DRCA

[] Миссия | История | Спонсорам и партнерам Судебная защита потребителей Публикации | Консультации | Законы | Судебная защита | Медиация | Куда обращаться Цив?льний кодекс Укра?ни Цив?льний процесуальний кодекс Укра?ни Постанова ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРА?НИ ?5 в?д 12.04.96 "Про практику розгляду цив?льних справ за позовами про захист прав споживач?в" Образец претензии гражданина к субъекту предпринимательской деятельности Образец искового заявления ДООП в интересах своего члена Постанова ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРА?НИ ? 5 вiд 12.04.96 "Про практику розгляду цивiльних справ за позовами про захист прав споживачiв" Важливою гарант?ею зд?йснення прав споживач?в ? ?х судовий захист. Вивчення практики розгляду судами справ дано? категор?? показало, що вони вирiшуються в основному правильно. Поряд з цим ? випадки неоднакового застосування чинного законодавства, деяк? суди допускаються помилок при визначеннi п?дв?домчостi та в?дсудност? справ, неповно з'ясовують ?х д?йсн? обставини, не реагують окремими ухвалами на причини правопорушень, вирiшують справи невиправдано тривалий час. Враховуючи, що у судах виникли питання щодо застосування Закону Укра?ни "Про захист прав споживач?в" (1023-12), якi потребують роз'яснень, та з метою забезпечення ефективностi цього захисту Пленум Верховного Суду Укра?ни ПОСТАНОВЛЯ?: 1. Звернути увагу суд?в на необх?дн?сть розгляду цив?льних справ за позовами про захист прав споживач?в у точн?й вiдпов?дност? ?з законом та в установлен? для цього строки. При вирiшеннi цих справ суди мають виходити насамперед ?з положень Закону "Про захист прав споживач?в" (далi - Закон), прийнятого 12 травня 1991р. ? введеного в дiю з 1 жовтня 1991 р., який в?дповiдно до Закону в?д 15 грудня 1993 р. ( 3682-12 ) д?? в новiй редакц?? з 15 сiчня 1994 р. Споживачем, права якого захищаються на п?дстав? Закону, ? лише громадянин (фiзична особа), котрий придба?, замовля?, використову? або ма? нам?р придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулю? вiдносини споживача з пiдпри?мством, установою, орган?зац??ю чи громадянином-пiдпри?мцем, як? виготовляють та продають товари, виконують роботи ? надають послуги, незалежно в?д форм власност? та органiзац?йних форм п?дприемництва. На в?дносини по виготовленню та продажу товар?в, виконанню роб?т ? наданню послуг громадянином, який не ? п?дпри?мцем, а також на випадки придбання товар?в, користування послугами громадянином лише для п?дпри?мницько? дiяльностi або п?дпри?мствами, установами, органiзацiями дiя цього Закону не поширю?ться. 2. Роз'яснити судам, що Закон поширю?ться на зазначенi в ньому вiдносини, як? виникли п?сля введення його в д?ю. До правовiдносин, як? виникли до введення Закону в дiю, вiн застосову?ться лише щодо тих прав ? обов'язк?в, як? виникли вже п?сля введення його в д?ю. Оскiльки Закон не визнача? певних меж сво?? д??, судам сл?д мати на уваз?, що до в?дносин, якi ним регулюються, належать, зокрема, т?, що виникають ?з договор?в купiвл?-продажу, майнового найму (в тому числi найму (оренди) жилого прим?щення - в частин? в?дносин м?ж наймачем (орендарем) i наймодавцем (орендодавцем), який одночасно ? виконавцем комунальних послуг ? послуг по ремонту житлового фонду та ?нженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, п?дряду (в тому числi побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та ?х вантажу, комiс??, схову, страхування, ?з договорiв про надання фiнансово- кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числ? про надання кредит?в, в?дкриття й ведення рахунк?в, проведення розрахункових операцiй, приймання ? зберiгання цiнних папер?в, надання консультац?йних послуг). Вiдносини, щодо захисту прав споживачiв можуть виникати також з актiв законодавства або з ?нших угод, як? не суперечать Закону. 3. Вирiшуючи питання про характер правовiдносин мiж споживачем та продавцем (виготiвником, виконавцем), про наявнiсть п?