Сімейні групові наради та домашнє насильство

Домашнє насильство

Для випадків домашнього насильства характерним є елемент секретності - ніхто про це нічого не знає, ніхто про це нічого не каже, ніхто не хоче ставити жодних запитань - ніби на обговорення цієї теми накладено табу.

Також при цьому ми часто зустрічаємося з ізоляцією - родина, де трапляється домашнє насильство, підтримує дуже обмежені контакти з іншими людьми. Інколи для вирішення проблеми за допомогою до відповідної соціальної служби звертається член родини, інколи про це повідомляють сусіди. Контакт хоча б з одним членом родини є необхідним, але соціальні служби, як правило, можуть запропонувати тільки тимчасові рішення. Остаточне рішення родина має знайти сама, покладаючись на власні сили.

Підхід до проблеми в Нідерландах

Останні роки в Нідерландах у питаннях безпеки та захисту від чоловіків жінкам допомагають переважно відповідні соціальні служби для жінок. Вони надають притулок і допомагають організувати життя жінки незалежно від її чоловіка в іншій місцевості, де вона не має знайомих, які могли б повідомити чоловіка про те, де вона тепер мешкає. Вона може почати нове життя далеко від її колишнього місця проживання, разом із дітьми, якщо вона їх має. Проте ми помітили, що це є тільки частковим вирішенням проблеми, тому що дуже важко почати нове життя десь далеко. Якщо є діти, зв'язок із чоловіком залишається назавжди - навіть якщо чоловік не хоче зустрічатися з дітьми й не розшукує їх, діти самі шукатимуть батька, коли подорослішають, навіть якщо не було домовленості про підтримання зв'язків між чоловіком і дітьми. Багато жінок самі із часом шукають контактів зі своїм колишнім партнером, тому що для них неприйнятними були не самі стосунки з ним, а те насильство, яке при цьому траплялося. Тому були розроблені нові форми допомоги жінкам, коли їм при потребі надається більша підтримка й гарантується їхня безпека.

Наприклад, в Амстердамі, крім притулків, у кожному районі міста існують служби підтримки, які допомагають жінкам, що стали жертвами домашнього насильства, але ще продовжують жити разом із партнерами/чоловіками. Тут вони можуть розробити план дій (наприклад, щоб залучити інших людей для допомоги, або підготуватися для переїзду). Жінки, які повертаються додому після перебування в притулку, можуть скористатися консультаціями фахівців. Саме тут виникла ідея використовувати для вирішення проблеми домашнього насильства таку форму, як сімейні групові наради (СГН). Ця модель для прийняття рішень успішно використовувалася в Нідерландах із 2001 року в сфері соціальної роботи з дітьми. У Канаді і Сполучених Штатах ще раніше вдалося досягти успіхів у подоланні домашнього насильства за допомогою спеціальних програм і використання моделі сімейних групових нарад. У Нідерландах такі наради почали використовуватися для вирішення проблем домашнього насильства з 2002 року.

Сімейні групові наради: стислий огляд

При використанні моделі СГН люди розуміють, що саме вони несуть відповідальність як за саму проблему, так і за розв'язання цієї проблеми. Це стосується таких питань як проблеми виховання дітей, забезпечення безпеки дітей, розроблення плану для дітей при розлученні батьків чи для припинення домашнього насильства.

На зустрічі з людьми, яких члени родини обирають самостійно (члени розширеної родини, друзі) вони розробляють план. Цю зустріч допомагає організовувати незалежний координатор (людина, яка розуміє культуру, до якої належить родина, та володіє її рідною мовою). Головну роль відіграє родина - нарада проводиться на рідній мові членів родини, в обраний ними час, відповідно до їхніх традицій, звичаїв, вони самі забезпечують їжу та напої.

Як відбувається нарада

Сама зустріч складається із трьох частин:

· обмін інформацією (до цього можуть бути залучені різні фахівці)

· обговорення в родинному колі, коли розробляються план

· вирішення організаційних питань для реалізації плану

У випадках домашнього насильства на наради можуть розглядатися такі альтернативи:

· насильство має припинитися, але є бажання зберегти стосунки

· насильство має припинитися, немає бажання підтримувати стосунки надалі

· насильство має припинитися, немає бажання підтримувати стосунки, але є розуміння того, що чоловік залишається батьком дітей, тому необхідно вирішити питання, як він може відвідувати дітей, гарантуючи при цьому безпеку матері

Хто може допомогти знайти рішення? Нарада має дати відповідь на це запитання.

Відновлення потенціалу

Коли секрет стає відомим, коли до пошуку шляхів розв'язання проблеми залучається більше людей, шансів на остаточний успіх наради стає більше. У наради беруть участь родичі та друзі як жінки, так і чоловіка. Вони разом розробляють план і домовляються, як його виконати. Якщо для цього необхідна допомога фахівців, до виконання плану залучається ще більше людей, що має сприяти успіху. Важливу роль у нарадах, де розглядаються питання домашнього насильства, відіграє інформаційна частина. Як правило, під час неї надається інформація про те, чому трапляється насильство, що його спричиняє, про розвиток цього явища по спіралі, з якої важко вирватися. "Я його ще кохаю, якби він тільки припинив це насильство".

