАВИЧ († 1093) Див. табл.4 поз.7
VII
2. ВОЛОДИМИР-ВАСИЛЬ ВСЕВОЛОДОВИЧ МОНОМАХ ...................................................................... 1
Народився 1053 р. Помер 19.06.1125 р. (110, с.293-295; 114, с.5; 115, с.3; 116, с.256; 118, с.26). Князь смоленський (1076-1093, 1093-1103, 1107-1112 рр.), чернігівський (1078-1094 рр.), переяславський (1093-1113 рр.) і київський (20.04.1113 -19.06.1125). Бл. 1070 р. одружився з Гітою, дочкою англійського короля Гаральда, який загинув у битві з норманами при Гастінгсі (14.10.1066 р.). Гіта була вивезена близькими у Швецію, а звідти потрапила на Русь (262, t.2, p.211; 1930, d.2, p. 147, tabl.4). Вона померла 7.05.1107 р. у Смоленську (112, стб.293; 118, с.26). Версії, що це була друга дружина, незнана з імені, а Гіта Гаральдівна померла раніше, нам здаються бездоказовими (1750, р.22). У 1107 р. одружився з дочкою половецького хана Аепи (112, стб.293; 118, с.26). Здається у нього була ще коханка, яка померла у 1103 р. (1294, т.6, с.50). М.Баумгартен вважав її матір'ю Юрія Довгорукого (1750, р.24).
Полководець, політик, письменник, «. ..був красивий лицем, очі у нього були великі, волосся рудувате й курчаве, чоло високе, борода широка. Зростом він не був особливо високий, але міцний тілом і дуже сильний» (8). На схилі своїх років Володимир Мономах із задоволенням згадував: «От коли я жив у Чернігові, я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней, та ще й доводилося їздити по степу, то також власноручно ловив їх. Два рази тури піднімали мене разом з конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем...» (87, c. 135). Ніби на підтвердження правдивості цих спогадів, у 1821 р. у лісах під Черніговом було знайдено важкий змійовик вартістю у 100 гривень кун, загублений князем під час однієї з мисливських пригод або шаленої скачки до Києва («А з Чернігова я сотні разів скакав до батька у Київ за один день до вечірні»).
3. ЯНКА ВСЕВОЛОДІВНА (* бл.1068 † 3.11.1113) ...................................................................... 1
Народилася близько 1068 р. Померла 3.11.1113р. (112, стб.227, 289; 116, с.148; 118, с.4). У 1074 р. була заручена з візантійським царевичем Костянтином Дукою, пізнішим номінальним співправителем Олексія Комнена. Він загинув у битві з норманами при Діррахії у 1081 р. (204, NN 143,144). Шлюб не відбувся, Янка повернулася з Візантії черницею. Всеволод Ярославич збудував для дочки окремий Андріївський (Янчин) монастир. У 1089 р. з Янкою приїхав з Візантії митрополит-скопець Іоанн III.
4. РОСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 1070 † 26.05.1093) ...................................................................... 1
Народився у 1070 р. Загинув при переправі через р.Стугну під час походу на половців 26.05.1093 р. (112, стб.212) Князь переяславський (1078-1093 рр.). Був похований у соборі св.Софії поряд з батьком.
Літописці бачили у загибелі князя кару за вбивство ченця Григорія. У 1961 р. у Софійському соборі в усипальниці князів серед інших останків знайдено череп із залізним наконечником стріли. Напевно він належав князеві Ростиславові, який був смертельно поранений і тому так раптово став топитися на очах у брата (87, с. 135).
