Сад у домі

Для Дому та Сім’ї © 2006 · [] Про нас · Реклама · Передплата · Співпраця · Вакансії · Наші координати РУБРИКИ попереднього номеру № 9-10 (2006) ОСОБИСТІСТЬ ВІЧ НА ВІЧ МОЯ ПОЛОВИНКА БАТЬКІВСЬКИЙ ПРАКТИКУМ МАЙБУТНЯ МАМА СІМЕЙНИЙ ЛІКАР ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР ЗАВЖДИ ЧАРІВНА ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ КОШИК ПОРАД НА ДОЗВІЛЛІ СТИЛЬ ЖИТТЯ МАНДРИ СМАЧНОГО ЗООКУТОЧОК КАЛЕЙДОСКОП КУЛЬТУР СПОРТ САД У ДОМІ З ЖИТТЯ СЛАВЕТНИХ в интернете САД У ДОМІ КАКТУСИ Кактуси...Мужні рослини зеленого світу, які нагадують солдатів, що стоять на варті. В кам'янистих узгір'ях Чилійських Анд, серед випалених сонцем безводних пустель Мексики стоять вони, неначе вартові Життя. Стоять сьогодні, як і тисячі років тому. Далеко в глибину віків сягає їх історія, така ж дивна та незвичайна, як і самі рослини. Кактуси не могли не зацікавити людину. Вони викликали значний інтерес у корінного населення Американського континенту ще в доколумбову епоху – частини деяких кактусів вживались у їжу. Проте справжнє «визнання» прийшло до них після повернення в Європу Христофора Колумба. Перші письмові повідомлення про кактуси належать іспанському бота-ніку Ф. Ернандесу. В книзі «Історія рослин Нової Іспанії», що вийшла у 1535 р., він описав чимало рослин Нового Світу і розмістив у своїй праці малюнок опунції. Зображення іншого кактуса – цереуса –дається у травнику Табернемонтануса, датованого 1588 р., але сама назва «Cereus» була відома ще раніше. У цьому ж травнику наводиться зображення мелокактуса. Від бельгійця Матіуса Лобеля, що працював директором ботанічного саду в Англії, отримано перші відомості про любительське колекціонування кактусів: у 1570 р. він згадує про лондонського аптекаря Моргана, який утримував колекцію кактусів для задоволення. На початку вісімнадцятого століття поширення цього захоплення призвело до появи комерційних підприємств, що вивозили кактуси з Американського континенту до Європи. Одночасно з виникненням любительського інтересу до цієї групи рослин починається їх наукове дослідження. Любитель із Берліну А. Герман описує в 1698 р. колоноподібні, а можливо, і кулясті, вкриті восковим нальотом кактуси як Cereus (від лат. cera - віск, свічка). Ш. Плюмьє, монах із Марселя, що вивчав кактуси Вест-Індії, дає в 1703 р. назву Pereskia (на честь природодослідника Н. Пейреска) деревоподібним та кущоподібним кактусам з листям. У 1716 р. описуються як Opuntia кактуси із членистими стеблами. Великий шведський ботанік Карл Лінней, засновник бінарної системи класифікації рослин, не погодився з існуючим виділенням родів кактусів і звів їх до одного роду – Cactus (латинізоване грецьке слово, яким позначався іспанський артишок). У 1737 р. він виділяє в роді Cactus 24 види. Лондонський ботанік Ф. Міллер у восьмому виданні «Садового словника» (1768 р.), дотримуючись переважно ліннеєвської номенклатури, все ж таки відновлює старі назви родів кактусів. На основі детального вивчення цих рослин у Челсі він дає прекрасні ботанічні описи 27 видів. Взагалі, кактуси не такі вже й невибагливі рослини, як здається на перший погляд. Не зрозуміло, чому в літературі пишуть про те, що кактуси не потребують багато уваги і догляду. Про невибагливість кактусів можна говорити лише, коли згадати про те, що вони не потребують частого підливання. Проте, вода – не єдина умова життя рослин. Подумайте самі – нестача води або перелили – і кактус згнив, недостатньо світла – викривлене стебло, підсипали органічного добрива – кактус може загинути, пересадили у великий горщик – кактус може не зацвісти і навіть довго хворіти. Отже, кактуси не такі вже й прості. Безумовно, є серед кактусів і особливо непримхливі, котрі легко зацвітають і не потребують особливої уваги, але таких небагато. Тому кактусівнику-початківцю слід особливо звернути увагу на характер рослини, яку збирається доглядати. Сімейство кактусових. Кактуси займають особливе місце серед всієї різноманітності кімнатних рослин і відрізняються