Дніпропетровське обласне управління водного господарства

Головна [index.html] Керівництво Структура Послуги Контакти Дніпропетровська гідрогеолого-меліоративна експедиція 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район , смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 42, тел./ факс ( 0562 ) 27-40-87 dggma@ -teleport.com Начальник експедиції БОРОДАЧИК Анатолій Семенович Дніпропетровська гідрогеолого-меліоративна експедиція створена наказом Міністерства меліорації і водного господарства УРСР від 16 груд ня 1967 року №813. Об'єктами робіт експедиції були визначені всі зрошувальні системи які знаходилися в межах Дніпропетровської і Кіровоградської областей а також масиви зрошення в Донецькій, Луганській і Харківській областях (до організації Донецької експедиції). Основним завданням експедиції в межах зрошувальних систем, що обслуговуються нею, і прилеглих до них територій, є меліоративне гідрогеологічне обслуговування їх та підготовка рекомендацій господарствам по недопущенню погіршення меліоративного стану поливни земель. Для виконання поставлених завдань експедиція приймає мережу пробурених і обладнаних свердловин режимних спостережень, які обслуговувалися різними організаціями (Міністерство геології УРСР, Мінводгосп УРСР, "Укрдіпроводгосп" та ін.), а також балансові станції, дренажні та інші дослідні ділянки, створені цими організаціями. На території робіт експедиції, в періоди регіональних досліджень, проведення вишукувань на різних стадіях проектування зрошувальних систем і їхнього будівництва доповнюється мережа спостережних свердловин за планом, затвердженим Головним управлінням експлуатації меліоратш " них систем Мінводгоспу УРСР. Для виконання завдань, що стояли перед експедицією, установлюва в лася її структура: - гідрогеологічний відділ; - гідрогеологічні партії і загони; - балансові станції; - гідрохімічні лабораторії; - бурова партія; - госпрозрахункова бурова дільниця; - топографо-геодезичний загін; - механічні майстерні і гараж. Спочатку експедиція в Дніпропетровську розміщалася за трьома адресами: вул. Артема 46, вул. Володарського 1, вул. Московська 13. Технічному управлінню Мінводгоспу УРСР було доручено включити в план робіт "Укрдіпроводгоспу" на 1968 рік виготовлення проектної і кошторисної документації на будівництво виробничої бази експедиції. Перший наказ по експедиції виданий 4 січня 1968 року. Він говорить: "Цього числа приступив до виконання службових обов'язків. І підпис: головний інженер експедиції Л. Шухман. Леонід Мойсейович Шухман був першою посадовою особою, з якого починалася експедиція. У лютому 1968 р. був прийнятий на роботу головний гідрогеолог Бондарець Костянтин Лук'янович, у березні - начальник бурової партії Биков Анатолій Васильович і механік гаражу Бачилава Туліко Григорович. З 16 квітня 1968 року заступив на посаду перший начальник експедиції Магала Василь Олексійович. У травні приймається на роботу завідуюча хімлабораторією Малинії Ольга Анатоліївна, перший начальник Фрунзенського ГГМЗ Ревуцький Іван Васильович, у червні приступає до роботи старший бухгалтер Хубларова Віра Василівна і начальник Кіровоградського ГГМЗ Гладкий Федір Федорович. А всього за перші 5 місяців було прийнято близько 80 чоловік. Технічне озброєння експедиції починалося в березні 1968 року з автомобіля "Перемога", потім - автомобіль ГАЗ-93 і автобус КАВЗ – 651. У червні 1968 р. створюється Апостолівський ГГМЗ, а в серпні приступає до роботи начальником цього загону Денисенко Віктор Сергійович, який працює на цій посаді до теперішнього часу. З 1 січня 1969 року організовується Луганська гідрогеолого-меліора-ивна партія. У 1971 році Дніпропетровським філіалом інституту "Укрдіпроводгосп" розроблена проектно-кошторисна документація на будівництво виробничої бази експедиції. Під виробничу базу була виділена ділянка на землях радгоспу "Дніпро" Дніпропетровського району. Загальна вартість удівельно - монтажних робіт, в існуючих тоді цінах, складала 496,4 тис. карбованців. Будівництво виробничої бази виконувалося