ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ І БУЛАТ

"Дзеркало тижня", № 40 (515) , 9 - 15 жовтня 2004 року


Нинішнього року Булату Окуджаві виповнилося б 80. Видатного барда, патріарха авторської пісні колишнього СРСР уже немає серед нас. Але пісні Окуджави співають свідки й ровесники знаменитої відлиги шістдесятих і кілька наступних поколінь. Навіч переконатися в цьому можна було в столичному Будинку вчителя на благодійній акції «Величність простих істин, або Мій Окуджава». Так відкрився десятий творчий сезон популярного клубу «Співуча родина». За традицією він проводиться в переддень дня Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Вічні істини — віру, надію, любов, можливо, як ніхто інший, зумів поетично осмислити Булат Окуджава. Пригадайте його «Надежды маленький оркестрик под управлением любви». Цю та ще безліч незабутніх пісень Майстра співали (а весь зал підспівував) відомі виконавці з Києва, Сімферополя, Сум, Кіровограда, Черкас. Тим, хто бодай трішки цікавиться авторською піснею, відомі такі прізвища, як Каденко, Голубицький, Жук, Соколинський, Рєзник, Барановський, і ще багато інших.
І звісно ж, традиційно вручалися премії «За прагнення до милосердя» представникам сімейних дитячих будинків, прийомних сімей із Черкащини, Кіровоградщини та з АР Крим. Завдяки спільним зусиллям клубів «Співуча родина» й «Шанувальники романсу», Християнського дитячого фонду й, серед інших, нашої газети, було відзначено родини Кожухарових, Горєлкіних, Єршових і Шашкових.

"Дзеркало тижня", № 40 (515) , 9 - 15 жовтня 2004 року

Постійна адреса статті: http://www.zn.kiev.ua/ie/show/515/48014/