Сімейний лікар

Для Дому та Сім’ї © 2006 · [] Про нас · Реклама · Передплата · Співпраця · Вакансії · Наші координати РУБРИКИ попереднього номеру № 9-10 (2006) ОСОБИСТІСТЬ ВІЧ НА ВІЧ МОЯ ПОЛОВИНКА БАТЬКІВСЬКИЙ ПРАКТИКУМ МАЙБУТНЯ МАМА СІМЕЙНИЙ ЛІКАР ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР ЗАВЖДИ ЧАРІВНА ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ КОШИК ПОРАД НА ДОЗВІЛЛІ СТИЛЬ ЖИТТЯ МАНДРИ СМАЧНОГО ЗООКУТОЧОК КАЛЕЙДОСКОП КУЛЬТУР СПОРТ САД У ДОМІ З ЖИТТЯ СЛАВЕТНИХ в интернете СІМЕЙНИЙ ЛІКАР 1 . Поліпшуйте свій зір по-слов'янськи 2. Профілактичні щеплення 3. Грип: про хворобу та необхідність вакцинації 4. «Штучне вухо» (кохлеарна імплантація). Соціальна та економічна ефективність . 5. Матка необхідна жінці як і серце та легені. Зберегти матку при міомі – таке завдання ставлять перед собою судинні хірурги . 6. Харчова алергія 7. Системна ензимотерапія на допомогу хворим на інсульт та розсіяний склероз 1 . Поліпшуйте свій зір по-слов'янськи Мова піде про спеціальні вправи, які пропонуються слов'янською методикою, а також про поради за рекомендаціями лікаря М. Іволгіна. Найбільше страждають від короткозорості у Японії. Пов'язано це з тим, що ієрогліфи складніше сприймаються, ніж літери. А при читанні очі надовго фіксуються на коротку відстань, що і псує у багатьох зір. Щоб зняти залишкове напруження в очах, особливо при розумовому навантаженні, треба через кожні 3–4 год. переключати зір: дивитись вдалину 5–10 хв., закривати очі для відпочинку на 1–2 хв., потім зробити 4–5 простих вправ, які включають у роботу все групи м'язів. Ви можете виконати будь-які вправи для м'язів очей, шиї, спини, плечового поясу. Для дітей пропонується те ж саме, але перерви треба робити частіше і більшої тривалості: дітям 12–14 років – кожні 45 хвилин, а 15–17 років – кожну годину, перерва має бути не менше 15 хв. Слов'янська методика покращення зору Ще у древні гімнастичні системи входили вправи у вигляді різноманітних рухів очима, які активізували кровообіг в області очей та мозку. Після цих вправ люди почували себе значно бадьоріше, особливо добре вони знімають розумову втому. В основі такого полегшення – взаємний зв'язок між горизонтальним невром та нервовими клітинами судин мозку. Ці вправи допомагають також укріпити м'язи очей, зберегти пружність шкіри на повіках, затримати її старіння. Сучасні методи корекції зору. Лазерна корекція зору Не всім із нас вдається покращити свій зір самотужки, до того ж якщо хвороба очей прогресує. І тут вже не до експериментів. Професійною альтернативою нетрадиційним методам покращення зору та сучасній очній «механічній» хірургії виступає лазерна корекція зору. Це найсучасніший метод, який має ряд переваг: – операція проводиться безболісно і без механічного втручання в око, після якого залишаються рубці; – у цей же день пацієнт може піти додому; – звикання до змін, які відбулися із зором під час лазерної корекції, проходить швидше, немає ніякого відчуття інородного тіла в оці (саме на це скаржаться більшість прооперованих пацієнтів, в око яких було вставлено штучний кришталик); – відсутність можливості інфікування ока, в той час як при механічному втручанні інфекція потрапляє в око часто, і люди ще протягом місяця займаються ванночками і промиваннями; – відсутність протипоказань у більшості випадків, в той час як для проведення хірургічного механічного втручання такі показники, як діабет, гіпертонія та ін. вже є причиною відмови в операції; – відсутність протипоказань нахилятися, піднімати предмети, напружуватися після операції (що особливо важливо, якщо пацієнт хоче після лазерного втручання продовжити займатись своєю справою без сильних обмежень). Методом лазерної корекції можна вилікувати косоокість, астигматизм, катаракту, близорукість і дальнозоркість у найважчих стадіях. Останнім часом найбільшого поширення набуло захворювання очей, що називається катаракта. Це поява плівки на оці, що створює ефект туману перед очима – звичайно, що погіршується зір. І якщо вчасно не зробити операцію, можна його втратити назавжди. Вилікувати катаракту без оперативного втручання неможливо. І лише за вами залишається вибір, яким саме методом ви скористуєтесь. З огляду на перераховані вище переваги лазерної корекції зору, не важко зробити остаточний вибір. Але вибір тільки за вами. Ось декілька вправ: 1. Щільно закривати і широко відкривати очі 5–6 разів підряд з інтервалом 30 секунд. Подивитись уверх, вниз, вправо, вліво, не повертаючи голови. 