дстав ? умов ?х виникнення, про права ? обов'язки сторiн, суд ма? виходити як ?з норм Закону ? прийнятих зг?дно з ним акт?в законодавства, так ? з вiдповiдних норм Цивiльного кодексу Укра?ни (1540-06) (далi - ЦК) та ?ншого законодавства, що регулюють т? ж питання ? не суперечать Закону. Якщо положення нормативних документ?в суперечать чинному законодавству, суд застосову? норми цього законодавства. У тих випадках, коли в чинному законодавствi нема? спец?ально? норми щодо укладено? сторонами угоди про обслуговування, суд застосову? загальн? положення про зобов'язання, передбачен? главами 14-19 ЦК (1540-06). Якщо передбаченi Законом в?дносини врегульовано м?жнародним договором Укра?ни ?накше, застосовуються правила м?жнародного договору. 4. Судам сл?д мати на уваз?, що вимоги споживач?в про захист ?х прав розглядаються у позовному провадженн?. В такому ж порядку можуть звертатися до суду Державний ком?тет Укра?ни у справах захисту прав споживач?в ? його органи, а також громадськi органiзац?? (об'еднання) споживачiв, якi в?дпов?дно до п.10 ч.1 ст.5 та ст.26 Закону (1023-12) мають право представляти й захищати в суд? ?нтереси споживач?в. Скарги на рiшення, д?? або бездiяльнiсть державних органiв, що зд?йснюють захист прав споживач?в, та ?х службових ос?б розглядаються судом у порядку, встановленому главою 31-А Цивiльного процесуального кодексу Укра?ни (1502-06) (далi - ЦПК). 5. До вимог про захист прав споживачiв порядок обов'язкового попереднього позасудового розгляду застосовусться лише в тому разi, коли це передбачено законодавством. Якщо споживачем встановлений законодавством порядок не додержано, але можливiсть скористатися ним не втрачена, суддя в?дпов?дно до п.2 ст.13б ЦПК (1502-06) вiдмовля? у прийняттi позовно? заяви. Пропуск строку для позасудового вирiшення вимог споживача не ? п?дставою для в?дмови йому в судовому захистi. Вiдповiдно до ст.24 Закону (1023-12) споживачi за власним вибором звертаються до суду за мiсцем свого проживання, або за мiсцем знаходження вiдповiдача, або за мiсцем заподiяння шкоди, або за мiсцем виконання договору. Жоден ?з цих суд?в не вправ? в?дмовити у прийнятт? позовно? заяви або переслати ?? до ?ншого суду з мотив?в неп?дсудност?. 6. Заява про захист прав споживача ма? повн?стю в?дпов?дати вимогам ст.137 ЦПК (1502-06) щодо форми й змiсту позовно? заяви, зокрема, мiстити вiдомост?: про те, яке право споживача порушено; коли ? в чому це виявилося; про способи захисту, як? належить вжити суду; про розмiр сум, щодо яких заявлено вимоги, з вiдповiдними розрахунками ? обгрунтуванням; про докази, що пiдтверджують позов. До заяви повиннi бути доданi необх?днi документи - залежно в?д заявлених вимог (наприклад, догов?р, квитанц?я-замовлення, квитанц?я зобов'язання, транспортна чи ?нша накладна, чек, касовий ордер). При прийняттi заяви слiд мати на увазi, що зпдно 3 ч.4 ст.24 Закону (1023-12) споживач? зв?льняються вiд сплати державного мита за позовами, пов'язаними з порушенням ?х прав. В?дповiдно до п.10 ст.4 Декрету Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни "Про державне мито" (7-93) вiд оплати цим митом заяв про захист прав споживач?в зв?льняються також Державний комiтет Укра?ни у справах захисту прав споживач?в ? його органи, громадськi органiзацй (об'еднання) споживачiв. 7. Вир?шуючи справи про захист прав споживач?в, суди мають виходити з того, що вiдповiдно до ст.4 Закону держава: забезпечуе громадянам захист ?х ?нтересiв як споживачiв; нада? можливiсть вiльного вибору товарiв (робiт, послуг) та набуття знань ? квалiфiкац??, необхiдних для прийняття самостiйних рiшень п?д час вибору й використання товарiв (робiт, послуг) в?дповiдно до ?х потреб; гаранту? придбання або одержання ?ншими законними способами товар?в (робiт, послуг) в обсягах, що забезпечують р?вень споживання, достатн?й для пiдтримання здоров'я та життед?