|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СОЮЗНИК
МАКЛЕР: СЕРТИФІКАЦІЯ РІЕЛТОРІВ: СПРОБА №2
У вересні нинішнього року на Позачергових Загальних Зборах Спілки фахівців з нерухомого майна м.Києва
серед інших важливих тем було розглянуто питання внутрішньої добровільної сертифікації ріелторів, які
працюють у компаніях Спілки. Це друга спроба залучення широкого кола фахівців ринку нерухомості до
сертифікаційного процесу.
Ідея впровадження галузевої сертифікації, тобто засвідчення кваліфікаційної придатності фахівця
здійснювати операції з об’єктами нерухомого майна, не нова. Ще в листопаді 2000 р. за рішенням Ради
Асоціації фахівців з нерухомості України було затверджено «Положення про сертифікацію ріелторів».
На базі Київського коледжу нерухомості було проведено навчання та складання кваліфікаційних іспитів на
право одержання трьох видів сертифікату - на здійснення операцій з нерухомим майном житлового,
нежитлового призначення та із земельними ділянками. Автор цих рядків у березні 2001 р. успішно склав
кваліфікаційний іспит та отримав два сертифікати, а також свідоцтво коледжу. Було особливо приємно,
що ці документи були підписані Головою Фонду державного майна України та Віце-президентом Української
нотаріальної палати. Це вселяло надію на швидку цивілізацію ринку і в той же час зобов’язувало
сертифікованого виконавця нести персональну відповідальність за свої професійні дії. Відтоді минуло
п’ять років, сертифіковано аж…півтори сотні ріелторів. Зважаючи на те, що за найскромнішими
підрахунками в Україні на ринку нерухомості працює кілька сот тисяч наших громадян, це сміливо можна
вважати краплиною у морі або піщиною в пустелі.
Чому ж зупинилося ця вкрай важлива справа? На наш погляд, причин тут декілька. По-перше, сертифікація
була платною, і коштувало це для пересічного ріелтора аж ніяк не дешево. По-друге, сертифікація
стосувалася виключно членів АФН(р)У. Скажемо відверто – не всі оператори ринку прагнули вступу до цієї
організації. По-третє, процес сертифікації залишився непоміченим для владних структур, широкого кола
громадськості, споживачів ріелторських послуг, не кажучи вже про самих ріелторів, для яких, власне, і проводилася ця благородна кампанія. І, нарешті, остання причина невдалого старту галузевої сертифікації – відсутність помітних конкурентних переваг у сертифікованих фахівців ринку порівняно з іншими. В результаті керівники деяких агентств нерухомості ідею сертифікації трансформували у проведення внутрішньої атестації, що було лише слабкою втіхою і реально не розв’язувало поставлених перед ринком стратегічних завдань.
Виникає питання - чому ж Спілка фахівців з нерухомого майна м.Києва спромоглася розпочати сертифікацію
лише на одинадцятому році свого існування? Ми завжди вважали, що питання масштабу країни, а саме
законодавча та нормативна база, ліцензування, сертифікація належать до компетенції всеукраїнської
професійної організації, якою по праву є АФН(р)У. Але час минав, проблем на ринку накопичувалося все
більше, а справа так і не зрушила…
Які ж принципові відмінності двох сертифікацій? По-перше, сертифікація, започаткована Спілкою, є
безоплатною для ріелторів та керівників їх компаній. По-друге, звужується територіальне поле, на
якому працюють сертифіковані виконавці, бо йдеться не про всю країну, а лише про Київський регіон.
Проте, ми вважаємо, що столичний загін ріелторів є найбільш потужною, організованою та кваліфікованою
силою на ринку нерухомості України. Тож є всі підстави зробити із столиці передовий професійний
майданчик, на якому відпрацьовуватимуться новітні технології розвитку галузі, в першу чергу –
підготовку кваліфікованих кадрів. Третьою відмінністю нинішньої сертифікації є те, що її результати
мають стати відомі якомога більшій кількості споживачів ріелторських послуг. І може найголовнішою
відмінністю сертифікації Спілки стане відносна простота та доступність отримання Кваліфікаційного
сертифікату при подальшому моніторингу професійної діяльності сертифікованого виконавця. Тобто,
разом з отриманням конкурентної переваги з’являється серйозна відповідальність.
Усі нормативно-методичні документи відносно сертифікації мають бути затверджені Загальними Зборами
Спілки наприкінці листопада 2005 р. З початком нового року, дай Боже, сертифікація розпочнеться.
Ми віримо, що хоча й із запізненням, нехай і з другою спроби, цей важливий інструмент наведення ладу
на ринку нерухомості буде нарешті остаточно і безповоротно запроваджено.
Ігор Однопозов,
виконавчий директор Спілки фахівців з нерухомого майна м. Києва
| |