ГоловнаКорисна інформаціяПоради
Поради підприємцям

ПОРАДИ

КЕРІВНИКОВІ ПІДПРИЄМСТВА
 СТОСОВНО СПІЛКУВАННЯ З ПРЕДСТАВНИКАМИ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

КИЇВ 2004

Чинне законодавство України у питаннях, пов’язаних з підприємницькою діяльністю досить розвинене і охоплює значний масив законодавчих актів, що регулюють ті чи інші питання даної сфери. Нажаль, однією із проблем, з якими стикаються нині підприємці є досить часті перевірки, в результаті яких виникають ситуації, що вирішуються в рамках адміністративного права. Пересічному громадянину, приватному підприємцеві чи керівникові невеликої організації, які не мають можливість утримувати юридичну службу, досить складно розібратися у всіх аспектах адміністративних процедур.
Запропонований матеріал - витяг з посібника “Правові питання телерадіомовлення”, виданого Незалежною Асоціацією Телерадіомовників, розрахований перш за все на керівників засобів масової інформації, на яких через перевірки намагаються здійснювати тиск, обмежуючи право редакції висловити власне бачення подій, відстояти точку зору своїх журналістів. Однак, поради можуть стати в нагоді і підприємцям та керівникам громадських організацій.
Сподіваємось, що цей матеріал допоможе місцевим осередкам нашої організації взяти активну участь у розбудові громадянського суспільства, підвищувати юридичну освіченість населення, а також надавати конкретну допомогу керівникам ЗМІ, підприємницьких структур,  громадських організацій у розв’язанні життєво-важливих проблем.


ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ПЕРЕВІРОК?
ПОРАДА 1. ПІДГОТУЙТЕ ВСІ НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ЗНАДОБЛЯТЬСЯ ВАМ ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ. Існує декілька документів, які обов'язково повинні бути на будь-якому підприємстві.
1. Журнал реєстрації перевірок. Відповідно до п. 7 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" всім підприємствам рекомендовано вести подібний журнал. Це надає їм такі переваги:
- Представники деяких контролюючих органів зобов'язані ставити в цьому журналі свої підписи, а це означає, що вони змушені будуть одразу повідомити мету перевірки, вказати назву органу, який вони представляють, свої посади і прізвища, а також зазначити номер свого службового посвідчення та реквізити документа, на підставі якого здійснюється перевірка.
- Вказавши мету перевірки, контролери не зможуть виходити за її рамки і під час її проведення. Ви маєте право відмовити перевіряючому в наданні тих чи інших відомостей, якщо їх отримання не передбачене метою перевірки.
- Запис у журналі стане доказом проведення на вашому підприємстві планової перевірки та позбавить відповідний орган можливості її проведення вдруге за рік.
- Відмова від заповнення журналу реєстрації перевірок надає Вам право відмовити представнику в допущенні його до проведення перевірки.
2. Бланк протоколу проведення перевірки. Радимо Вам вести другий («альтернативний») протокол, в якому фіксувалися б усі дії перевіряючого. Так Ви зможете детально  зафіксувати  всі допущені  перевіряючим порушення.

ПОРАДА 2. ВИЗНАЧТЕ НА ПІДПРИЄМСТВІ ОСОБУ, ЯКА БУДЕ СПІЛКУВАТИСЯ З КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ. З будь-яким перевіряючим найефективніше вестиме розмову людина, яка готова до цього. Найкраще, щоб цією особою був керівник або юрист підприємства. Така людина повинна:
1. Хоча б у загальних рисах знати повноваження того чи іншого контролюючого органу (в цьому їй допоможе наш посібник).
2. Мати окрему папку, в якій буде зібрано всі нормативні акти, що регулюють повноваження контролюючих органів.
3. Знати або мати перелік телефонів усіх державних органів (прокуратури, міліції, телефон довіри державної податкової адміністрації, служби внутрішньої безпеки МВС тощо).
4. Мати журнал реєстрації перевірок, бланки протоколу візиту тощо.

ПОРАДА 3. ВИДІЛІТЬ ПРИМІЩЕННЯ, В ЯКОМУ БУДУТЬ ПРАЦЮВАТИ ПЕРЕВІРЯЮЧІ. Майже всім посадовим особам контролюючих органів гарантовано право на отримання робочого місця для проведення перевірки на підприємстві. Досить часто своїм тимчасовим робочим місцем вони обирають кабінет керівника, що безумовно заважає останньому працювати. Розмістивши перевіряючого в спеціальній кімнаті, Ви позбавляєте його можливості спілкуватися з іншими працівниками підприємства та ходити коридорами приміщення, розглядаючи, чим займаються Ваші працівники. На стінах цієї кімнати Ви можете розмістити витяги з нормативно-правових актів, наприклад, із ст. 19 Конституції: «Державні органи та їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Такі «гасла» зможуть охолодити перевіряючого та продемонструють йому Вашу поінформованість про свої права. Окрім того, Ви можете розмістити у такій кімнаті записуючі прилади та фіксувати процес ведення перевірки.

