Галичина - регіональна газета з Івано-Франківська

Давай тим, що просять. Петро МОГИЛА [http://www.galychyna.if.ua/] 5 січня 2007 року ПОШУК ТЕМАТИКА Головна сторінка Економіка Політика Суспільство Культура Духовність Українство Екстрім Здоров`я Спорт Дозвілля ГАЗЕТНИЙ КАЛЕНДАР « Січень » вт чт сб 2 4 6 9 11 13 16 18 20 23 25 27 30 АРХІВ 2005 рік I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII АРХІВ 2004 рік I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII 2003 рік I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Про газету Форум Духовність Свята ніч Тиха ніч, свята ніч! Ясність б’є від зірниць. Дитинонька Пресвята, Така ясна, мов зоря, Спочиває в тихім сні. Тиха ніч, свята ніч! Гей, утри сльози з віч: Бо Син Божий йде до нас, Цілий світ любов’ю спас, Витай нам, святе Дитя! Свята ніч настає, Ясний блиск з неба б’є, В людськім тілі Божий Син Прийшов нині в Вифлеєм, Щоб спасти цілий світ. Духовність Христос рождається! Славімо його! Із Різдвяних послань владик Українських Церков Блаженніший Патріарх УГКЦ + Любомир ГУЗАР. Дорогі у Христі! З Божою допомогою дожили ми до цьогорічного празника Різдва Господа нашого Ісуса Христа. З цієї нагоди, такої урочистої і радісної, бажаю всіх вас привітати. Чого передусім у цей час я хочу усім нам з глибини серця побажати? Оскільки Христове Різдво за своїм змістом, літургійною формою, прадавніми звичаями вважають найбільшим родинним святом, то воно повинно бути тим часом, коли маємо одне про одного думати, одне за одного молитися, а якщо потрібно — одне одному допомагати. Словом, якщо ми поширимо розуміння Христового празника на всіх членів нашої Церкви і нашого народу, то відчуємо себе у Христі-Господі причасниками однієї великої родини. Кажу «у Христі-Господі», бо саме Його прихід і перебування між нами надає усім нашим людським зв’язкам особливого значення, підносить, змінює їх всупереч усім тим, хто через людські обмеження і немочі протистоїть відчуттю тієї родинної єдності. Світ, у якому немає Бога, який відкидає Новонароджене Дитятко, не може досягнути висот і змушений перебувати в багні нетерпеливості й ненависти. Тому коли сьогодні наші уста промовлятимуть привіт «Христос рождається», нехай це буде великим актом віри нашого серця, що всі ми — діти Божі, члени одної родини і що немає сили, яка б нас змушувала бути одне одному недругами. Сердечно вітаю вас, дорогі брати і сестри! Христос рождається! Славімо Його! Суспільство У гості до Ющенка На Прикарпаття Увечері 3 січня на Івано-Франківщину, де з кінця грудня перебуває Президент України Віктор Ющенко, з неофіційним візитом прибув Президент Грузії Міхеїл Саакашвілі. В аеропорту його з дружиною Сандрою та двома дітьми зустрічали голова Івано-Франківської облради Ігор Олійник, голова ОДА Роман Ткач та міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус. Відразу з аеропорту Саакашвілі поїхав у резиденцію Ющенка «Синьогора» в селі Гуті Богородчанського району. За попередньою інформацією, Президент Грузії гостюватиме на Прикарпатті до 6 січня. Як розповідають очевидці, Віктор Ющенко кілька днів тому відвідав свою дачу в Татарові, а також уже традиційно завітав на яремчанський базар виробів народних промислів. Щоправда, там йому довелося відповідати на незручні запитання, зокрема щодо того, чому він погодився на призначення Віктора Януковича прем’єр-міністром. Суспільство : Прес-конференції Області треба заробляти удвоє більше Олесь ПАВЛЕНКО На передноворічній прес-конференції, що відбулась відразу після сесії облради, на якій депутати ухвалили бюджет на наступний рік, голова обласної ради Ігор Олійник коротко поінформував про роботу ради за минулий рік. — Ми провели вісім сесій, думаю, це найбільше в Україні. Прийнято 208 рішень за цих вісім місяців. За його словами, оцінку роботи обласної ради має дати громадськість. Рада нині вчиться працювати в нових умовах, коли у ній є п’ять різних фракцій. Але, на переконання Ігоря Олійника, депутати працювали добросовісно. Попри те, що, можливо, не всі рішення були 100-відсотково правильними, важливо, що в області стабільна політична ситуація, є також фінансова стабільність. Це підтверджує і прийняття обласного бюджету. Ігор Олійник висловив переконання, що бюджет області ще буде уточнюватися. Суспільство : Сесії рад Бюджет-2007 стартував вчасно М. К. Буквально за день до Нового року депутати обласної ради розглянули на сесії й затвердили головний фінансовий документ на 2007-й. Цьому передувала копітка праця разом з головним фінансовим управлінням ОДА у постійних комісіях, і насамперед у комісії з питань бюджету, фінансів, податків та інвестицій, де формували, уточнювали й корегували основні його положення і статті. Скажімо, одне із засідань цієї комісії тривало шість годин. Треба віддати належне в. о. начальникові фінуправління Любові Костів та голові комісії Олегові Синютці, які в сесійній залі коротко, але дохідливо охарактеризували обласний бюджет на цей рік з урахуванням пропозицій, висловлених під час обговорення проекту в профільних комісіях. Доповідач і співдоповідач, в принципі, не залишили тем для традиційної депутатської дискусії. Хоч окремі зауваження все ж таки були. Депутати Олександр Сич і Микола Миркевич вимагали закладення якщо й не повної суми коштів на реалізацію програми розвитку АПК, то більшої частини її, а не на рівні 2006 року — 540 тис. грн., а голова профільної комісії Іван Підлетейчук побажав потужнішої фінансової підтримки розвиткові туризму як однієї з пріоритетних сфер діяльності місцевої влади. Найболючіше ж питання — повернення до Держбюджету не освоєних 22 млн. грн. — зачепила депутат Лідія Дмитрів. «Якщо тут є вина виконавців, то вони мають за це відповідати, а якщо гроші надійшли з Києва із запізненням, в останні дні грудня, — необхідно висловити претензії Кабінетові Міністрів, щоб надалі таке не повторювалося», — резюмувала Лідія Іванівна. Українство : Звернення Роман Шухевич боровся як лицар і лицарем загинув Як уже повідомляла «Галичина», на сьомій сесії обласної ради прийнято рішення і схвалено звернення до Президента України Віктора Ющенка з клопотанням про присвоєння почесного звання Героя України генерал-хорунжому УПА Романові Шухевичу (посмертно) і підтримку рішення Львівської облради «Про проголошення 2007 року Роком пам’яті борців за волю України, видатних синів української нації — генерала УПА Романа Шухевича (Тараса Чупринки) та діяча ОУН Олега Кандиби (Ольжича)». Нижче публікуємо текст цього звернення. Духовність : Постаті Владика Володимир ВІЙТИШИН: Шукаймо те, що нас об’єднує Розмовляв з Владикою Володимиром Роман ІВАСІВ Все починається з Різдва: і земний шлях нашого Спасителя, і віра кожного християнина. У ці передсвяткові хвилини очікування намагаємося підготувати себе до зустрічі з Господом — приводимо до ладу буденні житейські справи і умиротворюємо наше неспокійне серце... Про те, з чим і як йде до цієї зустрічі Церква — наша розмова з правлячим архієреєм Івано-Франківської єпархії УГКЦ Володимиром Війтишиним. — Ми ввійшли в третє тисячоліття: нові виклики і нові випробовування, серед яких надмірне захоплення матеріальними благами суспільства... А що доброго, вартісного і непроминального з минулого, Владико? — Християнські традиції. Ось ідуть до нас Різдвяні свята — це свята найбільше шановані в Україні. Їх шанували наші батьки, діди, прадіди, і хотілося б, аби ці традиції, які ми заховуємо і свято шануємо, збереженими могли передатися наступним поколінням, що будуть після нас. Святвечір, кутя, запалена свічка, різдвяні богослужіння, а яка прекрасна коляда! Тепер я вже з усміхом пригадую ті часи безбожного панування атеїзму на наших землях: як, все-таки, було нам, малим школярам, приємно йти в коляду — свідомо і з радістю, і неможливо було зупинити! Ми ж знали, що дирекція школи з вчителями забороняла колядувати і буде нас виловлювати,— на них-бо добре тоді натискали... Ну а того, кого вже зловили, викликали на