яльност?. Встановлений Законом перел?к прав, якими користуються споживачi, не ? вичерпним. Законодавчими актами ? договорами, якi не суперечать Закону, можуть бути передбачен? й ?нш? права споживач?в та зобов'язання продавц?в, вигот?вник?в, виконавц?в. Умови договору, що обмежують права споживача порiвняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недiйсними. Якщо внасл?док застосування умов такого договору споживачев? завдано збиткiв, вони мають бути в?дшкодованi винною особою в повному обсяз?. 8. Оск?льки за змiстом ст.13 Закону вигот?вник (виконавець) зобов'язаний забезпечити протягом гарантiйного строку нормальну роботу товару, в тому числ? комплектуючих виробiв, то необх?дн? спецiальна установка (п?дключення чи складання), технiчне обслуговування (налагодження тощо), ремонт у цей пер?од мають провадитися без додатково? плати. При вирiшеннi спорiв, що виникають ?з договорiв про абонентне обслуговування або договорiв п?дряду, укладених споживачем з майстернями по ремонту ? обслуговуванню телевiзорiв, побутово? техн?ки тощо, котр? в процесi ремонту провадять зам?ну р?зних деталей, вузл?в, на як? встановлено гарант?йн? строки (наприклад, кiнескопiв, мотор?в), застосовуються правила ст.15 Закону. 9. Вир?шуючи справи про захист прав споживач?в у зв'язку з придбанням товар?в неналежно? якостi, суди повинн? мати на уваз?, що в?дпов?дно до статей 12, 14 Закону (1023-12): 1) такi вимоги можуть заявляти споживачi, котрi мають на товари квитанцй, товарнi чи касовi чеки або ?ншi письмовi документи, а щодо товар?в, на як? встановлено гарантiйнi строки, - технiчнi паспорти чи документи, що ?х зам?нюють. Оск?льки в систем? роздр?бно? торпвл? догов?р куп?влi-продажу, як правило, зб?га?ться з його виконанням, на нього в?дповiдно до статей 43, 44 ЦК (1540-06) не поширюються вимоги щодо обов'язково? письмово? форми. Тому втрата зазначених докуменпв, неодержання ?х при придбаннi товару чи неможливiстых вiдновлення не позбавля? споживача права доводити факт куп?вл?-продажу з допомогою св?дк?в; 2) товаром неналежно? якост? сл?д вважати такий, що не вiдповiда? вимогам нормативних документ?в, умовам договору або вимогам, як? до нього пред'являються, надан?й щодо нього вигот?вником чи продавцем ?нформацй, а також проданий шсля закiнчення строку його придатностi чи фальсифiкований. При поверненнi речi неналежно? якостi й амортизацiя в перiод гарант?йного строку до уваги не береться; 3) вирiшуючи питання про замiну товару (в тому числi виготовленого за межами Укра?ни), суд за вiдсутност? аналопчного товару на час розгляду справи може (залежно в?д вимог споживача) зобов'язати продавця надати такий же товар п?сля його надходження або - за згодою споживача - ?нший товар з наявного асортименту з вiдпов?дним перерахунком вартост?. При неможливост? виконати р?шення, яким продавця зобов'язано зам?нити товар на ?нший, суд може зм?нити спосiб виконання у порядку, передбаченому ст.366 ЦПК (1503-06); 4) зазначенi у п.1 ст.14 Закону вимоги споживача про застосування заход?в захисту не можуть бути задоволенi, коли продавець, вигот?вник (п?дприемство, яке виконуе ?х функц??) доведуть, що недолiки товару виникли внаслiдок порушення споживачем правил користування ним або його збер?гання. 10. Споживачевi, який звернувся ?з заявою про безоплатне усунення недол?кiв товару, на його вимогу нада?ться (з доставкою) на час ремонту аналопчний товар (але без урахування моделi). Перелiк таких товарiв наведено в додатку ?2 до постанови Кабiнету М?н?стр?в Укра?ни вiд 19 березня 1994 р. ?172 (172-94-п). За кожний день затримки виконання вимоги про надання в користування на час ремонту зазначеного у згаданому перел?ку товару та за кожний день затримки усунення недолiкiв понад чотирнадцятиденний або встановлений за домовлен?стю сторiн строк споживачевi сплачу?ться неустойка в розм?рi одного вiдсотка вартостi товару на час пред'явлення вимоги, а в разi зниження ц?