ПОРАДА 4. ПРОІНСТРУКТУЙТЕ ПРАЦІВНИКІВ СВОГО ПІДПРИЄМСТВА ЩОДО ПОРЯДКУ ПОВОДЖЕННЯ З ПРЕДСТАВНИКАМИ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ. Кожен співробітник має чітко розуміти, як він повинен діяти, якщо на підприємство прийшли перевіряючі. Поясніть їм таке:
1. Жодна людина, крім керівника та спеціально визначеної особи (див. пораду 2), не має права спілкуватися з перевіряючими, надавати їм будь-які документи або показувати будь-які приміщення.
2. Про прихід перевіряючого слід негайно повідомити керівникові. Це повинно бути зроблено так, щоб перевіряючий не зрозумів, чи є керівник підприємства (відповідна особа) на місці, чи ні.
3. На всі вимоги перевіряючих повідомити їм якісь дані або провести їх до якихось приміщень працівник повинен відповідати відмовою, пояснивши останнім, що такі дії можуть здійснюватися лише керівником або уповноваженою на те особою.
4. Якщо керівник вирішив не зустрічатися з перевіряючими, працівник повинен повідомити їм, що керівництво відбуло в термінових справах і невідомо коли повернеться, та запропонувати повідомити точний час наступного приходу (щоб керівник зміг спланувати зустріч).

ПОРАДА 5. ВВЕДІТЬ НА СВОЄМУ ПІДПРИЄМСТВІ РЕЖИМ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ ТА КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.  Чинним законодавством визначено, що кожна юридична особа має у власності інформацію про себе та  може встановлювати  порядок її отримання іншими особами.  Так,  згідно зі  ст. 36  Господарського  Кодексу  України  підприємство має  право  визначати склад та обсяг відомостей, що становлять  комерційну таємницю,  та  порядок  їх захисту. У  ст. 231  та  ст. 232   Кримінального кодексу  України  вказано,  що  незаконне  збирання  та  розголошення комерційної таємниці тягне за собою кримінальну відповідальність. Однак комерційною таємницею може бути не  вся інформація. Виключний перелік відомостей міститься в Постанові Кабінету Міністрів «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці». На жаль, він включає майже всі документи, що містять інформацію про діяльність підприємства. Проте вся інформація, яка не може становити комерційної таємниці, може бути визначена як  конфіденційна. Згідно зі ст. 30 Закону  України «Про інформацію» підприємство володіє конфіденційною інформацією - відомостями, які поширюються лише на їхнє бажання та відповідно до передбачених ними умов. Підприємство має право самостійно визначати порядок передачі конфіденційної інформації іншим особам, тому режим її захисту на підприємстві може бути тотожним режиму захисту комерційної таємниці. Введення режиму захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації надасть підприємству такі переваги:
1. Представники контролюючих органів змушені будуть надсилати Вам детальні письмові запити на отримання тих чи тих документів чи відомостей з обґрунтуванням необхідності їх отримання. На будь-які усні запити з приводу надання інформації можна буде відповісти відмовою на тій підставі, що інформація, яка є конфіденційною або становить комерційну таємницю, надається лише на письмові запити.
2. Працівники підприємства матимуть законну підставу для відмови від спілкування з представниками контролюючих органів, оскільки вони підписали зобов'язання про нерозголошення відомостей, що є конфіденційною інформацією або комерційною таємницею, а відтак нестимуть відповідальність за його порушення. У такий спосіб можна обмежити коло спілкування перевіряючих спеціально визначеними особами (див. пораду 2), а отже, уникнути множинності варіантів відповідей на запитання.
3. Керівник підприємства зможе попередити поширення працівниками інформації про діяльність підприємства. У такий спосіб можна захиститися від конкурентів. Для введення режиму захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації наказом керівника підприємства необхідно затвердити положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію. Працівники підприємства повинні бути ознайомлені з цим положенням під особистий підпис.

ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ?
ПОРАДА 6. У ПЕРШУ ЧЕРГУ ПЕРЕВІРТЕ СЛУЖБОВІ ПОСВІДЧЕННЯ ПЕРЕВІРЯЮЧИХ ТА НАЯВНІСТЬ У НИХ РЕШТИ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ Є ОБОВ'ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ. На основі цих документів Ви зможете дізнатися, хто і навіщо до Вас прийшов.

ПОРАДА 7. НЕ ДОПУСКАЙТЕ НА ПІДПРИЄМСТВО ПЕРЕВІРЯЮЧИХ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ НАЛЕЖНИХ ДОКУМЕНТІВ АБО ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ЇХ ПРЕД'ЯВЛЯТИ. Законодавство зобов'язує перевіряючих пред'являти ті чи ті документи, тому вони не мають права відмовити Вам в ознайомлені з ними. Якщо ж вони нехтують своїм обов'язком, Ви маєте повне право не допустити їх на підприємство. Окрім того, пам'ятайте, що видавати себе за перевіряючих можуть і представники кримінального світу.

ПОРАДА 8. ПЕРЕД ТИМ, ЯК ДОЗВОЛИТИ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ, ЗАПРОПОНУЙТЕ ПЕРЕВІРЯЮЧОМУ ЗАПОВНИТИ ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ПЕРЕВІРОК (див. пораду 1). У такий спосіб Ви зафіксуєте прихід перевіряючих, а отже, він матиме офіційний характер.

