zaxid.net - Львів – індустріальна руїна!?

[http://www.reklama-zaxid.net/adclick.php?n=a9e07c02] Анонси 18:00 Концерт проекту „Літо з радіо” 23.07 11:00 Брифінг «Початок ремонтів магістральних доріг за кошти від мун... 23.07 12:00 Прес-конференція «Надання пільг для оренди приміщень громадськ... 03:52 22.07.2007 UKR PL RUS Про нас Стартова RSS Реклама незалежне інформаційно-аналітичне інтернет-видання Новини Тема Інтерв'ю Акценти Хроніки Львова Точка зору Щоденник Чат Архів Попереднi статтi Акценти Метр квадратний: fata morgana по-львівськи Ольга Кулик zaxid.net , 19.07.2007 Місто як театр О.Керик, А.Небельмес zaxid.net , 16.07.2007 У Львові буде «Європлаза» Юлія Куринкіна, zaxid.net , 05.07.2007 Спадщина під загрозою Оксана Керик zaxid.net , 27.06.2007 Газові війни по-львівськи. Хто платитиме? Ольга Кулик zaxid.net , 25.06.2007 Львівські дороги: вчора, сьогодні, завтра Аліна Небельмес zaxid.net , 21.06.2007 Що заважає Львову стати туристичним центром? Наталя Єфіменко zaxid.net , 18.06.2007 Так загинув промисловий Львів Дмитро Борисов для zaxid.net , 14.06.2007 Акценти 14.05.2007 09:33 Львів – індустріальна руїна!? За радянських часів Львів, як і вся область, розвивався як індустріальний центр. На момент розпаду СРСР в області було розташовано 356 підприємств союзного підпорядкування, значна частина яких працювала на військово-промисловий комплекс (ВПК). Для порівняння, в Тернопільській області таких підприємств було 8, Волинській - 6. Після розпаду Союзу відбувся крах планової економіки та почався занепад ВПК, як наслідок, ми отримали кризу львівської промисловості. Від колишніх мегабрендів СРСР (ЛАЗу, «Кінескопу» та інших) залишилися лише оболонки, борги та земля, через яку добивають ті підприємства, які все ще тримаються на плаву. Львів почав розвиватися, а точніше, його почали розвивати як індустріальний центр після 45-го року. «Радянська влада не просто так почала концентрувати у Львові великі підприємства і наповнювати їх тисячами «технічних» працівників зі Східної України та Росії. Таким чином хотіли створити нову львівську еліту - «технічну». Це було продуманим кроком влади - зміна менталітету еліти», - розповів ZAXID.NET начальник управління промисловості Львівської ОДА Ростислав Сорока. Отже, за радянських часів Львів наполегливо почали розвивати як індустріальний центр і зробили це професійно. На початок 80-х ми отримали індустріальне місто, яке зараз практично вмерло. Власне те, що раніше представляли львівські підприємства, за часів незалежності було розпродано як металобрухт та перетворено у гроші, які незаконно осіли у кишенях директорів, санаторів, суддів та інших «причетних» громадян, хоча, можливо, ми помиляємося і у «знищенні» львівської промисловості винні зовсім інші люди. Нашу тезу підтверджує і голова Львівського регіонального відділенні Фонду державного майна України Наталія Горлач: «Подивіться на всіх тих санаторів, які були на підприємствах, у них зразу з'являлися нові машини... а поки підприємство дійде до приватизації, там залишиться лише повітря». У тодішніх умовах та за керування підприємствами «закоренілих» у радянській плановій економіці директорів з львівською промисловістю нічого іншого статися не могло. Львівські керівники не могли витягнути свої підприємства з кризи і не знали, як це зробити. Вони не знали ні своїх ринків збуту, ні ринків сировини. Це були свого роду директори цехів для виготовлення продукції. Через таке «тактичне» керування, практично на усіх львівських підприємствах за часи незалежності відбулося відчуження майна, яке «спрямовували» на погашення боргів із зарплати, різноманітних зобов'язань перед інвесторами, податковою тощо. Якщо говорити про інтелектуальний потенціал області, то він почав поступово «перепливати» через океан. Усі львівські економічні гіганти, як-от ВАТ «Концерн-Електрон» (який був першим підприємством, що набуло статусу ВАТ в Україні), ДП «ЛОРТА», ВАТ «Львівський завод комунального транспорту» (колишній ЛАЗ), ДП НВК «Полярон» (який є у списку підприємств, що готуються до продажу у 2007 році), ЗАТ «Автонавантажувач», ВАТ «РЕМА», ДП «Львівприлад», ВАТ «Львівській завод телеграфної апаратури», ВАТ «Львівсільмаш» у десятки разів зменшили обсяги виробництва. За місяць на цих підприємствах тепер виготовляють те, що раніше сходило з конвеєрів за одну зміну. Для прикладу, «Електрон» у 90-му році виготовляв 1 млн 200 тис. телевізорів в рік (це становило 4% всього виробництва в Україні), тепер - близько 50 тис., на ЛАЗі тепер складають до 300 одиниць техніки у рік, хоча колись випускали до 11 тис. автобусів. Такий спад обсягів виробництва не могло не призвести до значного скорочення чисельності працівників на мегапідприємствах. Якщо у 1991 році на ВАТ «Концерн-Електрон», ДП «ЛОРТА», ВАТ «Кінескоп», ЛАЗі працювало, відповідно, 19 000, 16 583, 13 365, 10 000 працівників, то тепер на них (за винятком «Кінескопу», який взагалі було визнано банкрутом, а процедура ліквідації на підприємстві триває майже десять років) працює близько 2500 людей. Решта ­працівників, як ми вже згадували, виїхали на заробітки, що зараз відгукується дефіцитом кваліфікованих кадрів в області. Ще однією проблемою наших підприємств є земля, на якій вони розташовані. Її недостатня кількість у межах центральної частини Львова ставить під загрозу існування усіх великих та середніх за площею виробництв. Значна частина підприємств, розташованих у центральній частині міста, вже перетворилася у бізнес-центри, супермаркети, як-от Львівський завод телеграфної апаратури. У сучасних умовах земля приноситиме більше зиску, якщо на ній розташовуватимуться бізнес- чи відпочинкові центри. Тому, як не сумно, а ВАТ «Львівсільмаш», який розташований практично в центрі міста, напевно припинить існування. Чи буде розвиватися львівська промисловість в майбутньому? Безперечно, кожне підприємство може розвиватися, якщо його очолюватимуть хороші менеджери та підтримуватиме держава. Проблема львівських підприємств, та і взагалі всіх підприємств в Україні у тому, що в державі немає програми розвитку промислового комплексу з чітко прописаними пріоритетами (тут треба дещо уточнити: такі програми були запропоновані різними урядами, але жодна з них реально так і не працювала). Наприклад, пріоритетом є розвиток машинобудування в Україні, а тому ЛАЗ чи «Автонавантажувач» матимуть преференції, закріплені на законодавчому рівні. Преференції дозволили б вітчизняному виробнику вийти на нові ринки збуту і повернути свої позиції на втрачених. За іншої ситуації Львовом - містом, у якому розташований величезний автобусний завод, й надалі курсуватимуть китайські автобуси. Єдиним підприємством, яке за ці роки змогло збільшити об'єми виробництва, є ВАТ «Іскра», хоча чисельність працівників у порівнянні з 1991 роком на підприємстві зменшилася вдвічі і становить 2500 осіб. Такого успіху, принаймні в межах українського ринку, підприємство досягло завдяки закордонним інвестиціям та інноваційному проекту, здійсненому разом із концерном «Сіменс». ВАТ «Концерн-Електрон» також зміг втриматися на плаву, частково змінивши профіль виробництва. Зараз концерн поділено на кілька підприємств, які займаються виготовленням виробів з пластмаси, автомобільних обігрівачів на СП ТзОВ «Сферос-Електрон», виробництвом двигунів малої потужності та різноманітної електропобутової техніки на їх базі, банківською, науковою та іншими видами діяльності і, звісно, складанням телевізорів. Зараз на підприємстві збирають рідкокристалічні та плазмові телевізори, проте, до позиції лідера, навіть на ринку України, доведеться зробити ще не один крок. Аналіз ситуації, у якому опинився виробничо-промисловий комплекс Львова та області, підказує, що наша промисловість наразі буде копирсатися в тому, що від неї залишилось. Врятувати промисловість Львівщини за умови відсутності підтримки з боку