2. Обертати очима по колу: вниз, вправо, вверх, вліво і в зворотному порядку. Вправи виконуйте сидячи, повторюйте кожну 3–4 рази з інтервалом 1–2 хв. протягом 10–15 хв. Вправи 2 пропонується робити не тільки з відкритими, але й із закритими очима. Комплекс для втомлених очей: 1. Виконується сидячи. Міцно заплющуйте очі на 3–5 секунд, а потім їх відкрийте на 3–5 секунд. Повторіть 6-8 разів. Вправа укріплює м'язи повік, сприяє покращенню кровообігу та розслаблює м'язи очей. 1. Виконується сидячи. Швидкі моргання 1–2 хв. Сприяє покращенню кровообігу. 2. Виконується стоячи. 1 – дивитись прямо перед собою 2–3 секунди; 2 – поставити палець руки на відстані 25-30 см від очей; 3 – перевести погляд на кінчик пальця і дивитись на нього 3–5 секунд, 4 - опустити руку. Повторити 10–12 разів. Зменшує втому очей, полегшує роботу зору на близькій відстані. Ті, хто користується окулярами або лінзами, виконують цю вправу з ними. 3. Виконується сидячи. 1 – закрити повіки; 2 – масажувати їх круговими рухами пальця 1 хв. Розслаблює м'язи і покращує кровообіг. 4. Виконується сидячи. 1 – трьома пальцями кожної руки натиснути легко на верхню повіку; 2 – через 1–2 секунди зняти пальці з повіки. Повторити 3–4 рази. Покращує циркуляцію внутрішньо очної рідини. Шорошев В.В. 2. Профілактичні щеплення Єдиний захист наших дітей від хвороб – це профілактичні щеплення. Коли народжується жадана дитина, ми дуже радіємо, і іноді не усвідомлюємо, що самі шкодимо дитині, уникаючи єдиного захисту на сьогоднішній день від небезпечних інфекцій. Кожна мати міркує по-своєму. Одна прислуховується до порад інших матерів, друзів, навіть до незнайомих людей. Друга – вивчає сумнівну літературу, брошури, газети. Третя – робить усе на свій страх і ризик. Але кожна із них повинна замислитись і усвідомити, що її дитина – це скарб, і не лише її, а й усієї нашої країни. Існують ще дитячі лікарі-педіатри, з якими можна порадитись. Найпростіший спосіб – звернутися за порадою до свого дільничного педіатра. Для педіатра дитина – це сенс життя, це квітка щастя, любові. Головне, щоб батьки підтримували тісний зв'язок із педіатром протягом 18 років, поки дитина підросте, зможе мислити самостійно і відповідати за свої вчинки. Дорогі батьки! Замисліться ще раз і добре подумайте, обміркуйте «Добре, коли все добре», – тобто нема лиха, нема епідемій. А що буде коли буде епідемія? Наприклад, дифтерії. Дитина здорова, гарна, але без профілактичних щеплень. Ураження серця – міокардит і смерть. Не можна врятувати дитину без щеплення. Це 98% смерть. А хто винний? Рідна мати і батько? Як боляче усвідомлювати, що цієї втрати можна було уникнути і врятувати життя дитині. Не заради принципів, не заради авторитету існує схема – календар профілактичних щеплень в Україні для дітей з першого дня народження. Це головний момент в житті кожної дитини, щоб вижити серед жорстокого світу небезпечних інфекцій. Не відкидайте можливість врятувати своїх дітей. Простягніть руку співпраці з педіатрами, прислухайтесь до їхніх порад. Головне проводити профілактичні щеплення тільки на здоровий організм, під контролем аналізів крові та сечі. У деяких випадках слід порадитись з вузькими спеціалістами як кардіолог, невропатолог. Календар профілактичних щеплень в Україні (наказ МОЗ України №276 від 31.10.2000 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень В Україні". Витяг) Вік Щеплення проти 1 день Гепатиту В 2 3 дні Туберкульозу 3 місяці Гепатиту В Дифтерії з кашлюку, правця Полімієлиту 4 4 місяці Дифтерії з кашлюку, правця Полімієлиту 5 місяці Гепатиту В Дифтерії з кашлюку, правця Полімієлиту 12-15 місяців Кору, краснухи, паротиту 18 місяців Дифтерії з кашлюку, правця Полімієлиту 3 роки Полімієлиту 6 років Дифтерії, правця Полімієлиту Кору, краснухи, паротиту 7 років Туберкульозу 11 років Дифтерії, правця Кору, краснухи, паротиту 14 років Туберкульозу Дифтерії, правця Полімієлиту 15 років Кору, краснухи, паротиту 18 років Дифтерії, правця дорослі Гепатиту В Дифтерії, правця Дільничний педіатр М.М.Данько. 