[history.html] Головна Шановні друзі! Я радий вітати вас на веб-сайті корпорації “Укрреставрація” – провідної організації в державі з реставрації пам'яток, яка бере безпосередню участь у відродженні видатних святинь України. За часи свого існування корпорація багатим досвідом, кропіткою працею та високим рівнем майстерності здобула визнання не лише в Україні, а й за її межами. Досягнення людства в галузі науково-технічного прогресу породили безліч складних філософських і загальнолюдських проблем. Людство нарешті підійшло до розуміння того Факту, що цивілізованість суспільства визначається не лише рівнем його науково-технічного розвитку, а й мірою усвідомлення суспільством своєї людської суті, а відтак і ставленням його до надбань минулих поколінь. Уроки історії свідчать про те, що рівень розвитку суспільства знаходиться в прямій залежності від ставлення до історико-культурної спадщини, адже "хто не знає і не шанує свого минулого, той не має права на майбутнє". Нині в Україні під охороною держави перебуває понад 130 тисяч пам'яток: 58 тисяч – археології, 49,5 тисячі – історії, 5,6 тисячі – монументального мистецтва, понад 16 тисяч – архітектури і містобудування. З них понад 3,5 тисячі це пам'ятки національного значення. Два архітектурних заповідника – Софія Київська і Києво-Печерська Лавра з ансамблями своїх споруд та історичний центр міста Львова внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На жаль, часові все підвладне: він знищив чимало видатних пам'яток минулого, що стали жертвами землетрусів, воєн, політичних режимів. Та починаючи з прадавніх часів, людство завжди цікавилось своїм минулим і майбутнім, намагаючись збагнути сьогодення і визначити своє місце в ньому, бо все найцінніше, що дійшло до нас через віки, ми мали зберегти, щоб найкращі традиції минулого не відходили у безвість. Йдеться про збереження історичної пам'яті. І саме на нас – реставраторів – покладена ця почесна і відповідальна місія. Головний принцип реставрації в усьому світі – це консервація об'єктів від подальшого руйнування, мінімальне втручання в першооснову пам'ятки, тому найголовніше наше завдання не допустити втрати пам'ятки, а відновлюючи та реставруючи – не спотворити її, зберігши все для прийдешніх поколінь. Сьогодні світовою спільнотою визнаний цілий ряд міжнародних правових документів в галузі охорони та реставрації пам'яток, які є основою і обґрунтуванням проведення реставраційних та консерваційних робіт: Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць (Венеціанська хартія. 1964 рік), кодекс Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць, Паризька конвенція про захист всесвітньої і природної спадщини 1972 року, Гранадська конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи 1985 року, Міжнародна хартія з охорони історичних міст (Вашингтонська хартія. 1987 рік), Міжнародна хартія з охорони археологічної спадщини (Лозаннська хартія. 1990 рік), Хартія архітектурної спадщини (Московська хартія. 1996 рік), Міжнародна хартія з охорони традиційної архітектурної спадщини (Стокгольмська хартія. 1998 рік), Міжнародна хартія з охорони та реставрації архітектурно-містобудівної спадщини (Краківська хартія. 2000 рік), Ризька хартія з аутентичності та реконструкції історичних об'єктів в контексті збереження культурної спадщини (2000 рік) та ряд інших документів. Тож визнаючи стратегічним завданням входження української держави до європейського співтовариства, ми маємо докласти зусиль щодо приведення національної пам'яткоохоронної галузі до рівня цих світових стандартів. Як не прикро це усвідомлювати, та доля культурного надбання сьогодні залишається не менш трагічною, ніж раніше. Кожна п'ята пам'ятка – в аварійному або незадовільному технічному стані, а економічні фактори сьогодення часто призводять до спотворення старих будівель невдалими перебудовами і надбудовами, до будівництва на місці знесених історичних об'єктів нових споруд, які руйнують масштабність і характер історичного середовища. Протидією комерційному механізму руйнування історичного середовища в Україні має стати розроблена нормативно-правова, законодавча база, яка регулюватиме процеси реконструкції і нового будівництва. З розвитком охоронно-реставраційної сфери пам'яток прийшло усвідомлення необхідності мати справи не з поодинокими історичними об'єктами, а з містобудівними комплексами, історико-культурним середовищем, збереження якого стало найактуальнішою проблемою сьогодення. Проголошення Незалежності України повернуло нас до витоків християнської ідеї і примусило згадати свої святині, зруйновані та понівечені в роки “войовничого атеїзму” бурхливого ХХ століття. Знищили, передусім, ті споруди, які були віхами національної історії та культури. У грудні 1995 року виходить Указ Президента України "Про заходи щодо відтворення видатних пам'яток історії та культури" і його розпорядження від 27 січня 1996 року "Про першочергові заходи щодо відбудови комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської Лаври у м. Києві”. Відтворення двох найвидатніших святинь – Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської Лаври – стало державним