"Все дістало!"
муз. і сл. О. Німак.
Хвору душу трусить жар,
Ніжне тіло ріже сум,
Задихаюсь, загасаю,
Що зі мною я не знаю.
Порожнеча у очах,
На губах засохлий піт.
Все дістало, так дістало!
Параноя – меланхолія…
-
Пр.:.
Встану, встану,
Стягну дротом нерви я.
Ниє, ниє,
Стогне моя меланхолія.
І піти за небокрай
За дощами проливними,
За холодними вітрами.
Суєта людська, мов струм
Будоражить пульс слабкий.
Скандалісти, моралісти,
Результати екзитполів…
«… лише тут, і лиш сьогодні
Вас здивують наші ціни…»
Хіт-паради, серіали…
Все дістало, так дістало!
-
Пр.:
Встану, встану,
Стягну дротом нерви я.
Ниє, ниє,
Стогне моя меланхолія
Кличе у снах неможливо реальна краса,
Очі закрию і тихо з вітрами лечу, я легка,
Ночі без сну, ех, мені би ці весни до дна…
-
Пр.:
Встану, встану,
Стягну дротом нерви я.
Ниє, ниє,
Стогне моя меланхолія
"Осінь 2001р"
муз. і сл. О. Перепелюк.
Надміру дощів, заплакана осінь,
Дешевий наркотик на чорному ринку.
Діти сідають за парти у школах,
Дивляться в книжки лише на картинки.
Глобус вивчають коричнево-синій,
Жовто-зелений, чорно-білий,
Не розуміють, як в Антарктиді
Вниз головою ходять пінгвіни.
-
Пр.:
Така божевільна та осінь,
Осінь в 2001 році.
Така божевільна та осінь,
Нам не посміхалося навіть сонце
Нам повідомила про теракти.
Голівудські всі сюжети -
В документальних кінокадрах.
Навіть безсмертних бітлів
Осінь жаліти не захотіла
Джордж Харрісон раптом помер восени,
Маккартні готує нове весілля.
-
Пр.:
Така божевільна та осінь,
Осінь в 2001 році.
Така божевільна та осінь,
Нам не посміхалося навіть сонце.
Рівняли з землею храми і долі.
Люди не можуть не стріляти в людей,-
Лиш миротворців грають ролі.
Така божевільна та осінь…
"Зараза"
муз. Я. Івашин, сл. І. Мандич
Стрілки зупинились, все життя накрилось «мідним тазом»,
У плащі новому йдеш собі додому ти, зараза.
Тупо в телевізор дивишся з-під лоба, п’єш «мартіні»,
Я тебе не знаю, я тебе не хочу вже від нині.
-
Пр.:
Твої сліди на моїй долі - густі і чорні, як смола.
Тобі було все «по-приколу», а я немов сліпа була.
Двері закрий з там-того боку, я проганяю тебе геть!
Хай вслід тобі кричить сорока, з тобою бути, - краще смерть!
Знов сухе «мартіні»… чай зелене стине, не барися!
Клаптикова ковдра….і дубові двері зачинились,
Через тебе «тазом» це життя, зараза, все накрилось!
-
Пр.:
Твої сліди на моїй долі - густі і чорні, як смола.
Тобі було все «по-приколу», а я немов сліпа була.
Двері закрий з там-того боку, я проганяю тебе геть!
Хай вслід тобі кричить сорока, з тобою бути, - краще смерть!
"Мабуть колись"
муз. С.Кузів, сл. О. Перепелюк
До забуття п’ять хвилин, відлік пішов,
А потім - то вниз, то вгору,
Ввімкну усі ліхтарі, нехай буде день,
Нехай буде світло в торбі.
Зависне усе на мить,
Наче «стоп» в кіно, - параліч,
Зустрінемось в небі десь,
Мабуть, колись…
На нитці ґудзик повис, торкнеш, - обірвеш,
І не велике горе,
Немов по хвилях, біжить адреналін,
Як ріки біжать до моря.
Зависне усе на мить,
Наче «стоп» в кіно, - параліч,
Зустрінемось в небі десь,
Мабуть, колись…
До забуття п’ять хвилин, відлік пішов,
І не вернеш ніколи…
Зависне усе на мить,
Наче «стоп» в кіно, - параліч,
Зустрінемось в небі десь,
Мабуть, колись…
"Міняю все"
муз. і сл. О. Перепелюк
Цим що настане літом,
Хочу усе змінити,
Смуток зміню на радість,
В пісні зміню тональність,
Більше серйозна стану,
Всі поміняю плани,
Музику іншу буду слухати я.
-
Пр.:
Міняю все, міняю день
На теплу ніч, на світлий блиск очей,
На зорепад міняю сни,
На літній сад - зимові заметілі.