3. Грип: про хворобу та необхідність вакцинації Промайнуло тепле літо. Прийшла золотокоса красуня-осінь. І разом з нею прийшли до нас різноманітні простудні захворювання, а не за горами і грип – хвороба, на епідемію якої з настороженістю, а іноді з острахом очікують і лікарі, і пацієнти. Тому потрібно берегти своє здоров'я, а особливо здоров'я своїх дітей. Звичайно, що зустрітися з респіраторними захворюваннями та грипом хоча б раз у житті доводилося кожному. А оскільки будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати, то профілактика грипу просто необхідна. На сьогоднішній день у медицині з'явилися ефективні і доступні вакцини проти грипу. І хоча в Україні, безумовно, спостерігається тенденція до більш широкого застосування вакцин, вона не охоплює навіть тих, кому ця вакцинація необхідна. А це значить, що сотні тисяч людей необачно піддають себе ризику важкого інфекційного захворювання. Коли потрібна вакцина? Кожен лікар скаже вам, що вакцинацію проти грипу можна проводити у будь-яку пору року, але найкраще починати її осінню, перед початком грипозного сезону. Крім цього необхідно врахувати термін 1 – 2 тижні, який необхідний для вироблення імунітету до вакцинних антигенів. Щеплення від грипу ефективно робити в жовтні–листопаді, коли епідемія ще не почалася. Імунітет виробляється приблизно 2 тижні. Вакцинація під час епідемії також ефективна, проте в період до розвитку імунітету (7–15 днів після вакцинації) необхідно проводити профілактику іншими засобами. Кому рекомендується вакцинуватися? Щеплення проти грипу повинні по можливості одержувати всі групи населення, починаючи з 6-місячного віку. Але в першу чергу вакцинацію потрібно пройти людям, які належать до окремих груп ризику: – особи з хронічними легеневими захворюваннями (до цієї групи належать також хворі средньоважкою і важкою астмою та хронічним бронхітом); – особи з хворобами серця, у тому числі із значними гемодинамічними змінами; – особи, що приймають препарати, здатні пригнічувати імунітет ; – особи з серповидно-клітинною анемією і іншими гемоглобінопатіями; – хворі на цукровий діабет, хронічні ниркові і метаболічні захворювання; – особи з патологією імунітету, включаючи Віл– інфекцію; – діти і підлітки, що протягом тривалого часу приймають аспірин; – особи віком за 50 років; – медичні працівники; – всі особи з домашнього оточення, які є членами сім'ї груп ризику; – вагітні жінки (2 і 3 триместри вагітності) ; – будь-які громадяни, хто хотів би захистити себе від інфікування, наприклад, у кого особливі обставини, через які людина не може дозволити собі довго хворіти; – школярі, студенти або ті, хто проводить багато часу в колективі. Це перелік осіб, яким вакцинація проти грипу потрібна обов'язково. Але справа в тому, що не зважаючи на наявність і доступність ефективних протигрипозних вакцин, ці вакцини не застосовуються повною мірою. В зв'язку з цим життя багатьох людей щорічно наражається на смертельну небезпеку. Протигрипозна вакцинація в деяких випадках буває мало ефективна Дійсно, протигрипозні вакцини не забезпечують стовідсоткового захисту від грипу і його ускладнень. Проте, ефективність одноразової вакцинації оцінюється, приблизно, в 70–90%. Тобто, 70–90% вакцинованих людей не захворіють на грип. До того ж, крім вірусу грипу, як відомо, є багато інших вірусів, що можуть викликати ГРВІ, і від яких протигрипозна вакцинація не може захистити. Тому будь-яка людина, незважаючи на вакцинацію від грипу, може захворіти іншим ГРВІ, наприклад, аденовірусною інфекцією або парагрипом. Будь-які звинувачення в неефективності протигрипозної вакцинації в даному випадку будуть абсолютно необґрунтованими. Також вакцинація від грипу викликає небезпечні ускладнення Це залишається серйозною перешкодою на шляху до ширшої вакцинації проти грипу. Але слід сказати, що творцям вакцин вдалося досягти сприятливого співвідношення між очікуваним корисним ефектом і можливим ризиком поствакцинальних ускладнень. Численні дослідження підтверджують, що сучасні протигрипозні вакцини легко засвоюються в організмі. Приблизно 95% вакцинованих не скаржаться взагалі, або відзначають лише незначний дискомфорт після вакцинації. Проте, слід зазнати, що побічні ефекти на вакцинацію все-таки можуть бути. Серед таких ефектів найчастіше фіксуються: слабкість, підвищення температури тіла, загальне нездужання, відчуття болю в м'язах і суглобах. Такі місцеві і системні реакції є неістотними – з клінічної точки зору – і спостерігаються не більше 1–2 днів. Вакцинація від грипу знижує опірність організму до інфекцій і «перенавантажує» імунітет. Це неправильно для нормально функціонуючої імунної системи, оскільки вона є надзвичайно багатозадачною: щодня з організму віддаляється мільйони антигенів. Яка вакцина є кращою? На сьогоднішній день існують три покоління вакцин: цільновірусні (містять цілий інактивований вірус грипу, застосовуються з 50–60-х років), розщеплені або спліт-вакцини (містять поверхневі і внутрішні білки вірусу, 60–70-і роки) і найсучасніші – субодиничні (містять тільки поверхневі антигени вірусу, які необхідні для формування імунітету). Перевагою субодиничних вакцин є найнижчий рівень побічних ефектів при високій захисній ефективності. Склад протигрипозної вакцини (антигени двох вірусів типу А і одного – В) щорічно міняється відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, оскільки вірус грипу мінливий і захист у наступному сезоні виявляється неефективним. Імунітет після щеплення розвивається протягом 10–14 днів, тому застосовувати вакцину потрібно завчасно, протягом жовтня-грудня. Лідія Чорна 4. «Штучне вухо» (кохлеарна імплантація). Соціальна та економічна ефективність На цей час кохлеарна імплантація є найбільш ефективним, безпечним та надійним методом слухомовленнєвої реабілітації, як дорослих, так і дітей із значними порушеннями слуху і глухотою. Тому сьогодні, якщо дитині поставлений діагноз «глухота», це не означає, що вона не зможе чути в майбутньому. На сьогодні є можливість повністю відновити слухове сприйняття та спілкування, розвиватися і жити повноцінним життям, тобто значно поліпшити якість життя. У різних країнах світу (більш ніж у 75) зроблено більше ста тисяч кохлеарних імплантацій (вживлення «штучного вуха») із застосуванням кохлеарних систем різних виробників. При цьому близько 70% всіх зроблених у світі операцій із кохлеарної імплантації здійснено із застосуванням імплантів Nucleus фірми Cochlear (Австралія). Зараз в Україні немає довгострокової програми кохлеарної імплантації дітей із важкими порушеннями слуху та глухотою. Реабілітація такої категорії осіб здебільшого здійснюється за допомогою сучасних слухових апаратів, однак вони не завжди дозволяють забезпечити їм соціально адекватний слух і відповідно – виключити їх із категорії інвалідів зі слуху. Це питання особливо актуальне для дітей із важкими порушеннями слуху і глухотою, тому при визначенні обсягу державних інвестицій у рамках програм їхньої реабілітації необхідно мати порівняльну оцінку як соціальних, так і економічних переваг програми кохлеарної імплантації у віддаленому періоді та програми слухопротезування слуховими апаратами. Насамперед розглянемо соціальні переваги кохлеарної імплантації. Численні дані досліджень, проведених у різних розвинених країнах світу, показують високу соціальну ефективність кохлеарної імплантації. Так, дані за оцінкою категорій слухомовленнєвих навичок дітей протягом 2 – 3 років після імплантації показують, що діти досягають не тільки стовідсоткової ідентифікації навколишніх звуків, але й стовідсоткового розпізнавання мовленнєвих звуків і дев'яносто відсотків розуміння загальних фраз без читання з губ. Такі відмінні результати реабілітації дітей добре корелюють із високими результатами їхнього навчання (мал. 1). Наприклад, 69% дітей, яким імплантація проведена у віці до 2 років, навчаються в загальноосвітніх школах, у той час як тільки 12% дітей зі слуховими апаратами відвідують ці школи, тобто імплантовані діти в 6 разів краще інтегруються у систему загальної освіти. Не менш цікаві порівняльні результати працевлаштування дорослих (мал. 2). Як видно із діаграми, при великій втраті слуху зарплатня дорослих із кохлеарними імплантами у два рази вища, ніж зарплатня людей зі слуховими апаратами. Аналіз даних дозволяє констатувати високу соціальну значимість кохлеарної імплантації у дітей із важкими порушеннями слуху, що дає можливість дитині розвивати необхідний рівень мовлення, без якого неможливо здійснити інтеграцію її в нормальну загальноосвітню школу; домогтися значних успіхів при навчанні; гарного працевлаштування та соціальної незалежності, що в результаті призводить до подвійної переваги для держави; зменшує обсяг соціальних посібників і додаткових оплат для такої категорії людей і дозволяє в їхній особі одержати нових платників податків. З огляду на це, доцільно порушити питання про економічну ефективність для держави програми кохлеарної імплантації, якщо розглядати її з позиції середньої тривалості життя людини 60 років і більше. У Росії та інших країнах така оцінка економічної ефективності була здійснена, при цьому враховувалися витрати на проведення діагностики, операції, закупівлі кохлеарной системи, а також післяопераційної сурдопедагогічної реабі-літації