ЛЮДИ ТИЖНЯ

ПОГЛЯД Секретар Донецької міськради Микола Левченко: «Вся країна каже «рубель» »

Чи можливо заборонами захистити суспільну мораль?

Мораль та цноту нашого розбещеного суспільства тепер пильнуватимуть з особливою увагою. Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі після кількох років існування таки згадала про свої обов’язки й функції, а головне – визначилася із критеріями. Вони стали своєрідним детектором, що визначає, яку друковану, аудіовізуальну, електронну та іншу продукцію, серед неї й рекламу, а також передані та отримані по комунікаційних лініях повідомлення й матеріали можна відносити до порнографічної або еротичної.

Борис Даневич, адвокат адвокатської фірми «Паритет»: «Основною проблемою закону є відсутність чітких критеріїв розмежування» »

Іван Малкович, директор видавництва дитячої книжки «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»: «Питання суспільної моралі досить хиткі та неоднозначні» »

Лесь Подерв’янський, письменник і художник: «Там, де немає демократії, і виникають такі тенденції» »

  •  Новий спецназ для МВС »

  •  Європа без перспектив »

  •  «Справа Кравченка»: замість крапки кома »

  •  Запалити свічку добра »

  •  «Наша Україна» та БЮТ об’єднуються на низовому рівні »

  •  Київ не визначився щодо ПРО »

№ 10 (206), 7 березня 2007

НА РУССКОМ

ПОЛІТИКА

Їй 47 років, вона заміжня

Ми створили портрет середньостатистичної жінки – депутатки Верховної Ради

Можна погодитися з нашими  співрозмовницями, що принаймні на нинішньому етапі українського пар­ламентаризму жінки (як­що брати не кількісне, а відсоткове  співвідношен­ня)  справді  мало  чим відрізняються від своїх колег-чоловіків.

Серед них так само є зірки й сірі мишки, вони так само прогулюють засідання парламенту й так само мучаться через те, що їхні колеги-суперниці крутіше упаковані, ніж вони. Проте якщо такі якості  депутатів-чоловіків викликають  саркастичні усмішки, то для їхніх колег слабкої статі – це аж ніяк не недолік, а скоріше милий каприз. Хай там що кажуть, але їх, на жаль, так мало, що ми всі, незалежно від статі та політичних уподобань, маємо бути щасливі від самого факту існування жінок-політиків.

далі »

КОЛОНКА РЕДАКТОРА
	Діана Дуцик Не тільки про жіноче »

МЕДІА-КРИТИКА
	Михайло Бриних Ніколи не згадуй про «Бійцівський клуб» »

ЕКОНОМІКА

Суд над заповітами Ілліча,

або Мильна бульбашка з реприватизацією гіганта металургії

Конституційний Суд почав і практично відразу ж відклав розгляд справи щодо конституційності  закону про приватизацію держпакета акцій Маріупольського металургійного  комбінату ім.  Ілліча.  Відповідне  конституційне подання внесли 47 народних депутатів. Що вражає в цій історії, то це політична різношерстість подавців. Серед них є представники «Нашої України», БЮТ і Партії регіонів.

далі »

СУСПІЛЬСТВО

Зізнання із зашморгом на шиї

Понад 80 відсотків «з’явлень із повинною» відбувається в Україні під тиском і внаслідок катувань

Постулат сталінського прокурора Вишинського про те, що «особисте зізнання – цариця доказів», і досі є популярним методом розслідування справ. За результатами моніторингу стану дотримання прав ув’язнених та засуджених осіб в Україні, проведеного та оприлюдненого недавно Українсько-американським бюро захисту прав людини за підтримки Фонду «Відродження», 81,1% «з’явлень із повинною» відбувається після відповідної «обробки» підозрюваних із боку працівників правоохоронних органів. Значна частина тих, котрі «зізнаються» в злочині, не мають до справи жодного стосунку.