держави можуть інвестиції. На цьому шляху є дві перепони - політична криза у країні відлякує потенційних інвесторів, а прибутковість ліквідаційного бізнесу (розкрадання), на якому робляться немалі гроші, змушує зацікавлених осіб прикладати всі зусилля, щоб затягнути санацію. Отже, про відновлення колишньої потуги наших підприємств говорити не варто. Та й слід подумати, наскільки це потрібно в сучасних умовах розвитку ринку. Можливо, Львів слід розвивати не як індустріальне місто, яким воно все ще продовжує були, оскільки основні доходи у бюджет надходять самі від діяльності підприємств, а як інноваційний центр. Місту не потрібні підприємства, які виготовлятимуть одинцю продукції за рахунок великої кількості працівників, сучасний світ працює у зворотному напрямку і розвиває технології, а незайняті руки слід скерувати у середній та малий бізнес. Львів стоїть перед серйозною проблемою, суть якої полягає у наступному: радянський індустріальний проект закритий, а проект реформування Львова так і не з'явився. І саме це становить першопричину всіх міських проблем. Нам видається сумнівним, що це переформатування може пройти еволюційно (само по собі), тому що: а) в місті живе багато «зайвого» працездатного і соціально активного населення, яке не може, а подекуди і не хоче «знайти себе» в умовах знищення індустріального проекту і тому змушене виїжджати на заробітки; б) інфраструктура міста була збудована під індустріальний проект і продовжує залишатись такою дотепер, і якщо не переформатувати місто, то нас очікує інфраструктурний колапс; в) без проекту переформатування Львова тут ніколи не з'являться ні внутрішні, ні зовнішні інвестиції в достатньому для розвитку об'ємі; г) деіндустріалізований і непереформатований Львів не витримає конкуренції з іншими регіональними центрами України, які продовжують розвиватись експлуатуючи радянський індустріальний проект (Дніпропетровськ, Харків, Запоріжжя, Донецьк і, в якійсь мірі, Одеса). В умовах втрати конкурентоспроможності Львів приречений перетворитись в рядовий обласний центр. Наталія Єфіменко zaxid.net zaxid.net для друку Коментарi 194.44.*.* Читач 26-05-2007 23:35 Ситуація, яка склалася у Львові є трагічною з 2 причин - недолугої і злочинної політики яка навязана Українській державі її лідерами, а також бездакрною політикою керівникив міста включаючи і нинішнього. Доки всі не засвоють аксіому, що благополуччя влади має залежати від кількості і якості податкоплатників яких треба створювати і плекати - доти ми будем мати лишніх людей у місті і невирішені проблеми. 83.170.*.* Yandex 16-05-2007 16:50 Раднику Отже ми є однодумцями у аналітичній частині - це вже добре. Щодо соціальної катастрофи. Коли ви наводите приклади, ви трошки маніпулюєте (можливо ненавмисно). Соціальні катастрофи - це наслідок непроектного підходу, а не причина. Як у прислів"ї "розумний вчиться на своїх помилках, мудрий - на чужих, а дурень не вчиться зовсім". Отже приклади, що вами наведені - це ярказ "вчитися на своїх помилках" - тобто довести до кризи, щоб потім з неї вилазити. Ми (маю на увазі Львів та львів"ян) на даному етапі знаходимося в позиції "дурень не вчиться зовсім". Я у своєму самовизначеннні та "целеполагании"(рос.) намагаюся не втратити проектну позицію (тобто не чекати кризи, щоб потім від неї відштовхуватися). Тепер щодо "вичавіть з себе совок" та "не плачте". Можу відповісти словами Довлатова: "більш ніж комуністів, я ненавиджу тільки антикомуністів". Радянська соціальна інженерія разом з мегаіндустріальними проектами, та спальними районами народила багато взірців до яких "західний світ" ще не дійшов (і до речі не факт, що дійде): наприклад систему "охорони здоров"я" (не медицини, а саме охорони здоров"я, коли ціллю є профілактика, а не лікування), та середньої освіти (коли навіть для робочих спеціальностей готується людина з достатньо широким світоглядом) та багато іншого. Але ці соціальні взірці