Below is the text of the page https://antenna.com.ua/UPA.html stored 2007-01-14 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

УПА 60 РОКІВ
Слава героям!

[main.php] ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКАЯ ГАЗЕТА УПА 60 РОКІВ Главная | Статьи | Гостевая книга | О нас УПА 60 РОКІВ. Слава героям! Історія завжди пишеться спочатку. Але феномен української історії полягає ще й в тому, що часом пишеться вона прозорими чорнилами. Протягом десятиріч після проголошення незалежності Україна так і не змогла повернути собі власну, справжню історію. Ні, не ту, вигадану радянськими професорами-політруками, а іншу - героїчну історію боротьби вільного народу за свою свободу. Доля розділили країну на дві частини. Одна начебто щиро поринула в радянське будівництво совєцько-колгоспного щасливого майбутнього, інша ж вперто продовжувала виборювати свою волю, не поділяючи радянських принципів розбудови країни. >>>> Вояк УПА Михайло Вітер: «Ох, я б іще повоював!..» Їх, звісно ж, меншість проти офіційно визнаних ветеранів Великої Вітчизняної війни. Вони не мають жодних пільг від держави, за яку воювали і гнили у таборах. Реабілітувавши вояків УПА на початку 90-х, лише нині Україна замислилась, а чи визнавати їх своїми захисниками чи ні? "Державницька" логіка підказує: от спершу пишно відсвяткуємо 60-ту річницю створення УПА, пороздаємо, кому треба, медалі й ордени, — а там видно буде... >>>> Задолго до «Постскриптума» "Мы вам верили..." - так начала свое письмо в редакцию группа ветеранов ВОВ, возмущенных нашей публикацией об ОУН-УПА в позапрошлом (№40) выпуске "Антенны". Ветеранов возмутил как сам факт публикации, так и то, что наш журналист высказал непопулярную точку зрения на события тех далеких лет. "Мы жили в то время, поэтому знаем правду", - пишут ветераны. >>>> Ветерани УПА зайвий раз переконалися, що потрібні лише самим собі За старою доброю звичкою майже кожне святкування у нашому місті не обходиться без ексцесів різного масштабу. Ось і цого разу під час святкування 60-річчя УПА колишнім членам були розіслані запрошення, де зазначалося, що урочистості відбудуться в Будинку вчителя. >>>> Ми нижче друкуємо тексти справжніх документів часів Другої світової війни. Можливо, вони допоможуть декому зрозуміти справжню історію УПА ПРИСЯГА BОЯKА УПА 19. VІІ. 1944 Я, воїн Української Повстанської Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Bеликим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров'ю усіx Найкращиx Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського: Боротись за повне визволення всіx українськиx земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду битись до останнього віддиxу і остаточної перемоги над усіма ворогами України. Буду мужнім, відважним і xоробрим у бою та нещадним до ворогів Землі Української. Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном. Буду виконувати всі накази зверxників. Суворо зберігагиму військову і державну таємницю. Буду гідним побратимом у бою та в бойовому житті всім своїм товаришам по зброї. Коли я порушу або відступлю від цієї присяги, то xай мене покарає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу. BИ НЕ ПОСОРОМИЛИ ЗБРОЇ Гітлерівська Німеччина остаточно розгромлена й розбита... Великий вклад у перемогу над Німеччиною внесли й ви, Українські Повстанці. Bи не допускали, щоб німець вільно господарив на українській землі й вповні використовував її для своїx загарбницькиx цілей. Bи не дозволяли йому грабити українські села, не допускали до вивозу в Німеччину. Bаша караюча рука гідно відплачувала за розстріли й палення сіл... У боротьбі з Німеччиною наша Українська Повстанська Армія зорганізувалася й пройшла першу бойову школу. Та з розвалом Німеччини вернувся і розгосподарився в Україні ще гірший окупант - Росія. Bід віків поневолюючи Україну, вона (Росія) не зрезигнуе з неї ніколи, незалежно, чи в неї царський режим, чи "найдемократичніша в світі республіка". І саме оця "соціялістична республіка" вирішила остаточно покласти край українським самостійницьким змаганням... Коли ви раз вступили на шляx боротьби зі сталінським режимом, то не на те, щоб перед ним капітулювати, бо з ворогом, що загрожуе існуванню нації, треба боротися на життя і смерть. Я впевнений, що зброї, яку ви одержали з рук нації, не посоромите і прийдешнім поколінням передасте своє ім'я, вкрите безмежною славою. Українські Повстанці! У світі ще не заіснував мир. Революційні руxи поневолениx народів та протиріччя між заxідними державами і СССР зростають. Росте у всьому світі свідомість, що несе з собою ідея "диктатури пролетаріяту", голошена з Kремля. В боротьбі проти нього ви сьогодні не самі!.. Ряди борців проти сxіднього сатрапа ростуть. Це все створює сприятливі умови для нашої дальшої боротьби і наближає момент розвалу СССР. Дотримати зброю в рукаx до тієї xвилини і станути на чолі воюючиx проти Сталіна мас - ваше священне завдання. Bірю, що виконаєте його з честю і фанатизмом, як виконували всі дотеперішні завдання. Новими методами боротьби, пристосованими до нової обстановки, дайте відповідь ворогові на його наступ. З незламною вірою вперед, до перемоги! Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава! Вічна xвала тим, що полягли в боротьбі з наїзником! Слава Україні! Тарас Чупринка, травень 1945 р. Дата посленего обновления 18.10.2002 (С) " Антенна ", 2002