КОНКУРСНІ ЗАВДАННЯ
на здобуття іменних стипендій
юридичної фірми "Шевченко Дідковський і Партнери"
для студентів юридичних спеціальностей
вищих навчальних закладів м. Києва і Київської області

1. Іноземні інвестиції і податки

МОС S.A., французька компанія (далі - Компанія), веде переговори з українським підприємством щодо укладення контракту на будівництво великого торгівельного центру в Україні (далі - Об'єкт). Умовами проекту контракту (далі - Проект) передбачено, що Компанія завезе із Франції до України необхідне для спорудження Об'єкту обладнання, а також забезпечить проект персоналом з числа як українців, так й іноземців. Термін будівництва Об'єкта від моменту отримання дозволу на здійснення будівельних робіт до підписання акту Державної комісії про введення Об'єкта в експлуатацію складатиме, згідно з умовами Проекту, 15 (п'ятнадцять) місяців.

Під час переговорів з приводу підписання контракту у Компанії виникли деякі запитання, зокрема:

1. Чи зобов'язана Компанія під час виконання контракту створювати в Україні постійне представництво?
2. Якщо так, то чи не буде для Компанії краще з точки зору податкових наслідків замість представництва створити дочірню компанію ("a branch company") і саме від її імені укласти контракт?
3. Якщо ні, то чим можна обґрунтувати відсутність необхідності створення постійного представництва, і якими будуть податкові наслідки в Україні для Компанії у разі виконання контракту без створення постійного представництва?

Завдання: Проконсультуйте Компанію з цих питань.

2. Іноземні кредити і банківське право

Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі - Закон) вперше у правовому полі України передбачено право обтяжувача (кредитора) забезпечувати виконання зобов'язання заставою грошей на банківському рахунку боржника.

Зокрема, статтею 33 Закону передбачено, що якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, то задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача здійснюється шляхом переказу йому грошової суми, достатньої для повного задоволення цієї вимоги. Такий переказ може здійснюватися банком у порядку договірного списання.

20 квітня 2004 р. між українським позичальником (Позичальник) і нерезидентом (Кредитор) укладено кредитну угоду. Угодою, серед інших положень, зокрема передбачено, що, враховуючи положення укладеного між Позичальником і Кредитором договору застави грошей на банківських рахунках в національній та іноземній валютах, сторони домовились про право Кредитора на договірне списання коштів із заставлених банківських рахунків. Таке право Кредитора було обумовлене також і у відповідних договорах Позичальника з банками, у яких були відкриті заставлені рахунки.

15 вересня 2004 р. Позичальник припустився порушення кредитного договору, чим надав Кредитору право на стягнення коштів на заставлених рахунках. 15 вересня 2004 р. кредитор звернувся до обслуговуючих банків з вимогою здійснити договірне списання коштів. Виявилося, що на рахунках Позичальника в іноземній валюті кошти відсутні. Частина необхідної суми наявна, однак, на гривневих рахунках Позичальника.

Перед Кредитором постало питання стягнення цієї суми, її конвертації в долари США з подальшим перерахуванням конвертованої валюти на рахунок Кредитора за кордоном.

Завдання:

Надайте Кредитору юридичну допомогу і вкажіть, яким чином Кредитор має захистити свої майнові інтереси: які платіжні документи необхідні і як їх слід оформити, які документи слід надати банку для здійснення конвертації гривні в долари США, які інші дії, можливо, слід вчинити для успішного й швидкого завершення операції.

У разі, якщо під час вирішення цього завдання Ви дійдете висновку про неможливість реалізації задачі, яка постала перед Кредитором, проаналізуйте, які саме акти законодавства перешкоджають виконанню такої операції і як їх слід доповнити або змінити з метою забезпечення реалізації права Кредитора на договірне списання коштів на заставлених рахунках. Свої пропозиції, якщо в них є потреба, сформулюйте у вигляді проектів внесення змін до відповідних актів законодавства.

3. Цивільне та міжнародне приватне право

Компанія "Бьюті Косметікс Лімітед" (далі - "БК") є юридичною особою за законодавством США, яка займається виготовленням та продажем косметичних засобів у багатьох країнах світу і має дочірнє підприємство в Україні (далі - "ДП"). 20 лютого 2004 року було укладено світовий (global) договір (далі - "Договір") з мережевим медіа-агентством "МегаМедіа Інтернешнл" (далі - "ММІ"), юридичною особою за законодавством Нідерландів, про надання послуг БК у різних юрисдикціях, зокрема в Україні.

Договір укладено англійською мовою і він не містить умов щодо права, яким регулюються відносини сторін за Договором. Згідно з Договором ММІ зобов'язується діяти як ексклюзивне агентство з розміщення реклами у ЗМІ та надавати БК послуги з медіа планування, закупівлі рекламних площ у ЗМІ (media buying) та розміщення реклами продукції БК у ЗМІ. Договір передбачає, що при наданні зазначених послуг ММІ вступає у відносини з постачальниками рекламних площ (media suppliers) та організаціями, що здійснюють рекламні дослідження. При чому у відносинах з ними ММІ діє "as the principal at law on behalf of the client". БК попередньо схвалює всі витрати на закупівлю рекламних площ та рекламні дослідження і перераховує відповідні кошти на рахунок ММІ. За надання послуг ММІ отримує винагороду у відсотковому відношенні до вартості розміщеної реклами.

Зверніть увагу:

1. Договір міг бути укладений як між БК та ММІ напряму, так і між ДП та ММІ (у відповіді слід розглянути обидва варіанти), та
2. у медіа контрактах вираз "principal at law" має специфічне та досить чітке значення (більше інформації можна знайти у мережі Інтернет та інших джерелах).

Договір укладено на невизначений строк, однак кожна зі сторін може розірвати його, надавши іншій стороні відповідне повідомлення не пізніше ніж за дев'яносто днів. БК має намір розірвати Договір та звернулася до свого юридичного радника з наступними запитаннями:

1. Чи відповідає умова Договору про можливість розірвання шляхом надання повідомлення за дев'яносто днів законодавству України і чи буде вона дійсною в Україні?
2. Якщо ні, то за який час слід повідомити ММІ про розірвання Договору або які дії треба вчинити, щоб розірвати Договір в Україні?

Завдання: дайте обґрунтовану відповідь на запитання БК. Відповідаючи на запитання, поясніть:

1. яким правом (українським чи іноземним) може регулюватись Договір і чому;
2. природу та вид Договору з точки зору українського права з обґрунтуванням причин такої відповіді.