1plus1.tv Новини ТСН

[http://1plus1.tv] УВАГА! СИГНАЛ ЗАКОДОВАНО! Офіційні правила проведення SMS-голосування в рамках проекту «Танці з зірками-2» Програма В.Піховшека "Епіцентр" 9 квітня о 22:30 Програма Анатолія Борсюка "Чорним по білому" 10 квітня о 22:25 "Без табу" 11 квітня о 22:25 Програма А.Безулик "Я так думаю" 12 квітня о 22:25 "COMEDY CLUB - УКРАЇНА" 13 квітня о 23:20 Супершоу "НАЙРОЗУМНІШИЙ" 14 квітня о 16:55 Супершоу "Танці з зірками-2" 14 квітня о 20:10 Бокс по-справжньому: "МАННІ ПАКЯО -- ХОРХЕ СОЛІС" 15 квітня о 23:40 Росіяни встигають усе - і щодо політичної кризи в Україні висловитися і поборотися за гегемонію у світовій енергобезпеці Занурившись у внутрішньо-політичні розборки, ми геть забули старе прислів’я "готуй сани влітку, а віз узимку". Натомість, росіяни встигають усе - і щодо політичної кризи в Україні висловитися і поборотися за гегемонію у світовій енергобезпеці. Наприкінці тижня знову гучно та активно заговорили про блакитне паливо на глобальному планетарному рівні. За великим рахунком, абсолютно «чергове» засідання форуму країн-експортерів газу вже в понеділок може перетворитися чи не на найголовнішу геополітичну подію 2007 року. Найбільші газові експортери світу планують підписати в столиці Катару документи про створення світового газового картелю. Щось на кшталт нафтової ОПЕК. Експерти кажуть – після цього світовий геополітичний розклад - може значно змінитися. Так нічого і не навчив український політикум досвід року 2004-го, натомість свій урок із українських чвар винесли інші Тому, тепер, коли пани на київських пагорбах б’ються, міжнародні спостерігачі не проявляють надуваги. Їхні оцінки тепер стриманіші, без пафосу. Іноді навіть здається, з певним роздратуванням. Бо скільки можна?! Зі зверненнями до потенційних посередників чи не наввипередки апелювали і з Кабміну, і з Секретаріату, і від опозиції, і з Ради. Президент навіть особисто обгрунтовував позицію на сторінках провідних європейських газет. Втім, здається і Стара добра Європа, І Сполучені Штати, і навіть Росія зрозуміли, що третій у цьому конфлікті – зайвий. Тому їхні оцінки дострокового розпуску парламенту президентом Ющенком зводяться до формулярських побажань – зберігати спокій та вирішувати всі складні питання мирним шляхом в рамках правового поля, читай, чекати що скаже Конституційний Суд. У цьому одностайні і Держдеп США, і пані Северінсен із Ради Європи і російський президент Путін. На відміну від Державної Думи, котра засудила дії президента Ющенка і морально підтримала українських колег з коаліції. У Росії теж не без свого Головатого - тільки на прізвище Жириновський. Володимир Вольфович у полеміці щодо українських подій несподівано став на бік Ющенка. І йому теж не подобаються парламентські перебіжчики. Зрив виборчого процесу в списку силових варіантів розвитку кризи - не одинокий Можна бойкотувати вибори, можна не визнати їх легітимність після завершення, можна оскаржити результати у суді. В списку компромісних варіантів, на які може піти коаліція, перенесення виборів на пізніший термін або одночасні - парламентські чи президентські. Щоправда, і ці плани потребують обґрунтування законом. А не просто політичної згоди, якої поки немає. Як і два роки тому, опоненти почали боротьбу за свідомість людини, можливого виборця. Як і два роки тому, тих, хто ділить владу, народ цікавить як останній аргумент, як козир, якщо ідея президента про дострокові вибори отримає зелене світло. Учасникам парламентських перегонів вони можуть обійтися значно дорожче. Адже українське суспільство перебуває у стані апатії, почасти відчаю і байдужості. Опоненти не пропонують ідеологічного пояснення своїх суперечок, відтак люди роблять висновок, що відбувається банальна боротьба за владу. Отже, суспільство може поділитися не за принципом Схід-Захід, про який так багато говорять політичні «вершки». А на тих, хто не прийде на виборчі дільниці взагалі і хто ладен продати дорожче свій голос. Уже зараз чимало українців ходять на майдани не за ідею, а за гонорари. Причому від обох сторін. А зовні все виглядає так