від них як за зовнішнім виглядом, так і за умовами життя. До цього великого сімейства належать три підсімейства, що мають принципову відмінність у будові: – підсімейство опунцевих – це кущоподібні, що мають соковиті плоскі або циліндричні стебла. Всі опунції мають характерну сегментовану будову стебла. Найдрібніші голки-колючки (глохідії) характерні лише для підсімейства опунцевих. Деякі з опунцевих у молодому віці мають видозмінене м'ясисте листя, яке згодом відпадає. Квіти зазвичай поодинокі, правильної форми. Плоди багатьох опунцевих їстівні. – підсімейство перескієвих – кактуси, представники цього підсімейства – деревоподібні або кущоподібні, з круглими стеблами і плоским листям, в якому можуть рости колючки. Квіти кактусів цього підсімейства можуть бути поодинокі на квіткових ніжках або зібрані по кілька. Плоди у більшості перескієвих їстівні. – підсімейство цереусових – це більшість кактусів, що об'єднує найрізноманітніші за зовнішнім виглядом рослин. Тут можна побачити і величезні дерева (до 18 м заввишки) і карликові форми заввишки кілька сантиметрів. Представники цього підсімейства зовсім не мають листя, а будова і форма стебла може бути дуже різною. Багато з них мають колючки. Плоди їстівні лише у деяких видів кактусів цього підсімейства. Кактуси – рослини сукулентні (мають здатність накопичувати в клітинах воду). Більшість кактусів листя не мають, а функцію фотосинтезу, притаманну всім рослинам, беруть на себе стебла. Основна відмінність кактусів від інших рослин полягає в тому, що в них є ареола – видозмінена брунька, яка є центром росту. Стебла кактусів мають різну структуру. Вони можуть бути ребристими, поморщеними, рівними, циліндричними... Ребра можуть бути вертикально рівними або закрученими по спіралі, або мати невеликий згин. Деякі кактуси мають листя, а в деяких воно є лише в молодому віці. Колючки – це видозмінене листя, вони бувають різної довжини, форми, будови та кольору, але не обов'язково в кожного кактуса є колючки. В деяких вони з'являються з ареоли, і їх може бути кілька. А, наприклад, в опунцій колючки настільки малесенькі (це глохідії), що вони навіть не зразу помітні, але такі колючі і так легко й непомітно чіпляються до рук, що краще не торкатися рослини. У деяких кактусів замість колючок ростуть волосинки – це також видозмінене листя. За зовнішнім виглядом кактуси дуже різноманітні. І якщо описувати всі їх види, то можна написати цілу енциклопедію про ці рослини. Іноді кактуси, які не є «родичами», виявляються настільки схожими, що їх можна сплутати, проте різниця завжди знайдеться. Як правило, найбільш помітна відмінність у будові квітки. Квіти кактуса з'являються з ареолу, а він не має квітконіжки. В одних кактусів виникає лише одна квітка, причому кожен раз в іншому місці, в інших – під час цвітіння утворюється ціле коло квіток. Розміри квітів кактуса можуть бути від мікроскопічних (кілька міліметрів) до величезних (10 см діаметром і 40–45 см довжиною). Деякі кактуси легко цвітуть щороку, деякі цвітуть дуже рідко або тільки при найкращих умовах догляду. Цвітіння у різних кактусів може продовжуватись кілька тижнів, а може й кілька годин. Після цвітіння в кактусів утворюються плоди, які також можуть бути різної форми і розмірів, а в плодах дозріває насіння, яке може дати нове покоління кактусів. Наталя Богомаз СВІЖИЙ НОМЕР 11-12 (29-30) 2006 На обкладинці Тіна Кароль В НОМЕРІ: Середня школа - користь просвіти чи шкода для здоров'я Новорічні та різдвяні звичаї українців Мед – солодкий дар бджіл Мода ближче, ніж ти думаєш... І знову зима... А як же волосся?... Новорічні секрети краси Львів, якого нема Чудодійна ванна Новий рік на поріг! Новорічні та різдвяні страви Синдром хронічної втоми Якщо правоохоронні органи зазіхають на ваші права А також багато іншого корисного... Вродлива дівчина з благородною метою Читайте у свіжому номері НАШІ ПАРНЕРИ Для Дому та Сім’ї © 200 6 · Про нас · Реклама · Передплата · Співпраця · Вакансії · Наші координати Business Banner Network