ПОРАДА 9. НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ПРЕДСТАВНИКАМ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ, ЯКІ НЕ РОЗПИСАЛИСЬ В ЖУРНАЛІ РЕЄСТРАЦІЇ ПЕРЕВІРОК. Чинне законодавство зобов'язує представників деяких контролюючих органів ставити свої підписи в журналі реєстрації. Пункт 7 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» визначає: «Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки».

ПОРАДА 10. НЕ ПОЧИНАЙТЕ СПІЛКУВАННЯ З ПРЕДСТАВНИКАМИ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ДОТИ, ДОКИ ВАШІ ПРАЦІВНИКИ НЕ ПЕРЕВІРЯТЬ ЇХНІ ПОВНОВАЖЕННЯ. Керівник (спеціально уповноважена особа) не повинен виходити до перевіряючого та розпочинати спілкування з ним негайно. Функцію перевірки документів перевіряючих та вимагання заповнення журналу перевірок повинен виконувати охоронець або секретар. Після того, як перевіряючий заповнить журнал перевірки, відповідний працівник повинен віднести його керівникові (спеціально уповноваженій особі). Уважно прочитавши запис у журналі, керівник (спеціально уповноважена особа) визначає, чи є підстави для допущення перевіряючого до проведення перевірки.

ПОРАДА 11. ПЕРЕВІРЯЙТЕ ДАНІ, ЗАЗНАЧЕНІ У ЖУРНАЛІ РЕЄСТРАЦІЇ ПЕРЕВІРОК. Якщо у Вас виникли сумніви щодо повноважень перевіряючих або якщо, на Вашу думку, вони не мають підстав для проведення перевірки, зателефонуйте до контролюючого органу, який вони представляють, та перевірте, чи дійсно цих осіб було направлено на перевірку до Вашого підприємства.
ПОРАДА 12. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ВИ МОЖЕТЕ НЕ ПРИЙНЯТИ ПЕРЕВІРЯЮЧИХ ОДРАЗУ, ЯКЩО ВОНИ НЕ ПОВІДОМИЛИ ПРО СВІЙ ПРИХІД ЗАЗДАЛЕГІДЬ. Якщо, ознайомившись із записом у журналі реєстрації перевірок, Ви зрозуміли, що з якихось підстав не готові до перевірки, попросіть свого працівника передати відвідувачам, що керівництва зараз на місці немає, та дізнатися в них дату наступного візиту.

ПОРАДА 13. РОЗМІСТІТЬ ПЕРЕВІРЯЮЧИХ В ОКРЕМІЙ КІМНАТІ (див. пораду 3). У такий спосіб Ви, з одного боку, викажете повагу до них, а з іншого - обмежите їхню свободу пересування в приміщеннях підприємства.

ПОРАДА 14. НЕ ЗАЛИШАЙТЕ ПЕРЕВІРЯЮЧИХ НА САМОТІ. Перевіряючі повинні завжди бути під наглядом одного з Ваших працівників. Лише тоді Ви зможете бути впевнені, що на підприємстві не зникнуть або не з'являться якісь речі чи документи.

ПОРАДА 15. ВИКОНУЙТЕ ЛИШЕ ТІ ВИМОГИ ПЕРЕВІРЯЮЧИХ, ЯКІ ВОНИ МАЮТЬ ПРАВО ВИСУВАТИ. Пам'ятайте, що відповідно до ст. 60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Зловживання посадою та службовим становищем є злочином, тому Ви маєте повне право не виконувати ті вимоги перевіряючих, які не відповідають обсягу їхніх прав.

ПОРАДА 16. НАДАВАЙТЕ ПЕРЕВІРЯЮЧИМ ЛИШЕ ТІ ДОКУМЕНТИ, ПРОХАННЯ ПРО НАДАННЯ ЯКИХ ВИКЛАДЕНО У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ З ОБҐРУНТУВАННЯМ НЕОБХІДНОСТІ В ЇХ ОТРИМАННІ. Не радимо передавати всі документи, які необхідні перевіряючим, на перше усне прохання. Повідомте їм, що вся документація підприємства є конфіденційною інформацією (див. пораду 5) та передається іншим особам лише на письмовий запит (при цьому Ви можете надати їм копію положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яке діє на Вашому підприємстві). Запропонуйте перевіряючим скласти такий запит на місці. По-перше, це змусить їх обмежити свої «апетити» (звертатися з конкретними запитаннями набагато важче, ніж просто сказати: «Надайте мені всі Ваші документи»). По-друге, Вам легше буде визначитися з тим, що можна і не надавати контролерам. По-третє, простіше буде доводити неправомірність дій перевіряючих, оскільки Ви матимете письмовий доказ.

ПОРАДА 17. НЕ НАДАВАЙТЕ ПЕРЕВІРЯЮЧИМ БУДЬ-ЯКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА НЕ ВІДПОВІДАЙТЕ НА ЗАПИТАННЯ ВІДРАЗУ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ЇХ ВИМОГИ. Чинне законодавство дійсно зобов'язує Вас надавати перевіряючим необхідну для проведення перевірки інформацію та відповідати на їхні запитання. Проте ви не зобов'язані це робити негайно. Занотуйте всі запитання перевіряючого та повідомте йому, що Ви не можете чітко та повно відповісти на його запитання відразу та боїтеся дезінформувати його, а тому викладете всі відповіді в письмовій формі та передасте їх йому найближчим часом. Аргументи в даному випадку можуть бути різними. Наприклад, Ви просто фізично не можете пам'ятати про всі факти господарської діяльності підприємства.