традиційно - біло-блакитні стоять за своїх, помаранчеві збираються виходити за своїх. Великдень для акцій не привід подумати про мир, а всього лише перерва. Вибори без вибору: у достроковій кампанії участь братиме та сама політкомпанія - Голосування 27 травня під загрозою І поки суд мовчить, боротьба за конституційність указу про дострокові вибори триває у юридичній полеміці і судах. Феодосійський суд ніби і відкликав постанову про заборону готуватися до виборів. Але Мінюст вважає її чинною. Правда і без цього рішення є чимало причин сумніватися, чи можливі дострокові вибори взагалі? Якщо члени ЦВК раптом масово хворіють і орган виборчої підготовки фактично не працює? Якщо гроші на вибори уряд і далі відмовляється виділяти? Якщо до виборів партії коаліції готуються хіба що таємно, а публічно жодного офіційного кроку – наприклад у формуванні виборчих комісій? Доля президентського бліцкригу вирішується не на політичному, і не на вуличному фронті Основні бойові дії точаться на правовому. За ці дні противники ухвалили силу силенну рішень на свою користь. Але всі вони тримаються на двох основних. Президентському указі про дострокові вибори. І постанові парламенту, яка забороняє його виконувати. Визнання легітимним одного з цих двох рішень валить піраміду дій, зведену над іншим. Тягар вироку лежить на Конституційному суді. Але той вже вісім місяців, як не виносить рішень. Тепер ціна питання ще ризикованіша. Не дарма голова Домбровський попросився у відставку, а решта суддів його не відпустили. За даними експертів жодна зі сторін не має у відомстві вирішального впливу. Все буде залежати від позиції кількох суддів, які чітко не орієнтуються на когось із противників. А також від терміну ухвалення вироку. Наразі слухання призначені на 11 квітня. Комуністи твердять, що Банкова намагається загальмувати процес. Аж поки вибори не минуть. Водночас чи відбудуться вони взагалі, якщо коаліція без рішення суду указ виконувати не збирається. А ще крім терміну вердикту важливо, щоб висновок Конституційного арбітра був максимально чітким. Бо певну двозначність кожен тлумачитиме на свою користь. Головне, суду треба вирішити – мав президент право розпустити парламент за статтею 102, де він є гарантом дотримання Конституції? Або для цього кроку мав користатися тільки трьома підставами, описаними у статті 90-тій? Страсний тиждень для країни ніби помножений на два: хто переживав страсті Христові, а хто й пристрасті політиків Кому що ближче. Українська політика далека від християнських цінностей. Тут себе в жертву за інших не приносять. І терпіння теж не в моді. Наприклад коаліція не стерпіла постійних конфліктів за владу із президентом. І заходилася створювати конституційну більшість. А президент не витерпів, поки це бажання здійсниться. Взяв і розпустив парламент. Про те, що Ющенко може наважитися на такий крок, говорили давно. Але враховуючи його м’який характер, вважали малоймовірним. Адже торік у серпні президент не скористався своїм залізним правом, натомість всадив усіх за круглий стіл, результатом якого став Універсал національної Єдності. Тепер уже зрозуміло, що нереальний для коаліції варіант розпуску парламенту для президентського табору останнім часом був чи не основним. До нього ретельно готувалися. На позиційну війну коаліції, яка крок за кроком відвойовувала у президента владу, інша сторона вирішила відповісти війною-блискавичною. Стисло план виглядає так. Розпустити парламент, оголосити дострокові вибори, під час кампанії змінити розклад голосів на користь помаранчевих, отримати більшість у новій Верховній раді і відповідне право на формування уряду. Завершальною фазою блискавичної війни може стати скасування політреформи, на яке погодилася Тимошенко. У разі успіху ситуація нагадувала б постреволюційний 2005-й. Ющенко із повноваженнями Кучми, Тимошенко – прем’єр. Про юридичні можливості для втілення задуманого поговоримо пізніше, а зараз кілька думок – чому нереальний сценарій почав здійснюватися? Зараз багато із речей отримують зовсім інше бачення. Так само у партії з Ющенком міг помилятися Янукович. Те, що