ни - виходячи з вартосп товару на час куп?вл?. 11. Зпдно з п.9 ст.15 Закону виконавець зобов'язаний вiдшкодувати збитки, що виникли у зв'язку ?з втратою, псуванням чи пошкодженням реч?, прийнято? ним в?д споживача для виконання робiт або надання послуг, не пiзнiше як у мiсячний строк. Пiд збитками в?дповiдно до ч.2 ст.203 ЦК (1540-06) сл?д розум?ти витрати, зроблен? кредитором (споживачем), втрати або пошкодження його майна, а також не одержанi ним доходи, якi вiн одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником (продавцем, виконавцем, виготiвником). Виконавець не може бути звiльнений в?д вiдпов?дальностi з тих п?дстав, що р?вень його наукових знань не дав йому змоги виявити особлив? властивост? реч?, прийнято? ним вiд споживача для виконання роботи або надання послуг. Разом з тим в?дпов?дно до статей 341, 348 ЦК, якщо споживач, незважаючи на сво?часне обгрунтоване попередження з боку виконавця про особлив?властивост? реч? (матер?алу), що можуть потягти за собою й втрату чи пошкодження, не зм?нив сво?х вказ?вок про спосiб виконання роботи (послуги) або не усунув обставин, що загрожували якост? й виконання, суд може зв?льнити виконавця в?д в?дпов?дальност? за повну чи часткову втрату (пошкодження) прийнято? в?д споживача речi (матерiалу). За змiстом п.6 ст.15 Закону, п?д вiдповiдальнiстю виконавця за недолiки виконаних роб?т або наданих послуг сл?д розум?ти його обов'язок усунути (виправити) тi з них, якi виникли не з вини самого споживача. 12. У справах за позовами про захист прав споживач?в, порушених внасл?док недостовiрно? або неповно? ?нформацй про товар (роботу, послугу) чи недобросовiсно? його реклами, суд ма? виходити з припущення, що споживач не ма? спецiальних знань про властивостi та характеристики товар?в (роб?т, послуг). В?дповiдно до ст.18 Закону (1023-12) продавець, виготiвник, виконавець зобов'язан? сво?часно надавати споживачев? необх?дну достов?рну ?нформац?ю про товар (роботи, послуги) у доступнiй наочн?й формi, яка б забезпечувала можливiсть компетентного вибору. Надання ?нформацй у техн?чнiй документацй, на етикетцi, тощо ?ноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсяз? сл?д розц?нювати як вiдсутн?сть необх?дно? ?нформац??. 13. Розглядаючи позови, пред'явлен? у зв'язку з в?дмовою п?дпри?мства, установи, орган?зацй чи громадянина-пiдприемця укласти догов?р купiвлi-продажу чи догов?р про виконання робiт або надання послуг, суду належить враховувати як передбачене ст.19 Закону право громадян на задоволення ?х потреб у сфер? торговельного та ?нших вид?в обслуговування, так ? наявн?сть у п?дпри?мця реально? можливостi задовольнити вимоги споживача. Зокрема, суд не може визнати безп?дставною вiдмову в укладенн? договору, якщо в?дповiдач доведе, що виконання роботи (надання послуги) виходить за меж? його статутно? д?яльностi або перевищуе його виробничi (технолопчн?) можливосп. При цьому такими, що виходять за межi статутно? дiяльностi п?дпри?мця, можна вважати роботи (послуги), виконання яких не передбачене установчими документами ? не оголошене ним (у тому числi не зазначене у правилах побутового чи ?нших вид?в обслуговування, правилах виконання окремих видiв робiт або надання окремих вид?в послуг). Проте в?дсутн?сть у статутних документах положень про виконання певних роб?т (послуг) ще не свiдчить про правомiрнiсть вiдмови укласти догов?р, якщо така д?яльн?сть в?дпов?дае загальним завданням, передбаченим цими документами. 14. Роз'яснити судам, що вiдпов?дно до статей 15, 16, 17, 18 Закону (1023-12) шкода, запод?яна життю, здоров'ю або майну споживача: товарами (роботами, послугами), якi мiстять конструктивнi, виробнич?, рецептурнi чи ?нш? недолiки; або у зв'язку з використанням виконавцем речей, матерiал?в, обладнання, прилад?в, ?нструмент?в, пристосувань, ?нших засоб?в, необх?дних для виконання даних роб?т чи надання послуг, незалежно в?д знання ним ?