лінійку на загальне осудження, таких образливо висміювали в «Їжачках» і «Крокодилах» — тоді модні були такі шкільні стіннівки на теми комуністичної моралі, але це нікого і ніколи не зупиняло. Свята коляда, святий вертеп відбувалися кожного року... Духовність : Духовна спадщина Муж молитви і праці Григір РОМАНЮК 29 грудня минуло 385 років, коли «перейшов до вічного життя» преподобний Іов Княгиницький — схимомонах, який оновив українське духовне життя молитовною традицією святих отців з Афону, великий український діяч Церкви, письменник, педагог, художник, один із засновників українського книгодрукування, посол князя Острозького, відомий реформатор українських монастирів та засновник скиту Манявського, де й похований. «Чоловік, яких, може, найбільше потребує кожний час і кожний народ», — як писав про нього Іван Франко. і якого, напевно, хотіла б бачити перед собою сучасна людина, спрагла Бога. Культура : Враження Російський «разгуляй» на українському телебаченні Марина НАЗАРЧУК. Студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка Не секрет, що абсолютна більшість наших громадян традиційно зустрічає Новий рік у товаристві... телевізора. Тому-то те, що пропонують телеканали глядачеві, набуває особливого значення. і важливі не лише форма, картинка, набір телеведучих та телегостей, а й передусім зміст і дух передач. Цьогорічної новорічної теленочі я намагалася відстежити, що було українського у новорічних передачах українських телеканалів. Йдеться, звісно, не про появу на телеекрані виконавців у вишиванках та шароварах, не про наявність «українських» номерів у програмах, а про національний дух. І мушу визнати, що не лише не відчула його, а й, навпаки, протягом усієї ночі почувалася в абсолютній культурно-інформаційній окупації. Чиїй, гадаю, не секрет... Не відкрию Америки, коли скажу, що наш телеефір і взагалі національний інформаційний простір уже давно тотально русифіковані (причому як у мовному, так і в духовному аспектах). Однак, здається, такої безпардонної русифікації, як цьогоріч, у нашому телеефірі ще не було. Думаю, що тут у новорічну ніч ми досягли абсолютного максимуму. І якщо порівняти російський телеефір цієї ночі й український, то різниця буде хіба що в рекламних паузах, які на наших каналах все ще залишаються україномовними. Духовність : Автентика Петро АРСЕНИЧ: Засіваю вам золотою пшеницею української ниви на життя щасливе!.. Розмовляв Богдан ВІВЧАР У перебігу Різдвяно-Новорічних свят ми ніби повертаємось у прадавні часи до своїх первнів, скроплюємо душі й омолоджуємо серця джерельною водою дохристиянських і перших християнських віків. З нами відбувається щось незбагненне. і хлопці-зірвиголови, і скромні дівчатка, і солідні мужі вдягаються у вивернуті назовні вовною кожухи, у всіляку іншу колоритну одіж та йдуть колядувати, звеселюючи і себе, і близьку та далеку родину, й усю громаду. Але попри всю, здавалося б, суцільну самодіяльність та імпровізацію новорічно-різдвяні дійства були чітко врегульовані традиціями того чи іншого регіону. і навіть агресивні дії радянсько-комуністичної ідеології не могли порушити і знищити різдвяних обрядів. Про це розмова нашого кореспондента з головою обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» краєзнавцем Петром АРСЕНИЧЕМ. Культура : Письменник і час Самі маємо навести лад у своїй хаті Іван ЗЕЛЕНЮК З письменниками краю напередодні Нового року в обласній організації НСПУ мав розмову голова обласної ради ігор Олійник. Передусім розділив з ними стривоженість тим, що нині певні політичні сили (як усередині країни, так і ззовні) ведуть прихований і явний наступ на українську державність. Чому і після 15 років незалежності Україна не стала українською? Причини цього керівник представницької влади краю вбачає, з одного боку, в недосконалості вітчизняного законодавства, а з другого — в нігілістичному ставленні більшості наших співгромадян (починаючи з найвищих урядовців) і до чинних законів, яке є рудиментом