далі »

ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ

Професійний конферансьє Дмитро Оскін: «На жаль, люди розцінюють доброту як ознаку дурості»

Хочете побачити щасливу людину, яка усвідомлює, що вона щаслива? Подивіться на Дмитра Оскіна. «Здорові всі близькі, живі тато й мама, котрі невдовзі святкуватимуть своє 75-річчя, є улюблена робота – що іще треба», – каже Дмитро. Щоб зберегти відчуття щастя, Оскін радить ні про що не шкодувати, навіть про власні втрачені можливості. Не дослужившись до високих звань та не здобувши величезної популярності, він не втратив головного – надзвичайно позитивного сприйняття життя, як у юності. Мені здалося, що в цьому Дмитро нагадує свого кокер-спанієля Ларрі, котрий, як і господар, радіє життю й звик до світла телекамер. Розмову про особисте життя Дмитра ми почали з його стосунків з улюбленим псом.

далі »

РЕГІОНИ

А навіщо нам НАТО?

Мовний  конфлікт,  який вибухнув  у  Донецьку  та про  який  наше  видання розповідало  в  минулому номері, дістав гідне продовження. Тут відбулася антинатовська акція.

На так зване народне зібрання за рознарядкою обласної організації Партії регіонів зібралося близько півтисячі антиукраїнських  активістів та їхніх прихильників. Загальний тон задавали місцеві комуністи й націонал-сепаратисти.

далі »

СПРАВА №

Екс-керівник Національного бюро Інтерполу Кирило Куликов:

«Те, що я пішов, не було піар-акцією»

У парламентському звіті міністра внутрішніх справ Василя  Цушка  особливе місце присвячено діяльності Національного центрального бюро Інтерполу. Попри те, що за останні два роки рівень показників його роботи істотно зріс, міністр висловив  незадоволення  із приводу того, що надто вже швидко його колишній керівник Кирило Куликов від майора доріс до полковника. Міністр  піддав сумніву його професіоналізм, а заяви щодо розшуку одіозних чиновників, зокрема екс-мера Одеси Руслана Боделана, який нібито не перебував у міжнародному розшуку, узагалі пов’язав із бажанням Куликова  зробити собі рекламу. Уже новий в. о. начальника робочого апарату НЦБ Інтерполу Ростислав Вергелес спростував ці за­яви Цушка. Щоправда, він був змушений  констатувати, що розшук колишніх заступника голови СБУ Володимира Сацюка та керівника  Держуправління  справами  при Президентові України Ігоря Бакая припинено у зв’язку із закриттям справ.

далі »

СВІТ

У пошуках парасольки

Україна не захищена від ракетного нападу

Доки Сполучені Штати, незважаючи на протести Росії, розбудовують власну систему протиракетної оборони, в Україні зростає занепокоєння, адже в разі ракетного удару наша держава може виявитися просто безпорадною.

далі »

ПЕРСОНА

«Ворог народу» номер 118

120 років тому народився унікальний режисер, який створив театр українського модерну

23 вересня 1933 року «Березіль» презентував свою останню постановку – п’єсу Куліша «Маклена Граса». На її передпрем’єрний показ прийшов увесь партійний олімп: начальник ГПУ Балицький, секретар ЦК ВКП(б) Постишев, генеральний секретар ЦК КП(б)У Косіор, а з ними – ледве не полк штатних співробітників ЧК. Майже відразу по цьому п’єсу було заборонено, а «Березіль» – знищено. 26 грудня 1933-го Курбаса заарештували в Москві, де його прихистив єврейський театр Міхоелса, і засудили... Зрештою, яке має значення, до скількох років. У книзі української культури навпроти прізвища Курбаса на той час уже стояв прочерк.

Але от парадокс: усіх Курбасових гонителів – балицьких, постишевих, косіорів та інших – за дуже короткий час самих було знищено як фашистів і навіть (!) як українських буржуазних націоналістів. «Хитрощі світового розуму», – сказав би на це розумака Гегель. «Але яка режисура!» – обов’язково додав би Курбас.

далі »

КУЛЬТУРА

SWIЖЕ: ДЛЯ ПЕРШОГО ЗНАЙОМСТВА ДОСТАТНЬО ПОЕЗІЇ Й МУЗИКИ

Шведсько-українські поетичні читання зібрали повні зали молоді в кількох містах України

У нас зі Швецією однакові кольори національного прапора – синій і жовтий. У нас було багато спільних, і часто партнерських, історичних моментів ще до Полтавської баталії й після неї. Сьогодні інші часи, інші цінності, але для розвитку нації незмінною залишається умова: потрібно інформувати про себе світ. Найкраще із цим завданням справляються  актуальні молоді митці.