х властивостей; або внасл?док реалiзацй товарiв (роб?т, послуг) без додержання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я споживач?в та ?х майна; або у зв'язку з придбанням споживачем товарiв (робiт, послуг) через ненадання йому необх?дно?, доступно? та достовiрно? ?нформац??, яка б забезпечила можливiсть компетентного вибору, - п?длягае вiдшкодуванню у повному обсязi, якщо нормою законодавства не передбачено б?льш високо? мiри в?дповiдальностi, а за наявност? тако? норми - у встановленому нею обсязi. Право вимагати в?дшкодування зазначено? шкоди належить кожному потерп?лому споживачев?, незалежно в?д того, чи перебував в?н у договiрних вiдносинах з виготiвником (виконавцем, продавцем), ? зберiга?ться протягом встановленого строку служби (термiну придатност?), а якщо його не встановлено, - протягом десяти рок?в з часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги). Проте шкода, завдана споживачевi будь-якими д?ями третiх осiб, пiдлягае вiдшкодуванню на загальних п?дставах, а не на п?дставi Закону. Якщо на порушення Закону вигот?вник (виконавець, продавець) не попередив споживача про наявн?сть строку служби (придатност?) товару або його частини (результат?в роботи), про обов'язков? умови користування ним та можлив? насл?дки ?х невиконання, а також про необхiднi д?? пiсля закiнчення цього строку, шкода п?дляга? в?дшкодуванню ? в тому випадку, коли вона була запод?яна п?сля зак?нчення зазначеного строку. Вигот?вник (виконавець, продавець) несе вiдповiдальн?сть за шкоду, запод?яну життю, здоров'ю, майну споживача за наявностi його вини, крiм випадкiв, передбачених законом (зокрема статтями 418, 450 ЦК (1540-06) або договором. Якщо Законом, ?ншими законодавчими актами або оговором передбачено, що продавець, вигот?вник, виконавець може бути зв?льнений в?д в?дпов?дальност? лише в тому разi, коли доведе, що недолiки товару, роботи, послуги виникли з вини споживача або шкода життю, здоров'ю, майну споживача завдана внаслiдок умислу останнього чи непереборно? сили, загальнi правила статей 209 та 440 ЦК про зв?льнення вiдповiдача вiд вiдповiдальностi за умови доведення ним в?дсутностi його вини не застосовуються. 15. Виходячи з правил статей 153, 154 ЦК, видача й одержання квитанц?? (квитанц??-замовлення, квитанц??-зобов'язання) чи ?ншого документа на п?дтвердження укладення договору про побутове обслуговування св?дчить про згоду сторiн з усiма його умовами. Отже, цi умови ? обов'язковими для сторiн ? судповинен виходити з них при вирiшеннi спору, коли не буде встановлено, що вони не вiдповiдають фактичним даним або суперечать чинному законодавству. 16. При визначеннi розмiру збиткiв, заподiяних неповерненням (втратою, пошкодженням) майна, суди мають виходити з його роздрiбно? цiни у торговельних орган?зац?ях дано? мiсцевостi (з урахуванням зносу) або з оц?нки, зроблено? самим споживачем чи погоджено? сторонами при укладенн? договору. Проте якщо варт?сть майна, визначена в такому порядку, на час вир?шення спору не в?дпов?дае д?йсн?й або й взагал? не було визначено, сторони не позбавленi можливост? доводити в суд? дiйсну вартiсть неповернутого, втраченого чи пошкодженого майна. У випадках, передбачених договором або вiдповiдним нормативним актом, розмiр збиткiв визначаеться у кратному обчисленнi. Процент зносу втраченого або приведеного у непридатнiсть предмета договору встановлюеться, виходячи з пер?оду, на який розрахована його нормальна експлуатац?я, часу, протягом якого вiн фактично використовувався, та ?нших доказ?в щодо його якостi. При необхiдностi для визначення вартост? неповерненого (втраченого, пошкодженого) майна признача?ться експертиза, проведення яко? може бути доручено прац?вникам вiдповiдних експертних установ або ?ншим спец?ал?стам (ст.57 ЦПК (1501-06). 17. При укладеннi п?дпри?мством договору про побутове обслуговування з громадянином, який пред'явив чужий паспорт або документ, що його замiню?, особа, притягнута зг?