президент не розпускав парламент всупереч порадам опозиції, сприймалося як бажання виторгувати поступки від коаліції. Насправді Ющенко міг просто чекати, поки після виборів не мине один рік. Протягом цього терміну Конституція забороняє розпускати парламент. Підтримка БЮТом суперважливого у боротьбі за владу Закону про Кабмін сприймалася коаліцією як обмін. На закон про опозицію і імперативний мандат для місцевих депутатів. А між тим закон про Кабмін заганяв президента у безвихідь і схиляв до плану Тимошенко про розпуск. Збирання конституційної більшості задумали для остаточної нейтралізації президента. Насправді виникла ситуація, коли людина, загнана у глухий кут, мобілізує для порятунку всі можливості. Ну і нарешті чому у коаліції вчасно не розгледіли, що перебіжчики можуть стати її могильниками? Чому самозаспокоїлися тим, що дві підстави для розпуску давно пройдені – місяць на формування коаліції і два на уряд? Чому більше уваги не приділили конституційній нормі про суто фракційне формування коаліції? Бліц - це блискавичність, криг - це війна. Саме блискавична війна є найкращим способом здолати противника, якщо ти слабший за нього. А в тому, що Ющенко з його повноваженнями був слабшим за уряд та коаліцію - сумнівів з кожним днем ставало чимраз менше. Для бліцкригу важлива ретельна підготовка операції. Чи робив це Віктор Ющенко? Схоже, що так. На майдані біля церкви революція іде: чи поміняють політики бій ідеологій на битву крашанками? Хай там скільки говорять про те, що церква відокремлена від держави, це радше самообман, аніж реальність. Тому мало кого дивує, коли святі отці, вони ж духовні наставники суспільства, дають оцінки політичній ситуації. А якщо і знаходяться такі, кого це дивує, то виключно тоді, коли шальки терезів схиляються не на їхній бік. Позицію президента щодо розпуску парламенту і виборів як виходу із кризи підтримали цього тижня керівники шести українських церков, зокрема Української православної церкви Київського патріархату. За що отримали догану від коаліціантів і навіть обіцянку поскаржитися на таку поведінку самому Папі Римському. Натомість глава Української православної церкви Московського патріархату бачить у діях політиків небезпеку розколу і закликає до переговорів. Проте висока громадянська свідомість святих отців різних конфесій у страсний тиждень аж ніяк не вплинула на їхній «електорат». Великдень примирив усіх на один день. Щоправда, в одній церкви опонентів не звів. Святі Землі: храм гробу Господнього в полоні найбільшого християнського свята Весь Страсний тиждень, що передував Воскресінню, Юрій Сидоренко провів у Єрусалимі. Він показав місця, де ходив, проповідував і страждав Спаситель. А зараз він з усіма численними прочанами святкує і ділиться з нами настроєм, яким охоплене Святе Місто. Зазвичай Єрусалим святкує Пасху двічі. Цього року день Воскресіння Христового спільний для всіх християн. Цікаво, чи прийняли католики благодатний вогонь, який у Храмі Гроба Господнього сходить тільки під час моління православного патріарха? Спільний Великдень: православні і католики зустріли Воскресіння Христове в один день Великдень 2007-го сповнений символізму. Для світу і для України. Розділені з 1054-го православна і католицька церкви об’єдналися спільним святом. Принаймні на один день. Але у найбільш шанований день. Коли Господь в дивовижний спосіб показав людям - смерть переможена і не є крапкою у їхньому житті. Востаннє пасхальні дні з юліанського та григоріанського календарів збіглися у 2004-му.Той рік став для України революційним. Цього року політичний градус знову зашкалює. Але про політичне тло, на якому українці святкують Великдень, трохи пізніше. Нині Україна живе в час змагання пасхального змісту і форми. Тих, для кого Великдень не тільки паски і крашанки, а ще й нагорода за духовне очищення, стає дедалі більше. Новини ТСН ПроСпорт Прогноз погоди Архів новин ТСН хостинг магазин инет Початок роздiлу На головну На початок сторiнки Зворотнiй зв'язок Версiя для друку Завантажити телепрограму © 2005 ТРК "Студiя 1+1". Усi права захищенi. Дизайн 1+1