та супроводу протягом життя. При слухопротезуванні вартість програми реабілітації містить у собі діагностику, імпедансометрію, добір слухового апарата, сурдопедагогічні заняття. Проведені розрахунки містять у собі також витрати на навчання (11 років) у загальноосвітній школі (після кохлеарної імплантації) і спеціалізоване навчання (13 років) дітей, протезованих слуховими апаратами. Як показали розрахунки, «чиста» економічна ефективність на одну людину при кохлеарному протезуванні в порівнянні зі слухопротезуванням становить приблизно 100 000 доларів США. Таким чином ми бачимо, що інвестиції держави в рамках програми з кохлеарної імплантації з одного боку здаються досить високими, тому що вартість системи кохлеарної імплантації істотно вища за вартость слухового апарата, у той же час при оцінці з урахуванням довгострокових витрат, при середній тривалості життя людини 60 років і більше, держава при реалізації такої програми, крім високої соціальної значимості її для дітей з важкими порушеннями слуху й глухотою, одержує певну, досить значну економію засобів на кожній імплантованій людині, ці кошти можуть бути спрямовані на подальше фінансування цієї ж програми. Наведені дані й зроблені обґрунтовані висновки про високу ефективність кохлеарної імплантації особливо для дітей, говорять про потребу створення в Україні у рамках Міністерства охорони здоров'я та Фонду соціального захисту інвалідів довгострокової програми з кохлеарної імплантації дітей з важкими порушеннями слуху та глухотою. д.т.н. В.П. Овсяник Науково-виробниче підприємство «ВАБОС» запрошує до наших центрів у м. Києві: вул.Саперне Поле, 45; вул. Л. Толстого, 22; вул. Зоологічна, 3, каб. 4 Тел.: 528-33-07; 244-22-66; 501-21-98 E-mail: vabos@i.com.ua www.vabos.com.ua 5. Матка необхідна жінці як і серце та легені. Зберегти матку при міомі – таке завдання ставлять перед собою судинні хірурги. Діагноз міоми (фіброміоми, лейоміоми) матки знайомий дуже багатьом жінкам не за чутками. Згідно зі статистикою, міома матки виникає у кожної третьої жінки після 35 років, що робить це захворювання найчастішим у жінок у дітородному періоді. Ще 10 років тому питання про те, чи можливо вилікувати міому матки навіть не виникало. Жінки позбувались від міоми матки тільки одним шляхом – видалення матки разом із міомою. Тобто питання вирішувалося радикально – нема органу – нема проблеми. При чому така політика щодо міоми матки продовжує існувати серед вітчизняних лікарів-гінекологів по сьогоднішній день. У хірургічній практиці є перелік органів, без яких в цілому може існувати людина. В цьому переліку матка знаходиться майже на першому місці. Чомусь вважається що, народивши дитину, жінка майже безболісно може позбутися матки. В той же час зовсім зрозуміло, що в організмі немає зайвих органів. І матка, окрім репродуктивної функції, також має й інші, більша частина яких нам досі невідома. Будучи частиною цілого організму, матка підтримує природну фізіологічну рівновагу. Видалення матки може призвести до порушення цієї рівноваги. Людина може існувати без однієї нирки, легеня, частини шлунку, але всім добре зрозуміло, що це існування вже неповноцінне. То чому жінка без матки у свідомості багатьох лікарів сприймаєтся з позиції здорового організму? Лікарям-гінекологам на практиці дуже часто доводиться зустрічатися з бажанням жінок будь-якою ціною зберегти матку. В цілому всі вони сходяться на тому, що наявність матки є підсвідомим елементом їх жіночності, їх приналежності до жіночої статі. Наявнісь матки дає жінці постійну внутрішню впевненість у тому, що вона може народити дитину, і навіть коли вона точно не бажає більше мати дітей, безповоротна втрата цієї функції може бути для неї небажаною. Ще однією причиною, через яку жінка не хоче позбутися матки є страх – зіткнутися з проблемами в інтимному житті. Добре відомо, що у частини жінок під час оргазму відбувається скорочення матки, що посилює гостроту відчуття. Таким чином, ми намагались максимально доступно донести головну думку – лікування хворих із міомою матки повинно бути органозберігаючим. Досягнення медицини ХХІ століття в більшості випадків дозволяють здійснювати лікування міоми матки без повної втрати органа. Багатообіцяючим методом лікування міоми матки, без втрати органу та збереженням його функцій, стала емболізація маткових артерій. Операція була винайдена не гінекологами, а судинними хірургами. Суть операції полягає в тому, щоб за