дно з цими документами як вiдповiдач, не несе вiдповiдальностi за невиконання договору, коли доведе, що документ вибув з волод?ння поза ?? волею. У цьому разi вiдповiдальнiсть покладаеться на особу, яка фактично уклала договiр. 18. Договiр побутового замовлення ? р?зновидом договору пiдряду, тому до нього застосовуються ? загальн? правила про договiр п?дряду (статт? 335-337, 339-342, 346, 347 ЦК (1540-06). Умови договору побутового замовлення, визначен? Законом ? прийнятими вiдповiдно до нього нормативними актами, не можуть бути змiнен? за погодженням стор?н на шкоду ?нтересам споживача (наприклад, зменшено гарантiйний строк). П?дпри?мства (господарськ? товариства, п?дпри?мц?-громадяни) виконують роботи, надають послуги за цiнами й тарифами, що встановлюються ними за домовлен?стю ?з споживачами або самост?йно виходячи з попиту ? пропозиц??, за винятком товарiв, робiт ? послуг, щодо яких передбачено державне регулювання цiн i тариф?в. 19. Угода, укладена громадянином всупереч установленим правилам безпосередньо з неуповноваженим прац?вником п?дпри?мства побутового обслуговування про особисте виконання ним роботи без вiдповiдного оформлення, не породжу? прав ? обов'язк?в мiж громадянином та цим п?дприемством ? не може бути пiдставою для покладення на останне вiдповiдальностi за невиконання тако? угоди, втрату або пошкодження майна. 20. При вирiшеннi питання про вiдповiдальн?сть та про наявнiсть ? розм?р збиткiв, заподiяних споживачевi у зв'язку з недолiками товару (робiт, послуг), суду належить виходити як ?з загальних положень Закону або статей 203-206 ЦК (1540-06), так ? з? спец?альних норм законодавства (статей 2бЗ, 271, 32б, 337, 341, 347, 403, 410, 412, 419, 420, 422 ЦК (1540-06), а також з умов укладеного сторонами договору. Судам сл?д мати на уваз?, що неустойка (штраф, пеня) стягу?ться лише тод?, коли це передбачено укладеним сторонами договором чи вiдповiдним нормативним актом. Пеня за порушення договору нараховуеться ? стягу?ться у вiдсотковому в?дношенн? до суми заборгованост? за кожний день прострочки, в тому числ? за святковi, неробочi й вимднi днi. Неустойка, передбачена п.7 ст.14 Закону (1023-12), застосовуеться в раз? пред'явлення споживачем протягом гаранпйного строку вимог про безоплатне усунення недолiкiв товару, а на випадки затримки задоволення вимог споживача про вжиття ?нших заход?в захисту дiя цiе? норми не поширю?ться. Разом з тим, коли споживач у зв'язку з невиконанням виготiвником (виконавцем, продавцем) його вимоги про усунення недол?кiв товару змiню? цей захiд захисту на ?нший, вiн не втрача? права на одержання зазначено? неустойки за перiод, що передував такiй змiнi. Якщо товар, про усунення недолiк?в якого заявлено вимогу, належить до групи товар?в, що входять до передбаченого Каб?нетом М?н?стр?в Укра?ни обм?нного фонду, ? споживач вимагае надання йому на час ремонту аналог?чного товару, зазначена неустойка виплачуеться ? за час ненадання такого товару ? за час затримки ремонту. Зг?дно з правилами ст.205 ЦК (1540-06) суд за клопотанням в?дпов?дача вправi зменшити розмiр неустойки (штрафу, пенi), що п?длягае стягненню, враховуючи при цьому, зокрема, занадто високий ?? розмiр порiвняно з? збитками споживача, ступ?нь виконання зобов'язання, майновий стан стор?н, ?х майнов? та ?ншi ?нтереси, що заслуговують на увагу. Сплата неустойки (штрафу, пенi), як ? вiдшкодування збиткiв, коли при цьому не порушуеться питання про розiрвання договору, не зв?льняе вигот?вника (виконавця, продавця) в?д виконання зобов'язання в натур?. 21. При вир?шенн? вимог про майнов? стягнення, повернення майна, покладення майново? вiдповiдальностi судам слiд перевiряти додержання строкiв позовно? давностi, передбачених статтями 71, 72 ЦК. Наприклад, для пред'явлення позовiв про стягнення неустойки (штрафу, пен?) встановлено шестимiсячний строк давност?. У тому разi коли на момент звернення з позовом виконання зобов'язань було прострочено понад ш?