ГоловнаНа захисті довкілляНаукова Рада ВЕЛЗасідання грудень 2006
Наукова рада ВЕЛ

16 грудня 2006 року у м. Києві відбулося засідання Наукової Ради Всеукраїнської екологічної ліги за темою «Екологічно безпечне харчування». Учасниками були обговорені питання екологічної безпеки харчових продуктів, вплив стану довкілля на їх якість та проблеми наслідків їх забруднення.
Перший заступник голови ВЕЛ, Тетяна Валентинівна Тимочко у своїй доповіді обґрунтувала важливість підвищення рівня екологічної безпеки держави та активної участі у цьому процесі ВЕЛ. Найважливіша роль громадської організації в цьому контексті – акцентувати увагу широкого загалу на існуючі проблеми, а також спільно зі спеціалістами різних галузей розробити і подати до органів державної влади свої конкретні предметні пропозиції щодо стабілізації ситуації (як на місцевих так і на державному рівнях).
Голова Наукової Ради ВЕЛ, Олександр Іванович Бондар, д. б. н., зосередив увагу присутніх на проблемі недостатньої сформованості концепції збалансованого екологічного розвитку країни на даному етапі. Прикладом може послужити недостатньо врегульовані питання стандартизації, сертифікації та маркування продукції. Враховувати при цьому потрібно всі етапи виробництва продукції (починаючи зі стану території, на яких вона виробляється) та шляхи її потрапляння до споживача, оскільки стан довкілля безпосередньо впливає на якість продуктів харчування.
Ростислав Георгійович Синельщиков, д. б. н., професор кафедри прикладної екології та охорони навколишнього середовища Донецького національного технічного університету, зауважив, що слід доцільно вживати поняття «екологія» і «екологічне», як комплексної дисципліни. Наразі Ростислав Георгійович трактує поняття «екологічно безпечне харчування» як «екологічно оптимізоване харчування», т. б. таке, що не шкодить здоров’ю споживача та сприяє розвитку.
Корзун Віталій Наумович, д. м. н., завідувач Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, присвятив свою доповідь питанню вимогам до якості харчування населення в умовах екологічного неблагополуччя. Адаптація організму до навколишнього середовища – одна з головних функцій. В цьому контексті важливим аспектом виступає вміст у споживаних населенням продуктах мікроелементів, рівень їх якості, а також вмісту ксенобіотиків та шляхів їх виводу з організму, оскільки це безпосередньо пов’язано зі станом навколишнього природного середовища. Світовий та вітчизняний досвід засвідчує, що найбільш ефективним і доцільним з економічної, соціальної, гігієнічної і технологічної точок зору заходом кардинального вирішення проблеми є розробка і налагодження виробництва різноманітних спеціальних продуктів харчування, додатково збагачених дефіцитними нутрієнтами до рівня, що відповідає фізіологічним потребам людини. Збагачення харчових продуктів – це серйозне втручання в традиційно складену структуру харчування людини, необхідність якого продиктована об’єктивними змінами способу життя, набору і харчової цінності харчових продуктів, що використовуються. Тому збагачення має бути тільки на основі чітко сформульованих, науково обґрунтованих і перевірених практикою медико-біологічних і технологічних принципів.
Заступник головного санітарного лікаря Ужгородської міської санепідемстанції Володимир Володимирович Орел у своєму виступі наголосив, що головне завдання харчової експертизи – визначення харчової та біологічної цінності харчових продуктів, а також їхньої безпеки для здоров’я споживачів в умовах виробництва, зберігання, транспортування, реалізації. Безпека харчових продуктів – це відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної або іншої негативної дії харчових продуктів на організм людини під час вживання їх у загальноприйнятій кількості.
Завідувачка кафедрою екології Хмельницького національного університету, к. т. н, Наталія Геннадіївна Міронова у свої доповіді підтримала тему             Корзуна В.Н. і детально розкрила питання шкідливих речовин в продуктах і сільськогосподарській сировині, що виникають при їх виробленні і зберіганні або потрапляють зовні. Членам засідання було запропоновано організувати громадський контроль вмісту забруднюючих речовин в сільськогосподарській сировині і харчових продуктах; сприяти забезпеченню відповідних служб необхідним устаткуванням для контролю за вмістом забруднюючих речовин та ініціювати розробку нових нормативів вмісту забруднюючих речовин у сировині та харчових продуктах з урахуванням місцевих особливостей.
Андрій Дмитрович Остапенко, к. б. н., доцент Національного аграрного університету України, який також являється координатором проекту ЮНЕП ГЕФ «Розробка національної рамкової структури біобезпеки для України», у своєму виступі наголосив на тому, що проблеми харчування пов’язані з новими технологіями їх виробництва, які можуть бути небезпечними для здоров’я людини. Громадським організаціям слід порушувати питання маркування певних категорій продуктів, що нададуть інформацію для споживача.
Цей виступ отримав підтримку з боку Г.С. Столяренко, який наголосив, що це питання потрібно терміново виносити на розгляд до Верховної Ради України.