ПОРАДА 18. ВЕДІТЬ АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ПРОТОКОЛ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ. Один із Ваших співробітників (наприклад, секретар) повинен нотувати всі дії та запитання перевіряючого на відповідному бланку. По закінченні перевірки звірте записане у Вашому протоколі та в документах перевіряючого. Якщо ви знайдете суттєві розбіжності, зазначте про це у документі, що складається за результатами перевірки. Запропонуйте перевіряючому підписати «альтернативний» протокол. Якщо він відмовиться, зробіть на протоколі позначку «Від підписання відмовився».

ПОРАДА 19. ОБОВ'ЯЗКОВО ПІДПИСУЙТЕ ДОКУМЕНТ, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕВІРКИ. По-перше, його непідписання не дасть Вам можливості уникнути будь-яких санкцій. По-друге, перед підписанням Ви зможете перевірити заповненість усіх необхідних граф та достовірність викладеної в документі інформації.

ПОРАДА 20. ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ ВІДПОВІДНОГО ДОКУМЕНТА, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕВІРКИ, ЗАКРЕСЛЮЙТЕ ВСІ ВІЛЬНІ МІСЦЯ ТА ГРАФИ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ В НЬОМУ. Таким чином Ви будете впевнені, що в ньому не з'явиться те, чого не було на момент його підписання Вами.