трестом Дніпроводбуд" і було закінчене в грудні 1973 року. Вже в 1968 році експедицією проводились гідрогеологічні дослідження на великих зрошуваних масивах по Дніпропетровській області у зоні аналу Дніпр-Кривій Ріг і Фрунзенському, зібрані зведення про стан зрошувальних систем на території Харківської, Кіровоградської, Луганської, Донецької областей. Фрунзенський зрошуваний масив загальною площею 20652 га розташовувався на землях одинадцяти господарств Дніпропетровського, Новомосковського і Царичанського районів. Зрошувалося на 01.09.68 р. лише 9767,2 га . Під спостереженням експедиції на кінець вегетаційного періоду було 24807,4 га . Режимна мережа за спостереженням рівня ґрунтових вод складалася з 79-ти свердловин. Зрошувальні системи в зоні каналу Дніпро-Кривій Ріг були розміщені ва землях Апостолівського, Широківського, Криворізького і Нікопольського районів. Під спостереженням знаходилося 37747 га в 14-ти господарствах. Режимна мережа за спостереженням рівня ґрунтових вод склалася з 158-ти свердловин. По Харківській області під спостереженням знаходилося 17015 га зрошуваних земель, з них найбільш великими були Безлюдівська і Ли-«анська зрошувальні системи, загальною площею 4696 га . Для спостереження за рівнем ґрунтових вод на Безлюдівському ма-сиві були пробурені 20 спостережних свердловин на Лиманському масиві 18 спостережних свердловин. По Кіровоградській області під спостереженням були Велико-Скелевська система і ділянка в колгоспі ім. Чапаєва загальною площею 4578 га , а режимна мережа складалася з 21 свердловини. У Луганській області в 1968 році зрошувалося 39255 га , у т.ч. 18155 га державних зрошувальних систем, які обслуговувалися двома управліннями - Луганським і Зеландсько-Київським. Режимної мережі на масивах не було. По Донецькій області рахувалось 84775 га поливних земель, зосереджених у 357 господарствах. Режимної мережі за спостереженням рівня ґрунтових вод в області не було. Така ситуація була на кінець 1968 року. У 1977 році експедиції була передана дільниця вертикального дренажу на Фрунзенському зрошуваному масиві, що включає в себе 86 свердловин, обладнаних насосами ЗЦВ із трубопроводами, станціями управління і трансформаторними підстанціями. Свого найвищого піка експедиція досягла в 1979 році. В експедиі; було 24 виробничих підрозділи і на кінець грудня працювало 379 чоловік. Експедицією виконувався наступний обсяг робіт з основних показників: 1. Спостереження за рівнем ґрунтових вод по свердловинах режимне мережі - 170,6 тис./точко/зам. 2. Лізіметричні, теплобалансові, метеоспостереження на воднобалансових станціях і дослідних полях - 86,7 тис./точко/зам. 3. Гідрогеолого-меліоративне обстеження - 595,5 тис. га. 4. Топогеодезичні роботи з прив'язки свердловин - 600 шт. 5. Механічне і ручне буріння - 11189 п. м. 6. Хімічний аналіз води і водних витяжок, зразків порід, моноліти] поглинений комплекс - 18716 аналізів. У 1985 році в експедиції впроваджений перспективний СВЧ радіометричний метод визначення вологості ґрунту з борту літака. Під контролем знаходилося 113 тис. га земель (з них 75 тис. зрошуваних). Загали площа зйомки за рік склала 1,04 млн. га (у тому числі 0,78 млн. га зрс-| шуваних). З 1 січня 1980 року від експедиції відокремилась Донецька і Луганм ка області. З лютого 1985 року експедицію очолив Бородачик Анатолій Семевнвич, який до цього працював начальником Дніпропетровського облводгоспу. У 1986 році, в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, на території Фрунзенського зрошуваного масиву були переобладнані і перебурені 21 артезіанських свердловин з насосами ЗЦВ-10 для водопостачання І Дніпропетровська. В 1994 році зі складу експедиції відійшов Кіровоградський гідрогеолого-меліоративний загін, а 1997 році Харківська гідрогеолого-меліорі тивна партія. З лютого 1997 року експедиція підпорядкована Дніпропетровськом облводгоспу. З початку 1998 року експедиція виконує роботи лише на територі Дніпропетровської області. Новини Фотогалерея Довідкові матеріали Наші партнери Корисні посилання