закінчилися разом з індустріальним проектом. Добре це чи погано - вирішувати кожному особисто. Але наслідки в вигляді епідемій туберкульозу, наркоманії, вимирання та безліч іншого ми маємо. І треба усвідомлювати як факт - все це наслідок того, що була зламана (а неперепроектована) соціальна система. А коли соціальна система ламається, то від неї залишається лише соціальне тіло у вигляді масси безпорадних людей. А боятися чи не боятися "соціальної катастрофи" - це помилковий підхід. Треба просто усвідомлювати, що якщо не практикувати проектний підхід і погодитися на "еволюцію", то ти ніяк не зможеш вплинути на потенційні катастрофи. Ти остаточно станеш об"єктом - і від тебе не буде нічого залежати - саме як Галич, який Ви навели в приклад. Але об"єкт ніколи не буде містом (в сенсі "поліс" - точка зростання, основа цивілізаціїї як такої) - він буде просто населенним пунктом, яких тисячі. І "горожан" (рос.) тут не буде - будуть тільки мешканці. 217.27.*.* Радник 15-05-2007 19:41 Шановний Yandex, згоден цілком з першою половиною Вашого поста.Однак, щодо іншого... Добре, Париж і маленький Париж - це справді - "небо і земля". Візьмімо Вільнюс та Львів. До речі, чи бували там за останні 2-3 роки? Тепер щодо конфліктів чи соціальних катастроф і їх впливів на економічний розвиток. Не вдаваючись у подробиці назву кілька прикладів 1) Ріст економіки США після депресії 30-х років (навіть, у 40-і роки до війни, звичайно) 2) Ріст економіки Японії у 50-і роки навіть після Нагасакі та Хіросіми 3) Ріст економіки Німеччини у 60-і (план Маршала - не рахуємо, бо вкладені донорами та інвесторами за останні 15 років в Україну ресурси -є співмірними, а результат...) 4) Ріст "тигрів Південно-Східньої Азії" у 90-і. 5) Варто звернути увагу на зміни у нових членах ЕС - тепер, і т.д. За Вами: "перш ніж ліквідувати індустріальний проект треба народити альтернативний" - де у цих випадках і хто мав альтернативні проекти? Насправді, теорія конфліктів говорить, що вони є каталізаторами змін. Тепер щодо того, що "ніякими реформами не можна оправдати кризу". Знову Приклад. Реформи Бальцеровича у Польщі були справді болючі, вартували йому політичної карєри, провалу ряду політичних проектів, але... Ви любите аналогії та алегорії, отже, коли у Вас болить зуб Ви бажаєте коли лікар довго Вас мордує, чи згодні витримати сильний, але короткотерміновий біль? Так і в економіці. Якби людство (і економіка, не проводили реформ, звичайно осмислених), то ми б не вилізли із рабовласницького укладу. Тому, все просто. Рефоми (і конфлікти також) - рушій прогресу, але робити це потрібно осмислено, свідомо і швидко. Звичайно, Львів повинен мати фаховий план економічного розвитку. Системний, професійний і усвідомлений. Але, якщо його не станеться, то нічого назвичайно поганого від цього не буде. Не треба також боятись і соціальної катастрофи у Львові. Система відкрита і люди "дадуть собі раду". Варіант, що через багато років Львів повторить долю Галича, який 1000 років тому був містом рівня Страсбурга чи Брюкселю, а тепер - глуха провінція - не варто. 83.170.*.* Yandex 15-05-2007 17:27 Коли точкою зростання є місто, це означає що в нього має бути проект і в економічній дійстності також (і в усіх інших: соціокультурній, освітній, управлінській, ідеологічній тощо). Коли ви наводите у приклад Прагу, то це і той самий випадок, коли до міста підходили "проектно" та комплексно. І є контрприклад: Бухарест - коли індустріальне місто радянського типу не було перепроектовано і деградує. Кожне місто треба розглядати окремо. Але можу точно сказати що Париж і Львів - це небо і земля, бо останні 50 років проектувались і існували у принципово різних системах. І порівнювати іх просто недоцільно. Тепер щодо "суму" за індустріальним проектом. Особисто для мене будь яка соціальна катастрофа є нейприйнятною (чи то розвал СРСР, чи то Римської імперії або щось інше). Ніякими реформами не можна оправдовувати деградацію та кризу. Пам"ятаєте, як було в Простоквашино "Прежде, чем продать, что-нибудь ненужное, нужно купить что-нибудь ненужное". Так само і в нашому випадку: перед тим, як ліквідувати індустріальний проект, треба народити альтернативний. В іншому випадку буде соціальна катастрофа. 