лицемірної за своєю суттю радянської моралі. Отож, сказав голова обласної ради, й далі нічого не змінюватиметься, хіба що в гірший бік, якщо ми, українці, не матимемо політичної волі навести лад у своїй хаті. Обнадіює те, що Верховна Рада нарешті визнала Голодомор 1932 — 1933 років геноцидом українського народу, — це І. Олійник вважає найважливішою суспільно-політичною подією 2006-го. А до активної роботи для протидії інформаційній, інтелектуальній війні, яка нині ведеться проти українства, обласна влада залучатиме і письменників. Суспільство : Мандри Прес-тур «Різдвяні легенди» Ольга БІР Перспектива побувати напередодні Різдва у старовинному Львові — колисці студентської юності — була заманлива і цікава. От тільки було одне але... тур для журналістів організовувало ВАТ «Львівська пивоварня». Авторові ж цієї публікації всі сорти пива — на один смак, а всі пізнання зводилися до того, що є пиво темне і світле... Але несподівано для себе ми відкрили чимало цікавого... Варила пиво... Нефертіті Що, наприклад, складники пива знали давні шумери, а єгипетська цариця Нефертіті варила пиво за власним рецептом. Що у таємницю рецепта були посвячені тільки найбільш наближені, а розкриття її погрожувало карою смерті. Невідомо скільки століть, а можливо, і тисячоліть, варили пиво на наших землях наші прапра. Відомо лише, що рецепти пива «Львівське» сягають сивої давнини. Джерела свідчать, що у Львові пивоваріння почало розвиватися на початку XV століття. Саме 1425 роком датовано перший статут цеху броварів, який зберігся до наших часів. 1533 р. король навіть видав указ, що регламентував принципи пивоваріння у місті. Чудовими знавцями таїнств виготовлення пива були монахи. Вони — на той час найбільш освічена категорія населення — мали доступ до старовинних рукописів, варили пиво «з розумом і з душею», від цього напою ніхто не впивався, таким пивом навіть лікували ряд недуг. У 1715 році граф Станіслав Потоцький видає наказ монахам збудувати у Краківському передмісті Львова броварню, «щоб варити пиво своє і добре...» Головна сторінка Пільгову передплату продовжено Після завершення передплатної кампанії до редакції продовжують звертатися наші читачі, які з тих чи інших причин не встигли оформити передплату на 2007 рік, але мають право на пільгову передплату. Йдучи їм назустріч, редакція вирішила як виняток надати можливість передплатити «Галичину» за пільговою ціною на 5 або 11 місяців з доставкою з 1 лютого 2007 року. Передплату можна оформити в усіх відділеннях зв’язку і в листонош до 25 січня включно. Пільгова ціна на 5 місяців — 16 грн. 60 коп., на 11 місяців — 36 грн. 60 коп. Звичайна передплата проводиться за раніше оголошеними цінами до 25 числа поточного місяця з доставкою з наступного. Тож уже з 1 лютого ви можете знову бути з улюбленою газетою. До зустрічі! Головна сторінка Повідомлення НАСТУПНИЙ НОМЕР газети вийде в п’ятницю, 12 січня 2007 року. Звіритися зі спадщиною Бандери Богдан ВІВЧАР | 5 січня Нас прибуває... Іван ЗЕЛЕНЮК | 5 січня Хай горить Вифлеємський вогонь Наш кор. | 5 січня «Пора» б’є тривогу: б’ють її активістів Б. В. | 5 січня Серед переможців — і два наші Богдан БІЛЕЦЬКИЙ | 5 січня Напад на голову правління «Оріани» Олесь ПАВЛЕНКО | 5 січня | 5 січня Снігуронька з... підсніжниками Іван ЗЕЛЕНЮК | 5 січня Книжка, яка... співає... Емілія ТУРКОВСЬКА | 5 січня Легенда про Вифлеємську зірку | 5 січня Передвістя У спільній молитві передвістя Різдва був Ігор ЛАЗОРИШИН | 5 січня Афіша | 5 січня НОВИНИ Різдво в сім’ї «Пам’ятаю, як у дитинстві напередодні святвечора ми з сестрою вчинили страшний гріх — поскоромились, відламавши по шматочку шинки, що висіла в коморі і неперевершено пахла на морозі, — пригадує журналіст Леся ТУГАЙ. — Нас, звичайно, не карали, але добре пам’ятаю те відчуття маленького грішника і нестерпне очікування свята, щоб кидати ложку куті до стелі, кудкудакати під столом на достаток, колядувати цілу ніч». Яких традицій дотримуються на Різдво