допомогою трубочки-катетера під контролем ренгенівського зображення дістатися до судин, які беруть участь у кровопостачанні міоми і за допомогою спеціальних, дрібних кульокемболів закупорюють, «запломбовують» ці судини. Позбавлена харчування, «знекровлена» міома перестає рости та зменшується в розмірі. Вперше такі операції були виконані 10 років тому. Результат виявився несподіваним. Було відмічено зменшення розмірів вузлів у матці, майже до повного їх розсмоктування, зменшення розмірів матки на 60–70% протягом 6–12 місяців після операції. Ефективність операції емболізації маткових артерій виявилась настільки очевидною, що до 2005 року кількість подібних операцій в світі перевищила 500000 бар'єр, та продовжує стрімко зростати. Після проведеної емболізації, описані випадки вагітності та пологів дозволяють виконувати її жінкам, що ненароджували та жінкам, що планують мати дітей. Подібні операції протягом 8 років виконуються в Україні у Київському інституті хірургії та трансплантології. Накопичений досвід лікування, більш ніж 500 пацієнток із міомою, дозволяє виділити її основні переваги порівняно з операцією по видаленню матки: - операція малотравматична (виконується без розрізу та шрамів через прокол судини в області паха); - діє на різні міоми при різних розмірах матки; - зберігає матку як орган; - зберігає потенційну можливість наступної вагітності та пологів; - не потребує загального наркозу; - практично відсутня кровотеча; - здійсненна у хворих, яким протипоказані інші виді хірургічного лікування; - скорочує терміни перебування в стаціонарі (3–5днів). Закінчити розповідь хотілося б словами лікаря-гінеколога А. Л. Тихомирова: «В цілому можна до безмежності продовжувати наводити приклади на користь збереження жінці матки, але хотілося б висловити головну думку – лікар не в змозі вирішувати за пацієнтку, які органи їй потрібні, а без яких вона може обійтись, керуючись при цьому лише міркуванням власної користі. Відсутність у лікаря знань про всі існуючі на цей час методи лікування захворювання є його великим недоліком, від котрого страждають його пацієнти. Приховування, завідомо хибне інформування пацієнтки про альтернативні методи лікування швидше за все повинні розглядатися не інакше як злочин». Ігор Володимирович Альтман кандидат медичних наук, лікар-рентнехірург вищої категорії 6. Харчова алергія Багато людей знають з власного досвіду або з досвіду своїх дітей, родичів, знайомих наскільки важкою і виснажливою може бути харчова алергія. Дехто зі страхом чекає приходу ночі, коли треба забинтовувати руки власної дитини, яка від нестерпного приступу сверблячки роздирає на собі шкіру до крові. Інші заклопотані тим, як вберегти дитину від вживання продуктів-алергенів у дитячому садочку, школі, в гостях і вдома. Харчова алергія може мати настільки потужний вплив на людину, що змінює стиль її життя, підпорядковує собі відчуття, думки і навіть плани на майбутнє. Є люди, які вважають, що алергія – це вирок на все життя. В цій статті ми спробуємо дати відповіді на деякі практичні питання стосовно харчової алергії і запевнити: алергію можна побороти! Алергія, в тому числі й харчова, – специфічне захворювання імунної системи. Симптоми захворювання проявляються тільки при контакті людини з речовинами-алергенами. Алергічні реакції на харчові продукти частіше за все реалізуються у вигляді шкірних реакцій: сверблячки, кропивниці, екземи, набряків Квінке, може розвинутися атопічний дерматит, нейродерміт. Приблизно в 20% випадків ушкоджується шлунково-кишковий тракт. Частими симптомами є нудота, блювота, болі в шлунку, проноси. Менш частими, але можливими, симптомами є задишка, кашель, захворювання може розвинутися аж до гострих приступів астми. До алергічного процесу також може долучатися і серцево-судинна система у формі тахікардії, екстрасистолії. Хоча необхідною умовою запуску алергічної реакції є контакт з алергеном, зв'язок між вживанням алергену та погіршенням самопочуття може бути неоднозначним. Давайте розглянемо приклад. Наприклад, дехто має алергію на суниці. Якщо хворий з'їсть суниці, то через певний час відчує сверблячку та кропивницю на шкірі. При гострих алергічних реакціях кожен контакт з алергеном призводить до відповідного прояву симптомів захворювання. Тому нашому хворому буде добре відома причина негараздів зі здоров'ям і навряд чи він захоче в подальшому ласувати суниці. Уявімо: він настільки полюбляє ягоди, що навіть не