пріоритетом і розглядалось як завдання культурного значення. Першим, як символ незнищенності духу народу нашого, постав Михайлівський Золотоверхий, який належав не одному поколінню, його доля – це доля народу упродовж віків. Закладений 1108 року князем Святополком Ізяславовичем, монастир, який вистояв протягом віків, був варварськи знищений в 1934-36 роках. Для багатьох поколінь наших попередників Золотоверхий мав особливе значення. Його шанували не тільки як мистецький шедевр давнини, насамперед, це був храм, присвячений Архангелові Михаїлу – небесному покровителеві стольного Києва й усієї Русі-України, а його дзвіниця разом із дзвіницею Софійського собору утворювала історичну вісь Київської Русі, унікальну сакральну вісь, якою, за давньою християнською легендою, має пройти Господь під час другого пришестя. Ще одна київська святиня, відтворена руками фахівців корпорації “Укрреставрація” – храм, який багато віків був святинею не тільки Києва, а й усього східнослов'янського світу Успенський собор Києво-Печерської Лаври. Як сказано в Києво-Печерському патерику, сама Богородиця привела майстрів з Царгорода на Дніпрові кручі, де стояв Печерський монастир, і звеліла збудувати тут храм. Зведений в 1073-78 роках, Успенський собор протягом 9 століть являв велич архітектурної довершеності і був святою скарбницею історичного надбання нашого народу. З прийняттям у 2000 році нового Закону України “Про охорону культурної спадщини”, діяльність фахівців-реставраторів корпорації “Укрреставрація”, сумісно з державними пам'яткоохоронними органами, набуває ще більшого значення. Зокрема, це стосується ефективного впроваждення Державної програми з відтворення видатних пам'яток, серйозного науково-методичного обгрунтування реставраційних робіт і суворого контролю за збереженням пам'яток та дотриманням правових документів. У ренесансному процесі повернення кращих надбань нашого народу знаковою подією стало відродження колиски східного православ'я – Володимирського собору в Херсонесі. Безцінна святиня православних віруючих була споруджена в 1861-76 роках на тому самому місці, де, за літописами, охрестився Київський князь Володимир Великий – хреститель Русі-України. Понівечений у роки Великої Вітчизняної війни, собор десятиліттями чекав свого відродження. Німим докором нащадкам Володимира стали ці порушені стіни, що поросли травою і деревами. Постановою Кабінету Міністрів України № 67 від 9 червня 1997 року “Про заходи щодо підготовки та відзначення в Україні 2000-ліття Різдва Христового” було прийнято рішення про відновлення Володимирського собору, і до Дня рівноапостольного князя Володимира 2001 року цей красень-собор повернувся з небуття у всій своїй величі й неповторності. За роки 57-річної діяльності фахівцями корпорації “Укрреставрація” відреставровано і повернуто до життя понад 1500 пам'яток, серед яких всесвітньо відомі Софія Київська, ансамбль Києво-Печерської Лаври, Андріївська та Кирилівська церкви, Володимирський собор, Маріїнський палац, Національний театр опери та балету в Києві, оперні театри в Одесі, Львові. Чернівцях, фортеці Кам'янця-Подільського, Хотина і Судака, дерев'яні церкви Дрогобича і Закарпаття та багатот ін. Корпорація “Укрреставрація” сьогодні це розгалужена по всій Україні мережа наукових та ремонтно-реставраційних організацій, до складу якої входять: два науково-дослідних інститути “УкрНДІпроектреставрація” та “Укрзахідпроктреставрація”, спеціалізовані інститути, державний науково-технологічний центр "Конрест", підприємства з реставрації та відтворення станкового і монументального живопису, 13 обласних реставраційних підприємств з власними виробничими базами та іншими спеціалізованими підприємствами, управління, майстерні, працівники яких з честю несуть горде звання РЕСТАВРАТОР. Переконливою оцінкою нашої діяльності є "Золота Європейська медаль" за збереження і реставрацію Софійського Національного заповідника в м. Києві, вручена 1987 року, звання і нагороди членів колективу корпорації, серед яких народні архітектори України, заслужені будівельники, архітектори, фахівці різних спеціальностей, дійсні члени Академії будівництва України та Академії архітектури України, кандидати наук. Науковий, проектний і виробничий потенціал реставраційної галузі дозволяє робити оптимістичні прогнози щодо реалізації головної мети збереження і передача наступним поколінням національної культурної спадщини у відповідності до вимог світових стандартів. Відкриваючи цей сайт, ми ставили за мету надати широкому загалу інформацію про корпорацію "Укрреставрація": історію її створення, структуру, перелік об'єктів та виконуваних робіт, про ті основні напрямки, в яких сьогодні розвивається реставраційна галузь в Україні, поділитися з вами своїм досвідом та враженнями, розповісти про унікальність і знаковість процесу відтворення в історії становлення незалежної України, щоб і ви змогли стати учасниками цих подій, разом з нами пройти всі етапи відродження наших храмів адже це духовний подвиг всього українського народу. З повагою Президент корпорації М.І.Орленко Copyright © 2002. Усі права захищені та належать Корпорації "Укрреставрація".