5. ЄВПРАКСІЯ-АДЕЛЬГЕЙДА ВСЕВОЛОДІВНА (* бл.1071 † 9.07.1109) ...................................................................... 1
Народилася бл. 1071 р. Померла 9.07.1109 р. (1376, с.617-648). У 1083 р. була заручена з Генріхом фон Штаде, сином маркграфа Південної Саксонії. Була відправлена у Саксонію з пишним посольством, в якому були навіть погоничі з верблюдами, навантаженими дорогими тканинами та іншими предметами розкоші. До 1086 р. виховувалася у монастирі у Кведлінбурзі, де абатисою була Адельгейда, сестра кайзера Генріха IV. Шлюб був коротким. Маркграф Генріх Довгий помер у 1087 р. Вдова знову повернулася у монастир, де її невдовзі побачив імператор. У 1088 р. він заручився з нею, а у 1089 р. взяв шлюб у Кельні. При коронації Євпраксія отримала ім'я Адельгейди. Спочатку вона супроводжувала чоловіка у Бамберг та у італійському поході 1090-1092 рр. Противники звинувачували Генріха IV у належності до секти миколаїтів з 'їх таємними оргіями. Принаймні оргії кайзер любив справді, примушуючи брати у них участь молоду дружину. Для вихованої у монастирі Євпраксії це була трагедія, її проблеми вміло використали політичні противники Генріха IV. Герцог Баварії Вельф II та його дружина тосконська маркграфиня Матильда допомогли її втекти з Верони. У березні 1094 р. на соборі у Констанці була обговорена її грамота із скаргою на мужа. Папа Урбан II вмовив імператрицю виступити ще на соборі у П'янченці (березень 1095 р.) у присутності 4 тис. кліриків і 30 тис. мирян. Кайзера у черговий раз осудили, а його дружину навіть звільнили від єпітимії. Однак у 1097 р. Генріх IV помирився з Вельфами. Адельгейда стала непотрібною (198, р.207, 721; 1891, s.578-618; 1928; 1909; 1902, s.164-166). Вона повернулася на Русь і 6.12.1106 р. стала черницею у переяславському монастирі (112, стб.287-288; 114, с.133; 120, с.140-141; 128, с.639).
6. NN ВСЕВОЛОДІВНА († 1089) ...................................................................... 1
Померла у 1089 р. (114, с.3).
7. КАТЕРИНА ВСЕВОЛОДІВНА († 11.07.1108) ...................................................................... 1
Була черницею. Померла 11.07.1108 р. (112, стб.288).
VIII
8. МСТИСЛАВ-ГАРАЛЬД-ФЕДІР ВОЛОДИМИРОВИЧ ...................................................................... 2 < табл.15-20
Народився 1.06.1076 р. (1467, с.91). Помер 15.04.1132 р. (112, стб.289,294). Князь новгородський (1088-1117 рр.), білгородський (1117-1125 рр.) і київський (20.05.1125 — 15.04.1132). Був одружений двічі: у 1095 р. з Христиною, дочкою шведського короля Інге Стейкельсона, яка померла 18.01.1122 р. (112, стб.292; 262, t.2, р.160), тау 1122 р. з дочкою новгородського посадника Дмитра Завидича, яка померла після 1168р. (114,с.5). Один з найвидатніших київських князів, у давній історіографії названий Мсгиславом Великим.
9. ІЗЯСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 6.09.1096) ...................................................................... 2
Загинув 6.09.1096 р. (111, стб. 108). Князь курський (1095 р.), ростовський і муромський (1095-1096 рр.).
10. СВЯТОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 6.03.1114) ...................................................................... 2
Помер 16.01.1114 р. (112, стб.290). Князь смоленський (1112-1113 рр.) і переяславський (1113-1114 рр.).
11. РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ († 6.01.1119)... 2
Помер 6.01.1119 р. (118, с.24; 230, t.3-4, р.348-349). Князь волинський (1117-1119 рр.). 11.09.1114 р. одружився з дочкою перемишльського князя Володаря Ростиславича (112, стб.295).
12. ЯРОПОЛК ВОЛОДИМИРОВИЧ (* 1082 † 18.02.1139) ...................................................................... 2
Народився у 1082 р. (1467, с.374). Помер 18.02.1139 р. (112, стб.294,302). Князь переяславський (1114-1132 рр.) і київський (15.04.1132 -18.02.1135). У 1116 р. одружився з Оленою, дочкою яського (аланського) князя, яка померла після 1146 р. (112, стб.319). С.Плетньова вважає, що це була дочка дрібного князя одного з алансько-половецьких міст (Шаруканя, Сугрова чи Балина) (1288, с.270-271). На наш погляд це не переконливо. У 1116 р. орді Шарукана було завдано страшного удару. Його син Отрок відразу прийняв пропозицію грузинського царя Давида Будівника і 45 тис. половців переселилися у Грузію. Аланія пропустила їх через свої землі. Союз Києва і Аланії, обох зацікавлених у зменшенні половців у Подонні, скріплений шлюбом Ярополка і Олени, міг змусити Отрока погодитися на пропозиції грузинського царя (1348, с.89-91).
13. ВЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 12.1154) ...................................................................... 2
Помер 12.1154 р. (114, с. 11). Князь суздальський (1096-1107 рр.), смоленський (1113-1125 рр.), турівський (1125-1132, 1132-1142, 1142-1147 рр.), переяславський (1132, 1133, 1142 рр.),пересопницький (1147-1149 рр.), вишгородський (1150-1151 рр.) і київський (22.02.1139 -4.03.1139, 04.1151 -12.1154).
14. МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА († 1146) ...................................................................... 2
Померла у 1146 р. (112, стб.291). У 1089 р. у Візантії з'явився самозванець, який видавав себе за куропалата Льва Діогена, сина Романа IV і Євдокії. Справжній Лев Діоген загинув у 1087 р. у битві з печенігами (28, с.210). Самозванець, якого ув'язнили в Херсонесі, зумів втекти, пробрався до половців і з допомогою Тугоркана у 1092 р. рушив на Візантію. При облозі Адріанополя його підступом захопили в полон і осліпили (111, стб.226-227). Йому знову пощастило втекти і добратися до Русі, де його визнали спадкоємцем престолу і видали за нього Марину. Похід руського війська з самозванцем закінчився на Дунаї. 15.08.1116 р. він загинув при облозі Доростола (1348, с. 108-111).
15. ЄВФИМІЯ ВОЛОДИМИРІВНА († 4.04.1139) ...................................................................... 2
Померла 4.04.1139 р. У 1112 р. була видана за угорського короля Калмана Книжника. Уже у 1113 р. він звинуватив її у невірності і відіслав на Русь, де вона народила сина Бориса. Борис, який у 1129 р. одружився з родичкою імператора Іоанна II Комнена, брав активну участь у боротьбі за угорський престол у першій половині XII ст. (2099, 222-2231.).
16. АГАФІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ...................................................................... 2
У 1116 р. видана за городенського князя Всеволодка Давидовича (112, стб.291).
17. ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОВГОРУКИЙ ...................................................................... 2 < табл. 21-25
Народився у 1090 р. (1467, с.96). Помер 15.05.1157 р. внаслідок отруєння на бенкеті у київського осьменика Петрили (112, стб.304). Князь суздальський (1108-1135, 1136-1149, 1151-1155 рр.), переяславський (1134-1135 рр.) і київський (2.09.1149 — 20.08.1150, 28.08.1150 — бл.початку 04.1151, 20.03.1155 — 15.05.1157). Згідно запису у Любенькому пом'янику (поз.4) перед смертю став іноком Гавриїлом. Похований у церкві Спаса на Берестові. 12.01.1108 р. одружився з дочкою половецького хана Аепи (112, стб.288). Здається, що у нього була і друга дружина, яку Андрій Боголюбський вислав у Візантію з молодшими братами. M. Карамзін слушно заперечував проти її тотожності з візантійською принцесою Оленою, якої не існувало (776, с.345).
18. АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОБРИЙ ...................................................................... 2
Народився 11.07.1102 р. Помер 22.01.1142 р. (114, с.124; 115, с.7). Князь волинський (1119-1135 рр.) і переяславський (1135-1142 рр.). Хоробрий воїн і вмілий полководець. У 1117 р. одружився з дочкою Тугоркана (112, стб.291; 118, с.24).
IX
19. МИХАЙЛО ВЯЧЕСЛАВИЧ († 1130) ...................................................................... 13
Помер у 1130р. (112, стб.293).
20. ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ († 28.01.1170) ...................................................................... 18
Помер 28.01.1170 р. (112, стб.546). Похований 21.02.1170 р. у Андріївському монастирі у Києві. Князь волинський (1146-1148 рр.), білгородський (1150 р.), дорогобузький (1150-1152, 1156-1170 рр.), пересопницький (1152-1154 рр.) і берестейський (1154-1156 рр.). Був одружений з дочкою Святослава Ольговича, яка померла після 1170 р. (479, с.25-30).
21. ЯРОПОЛК АНДРІЙОВИЧ († до 1170) ...................................................................... 18
Помер до 1170 р., тобто раніше за брата. Згадується у 1157-1159 рр. (112, стб.307; 118, с.66).
X
22. РОМАН МИХАЙЛОВИЧ († до 1168) ...................................................................... 19
Помер до 1168 р. [?] У 1165 р. Ростислав Мстиславич «Романови, Вячеславлю внуку, да ... Васильєв і Краен» (112, стб.525). Ми погоджуємося з П. Толочком, що цей уділ був у Київській землі біля міст Василева та Красна (1506, с.33). Версія Л .Алексеєва, щодо Смоленської землі, непереконлива (319, с.128-129). Волость Мирятичі, де він розміщає уділ Романа Михайловича, давала тільки 10 гривень малої дані і не могла утримати князя з хоча б десятком бояр та службовців і кількома десятками дружинників. Крім того політика Ростислава Мстиславича була спрямована на недопущення роздроблення Смоленської землі.
Попередня
Головна
Наступна
Бібліографія
Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.