Неспалена (Сучасне сказання про сучасне чудо) - Зоряна Живка
Неспалена (Сучасне сказання про сучасне чудо) Проза
Начало |
Поиск |
Статьи |
Отзывы |
Газета |
Христианские стихи, проза, проповеди |
WWW-рейтинг |
Форум |
Чат
Новая рубрика "Статья в газету":
напиши статью -
получи гонорар!
Все рубрики [авторы]:
Проза [а]
Поэзия [а]
Для детей [а]
Драматургия [а]
--
Статья в газету!
Публицистика [а]
Проповеди [а]
Теология [а]
Свидетельство [а]
Крик души [а]
- Конкурс!
Авторам: правила |
регистрация | вход
версия для печати
Неспалена (Сучасне сказання про сучасне чудо)
Неспалима
(Сучасне сказання про сучасне чудо)
..Якщо Господь сказав: "Побудую Церкву мою", то ніяка чортівня її не здолає.
о.Іван
з недільної проповіді
У дивний Бог у ділах Своїх і милість його над нами від віку й до віку. У стольному граді Києві на пустирищі далекому стояв храм Божий…
...В одному зі спальних районів Києва – там де квартали правильної прямокутної форми, багато шістнадцятиповерхівок і супермаркетів, але мало дерев – на самісінькій його околиці поміж будівельних майданчиків й автостоянок стояла маленька капличка однієї православної парафії. Колись там возведуть гарний великий храм… Але поки будівництво почнеться, поки закінчиться…
Отож, стояла собі капличка, маленька-малесенька, здалеку на неї поглянеш – і здається на долоньці поміститься. Аж дивуєшся, скільки людей у ній може молитися! Здається, вона, як рукавичка з казки, розтягується. Ніби й 3 на 4, але в неділю на літургії майже сотню людей уміщає – і як то можливо? Відразу згадуєш євангельську історію про п’ять хлібин і п’ять тисяч їдців – усі ситі за словом Божим. …А хто не помістився, то не ображається – бо надворі можна молитися, бо храм радіофіковано і все богослужіння чутно й у подвір’ї.
Маленька біленька капличка з синьою банею і сріблястим хрестом на маківці – зверху залізо, в середині фанера.
Не сподобалося лукавому, що люди моляться, і вирішив він спалити капличку. Ходили по району чутки, що якийсь бізнесмен хоче відібрати в якоїсь там релігійної громади землю й побудувати на тому місці ресторан… Але побожні люди в чутки не вірять, а точно знають, що за кожним лихим наміром лукавий стоїть.
Отож намовив лукавий якихось хуліганів-безбожників спалити капличку. Прийшли вони серед ночі, облили стіни та двері соляркою, запалили, загорілося, втекли.
І тут у справу втрутилися ангели.
Вогонь одразу побачила охорона будівельного майданчику майбутньої багатоповерхівки, що розташувався недалеко від майбутнього храму. Миттю викликали пожежну машину й узялися самостійно гасити вогнище – піском, водою, запасним вогнегасником… Доки прибула пожежна бригада й настоятель парафії, пожежу вже майже загасили. Майже згоріли тільки одні двері та маленький шматочок внутрішньої стіни обвуглився.
Потім, як з вогнем уже дали раду, пожежник обійшов капличку, обдивився усе, похитав головою й підійшов до священика:
– Ви знаєте, я людина невіруюча, але тепер точено знаю, що Бог є!
– ??? – зреагував панотець.
– Я в пожежній охороні вже багато років. Ця …е… споруда, – він кивнув у бік каплички мала згоріти за кілька хвилин. – На неї вилили стільки солярки, що вона взірватися повинна була б. Спалахнути як сірник. Натомість згоріла тільки солярка, а в середину вогонь чомусь не рушив. Ну двері обвуглились, це не страшно. Так не буває! Це чудо!
Пожежник перехрестився й пішов.
Світало. Тривожна ніч минула. Настав ранок. Священик відслужив подячний молебн і почався звичайний буденний день – п’ятниця.
… Під вечір люди, як завжди, прийшли на молитву.