Проблема біологічної безпеки продуктів харчування була логічно продовжена у виступі Олексій Іванович Ситника, к. б. н., який представляв кафедру біохімії та екології харчових виробництв Національного університету харчових технологій. Безконтрольне впровадження ГМО у вітчизняних  продуктах, а також тих, що ввозять до нашої країни із-за кордону, веде до значних ризиків для споживачів. Саме тому було внесено пропозицію консолідувати сили науковців Ради задля сприяння урегулювання законодавчої бази, норм стандартизації та сертифікації продукції, що містить ГМО. Це дасть можливість захистити права споживачів і сприятиме їх свідомому вибору.
Доповнила виступ Тетяна Ігорівна Кордонська – радник голови Правління ЗАТ «Промзв’язок». Тетяна Ігорівна наголосила на необхідності проводити не лише  кількісний, а й якісний аналіз рівня ГМО в речовині. Членам засідання було запропоновано всіма силами ВЕЛ акцентувати увагу громадськості на даному питанні. Також, увазі присутніх було представлено модель апарату, розробленого вітчизняними науковцями, що допомагає проводити якісний аналіз рівня ГМО методом діаналізу.
Володимир Карлович Терлецький, к. б. н., завідувач наукового відділу Луцького інституту розвитку людини наголосив на необхідності громадського супроводу „Закону про біобезпеку”, а також контролю Картахенського протоколу про біобезпеку і Орхуської Конвенції (в статтях і положеннях щодо ГМО). Крім того, потрібно ініціювати формування дослідницько-лабораторної бази детекції ГМО.
Можливість інформувати споживачів про вміст тих чи інших шкідливих речовин в продуктах дозволяє значно зменшити ризики. Проте, Галина Олександрівна Лезенко, к. х. н., доцент, яка представляла Національний університет харчових технологій та Олег Павлович Вдовенко, к. х. н., завідувач кафедри екології Університету сучасних знань, звернули увагу присутніх на гостру необхідність створювати інуліновмісні продукти протекторної дії. В своєму виступі вони розкрили ролі та функції інуліну для захисту людського організму. Оскільки внутрішнє середовище людини страждає від рівня забруднення харчових продуктів стає зрозумілим, що вкрай необхідно досліджувати проблему виробництва продуктів протекторної дії: не фармацевтичних засобів (які є ксенобіотиками), а захисних речовин (наприклад, на основі рослин інуліноносів, які являються природними імуномодуляторами). Науковцями було внесено пропозиції щодо організації широкої пропаганди наукових  та практичних наробок, результатів діяльності ВЕЛ з даного питання із залученнм засобів масової інформації. На основі підходу до людини як до складової частини єдиної екологічної системи, спільно шукати шляхи оздоровлення людини методами введення в організм з їжею природних протекторів з метою профілактики та зниження негативного впливу шкідливих речовин. У перспективі взяти напрямок на перебудову ідеології виробництва харчових продуктів, т. б. із урахуванням надмірного навантаження на внутрішнє середовище людини. Харчові продукти повинні бути збагачені біологічно активними компонентами – адаптогенами і протекторами. Це дасть можливість не просто ліквідувати негативні наслідки, а й посилювати імунні сили організму, попереджувати захворювання.
Питання продуктів-протекторів знайшло відгук у виступі Лідії Андріївни Купчик, к. т. н., старшого наукового співробітника і Аліни Анатоліївни Ніколайчук, молодшого наукового співробітника Інституту сорбції та проблем ендокринології Національної академії Наук України. В своїй доповіді, логічно продовжуючи тему засідання Наукової Ради ВЕЛ, вони розповіли присутнім про полісахаридні харчові добавки, т. б. речовини, що мають імунопротекторну дію і використовуються як компоненти ентеросорбційних препаратів для очищення організму.
Ірина Олександрівна Дудка, д. б. н., завідувачка відділом мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, запропонувала присутнім звернути увагу на необхідності популяризації інформації серед населення щодо отруйних грибів, впливу їх токсинів на організм людини та здатність акумулювати радіонукліди. Доцільно це робити шляхом випуску кишенькових ілюстрованих посібників, буклетів, плакатів.
Завершилось засідання Наукової Ради ВЕЛ виступом Володимира Анатолійовича Дмитрука, члена правління Братства бджолярів. Він коротко охарактеризував проблему додавання шкідливих хімічних елементів до цукру і запропонував альтернативні енергетично цінні та мікроелементомісткі бджолопродукти, що являються перспективними для харчування і здоров»я людини. Також, Володимир Анатолійович звернувся до членів засідання з пропозиціями щодо розробки програм популяризації продуктів бджільництва серед населення та поширення культури вживання силами громадської організації.

Дивись також:
Наукова рада
Засідання листопад 2005
Наукова Рада листопад 2005 (виступи)
Засідання березень 2005 р.
Засідання 2004 р.
План роботи
© Copyright 2004
Розробка ІАФ Ексор
Копіювання матеріалів сайту можливе лише за поперднім погодженням зі Всеукраїнською екологічною лігою.