История Александрийской общественной библиотеки

24 января 2007 года — 120 лет со дня основания Александрийской общественной библиотеки, ныне Центральной библиотеки им. А. Пушкина.

Усівка за часів Нової Сербії

До російського посла у Відні графа Бестужева-Рюміна в травні 1751 р. звернувся полковник Іван Самійлович Хорват з проханням прийняти в російське підданство кілька тисяч сербів. Імператриця Єлизавета Петрівна дала згоду і у січні 1752 р. з’явилась сенатська інструкція про поселення сербів у задніпрських місцях: від гирла р. Кагарлика до р. Турії, від останньої до гирла Кам’янки, потім на верхів’я р. Березівки і далі до Дніпра.

До історії заснування поселення Усівка

У цій статті мова йтиме про заселення краю і появу першого постійного поселення на місці сучасної Олександрії. Довгий час за дату його заснування вважали 1751 рік. Пізніше, готуючи матеріали для нового довідника, вдалося віднайти нову дату – 1746 рік. Але і тоді було зрозуміло, що це – не остаточно, вірилось – з’явиться нова можливість уточнити рік заснування Усівки.

Нова історія старого будинку

Можна побитися об заклад: цей будинок, що по вул. Свердлова, хоча б раз, але попадався на очі багатьом олександрійцям. У 1874 році в цьому будинку, у сім’ї відомого у Херсонській губернії купця народилася Домініка Василівна Труховська.

Вторая жизнь книги Василия Никифорова

В канун Рождества Христова в культурной жизни нашего города произошло знаменательное событие: в городском краеведческом музее им. А. Худяковой презентовали переизданную книгу нашего земляка, краеведа Василия Николаевича Никифорова «Матерьялы для исторіи возникновенія церквей».

Улица башен [часть 3]

Башни всех ставят на место. Под себя. Предлагают расти. Или просто — не забываться. И тем, кто едет мимо на «великах», и тем, кто, катит в Мерседесах.

Улица башен [часть 2]

Пожарная каланча. «Бьют часы на старой башне…». На пожарной каланче нашего города живут свою, кажется, уже третью жизнь — старинные александрийские часы. Год их рождения неизвестен, а история жизни напоминает детектив. Жители новых районов, которые редко бывают в Старом Городе, возможно и не знают этого.

Улица башен [часть 1]

Пока еще эта улица в Александрии называется Первомайской. До 1917 года — она была Почтовой. Улица эта плавно перетекала в почтовый тракт на Елисаветградъ. По ней в город и из города двигалась почта. Но на самом деле это — Улица Башен. Таких башен и башенок здесь сохранилось четыре.

Биография города Александрия

История основания Александрии типична для многих южно-украинских городов. В XVI—XVII веках обширная территория нетронутых степей между Днепром и Бугом была почти незаселенной. Сюда, на Дикое поле, подвергавшееся постоянным набегам кочевников, преследуемые помещиками, переселялись беглые крестьяне и объявляли себя вольными людьми — казаками. Первое поселение на месте нынешней Александрии возникло в середине XVII века и по имени основателя, запорожского казака Уса, называлось Усовка, как оно и обозначено на карте южной России, составленной в 1751 году инженер-полковником де-Боксетом.

Окрестности города

Окрестности Александрии в начале 20 ст. весной, летом и осенью были очень живописны. С северо-востока город окружал красивый лес семьи Росинских (перед революцией продан Навроцким). С юга была роща с хорошим садом Звенигородских, с запада — городской сад, а с северо-запада — прекрасный сад и луга Канивальских.

Наиболее читаемые материалы:

Олександрійська правда. Читай як було насправді!
«Олександрійські відомості». Новый формат
Пенсійний фонд чи рекетир?
Офіційно працює 18% населення Олександрії
Закон о запрете курения

Александрия год тому назад

17.02.2006: Гравці ПФК «Олександрія». Фото
17.02.2006: Учасники акції протесту вимагали відставки мера
17.02.2006: Апарат поділився коштами