далі »

ІНФОПРОСТІР

В Україні знову хочуть узаконити віртуальні медіа

Найближчим часом Верховна Рада України розгляне законопроект, у якому буде передбачено реєстрацію інтернет-видань як засобів масової інформації. У разі якщо за нього проголосують, діяльність  інтернет-ЗМІ потрапить під контроль Закону «Про інформацію» й вони будуть відповідальними за те, що друкують на своїх електронних шпальтах.

далі »

ЗІРКА

Керівник Comedy Club UA Максим Бахматов (Льодокол):

«Грошей не пропонували, але дехто просив жартувати якось м’якше»

Віднедавна  гумористичний  простір  українського телебачення  збагатився новою  передачею  Comedy Club UA. Команду молодих амбітних хлопців очолює Максим Бахматов – у народі просто Льодокол. Про нього з упевненістю можна сказати: яскравий представник  інформаційної  епохи. Мобільний, як ртуть, він уміє проникати на самісіньке дно чужих таємниць й одночасно  цілковито  закривати свою особисту територію.  Паралельно  керує двома різними проектами й  багатьма  людьми,  але при цьому слава й успіх для нього нічого не важать. Для Максима Бахматова головний напрямок руху вперед – особистий розвиток.

далі »

КІНО

Козаки досі на коні

Цього року виповнюється 40 років від часу створення чудового мультфільму «Як козаки куліш варили...»

Це була перша серія всенародно улюбленого серіалу про козаків і дебют Володимира Дахна. Автор «Козаків...» помер минулого літа від серцевого нападу, не доживши до подвійного ювілею. 7 березня йому виповнилося б 75 років.

Один із найкращих українських аніматорів починав із архітектури. Закінчивши Київський інженерно-будівельний інститут (КІБІ), він якийсь час працював за фахом. Але коли при студії «Київнаукфільм» організували творче об’єднання мультиплікаційних фільмів і студентський приятель Давид Черкаський покликав його туди, Дахно не роздумуючи пішов займатися незнайомою досі справою. Став художником-мультиплікатором. До речі, на той час він працював над своєю дисертацією. Проект шкільного містечка було практично завершено. Вигадник Дахно вирішив завдання оригінально. Розділив два шкільні корпуси стадіоном. Кинув усе. В інституті зради Володимирові не пробачили. Його прізвище витерли з усіх робочих кальок, а школу потім таки побудували. Неподалік від столичного ринку «Юність». Щоправда, прізвище Дахна серед авторів проекту не фігурувало.

далі »

ЕВРИКА

Народжений літати

Наші АНи ще можуть конкурувати в повітряному просторі світу

На тлі загального лементу про занепад і стагнацію, що панують у країні, новина про новий конкурентоспроможний літак вітчизняного виробництва спрацювала, як промінь довгоочікуваного сонця в сіру березневу днину. АН-148 – швидкісний пасажирський літак, здатний конкурувати з відомими іноземними авіа­брендами.

далі »

АКЦЕНТИ

Лауреат Шевченківської премії Дмитро Стус:

«Я не клон свого батька»

Дмитро  Стус  здобув цьогорічну  літературну  премію  імені  Тараса  Шевченка  за  книжку «Ва­силь Стус: життя як творчість».  Його  батько – це його карма. Адже в більшості випадків Стуса-молодшого сприймають як сина легендарного батька. Здається, це його й не дратує. Більше того, у вузьких письменницьких і журналістських колах подейкують, що син просто добре навчився продавати інформацію про свого батька, таким чином отримуючи звання кандидата наук та літературні відзнаки.

далі »

СПОРТ

Футбольно-газовий трансфер

Анатолій Тимощук нарешті пішов із «Шахтаря»

Перехід капітана донецького «Шахтаря» та провідного півзахисника збірної України Анатолія Тимощука в російський «Зеніт» став найзнаковішим і найгучнішим трансфером для вітчизняного футбольного ринку протягом останніх років. Вибір для нашої «четвірки» виявився не найкращий. Донецькі гострослови називають зміну клубу заміною шила на мило. Анатолій мріяв потрапити в якийсь солідний західноєвропейський клуб, але все вирішили гроші. Як з’ясувалося, ніхто, крім пітерського «Зеніту», не побажав віддати за Тимощука 20 мільйонів доларів.

далі »