сть м?сяц?в, стягнення неустойки (штрафу, пен?) за минулий час обмежуеться останнiми шiстьма мiсяцями перед зверненням до суду, якщо не будуть визнан? поважними причини пропуску. 22. При вирiшеннi спорiв про право споживача на обмiн товару належно? якост? необх?дно враховувати, що правила ст.20 Закону щодо такого обм?ну поширюються на непродовольч? товари, як? не включено до перел?ку товар?в, що мiстяться у додатку ? 3 до постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра?ни вiд 19 березня 1994 р. ? 172 (172-94-п). Вимоги споживача про замiну товару належно? якостi п?длягають задоволенню, якщо ?х заявлено протягом 14 дн?в з дня його придбання (не враховуючи дня куп?вл?), товар не може бути використаний споживачем за призначенням тому, що вiн не пiдiйшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розмiром або з ?нших причин, ? при цьому споживачем збережено його товарний вигляд, споживч? властивостi, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек. Зазначений строк може бути вiдновлено судом, якщо споживач з об'ективних причин був позбавлений можливостi заявити вимоги продавцю протягом цього строку. 23. При вир?шенн? вимог споживачiв про вiдшкодування на п?дстав? ст.24 Закону морально? шкоди суди повиннi виходити з роз'яснень, якi Пленум Верховного Суду Укра?ни дав у постановi вiд 31 березня 1995 р. ? 4 (v0004700-95) "Про судову практику в справах про в?дшкодування морально? (немайново?) шкоди". Зокрема, п?д моральною шкодою слiд розумiти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслiдок моральних чи ф?зичних страждань або ?нших негативних явищ, що настали через незаконн? винн? д?? продавця, вигот?вника, виконавця або через ?х безд?яльнiсть. Розм?р в?дшкодування морально? шкоди встановлюсться судом ? визначення його не ставиться в залежн?сть в?д наявност? матер?ально? шкоди, вартостi товару (робiт, послуг), суми неустойки, а ма? грунтуватися на характер? й обсяз? моральних ? ф?зичних страждань, запод?яних споживачев? у кожному конкретному випадку. Якщо вимоги про вiдшкодування морально? шкоди не вирiшувались разом з вимогами про застосування ?нших заход?в захисту прав споживача, пред'явлення ?х у подальшому окремо не суперечить правилам ст. 24 Закону. 24. Оск?льки зг?дно ?з Законом повноважними органами щодо захисту прав споживач?в ? Державний ком?тет Укра?ни у справах захисту прав споживач?в, Державний комiтет по стандартизацй, метрологй та сертифiкацй, ?х територ?альнi органи, органи й установи державного сан?тарного нагляду Укра?ни, Ради народних депутат?в, ?х виконавч? та розпорядчi органи, мiсцева державна адм?нiстрац?я, ?нш? вiдповiднi органи державно? виконавчо? влади - ?х редставники можуть у необх?дних випадках залучатися до участ? у справ? на пiдстав? частин 2 ? 3 ст.121 ЦПК (1501-06) для дачi висновку з питань, вiднесених до вiдання цих органiв. 25. При постановленнi рiшення, яким суд зобов'язу? продавця, вигот?вника, виконавця вчинити певн? дй на захист прав споживач?в (наприклад, провести ремонт, зд?йснити обмiн, замiну, купiвлю-продаж), у резолютивнiй частинi необх?дно вказувати строк, протягом якого п?сля набрання р?шенням законно? сили в?дпов?дач зобов'язаний це зробити. Коли ? пiдстави вважати, що виконання рiшення згодом може стати неможливим чи утрудненим або в?д затримки виконання може настати значна шкода для споживача, на користь якого воно постановлене, суд в?дпов?дно до п.п.2, 3 ст.218 ЦПК (1502-06) вправ? допустити негайне виконання р?шення. Р?шення суду, яке набрало законно? сили, про протиправн?сть д?й продавця, вигот?вника виконавця (п?дприемств, що виконують ?х функц??) щодо невизначеного кола споживачiв ? про припинення цих дiй ? обов'язковим для суду, що розгляда? позов конкретного споживача про цивiльно-правов? насл?дки зазначених д?й, у питаннях, чи мали м?сце ц? д?? та чи вчинено ?х даними особами.