217.27.*.* Радник 15-05-2007 16:33 Шановний Yаndex, з Ваших слів: "Точкой зростання є місто, а не його "економіка" " випливає, що розвиток міста можливий, коли його економіка у занепаді? На мій погляд, твердженя сумнівне. Можливо, Ви економіку сприймаєте лише як "індустріалізацію" (подібно думає і автор цієї статті)? Взагалі, я Вас зрозумів, але написано "закручено". Про склетет і мязи - добре, але краще було б написати, що розвиток є системним процесом і гармонійним процесом. Проте, вдарятись у абсолютизацію, типу: "розвивати малий бізнес", "відродити великі підприємства" чи "розвивати науку" - це те саме, що (за Вашою аналогією) мати гору мязів, мало кісток і трохи "сірої речовини". Питання у тому, щоб ці складові були у ВІДНОСНІЙ системній гармонії. Давайте поговоримо про це. Ще одне. Зверніть увагу на те як пішов розвиток міст Чехії, Словаччини і т.п. У містах суттєво зменшилось кількість великих промислових підприємств, але на околицях (і зовсім не в райцентрах) - на так зв. "грінфілдах" інвестори почали розташовувати нові підприємства. Чому? Відповім словами одного з іноземців інвесторів з яким я співпрацюю "Я не розумію як ті совєцькі заводи мали функціонувати, коли над токарним станком висота стелі - 10 м? Я не хочу, витрачати весь прибуток на опалення цього монстра і не хочу, щоб мої робітники грілись горілкою...". Отже, не плачте шановний авторе статті за цим що було. Друзі, вичавіть із себе "совок". Варто також не просто читати перекладені книжки европейських і американських економістів, а попрацювати там у реальному бізнес-управлінні, щоб говорити щось про роль "малого бізнесу" в економіці. Нареші, я трошки пожив у Парижі, і не побачив там у межах міста жодного промислового монстра типу "Автонавантажувача"... Хто, цікаво, "проектував" чи "перепроектовував" (у 50-70 рр.) це місто? Прочитайте про це, поспілкуйтесь із їх консультантами з економічного розвитку... 194.44.*.* Yandex 15-05-2007 08:48 пупсіку Ще один фантазм: "економіка вимагає змін". До того часу, доки ми будемо розглядати окремо "економіку", "культуру" і т.д. - до того часу нічого не вийде. Точкой зростання є місто, а не його "економіка". Це теж саме, що розглядати людину, як набір кісток, м"язів та нервових тканей. Отже виходить, що нам треба боротися над збільшенням печінки? Маячня це все контрпродуктивна. 194.44.*.* пупсік 15-05-2007 00:03 ідея статті - цікава, виклад - ні. те, що львівська економіка потребує змін, не новина. але автор на жаль не зазначила, що і як потрібно було б міняти. вона констатувала ситуацію, що є зараз, позітхала над долею нещасних індустріальних гігантів і авторитетно заявила "нада што-та мєнять". а "што мєнять"? можливо варто було б розвинути цю думку? спитатися в фахівців, як вони бачать розвиток міста? а не побиватися - ой як все зле і недобре? 194.44.*.* Yandex 14-05-2007 22:46 Отже ми розходимося у базисі: ви впевнені, що все налагодиться еволюційним шляхом, я стверджую, що тякий шлях призведе до остаточної втрати суб"єктності Львовом. Розсудити нас зможе лише час: років через 5-7 побачимо. Я можу лише порадити Вам в цей період, пильніше слідкувати за зміною власників "львівського" бізнесу та на міграційні процеси. З повагою, Яндекс 213.130.*.