ПОРАДА 21. ЗАЗНАЧАЙТЕ ПРО НАЯВНІСТЬ ЗАУВАЖЕНЬ ДО ПРОЦЕДУРИ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ТА ВИСНОВКІВ ЗА ЇЇ РЕЗУЛЬТАТАМИ В ДОКУМЕНТІ, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕВІРКИ. Якщо, на Вашу думку, під час перевірки перевіряючі порушили Ваші права або законодавче встановлену процедуру її проведення, перед своїм підписом поставте запис «Підписано із зауваженнями, що будуть надані протягом двох днів з моменту підписання» (строк може бути іншим). Свої зауваження передавайте до контролюючого органу під підпис або надсилайте рекомендованим листом із повідомленням. 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПОСАДОВУ ОСОБУ ВАШОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИТЯГАЮТЬ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?
ПОРАДА 22. ПИЛЬНО СПОСТЕРІГАЙТЕ ЗА ДОТРИМАННЯМ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ПРОЦЕДУРИ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ. Досить часто представники цих органів вдаються до грубих порушень, які позбавляють їх права накладати адміністративні стягнення.
Процедура провадження у справах про адміністративні правопорушення є такою.
Провадження у справах про адміністративне правопорушення розпочинається лише щодо дійсно наявних правопорушень, відповідальність за які передбачено Кодексом про адміністративні правопорушення.
Пам'ятайте, що адміністративного правопорушення не існує без наявності вини з боку порушника. Вина особи виражається в тому, що при вчиненні дії чи бездіяльності, вона ставилась до свого вчинку таким чином:
• усвідомлювала, що її дія є правопорушенням і йшла на його вчинення свідомо, бажаючи (допускаючи настання її шкідливих наслідків;
• не вважала свої дії правопорушенням, але передбачала, що за їх результатами можуть настати шкідливі наслідки, легковажно розраховуючи на їх відвернення;
• не вважала свої дії правопорушенням та не передбачала можливості настання шкідливих наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Якщо особа не могла та не повинна була знати про шкідливість наслідків своєї дії, адміністративної відповідальності вона не несе. Наприклад, бухгалтер не відповідає за дії своїх попередників.
Справа про адміністративне правопорушення не розглядається, якщо:
• відсутнє адміністративне правопорушення (вина особи);
• видано акт амністії, якщо він скасовує застосування адміністративного стягнення;
• скасовано нормативно-правовий акт, який установив адміністративну відповідальність;
• пропущено двомісячний строк накладення адміністративного стягнення;
• особу вже було притягнуто до адміністративним відповідальності за таке правопорушення;
• з приводу такого ж адміністративного правопорушення вже було винесено постанову щодо закриття справи про адміністративне правопорушення; 
• по факту порушення відкрито кримінальну справу;
• особа, щодо якої було розпочато провадження в справі, померла.
У разі виявлення адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення.
У протоколі зазначаються:
• дата і місце складання;
• посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу порушника;
• місце, час учинення і суть адміністративного правопорушення;
• закон, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
• прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
• пояснення порушника;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмови від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
За наявності заперечень особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Органи державної контрольно-ревізійної служби, органи державної податкової служби, органи Державного комітету стандартизації, метрології, сертифікації, органи внутрішніх справ України мають право вилучати речі й документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення. Такі речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення в місцях, визначених цими органами. Залежно від результатів розгляду справи їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають власникові, або знищують, а при сплатному вилученні речей реалізують.
Рішення про вилучення речей та документів може бути оскаржено у вищий орган (вищій посадовій особі) або до суду.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у тих випадках, якщо є докази про своєчасне сповіщення її про місце й час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право:
• знайомитися з матеріалами справи;
• давати пояснення;
• подавати докази;
• заявляти клопотання;
• користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права;
• виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо вона не володіє мовою, якою ведеться провадження;
• оскаржити постанову по справі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право надавати докази своєї невинності.
Джерелами доказів є:
• протокол про адміністративне правопорушення;
• пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та свідків;
• висновки експерта;
• будь-які речі, що мають відношення до справи;
• протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Якщо у Вас є особи, які можуть підтвердити Вашу невинність, запрошуйте їх дати показання під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Усі витрати, понесені ними у зв'язку із з'явленням на розгляд справи (наприклад, витрати на проїзд) відшкодовуються тим органом, у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Державні органи повинні дотримуватися строків розгляду справ про адміністративні правопорушення. За загальним правилом, справа розглядається протягом 15 днів з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Протягом однієї доби розглядаються справи про:
• порушення правил здійснення валютних операцій;
• злісну непокору законному розпорядженню або законній вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця.
Протягом трьох діб розглядаються справи про порушення правил виготовлення, придбання, реалізації, встановлення, будівництва та експлуатації радіоелектронних засобів і використання радіочастот.
Розгляд справи про адміністративні правопорушення повинен відбуватись у порядку, визначеному чинним законодавством, а отже, повинно бути:
1) оголошено склад колегіального органу або представлено посадову особу, яка розглядає справу;
2) оголошено інформацію про справу, яка розглядається;
3) названо особу, що звинувачується у вчиненні правопорушення;
4) роз'яснено права і обов'язки особам, які беруть участь у розгляді справи;
5) оголошено зміст протоколу про адміністративне правопорушення;
6) заслухано осіб, які беруть участь у розгляді справи;
7) досліджено докази;
8) прийнято рішення з приводу всіх клопотань, поданих учасниками розгляду справи;
9) заслухано висновок прокурора (якщо він бере участь у розгляді справи).
Під час розгляду справи про адміністративні правопорушення державний орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати такі питання:
• Чи було вчинено адміністративне правопорушення?
• Чи винна особа в його вчиненні?
• Чи підлягає вона адміністративній відповідальності?
• Чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність?
• Чи заподіяно майнову шкоду?
• Чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу?
• Чи існують інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи?
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, у якому зазначаються:
• дата і місце засідання;
• найменування і склад органу, який розглядає справу;
• зміст справи, що розглядається;
• відомості про явку осіб, які беруть участь у розгляді справи;
• пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їхні клопотання та результати їх розгляду;
• документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;
• відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.
Протокол засідання підписується головуючим на засіданні та секретарем цього органу.
За результатами розгляду справи виноситься по станова по справі.
Постанова повинна містити:
• найменування органу (посадової особи), який виніс постанову;
•   дату розгляду справи;
•   відомості про особу, щодо якої розглядається справа;
•   викладення обставин, установлених при розгляді справи;
• зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення;
• прийняте по справі рішення;
• вирішення питання про вилучені речі й документи (якщо вилучення проводилося);
• вказівка про порядок та строк оскарження постанови.
Постанова по справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом 3-х днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанову може бути оскаржено до:
• вищого органу (вищої посадової особи);
• районного (міського) суду.
Постанова районного (міського) суду про накладення адміністративного стягнення є остаточною й оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає. Така постанова може бути оскаржена в загальному порядку до суду вищої інстанції.
Скарга на постанову подається до органу (посадовій особі), який її виніс. Скаргу може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови.
 У разі пропуску строку з поважних причин його можна поновити за заявою особи, щодо якої винесено постанову.
Протягом 3-х діб відповідний орган передає скаргу разом зі справою про адміністративне правопорушення органу (посадовій особі), який її розглядатиме. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Подання скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до прийняття рішення по скарзі.
Скарга повинна бути розглянута в десятиденний строк з дня її надходження. Копія рішення по скарзі надсилається особі протягом 3-х днів від дня його прийняття.

ПОРАДА 23. ОБОВ'ЯЗКОВО ПІДПИСУЙТЕ ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ. По-перше, не підписавши його, Ви не зможете запобігти провадженню у справі про адміністративне правопорушення. Протокол однаково буде доказом проти Вас. По-друге, Ви можете викласти перед своїм підписом усі свої зауваження щодо його змісту, вказати, що Ви не вважаєте себе винним у вчиненні правопорушення та обґрунтувати свою позицію. При розгляді справи Ваші зауваження обов'язково повинні бути розглянуті.

ПОРАДА 24. ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ ПРОТОКОЛУ УВАЖНО ПРОЧИТАЙТЕ ЙОГО ТА ОБОВ'ЯЗКОВО ПЕРЕВІРТЕ ПРАВИЛЬНІСТЬ ВИКЛАДЕННЯ ФАКТІВ СПРАВИ. Протокол про адміністративні правопорушення є основним доказом по справі, тому дуже важливо впевнитися, що він містить правдиві дані.