Крім того, необхідно надати інформацію про те, яку допомогу, безпосередньо чи опосередковано пов'язану з питаннями насильства, можна отримати: відповідні консультації, навчання поведінці для контролю агресії, житлові та фінансові проблеми, проблеми, пов'язані з безробіттям чи захворюваннями. Коли люди, які мають разом знайти рішення, отримують усю необхідну інформацію, вони ясно уявлять собі суть проблеми та її можливі рішення. Чим більше членів родини й працівників соціальних служб працюють разом, тим легше знайти остаточне рішення.

Питання безпеки

Учасники наради мають хотіти знайти рішення. Слід завчасно з'ясувати, чи всі учасники зможуть бути присутніми у визначений час. Слід призначити людей, які на наради допомагатимуть як жінці, так і чоловікові (а також і дітям). Це має бути хтось з їхніх близьких, хто може допомагати їм висловити свою думку, залишатися спокійними та зосередженими на пошуках рішення.

Інколи люди не приходять на нараду - вони вважають, що нездатні зробити свій внесок до пошуку рішення, не можуть гарантувати, що стримають свою агресивну поведінку, або просто не бажають брати участь. У такому випадку їх може представляти інша людина, або вони можуть написати листа чи записати те, що хочуть сказати, на відео- чи аудіокасету. Таким чином, можна взяти до уваги їхні думки під час обговорення.

Приклад

Жінка повідомляє про домашнє насильство, після цього поліція затримує її чоловіка. У поліції їм пропонують СГН як шлях вирішення проблеми та надають необхідну інформацію. Їм подобається ця ідея, тому що вони не хочуть розривати своїх стосунків. Координатор проводить спільну зустріч із ними, а також зустрічається з кожним із них окремо, щоб з'ясувати коло людей, близьких до них, які знає про ситуацію, що склалася та можуть допомогти. Поступово кількість таких людей зростає, наприклад, батьки чоловіка, його двоюрідні брати, його друг. З жінкою це відбувається важче, тому що вона майже не підтримує зв'язків зі своєю родиною, і вони не хочуть мати із цим справу. Коли координатор телефонує її батькові, він не виявляє великого бажання прийти на нараду. Після розмови він просить надати йому час, аби визначитися, приходити чи ні. Він не хоче брати в усьому цьому участь, але, зрештою, вирішує прийти. Також подруга жінки може прийти на нараду.

Проблеми подружжя не обмежуються тільки насильством - вони мають великі борги, він і вона не мають роботи. Вони не можуть обговорювати це одне з одним, їхні сварки лякають дітей, інколи батько б'є їх також. Усе це продовжується протягом двох років.

На наради її учасники отримують необхідну інформацію щодо домашнього насильства та можливостей отримати допомогу, у тому числі від представників поліції. Метою є розробити разом хороший план дій. Наприклад, щоб допомогти чоловікові контролювати свою агресивність, покращити стосунки між ним та дружиною, вирішити проблему боргів, знайти роботу.

Під час обговорення в родинному колі учасники розробляють план, який передбачає відвідування чоловіком консультацій, щоб навчитися контролювати свою поведінку, а також надання родині допомоги з боргами (з боку матері чоловіка) та в пошуках роботи (до цього залучаються родичі). При потребі бабуся доглядатиме дітей удень протягом певного часу.

Де в Європі використовуються СГН?

Виконуються відповідні програми у Великій Британії, Ірландії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії, Нідерландах, Бельгії, Франції, Польщі та Росії. Цього року був заснований Європейський форум із питань сімейних групових нарад.

За допомогою організації "Op Kleine Schaal" (яка ініціювала запровадження моделі СГН у Нідерландах) нещодавно ця модель почала запроваджуватися в Польщі та Росії. Директор цієї організації Роб ван Паже проводив у цих країнах навчальні курси за програмою "Прайд" для розвитку системи прийомних сімей, він виступив ініціатором запровадження там моделі СГН та організував курси з питань проведення СГН. Уже протягом певного часу відбувається дуже успішний, на мою думку, обмін досвідом запровадження цієї моделі в Східній Європі. Існують контакти з дитячим будинком у Болгарії (через організацію "SaC-Amstelstad", яка працює з молоддю в Амстердамі), під час яких також обговорювалися питання запровадження СГН та відповідних навчальних курсів у Болгарії. На мою думку, ця модель може бути дуже корисною для східноєвропейських країн, особливо якщо її запровадження сприятиме розвитку інших форм вирішення сімейних проблем за рахунок власних ресурсів. Як ми бачимо, у Нідерландах тільки 20% сімей для виконання розроблених планів потребують допомоги соціальних служб.

Лінеке Йоанкнехт

I.joanknecht@sac-amstelstad.nl

Лінеке Йоанкнехт працює в організації "SaC-Amstelstad Jeugdzorg", він є регіональним менеджером із питань проведення СГН в одному з районів Амстердаму. Ця організація надає соціальну допомогу молоді в Амстердамі. Вона із самого початку брала активну участь у запровадженні моделі СГН у Нідерландах. У Нідерландах сімейні групові наради називаються "Eigen-Kracht conferentie", що означає "нарада, яка використовує вашу власну силу".