– А нас сьогодні спалити хотіли, – замість звичного «Слава Ісусу Христу!» промовляли ті, хто прийшов раніше, до тих, хто прийшов пізніше. Потім усі бабусі, пані та панночки хапалися за серце, хитали головами, зітхали: «Хай Бог милує!» Отець усміхався й казав: «Бачите, як лукавому не подобаються наші молитви. Такий комплімент маємо. Але Боженько зберіг! Тому ходімо молитися.»
Того вечора усі молилися особливо палко та скрушно, час від часу зітхаючи – бабусі, пані, панни та статечні добродії. Тільки маленька Юлечка не зітхала, вона бавилася з сонячним зайчиком, який стрибав від дверей до неї, а потім до ікони. (Можливо, то був ангел?) Після богослужіння найактивніші пані парафії зібралися на нараду й узялися за миття чорної від кіптяви стіни каплички (бабусі й панни були відіслані додому, при чому панни за це трохи образились).
Наступного ранку капличка знову була біла та гарна – тільки обвуглені двері нагадували про пожежу. Але до настоятеля підійшла делегація від ринку, що розташувався в сусідньому кварталі й мовили: «Ми чули про те лихо, що у вас сталося. Ось зібрали гроші й домовилися з фірмою, яка зробить двері за саму собівартість».
За тиждень ніщо вже й не вказувало на спробу знищити капличку. Люди так само щодня приходили сюди молитись, а в неділю, як завжди, було тісно, але затишно.
Лукавий хотів знищити Божу Церкву, маленьку капличку, маленьку Божу церкву – він її підпалив. В результаті: одна людина (пожежник) – повірила в Бога, кілька людей послужили Богові своєю працею (вимили ввечері храм від кіптяви), кілька людей пожертвували гроші (працівники ринку), а вся парафія зміцніла у вірі та взаємній любові. А як палко в ці дні молилися за горе-паліїв, щоби послав їм Господь покаяння…
Бо сказав же Спаситель: «Побудую Церкву мою – і ворота пекельні не здолають її». А ще: «Тим хто любить Бога, …усе допомагає на добре».
Писала недостойна раба Божа
ЗЖ
року Божого 2007 від Різдва Христового
Стилізація під давнє сказання недосконала, але я ще поправлю :).
Комментарий автора: Церква, вогонь і палії...
Об авторе
все произведения автора >>>
Зоряна Живка,
Київ, Україна
Я християнка.
За освітою - філолог, магістерську студію писала за творчістю К.С. Люїса (однодумці, відгукуйтеся!). Як літературний критик, займаюся дитячою літературою.
Дякую усім читачам, що залишили для мене відгуки (і похвальні, і критичні). Вони надихають і підтримують у подальшій творчості. Дякую організаторам і координаторам сайту за віднайдених однодумців.
Зараз працюю над 2м і 3м томом мого проекту "Різдвяна антологія" ("Свічадо"). Перший том уже має другий тираж - і це за рік!
e-mail автора: zorianazhyvka@ukr.net
Прочитано 199 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Леся Била
lesyasewing@hotmail.com
2007-07-01 00:19:30
Дорога Зоряна. Прочитала 2 ваші оповідання"Німецька ялинка,Неспалена".Дуже сподобались.Найбільше 1-е.Нехай Вас Бог благословить, хай здійсняться ваші мрії. Хай Бог в цьому Вам допоможе. Леся, Атланта, США. 06/30/07
читайте в разделе Проза
читайте в других разделах
ОРЁЛ - Георгий Мир
Всё будет хорошо - Тихонова Марина
Дурочка или святая? - Тихонова Марина
>>> Все произведения раздела Проза >>>
Поэзия : Одинокий поэт - Дмитрий Ляляев
Поэзия : МАТЕРИНСКАЯ БОЛЬ. - Устинова Галина
Поэзия : Истомилась души моя Господи - Владимир Голодных
Назад | Христианское
творчество: все разделы
| Раздел Проза
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2006 -
editor@ForU.ru
Рамочка.ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $0.95
Hosting
Free Software
ООО Упаковочные решения:
упаковочное оборудование:
ополаскиватель,
укупорка бутылок,
заклейщик гофрокоробов.