* D 14-05-2007 19:04 У попередньому пості, я зазначив, що Львів "не пасе задніх" у сфері послуг та у розвитку малого та середнього бізнесу. Отже, йдеться не про "перепроектування" Львова, а еволюцію наявного стану речей. У цьому не бачу нічого спільного між своїми думками та думками автора тексту. Автор власне вважає, що Львову еволюційні зміни не допоможуть, і, мені видається, що вона не бачить того, що малий та середній бізнес у Львові вже набрав сили. На відміну від автора, я є прибічником поміркованого втручання держави та місцевого самоврядування в економіку. Що ж до різнопрофільності міста, не розумію Вашої позиції: Ви стверджуєте, що Львів не зможе розвиватися виключно за рахунок середнього бізнесу. Але ж місця для створення у ньому з нуля великих підприємств немає. Новий великий бізнес може з'являтися у Львові виключно за рахунок переростання середнього у великий, але він може ставати таким лише через розширення поза Львовом, на що потрібен час. Крім того, я не пропонував ліквідувати усі великі промислові об'єкти, що залишилися з часів СРСР. Йшлося про ті, "що не змогли вижити". Прикладом тих, що вижили та успішно працюють власне і є "Іскра". Львівська вища освіта не обслуговує лише Львів. Львівські випускники працюють і в області, і в інших містах, і у Києві. До того ж розвиток виробництв в області (про що я писав в попередньому пості та сусідніх бідніших регіонах) сприятиме підвищенню попиту на фахівців технічних спеціальностей на місцевому ринку праці. Сфера послуг охоплює дуже багато видів діяльності, і її клієнтами також є не тільки львів'яни. Натомість, відбудова інфраструктури - це обов'язок місцевого самоврядування, а не мій, і воно повинно передбачати на це кошти у бюджеті, отримані з податків або запозичень. Ваше останнє речення коментувати немає сенсу. 83.170.*.* Yandex 14-05-2007 18:10 Стоп. Ви що зараз робите? Те що ви викладаєте є фактично "перепроектуванням" Львова. І автор саме каже - що потрібно перепроектування (осмислена дія) а не еволюція. Те, що ви викладаєте - і є ця робота, яку Вам пропонує зробити автор. Далі від мене: місто (як точка зростання, а не просто як місце компактного проживання людей) має бути різнопрофільним і не може будуватися виключно на середньому бізнесі (це взагалі такий пострадянський міф про малий та середній бізнес, який треба розвивати і всім буде щастя) та освіті (це взагалі містом особливо не регулюється і є привілеєм держави). Хоча б тому, що освітні центри будують під завдання. І у Львові не буде інженерів, якщо тут не буде виробництва. І кому ви будете надавати послуги і звідки ви будете брати кошти на відбудову інфраструктури? Те що ви викладаєте мені нагадує агітки РУХу початку 90-х, про те, що бідолашна Україна годує весь СРСР. 213.130.*.* D 14-05-2007 17:57 Для мене особисто важливо, як автор викладає свої думки, дає оцінку фактам минулого та яким чином намагається зробити висновки. Остання річ в автора вийшла, на мій погляд, неідеальною, але я погоджуюся з деякими з тез. Можу підсумувати свої думки таким чином: 1. Останні львівські підприємства-гіганти минулого, що не змогли вижити, повинні бути нарешті приватизовані або ліквідовані, як банкрути. 2. У найближчому майбутньому слід сприяти створенню промислових виробництв не у Львові, а в райцентрах - тому, що там вищий рівень безробіття, а Львову власне ці безробітні непотрібні - вони створюватимуть додаткове навантаження на інфраструктуру. 3. Завданням же Львова є розвивати сферу послуг (від туристичних до фінансових) та малий й середній бізнес у цілому, підвищувати своє транзитне значення, проводити виставки. Я думаю, що у цьому Львів точно не пасе і не пастиме задніх в межах цілої України. Лише ці чинники можуть бути джерелами економічного зростання у місті, адже під великі (чи навіть середні) виробничі промислові об'єкти місця у Львові немає. 4. Завданням львівських вищих закладів освіти є штампувати кваліфіковані кадри для всієї економіки, що вони успішно і роблять. Звичайно, випускники мігрують зі Львова до Києва чи навіть інших країн, але плакати з цього приводу не буду. Не всі, що виїжджають, належать до найкращих представників Львова. Львів - може й індустріальна руїна, проте має шанси стати постіндустріальним містом - завдяки своїм вищим навчальним закладам, малому та середньому бізнесу й сфері послуг. 