Добрий вечір, шановні гості! Добрий вечір, дорогі колеги! Колеги і по каналу "1+1", і, що дуже важливо для нас усіх, по українському телебаченню. Це правда, 10 років тому ми, неподалік від цього місця, в республіканському Будинку кіно, дуже невеличким, на початку, колективом сиділи за невеличким столиком у кав'ярні і розмірковували про те, чи можливо зробити справжнє українське телебачення. Таке телебачення, за яке не буде соромно, яке має бути і буде частиною нової незалежної європейської держави. Держави, про яку всі мріяли, і яку дуже важко і складно - але всі розуміли, що потрібно - будувати разом. Ми всі сиділи і мріяли про те, щоб робити телебачення, цікаве передусім українським глядачам, телебачення, яке не буде провінційним, маргінальним і далеким від потреб часу і тих, хто дивиться телевізор, тобто від мільйонів українців. І третього вересня 1995 року наші мрії стали реальністю.

Ті кубики, що з'явилися у цьому ролику на початку, нагадали нам усім, які ми були. Сьогодні це виглядає досить скромно, навіть аскетично. Але саме в той час, я пам'ятаю, як дуже емоційно сприймалося все, що з'явилося на каналі УТ-1, на Першому національному. Ми з'явилися - багато хто з вас пам'ятає - як "Студія 1+1", тому що ми були ще не телевізійним каналом, а частиною ефіру каналу УТ-1, і перед нами стояло дуже амбітне завдання: зробити все, щоб з семи відсотків національної аудиторії, яку мав на той час канал УТ-1, збільшити кількість глядачів, які дивляться саме українське телебачення.

Якщо пам'ятаєте, на той час ще домінував російський канал в українському ефірі, і зусиллями всіх, хто приєднався до невеличкої команди на початку, за рік ми зробили все, щоб третина українців дивилася своє телебачення. На той час це була команда УТ-1 і "1+1". І тоді в нас з'явилися великі іноземні партнери, які побачили розвиток невеличкої виробничої компанії, компанії, яка змінила обличчя українського телебачення, і я сподіваюсь, що змінила назавжди. І компанія Central European Media Enterprises, одна з найбільших компаній, що на той час потужно розвивалася в країнах Східної та Центральної Європи, стала нашим партнером, і є ним на сьогоднішній день.

У такий спосіб 1 січня 1997 року (я нагадую, якщо хтось не пам'ятає, а я переконаний, що всі пам'ятають) в ефірі українського національного телебачення з'явився незалежний телевізійний канал "1+1". Він з'явився в повному обсязі. Ще було 9 годин, але з'явилися новини, з'явилася Телевізійна Служба Новин ТСН, з'явилося обличчя Аллочки Мазур, обличчя інших журналістів.

З'явилися програми, які стали брендовими програмами "1+1": і "Табу", і "Без табу", пізніше – "Проти ночі" з Ольгою Герасим'юк і "СВ-шоу" з Андрієм Данилком або Вєркою Сердючкою. З'явилися ті люди, яких тоді ще важко було назвати зірками, але їм судилося стати зірками саме на каналі "1+1".

Багато всього було перед нами на той час, 1 січня 1997 року. Ми багато чого робили перші. Ми робили ночі виборів і марафони, ми перші робили справжні емоційно насичені телевізійні дебати. Ми перші робили український телевізійний серіал. Якщо ви пам'ятаєте, коли демонструвався "День народження Буржуя" Анатолія Матешка та Юрія Рогози, то ніхто на вулицях не залишався - всі дивилися. Тому що серіал було знято в Києві, і навіть в офісі "1+1", це правда.

Ми перші робили великі міжнародні спільні проекти, і всі пам'ятають, як вулицями Києва їздила група оскарівського лауреата Режіса Варньє, яка за участю і за співпраці "1+1" знімала "Схід-Захід", той самий фільм, який пізніше було номіновано на Оскар серед найкращих іноземних фільмів року.