ПОРАДА 25. ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ ПРОТОКОЛУ ЗАКРЕСЛІТЬ УСІ ВІЛЬНІ МІСЦЯ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЬ У ЙОГО ГРАФАХ. Таким чином Ви будете впевнені, що в ньому не з'явиться те, чого не було на момент його підписання Вами.

ПОРАДА 26. ОСКАРЖУЙТЕ РІШЕННЯ У СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПРИЙНЯТЕ БЕЗ ЗАПРОШЕННЯ ВАС НА її РОЗГЛЯД. Пам'ятайте, що Вас обов'язково мають запросити на розгляд справи про адміністративне правопорушення. Якщо ж Ви отримали копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, але перед цим не отримували запрошення на розгляд справи, то така постанова була прийнята незаконно.

ПОРАДА 27. ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ. Якщо ви отримали запрошення на розгляд справи і вважаєте, що підстав для притягнення Вас до адміністративної відповідальності немає, підготуйтеся до засідання ретельно. Напишіть пояснення, в якому в довільній формі було б викладено аргументи, що свідчать про Вашу невинність. Продумайте, яких осіб Ви могли б запросити як свідків, котрі можуть свідчити на Вашу користь.

ПОРАДА 28. ПІД ЧАС НАПИСАННЯ СКАРГИ НА ПОСТАНОВУ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПОСИЛАЙТЕСЯ НА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ПРОЦЕДУРИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ. Постанова про адміністративне правопорушення може бути скасована на тій підставі, що при її розгляді було порушено порядок розгляду справи або що орган, який її прийняв, неправильно застосовував чинне законодавство.

ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ, ЯКЩО ВАС ВИКЛИКАЮТЬ ДО ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ (МІЛІЦІЇ, СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ, ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ) АБО ПРОКУРАТУРИ ДЛЯ ДАЧІ ПОКАЗАНЬ?

ПОРАДА 29. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ВИ МОЖЕТЕ НЕ З'ЯВЛЯТИСЯ ДО ВІДПОВІДНОГО ОРГАНУ, ЯКЩО ВИКЛИК НЕ ПОВ'ЯЗАНО З КОНКРЕТНОЮ КРИМІНАЛЬНОЮ СПРАВОЮ. Посадові особи прокуратури та правоохоронних органів мають право викликати Вас лише у випадку, коли у них є дані, що Вам відомі обставини відносно кримінальної справи, яка знаходиться у їх проваджені.

ПОРАДА 30. З'ЯВЛЯЙТЕСЯ ДО ВІДПОВІДНОГО ОРГАНУ ЛИШЕ ЗА ПИСЬМОВИМ ВИКЛИКОМ. Кримінально-процесуальний кодекс України зобов'язує посадових осіб правоохоронних органів та прокуратури викликати Вас повісткою, яка вручається під розписку. В повістці вказується, хто викликається, куди і до кого, день і час явки, а також реквізити кримінальної справи, щодо якої відбиратимуться показання.

ПОРАДА 31. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ВИ МАЄТЕ ПРАВО ВІДМОВИТИСЯ ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ ПРОТИ СЕБЕ, ЧЛЕНІВ ВАШОЇ СІМ'Ї ЧИ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ. Таке право гарантується ст. 63 Конституції України. Кримінальну відповідальність за порушення з боку підприємства несуть його керівник та головний бухгалтер, тому показання щодо діяльності підприємства можуть бути показаннями проти них. Саме тому ці особи мають право відмовитися від дачі показань.

ПОРАДА 32. НЕ ДАВАЙТЕ ПОСПІШНИХ ПОКАЗАНЬ. Якщо Ви не впевнені в правильності Ваших свідчень або боїтесь, що вони можуть Вам зашкодити, повідомте особу, яка проводить допит, що Ви не можете відразу відповісти на запитання, не бажаєте вводити слідство в оману та потребуєте часу для обдумування. Закон дійсно зобов'язує Вас надавати відповіді на запитання, проте він не зобов'язує їх давати негайно.

ПОРАДА 33. ЗАПИСУЙТЕ СВОЇ ПОКАЗАННЯ ОСОБИСТО, ЯКЩО ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЩО ОСОБА, ЯКА ВЕДЕ ДОПИТ, НЕПРАВИЛЬНО ФІКСУЄ ВАШІ ПОКАЗАННЯ. Таке право надано Вам ч. З ст. 170 Кримінально-процесуального кодексу України. Повідомте слідчого, що запишете всі свої показання власноруч. Якщо слідчий відмовить Вам, складіть письмову заяву на ім'я керівника відповідного органу, в якій зафіксуйте факт відмови у здійсненні Вашого права та зазначте, що готові давати свідчення лише після надання дозволу на власноручну їх фіксацію. Доки Вам не буде дозволено фіксувати Ваші свідчення власноручно, Ви можете їх не давати.

ПОРАДА 34. ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ ПРОТОКОЛУ ДОПИТУ УВАЖНО ЙОГО ПРОЧИТАЙТЕ ТА ПЕРЕВІРТЕ, ЧИ ПРАВИЛЬНО ЗАФІКСОВАНІ ВАШІ СВІДЧЕННЯ І ЧИ ЗАПОВНЕНІ ВСІ ГРАФИ ПРОТОКОЛУ. Зверніть особливу увагу на те, щоб було поставлено номер та дату протоколу, вказано посаду та прізвище особи, яка проводила допит.