83.170.*.* Yandex 14-05-2007 17:03 Давайте визначимось, що ми обговорюємо: стилістику автора, чи дискурс? Скоріше за все, в тій частині де автор дає фактуру пристутня особиста позиція (авторська оцінка). А там де висновки - є спроба об"єктивізації. Ну то й що з цього? Це особливості людського мишлення та письмового викладення думок конкретної людини. В чому Ваші тези, знову хочу спитати Вас:)))? 213.130.*.* D 14-05-2007 16:54 допишу: та свідчать, що автор чомусь змінює погляди на 180 градусів, говорить, що того, що було не повернути, і треба жити далі, розвиваючи малий та середній бізнес... 213.130.*.* D 14-05-2007 16:52 Тому що в автора висновки погано припасовані до решти тексту. Не відчуваєте? У першій частині просто тхне тугою за минулим, а висновки та перехідна частина, на мій погляд, цілком раціональні та свідчать. Немає логічного переходу до цих висновків... 83.170.*.* Yandex 14-05-2007 16:27 До чого тут планова економіка? Індустріальним проектом можна керувати і планово, і непланово. Автор лише показує динаміку на матеріалі обсягів виробництва... Яка різниця в чому вимірювати температуру: по шкалі Цельсія, чи Фаренгейта? Для чого ЛАЗу випускати по кілька тисяч автобусів? Звісно ні до чого... Бо львів"яни будуть іздити на автобусах ГАЗель та "Шаолінь". А що треба було робити у 90-х автор не обговорює якраз тому що це просто не має сенсу - бо це вже пройшло - для чого його обговорювати. Якщо промисловість будет створюватись у райцентрах Львова - то значить і зростання буде в райцентрах а не у Львові. Отже я так і не зрозумів в чому ви змістовно заперечуєте автору? 213.130.*.* D 14-05-2007 15:48 Стаття фактично написана з позицій прибічників планової економіки. Падіння зайнятості на великих підприємствах, заснованих за СРСР - зле, падіння виробництва - теж зле. Банкрутство - теж зле. А що треба було робити? На мій погляд, головною проблемою 1990-х (і не тільки львівських підприємств) було тривале збереження кількості працівників на докризовому рівні. Тим часом їх треба було звільняти пачками - задля того, щоб ці підприємства могли швидко провести власну реструктуризацію, закрити непотрібні виробництва, зосередитися на перспективних. Проблема полягала в тому, що звільняти працівників було не так просто і через політичні чинники, і через законодавчі обмеження. Якби цих чинників не було, то, я переконаний у тому, що більшість львівських унікальних підприємств було б збережено, хоча виробляли б вони не те, що раніше. Друге - автор з жалем розглядає скорочення кількості вироблених одиниць продукції. А про таке явище, як перевиробництво вона не знає? Про ефективне використання сировини та комплектуючих? Для чого це ЛАЗу випускати по кілька тисяч автобусів, якщо на них просто немає покупців? Нормальні західні чи азійські компанії, здебільшого, ощадливо використовують сировину чи комплектуючі, на відміну від радянських колосів минулого. Процедура банкрутства для підприємств-гігантів - це не зло, а порятунок того, що ще можна порятувати. Земля ж у Львові - надто цінний ресурс для того, щоб він неефективно використовувався тим же Сільмашем. Отож усі дохлі підприємства неминуче будуть або ліквідовані або ж винесені за межі Львова. У перспективі у Львові нових промислових підприємств не буде: ніхто не погодиться купувати тут для їх розміщення дорогу землю. Думаю, усім помітна тенденція - нові підприємства створюються у райцентрах та інших містечках на Львівщині - і тому, що земля там дешевша, і робоча сила. 83.170.*.* Yandex 14-05-2007 14:38 Наш ідустріальний проект - виробництво сірників Iм'я * Вiдгук * weblog.com.ua Програмна частина - e-design . Дизайн - Ярослава Лозинська ©2007 Zaxid.net За умови повного або часткового використання iнформацiї посилання на Zaxid.net є обов'язковим. Редакцiя не несе вiдповiдальностi за достовiрнiсть рекламної iнформацiї. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.