Інші пісні напишу,
Нове авто придбаю,
Все буде так, я знаю,
Треба – зміню квартиру,
В НЕТі зміню прописку,
Місце зміню роботи,
Все буде так!
-
Пр.:
Міняю все, міняю день
На теплу ніч, на світлий блиск очей,
На зорепад міняю сни,
На літній сад - зимові заметілі.
Всі поміняю тона,
Придбаю інші духи,
І навіть вигляд з вікна!
-
Пр.:
Міняю все, міняю день
На теплу ніч, на світлий блиск очей,
На зорепад міняю сни,
На літній сад - зимові заметілі.
"Дощ"
муз. і сл. А. Заклецька
Дощ, сірий дощ,
Сховай мене.
День, сірий день,
Бо тебе немає.
В пам’яті ще твоє тепло,
А може мене ти ще десь шукаєш.
-
Пр.:
Не поспішай клясти мене,
Я не хотіла серце розбити,
Я не змогла, прости мене,
Я більш не можу тебе любити.
Важкий туман,
Важко мені тебе забути,
Знай, я любила тебе завжди,
Але не в силах
Час повернути.
-
Пр.:
Не поспішай клясти мене,
Я не хотіла серце розбити,
Я не змогла, прости мене,
Я більш не можу тебе любити.
"Повертайся"
муз. і сл. Ю. Ліуш.
Погляд в небо злітає
І повертає нас туди, де не було війни.
Зорі такі прозорі,
Як краплі в морі, що пливуть у нікуди.
А ти
Повертайся, повертайся, повертайся
Ти туди, а ти
Повертайся, повертайся, повертайся
Ти туди, і
Залишайся, залишайся, залишайся
Назавжди, ти тільки
Залишайся, залишайся, залишайся ти.
Може хтось допоможе,
Або хтось зможе віднести нас в нікуди.
Знаєш, за небокраєм
Ми покидаємо наш край і треба йти.
А ти
Повертайся, повертайся, повертайся
Ти туди, а ти
Повертайся, повертайся, повертайся
Ти туди, і
Залишайся, залишайся, залишайся
Назавжди, ти тільки
Залишайся, залишайся, залишайся ти.
Кличуть тебе загадкові світи,
Тягнуть тебе за собою іти,
Лиш не забудь, пам’ятай
Ти одвічну дорогу назад,
В далеких світах не заблукай,
Знову назад повертай!
А ти
Повертайся, повертайся, повертайся
Ти туди, а ти
Повертайся, повертайся, повертайся
Ти туди, і
Залишайся, залишайся, залишайся
Назавжди, ти тільки
Залишайся, залишайся, залишайся ти.
"Персонаж для снів"
муз. Я. Івашин, сл. І. Мандич
Ти на фотокартці зовсім не змінився,
А в житті тебе не бачила давно.
Знаєш, ти сьогодні знов мені наснився,
Все було, неначе у кіно.
За столом сиділи, тихо розмовляли,
Ти мені про першу зустріч нагадав,
Нам з тобою доля сни подарувала,
Щоб мене ти завжди пам’ятав..
-
Пр.:
Ми з тобою вже не друзі, навіть і не вороги,
Просто так, далекий спомин дивних днів.
Може згадуєш, а може все розвіяв часу плин,
Та ти частий персонаж для моїх снів.
А тепер у кожного своє життя.
Тільки нагадають, що колись любили
Сни мої, - відлуння забуття.
-
Пр.:
Ми з тобою вже не друзі, навіть і не вороги,
Просто так, далекий спомин дивних днів.
Може згадуєш, а може все розвіяв часу плин,
Та ти частий персонаж для моїх снів.
"Маю мрії"
муз. і сл. В. Таранович.
Маю мрії, трохи часу,
Стою в черзі в кінокасу,
В гостях нудно, вдома тісно,
Віледж-клуби, - все огидно.
На екрані – присмак жанру,
Імпорт дублів, експорт драйву,
Зйомки фільму з Томом Крузом,
В Голівуді було б супер!
-
Пр.:
Але все зависло,
Все чомусь повисло,
Все зависло,
Стоп-мотор.
Все зависло,
плани, мрії, цифри.
Все зависло…
… стоп!
Не дають мені спокою.
Розпускати соплі рано,
Бо усе не так погано.
Свої мрії розпихаю
По кишенях джинсів рваних.
Все набридло, пролетіла
Раптом думка: я б хотіла:
Малювати, як да Вінчі,
Мандрувати, як да Гамма,
Позувати, як Джоконда,
І писати, як Петрарка.
Хіба я не зможу?
Хіба я на все це не здатна?
Я здатна, я здатна…
-
Пр.:
Але все зависло,
Все чомусь повисло,
Все зависло,
Стоп-мотор.
Все зависло,
Плани, мрії, цифри.
Все зависло, все зависло…….