ПОРАДА 35. ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ ПРОТОКОЛУ ЗАКРЕСЛІТЬ УСІ ВІЛЬНІ МІСЦЯ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЬ У ЙОГО ГРАФАХ. Таким чином Ви будете впевнені, що в ньому не з'явиться те, чого не було на момент його підписання Вами.

ПОРАДА 36. ВИМАГАЙТЕ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПРОТОКОЛУ, ЯКЩО ВИ ЗНАЙДЕТЕ ПОМИЛКИ У ФІКСУВАННІ ВАШИХ СВІДЧЕНЬ. Це право Вам надано ч. 4 ст. 170 Кримінально-процесуального кодексу України. Якщо слідчий відмовиться від внесення змін, викладіть їх на окремому аркуші паперу та передайте його до канцелярії разом із заявою на ім'я керівника відповідного органу про внесення змін до протоколу (заяву складіть у двох примірниках, на одному з яких Вам поставлено вхідний номер Вашої заяви).

ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ, ЯКЩО НА ВАШЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРИЙШЛИ ПРОВОДИТИ ОБШУК (ВИЇМКУ)?

ПОРАДА 37. ПЕРЕВІРТЕ ПОВНОВАЖЕННЯ ОСІБ, ЩО ЗБИРАЮТЬСЯ ПРОВОДИТИ ОБШУК (ВИЇМКУ). Уважно перевірте службові посвідчення цих осіб. У посвідченні повинна бути фотокартка особи, її прізвище, ім'я, по батькові та посада. Особливу увагу зверніть на дату, до якої дійсне посвідчення, можливо, воно вже недійсне.

ПОРАДА 38. ОЗНАЙОМТЕСЯ З ПОСТАНОВОЮ НА ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ (ВИЇМКИ). Вона повинна містити номер та дату її винесення, номер та дату порушення кримінальної справи, щодо якої проводиться обшук (виїмка), підстави для проведення обшуку (виїмки). Окрім того, у верхньому правому куті постанови повинна стояти санкція прокурора (санкція прокурора не отримується лише в разі невідкладності проведення обшуку чи виїмки). 

ПОРАДА 39. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ПІД ЧАС ОБШУКУ (ВИЇМКИ) ПОВИННІ БУТИ ПРИСУТНІМИ ДВОЄ ПОНЯТИХ. Ч. 1 ст. 181 Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язує проводити обшук (виїмку) в присутності двох понятих. Це повинні бути особи, не зацікавлені в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів або прокуратури. Основним завданням понятих є засвідчення відповідності записів у протоколі виконаним діям. Тому радимо звертати їхню увагу на всі порушення з боку слідчих. Також радимо записати прізвище, ім'я та по батькові, домашню адресу та телефон кожного з понятих. Ці дані можуть вам знадобитися в разі потреби у виклику понятих до суду для засвідчення протиправності дій слідчих.

ПОРАДА 40. ПИЛЬНО СТЕЖТЕ ЗА ВСІМА ДІЯМИ СЛІДЧИХ, ПОНЯТИХ ТА ІНШИХ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВЕДЕННІ ОБШУКУ (ВИЇМКИ). Таким чином Ви зможете вчасно помітити та припинити порушення з їхнього боку, наприклад, підкидання у приміщення підприємства сторонніх речей (патронів, зброї, наркотиків тощо).

ПОРАДА 41. НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ОСОБАМ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ ОБШУК, САМОСТІЙНО ХОДИТИ ПРИМІЩЕННЯМИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОБШУКУВАТИ ВІДРАЗУ ДЕКІЛЬКА ПРИМІЩЕНЬ. Відповідно до ч. 2 ст. 181 Кримінально-процесуального кодексу України обшук (виїмка) проводяться лише в присутності представника підприємства. Ви фізично не зможете стежити за діями слідчих, якщо вони будуть проводити обшук паралельно в декількох кімнатах, а отже, Ви не матимете змоги запобігти їхнім протиправним діям. Якщо слідчі не зреагують на Ваше звернення, зверніть на це увагу понятих та вимагайте занесення Вашого протесту до протоколу обшуку (виїмки).
Не дозволяйте проводити обшук (виїмку) особистих речей Ваших співробітників. Якщо слідчі забажають оглянути Ваші особисті речі або речі ваших співробітників, нагадайте їм, що ці речі не належать до майна підприємства, а тому для проведення обшуку (виїмки) щодо них необхідна окрема постанова. Перегляньте разом зі слідчими постанову про проведення обшуку (виїмки) та перевірте, на проведення яких дій вона видана. Якщо постанова видана на «обшук приміщення ТОВ «X», то за такою постановою обшуку (виїмки) особистих речей проведено бути не може.

ПОРАДА 42. ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ ПРОТОКОЛУ ОБШУКУ (ВИЇМКИ) УВАЖНО ЙОГО ПРОЧИТАЙТЕ ТА ПЕРЕВІРТЕ, ЧИ ПРАВИЛЬНО ЗАФІКСОВАНІ ВСІ ДІЇ СЛІДЧИХ І ЧИ ЗАПОВНЕНІ ВСІ ГРАФИ ПРОТОКОЛУ. Зверніть особливу увагу на те, щоб було поставлено номер та дату складання протоколу, зазначено посаду та прізвище особи, що проводила обшук (виїмку), викладено підстави для проведення обшуку (виїмки), вказано приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук (виїмку), особу, в якої проведено обшук (виїмку), описано дії слідчого та результати обшуку або виїмки.