нині? — з таким запитанням ми звернулися до перехожих. Наталя Микитчин, хореограф, м. Івано-Франківськ. Ми збираємося, як правило, всією сім’єю. Приїжджає й бабуся, і рідні приходять. Сідаємо до столу. Обов’язково стараємося приготувати 12 страв, дочікуємось першої зірочки, запалюємо свічку, молимося і вечеряємо. Потім колядуємо всі разом. Далі ходимо в гості до родичів і щедро приймаємо їх у себе. Ми поважаємо наші традиції. Галина Тодер, м. Івано-Франківськ. Різдвяні традиції у нас чудові. В першу чергу свята вечеря, 12 страв обов’язково має бути, бо було 12 апостолів. Я йду до церкви. Ми не можемо забувати наші століттями усталені традиції, бо в цьому самобутність українського народу. Олександра Синиця, м. Івано-Франківськ. З дитячих років пам’ятаю це свято. Я сама з Донбасу, за національністю гречанка, віри православної. До цього свята дуже готувалися батьки, особливо мати — щоб було 12 страв. А ми, діти, готувалися колядувати і щедрувати. Тому з дитячих літ це свято так і святкуємо — за щедрим столом і з колядками. Однак найбільш пам’ятне моє Різдво 1947 року. Я приїхала на роботу на Гуцульщину, в село Ільці Жаб’євського району. Вчителювала там і жила у знаменитої гуцулки Уршенючки. То вона пішла на Службу Божу, а мені сказала пильнувати за піччю. Я ж навіть рогачем не вміла користуватися (всі святкові страви були в печі). Нарешті вони прийшли зі Служби і швиденько беруться накривати на стіл, бо мають бути колядники. Їх чекали з радістю. І що мені було ще дивно... На столі — одна маленька пляшка горілки і маленька чарка, і вона пішла по колу зі словами «П’ю до тебе, п’ю до тебе...» І це мене вразило. Сьогодні до мене приїжджають з Києва правнуки, внучка. І я, і вони — всі чекаємо Різдва. Олександр Семчук, м. Івано-Франківськ. О, наша родина дотримується дуже багатьох традицій. Оскільки моя жінка римо-католичка, мама її полька, ми починаємо святкувати з усім світом: 24 грудня у нас вечеря, 25-го у нас качка з яблуками або індик. А потім ми святкуємо по-українськи, бо я греко-католик. Їдемо до батьків на святу вечерю, куштуємо 12 пісних страв, колядуємо. Перед Новим роком ми повернулися з Польщі, де колядували. Треба було подивитися, як поляки нам аплодували! Ми в нашій родині стараємося дотримуватися всіх традицій і поєднуємо їх. Колись, думаю, наші люди погодяться на те, аби святкувати Різдво одночасно зі світом. Подружжя Ганна і Михайло Яськевичі — з села Горохолини Богородчанського району. Вертеп, коляда, Маланка на старий Новий рік — у нас багаті звичаї. Так заведено, що гроші, які заколядували дорослі, даємо на церкву. До нас приїжджає вся родина на Різдво — і це теж традиція. Моя мама найстарша, тому збираємося у нас. Готуємо незмінні 12 страв, ставимо вівсяного дідуха, кладемо зайві ложки для тих, хто уже не з нами, бо їхні душі приходять на святвечір. Наталка ВАСИЛЬЄВА — редактор харківського тижневика «Мегаполіс». Щонайперше вітаю всіх галичан і «Галичину» з Новим роком і Різдвом Христовим. Я вперше в Західній Україні і, звичайно, у передріздвяному Івано-Франківську. На Слобожанщині різдвяні традиції завжди були сильними, навіть у часи гоніння Церкви. А тим більше тепер, коли православні традиції відроджуються. Зокрема, вертепи чи, як у вас називають, шопки, облаштовують і на Харківщині. Та тільки вони не у вигляді хатинки, а колиски або курінця, закосичених хвойними гілками. На святвечір обов’язково готуємо 12 пісних страв. І щонайперше — кутю. Валентина Дуневич — іванофранківка. На святий вечір бабуся з мамою готують 12 пісних страв — кутю, вареники, рибу, гриби, голубці, картоплю, борщик з вушками, узвар з сушениць... Дідусь скроплює свяченою водою кожний кутик у квартирі, усі молимося і сідаємо вечеряти. Колядуємо «А вчора звечора з небесного двора прийшла нам новина — родить Діва Сина...» http://www.galychyna.if.ua/ | E-mail: mail@galychyna.if.ua © Галичина, 2003. Всі права захищено © Автор проекту - Петро Парипа Зроблено в Студії дизайну Б.Ф.