Ви пам'ятаєте багато відомих у всьому світі за своїми форматами розважальних проектів, які з'явилися на "1+1": і "Мільйонера", і "Найрозумнішого", і "Форт Буайяр". Ми стали частиною великої телевізійної індустрії і України, і ширше – Європи. Все це зробила команда "1+1", і я всім дуже вдячний.

Вітаю всіх, хто був причетний до того, що зробив канал "1+1" впродовж цих десяти років, і на початку, і згодом. Вітаю тих, хто працює з нами сьогодні, і тих, хто працював з нами раніше, а тепер працює на інших каналах. Я всіх вітаю і всім дуже дякую.
 
Я дуже дякую нашим колегам, телевізійним каналам, перш за все "Інтеру", який ніколи не давав нам спати, і час від часу нагадував нам про те, що ми маємо розвиватись і поліпшуватись. І ми робили все, щоб запропонувати їм справжню конкуренцію. Я вдячний нашим колегам з "Нового" каналу, ICTV, СТБ, УТ-1 і всіх без винятку каналів, що існують в Україні. Тому що сьогодні українське телебачення претендує на те, щоб бути частиною справжнього європейського телебачення як за якістю тих проектів, які воно виробляє, так і за кількістю, за потужністю, за талантом тих людей, що працюють у телевізійних компаніях.
 
Ви, напевне, помітили, що ми запросили сьогодні перш за все наших колег, тобто людей, що працюють в медіа: журналістів, режисерів, продюсерів, менеджерів. Ми не запрошували політиків, і це було свідомо. Тому що на початку, коли ми ще починали "1+1" в тій маленькій кав'ярні в республіканському Будинку кіно, ми думали про те, що ми робимо справжнє українське телебачення для українських глядачів, а не політичний інструмент для використання будь-якою політичною силою. Це для нас дуже важливо. І я знаю, що в нас, так само як і в усієї України, був дуже складний шлях, було багато такого, що не дуже добре, і за що соромно і мені, й багатьом з тих, хто працює. Але було значно більше того, за що не соромно, чим ми пишаємося і в чому знаходимо сили для того, щоб розвиватися далі. Тому що "1+1" був створений і є невід'ємною частиною культурного, суспільного і політичного життя країни, нової України. Ми теж довго й важко йшли до можливості сподіватись та казати про те, що в нас є потенціал для розвитку, і всі шанси зробити телебачення інструментом і об'єктивного висвітлення подій, і справді відповіддю на потреби часу. Для цього потрібен був час і зусилля всіх без винятку людей, хто працював на "1+1".
 
І я вдячний всім, хто прожив з нами ті дуже важкі часи, незважаючи на всі проблеми, які були у телевізійного каналу "1+1", хто вижив і знає, як це було важко, хто так само, як і я, переконаний в тому, що "1+1" зробить все для того, щоб і далі розвиватись так само динамічно, серйозно і амбітно, як розвивались ми завжди. В чому нас ніколи не можна було звинуватити, то це в тому, що в нас немає бажання, сил і талановитих людей, щоб використати все, що в нас є, і зробити справді цікаве і потрібне глядачам України телебачення. Ми це і робитимемо. Я вам усім дуже дякую, і до наступних зустрічей в ефірі. Дякую.
 
Щосезону з'являються нові несподівані авторські програми з новими ведучими, новими темами, новими підходами. "1+1" не боїться експериментувати, бо саме цього чекають від нас глядачі. Ми були різними впродовж цих десяти років, але одне можна сказати впевнено: ми ніколи не стояли на місці, нам завжди було цікаво робити телебачення. Доки це триватиме, ми будемо цікаві українському глядачеві.
 
"Дорогі друзі! Вітаю канал "1+1" з першим десятиріччям в українському телеефірі. Нехай найскладніші часи української журналістики залишаться в минулому. Мужності, правди і щасливої долі, дорогі мої журналісти! Щиро! Президент України В.Ющенко. 03.09.05"