ПОРАДА 43. ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ ПРОТОКОЛУ ЗАКРЕСЛІТЬ УСІ ВІЛЬНІ МІСЦЯ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЬ У ЙОГО ГРАФАХ. Таким чином Ви зможете бути впевнені, що в ньому не з'явиться те, чого не було на момент його підписання Вами.

ПОРАДА 44. ВИМАГАЙТЕ ЗАНЕСЕННЯ ВАШИХ ЗАЯВ ТА ЗАУВАЖЕНЬ ДО ПРОТОКОЛУ ОБШУКУ (ВИЇМКИ). Це право надано Вам ч. 2 ст. 188 Кримінально-процесуального кодексу України. Предметом Вашої заяви (зауваження) може бути будь-що: вказівка на протиправність дій слідчих, пояснення неналежності Вам певної речі, що була знайдена у приміщенні Вашого підприємства під час проведення обшуку, пояснення причини знаходження у приміщенні Вашого підприємства певної речі.
Якщо слідчий відмовиться від занесення Вашої заяви (зауваження), нагадайте йому про вимогу ст. 188 Кримінально-процесуального кодексу України. Зверніть увагу понятих на відмову в задоволені Ваших звернень. Викладіть Вашу заяву (зауваження) на окремому аркуші паперу та надішліть рекомендованим листом до відповідного органу разом із заявою на ім'я його керівника про порушення Вашого права.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПЕРЕВІРЯЮЧІ ПОРУШИЛИ ВАШІ ПРАВА?

ПОРАДА 45. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ЗГІДНО ЗІ СТ. 55 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ КОЖНОМУ ГАРАНТУЄТЬСЯ ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ В СУДІ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОСАДОВИХ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ. Це означає, що Ви маєте право в будь-який момент оскаржити в суді дії посадових осіб контролюючих органів. Деякі юристи вважають, що оскарження в суді є найефективнішим, та радять вдаватися лише до нього.

ПОРАДА 46. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ДІЇ ТА РІШЕННЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ОСКАРЖУЮТЬСЯ ДО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ. Позовну заяву про визнання акта контролюючого органу або про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями осіб цього органу, подають до господарського суду за місцем знаходження органу, до якого подано позов.
Радимо подати два позови. Спочатку необхідно подати позов про визнання акта контролюючого органу недійсним. А у випадку задоволення цього позову, подавайте позов про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів. Таким чином Ви уникнете зайвої сплати державного мита.
Складати позовну заяву найкраще за допомогою кваліфікованого юриста, проте для тих керівників, котрі з якихось причин не зможуть звернутися до спеціаліста, ми подаємо зразок такої заяви.

ПОРАДА 47. ВИМАГАЮЧИ СКАСУВАННЯ АКТА; КОНТРОЛЮЮЧОГО ОРГАНУ АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ НЕПРАВОМІРНИМИ ДІЯМИ ЙОГО ПОСАДОВИХ ОСІБ, ПОСИЛАЙТЕСЯ НА ФАКТИ. Будь-який акт може бути скасовано з трьох причин:
1) прийняття такого акта перебуває поза межами компетенції відповідного контролюючого органу (це означає, що чинним законодавством даному органу не дозволено прийняття подібного акта);
2) акт прийнято з порушенням чинного законодавства (це означає, що орган, який прийняв акт, неправильно трактує норми чинного законодавства, наприклад, він застосував до Вашого підприємства не передбачену законодавством санкцію, або розмір накладеного ним штрафу перевищує розмір, визначений у законі);
3) акт прийнято з порушенням процедури (це означає, що, приймаючи акт, контролюючий орган порушив установлену законом процедуру наприклад, було порушено порядок проведення перевірки або акт було складено без дотримання належної форми).
Вимагаючи відшкодування збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, обґрунтовуйте свою вимогу за такими пунктами:
1. Вкажіть норми чинного законодавства, які були порушені посадовими особами контролюючих органів. Це необхідно, оскільки законодавство гарантує відшкодування за рахунок держави збитків, завданих незаконними рішеннями органів державної влади та діями їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
2. Обґрунтуйте розмір шкоди, завданої Вам. Пам'ятайте, що шкода буває матеріальною (пошкоджено майно підприємства, незаконно звернено стягнення на активи підприємства, через незаконне вилучення документів не. укладено вигідного контракту, через тимчасову заборону діяльності підприємства втрачено частину прибутків тощо) та нематеріальною (було зіпсовано репутацію підприємства).
3. Покажіть взаємозв'язок між порушеннями з боку посадових осіб контролюючого органу і завданими підприємству збитками.

Дивись також:
Екологічний календар
Бібліографічний показчик
© Copyright 2004
Розробка ІАФ Ексор
Копіювання матеріалів сайту можливе лише за поперднім погодженням зі Всеукраїнською екологічною лігою.