звертаючи уваги на алергію, продовжує кожного дня вживати суниці. Спочатку, при кожному контакті з алергеном буде відбуватися відповідне посилення симптомів захворювання. Через певний час стан хворого буде стабільно поганим і зникне гострота підсилення алергічних проявів після вживання ягід. Імунна система начебто знесилена і вже не може кожного разу реагувати на алерген. Організм хворого адаптується (звикає) до регулярного алергічного стресу, захворювання переходить у хронічну фазу. Алерген «маскується» – втрачається зв'язок між симптомами хвороби та контактом з алергеном. Безумовно, приклад із суницями є неправдивим. Ніхто, знаючи, що має алергічну реакцію на суниці або помаранчі, шоколад, горіхи і т.д., не захоче регулярно їх вживати. Але практично кожна людина щоденно контактує з білками коров'ячого молока, пшениці, яєць, які , як компоненти, входять у склад більшості готових продуктів та напівфабрикатів. І саме ці білки можуть бути найбільш небезпечними алергенами. Один із авторів ідеї маскування алергену – американський лікар Х.Ринкель на власному сумному досвіді дослідив цей стан. Один із його учнів Ричард МакКарні у своїй книзі «Алергія на продукти харчування та хімічні речовини» описує спостереження Ринкеля. Ринкель – студент–медик був не надто багатим і для того, щоб покращити свій бюджет, він протягом багатьох років харчувався практично тільки яйцями, які йому у великій кількості присилав його батько – фермер з Канзасу. Протягом цих років Ринкель постійно хворів. У нього розвинувся незвичайно сильний катаральний риніт з неймовірною кількістю слизу, що витікав з ніздрів так, що, як свідчив сам Ринкель, інколи досягав підлоги. Згодом він дійшов висновку, що харчова алергія відповідальна за його хворобу і причина – вживання яєць. Він вважав, що якщо з'їсть шість яєць, причому так швидко, наскільки це можливо, то повинен відчути швидке погіршення самопочуття та загострення симптомів хвороби. Оскільки ніякого погіршення не відбулося, а навпаки, він відчув себе краще, ніж звичайно, то Ринкель відкинув ідею про власну алергічну чутливість до яєць. Тільки через 4 роки він знову вирішив повторити аутотест. Цього разу він повністю виключив яйця з раціону харчування. Через кілька днів він відчув значне покращення самопочуття. А через п'ять днів Ринкель святкував свій день народження і його дружина, як звичайно, приготувала святковий торт. Через 10 хвилин, після того як Ринкель з'їв всього один шматочок торту, він втратив свідомість і декілька хвилин перебував у стані глибокої непритомності. Коли він дізнався, що дружина поклала у торт 3 яйця, то прийшов до висновку, що в цьому і є причина його недуги. А так як він протягом 5 днів не вживав яєць, то проявилася саме гіперчутливість до яєць, причому настільки сильна, що навіть невелика кількість яєць, що була в шматочку торту, спричинила таку бурхливу алергічну реакцію. Ринкель настільки був захоплений цією ідеєю, що повторив дослід. Він знову не вживав яйця протягом 5 днів. На шостий день він з'їв невелику кількість яєць і знову опинився у важкому стані. На основі власного досвіду Ринкель розробив ефективний метод виявлення прихованих форм алергії на харчові продукти. Метод «демаскування алергену» він апробовував протягом 8–ми років. За цей час Ринкель провів понад 20000 досліджень по виявленню харчових алергенів у пацієнтів . Це було в 1944 році – більше, ніж 60 років тому. Ринкель так визначив явище маскування: «Якщо людина кожен день або майже кожен день вживає продукт харчування, на який має алергічну реакцію, то навіть і не буде підозрювати, що ж є причиною проявів симптомів його захворювання. Звичайно виходить так, що після вживання цих продуктів людина відчуває себе краще, ніж до їжі». Ідея демаскувального тесту полягає у наступному: По-перше, складається список продуктів, на які є підозра, що вони можуть бути алергенами. Для цього важливо вести «щоденник алергіка», записуючи в ньому всі випадки проявів симптомів захворювання та які продукти вживалися в цей період часу. По-друге, по черзі кожен продукт із «чорного списку» виключається з раціону харчування на 5–7 днів. Важливо пам'ятати, що для запуску алергічної реакції достатньо навіть незначна кількість алергену. Тому виключити із раціону необхідно всі продукти, до складу яких може входити ця речовина. Наприклад, при карантині на молоко з раціону виключаються всі кисломолочні продукти, сири, кондитерські та ковбасні вироби – напівфабрикати, куди можуть додавати компоненти молока: цільне, сухе, вершки, масло, сироватку. На цьому етапі можливе покращення стану, зменшення або повне згасання симптомів захворювання. Однак при хронічних захворюваннях покращення може і не відбуватися. Наприклад, при дерматиті шкіри можливе інфікування ушкоджених ділянок шкіри, так що при усунені причини алергічної реакції стан шкіри продовжує залишатися поганим. По-третє, після вказаного періоду карантину продукт, що досліджується, вживається в перший половині дня – бажано зранку. Великої різниці, коли це робити– до, під час або після сніданку – немає. Але такий режим прийому продукту необхідний для того, щоб було достатньо часу для уважного спостереження за самопочуттям та при наявності загострення симптомів визначити, яка форма реакції відбувається: алергічна або «псевдо-алергічна» (див. далі). Діагностичним результатом є значне загострення симптомів захворювання від кількох хвилин до 2 годин. Навіть, якщо до вживання продукту стан захворювання був важкий, хворий все одно відчує значне та швидке загострення симптомів після контакту з алергеном. Інколи, для того, щоб знайти причину алергічного захворювання, треба стати скрупульозним дослідником, вивчаючи всі випадки погіршення самопочуття та перевіряючи підозрілі продукти один за одним. Дехто може запитати: «Навіщо ж так мучити себе, встановлювати карантин на вживання певних продуктів? І навіть, якщо знайдете свої алергени, що далі – не вживати їх все життя? Тим більше існують високоефективні протиалергічні препарати, які майже однаково діють при будь-яких алергенах». Дійсно, при застосуванні протиалергічних препаратів (гормональні, антигістамінні, стабілізатори тучних клітин), можливо, не обов'язково знати, саме які продукти спричиняють захворювання. Але треба знати, що ці ліки ефективно зменшують симптоми захворювання, не лікуючи причину – сенсибілізацію до речовин-алергенів. Цими препаратами треба користуватися кожного разу при загостренні симптомів – при кожному контакті з алергеном. Сам по собі діагноз «алергія» не є повним, до тих пір, поки не будуть встановлені причини захворювання – речовини, що викликають алергічні реакції. Після з'ясування причин можливе проведення специфічного лікування алергії. «Специфічне» – означає, що для терапії певним чином використовується сам алерген. На сьогодні існує кілька технологій специфічної імунної терапії: СІТ (лікування ін'єкцією алергену), ЕМСІТ (лікування алергеном відбувається через спеціальний апарат), метод нейтралізуючих концентрацій (гомеопатичний принцип). Основна вимога до цих технологій – відсутність після терапії алергічної чутливості до речовини, яка до лікування була алергеном. Іншими словами, після проведення специфічної терапії людина може без будь-якої шкоди для власного здоров'я вживати продукти, які раніше викликали алергічні реакції. Продовження статті у наступному номері журналу. Сергій Шандренко. 7. Системна ензимотерапія на допомогу хворим на інсульт та розсіяний склероз Переважна більшість неврологічних захворювань обумовлена органічними змінами у центральній і периферичній нервовій системі, і тому їх лікування – це тривалий процес, який потребує не тільки ефективних, але й безпечних методів терапії, з мінімальними побічними діями. До таких безпечних методів лікування можна сміливо віднести метод Системної ензимотерапії, який полягає у застосуванні комплексних ензимних сумішей цілеспрямовано підібраних гідролітичних ферментів рослинного і тваринного походження. Препарат системної ензимотерапії Флогензим має цілий ряд властивостей, що обумовлюють їх застосування у неврологічній практиці. На сьогодні, завдяки роботам проф. С. М. Віничука і к.м.н. О. А. Мяловицької, найбільш вивченим є використання препаратів СЕТ у лікуванні ішемічного інсульту і розсіяного склерозу. Так виражена протизапальна дія дозволяє значно знизити активність локального запального процесу при ішемічному інсульті. Флогензим сприяє зменшенню інфільтрації плазматичними білками інтерстицію і посиленню елімінації білкового детриту і депозитів фібрину у зоні запалення, що призводить до відновлення мікрогемоциркуляції, утилізації продуктів запалення, а також покращенню живлення тканин киснем і поживними речовинами. Препарати Системної ензимотерапії підвищують здатність еритроцитів змінювати свою форму, еластичність; знижують в'язкість крові, запобігають тромбоутворенню і посилюють процеси фібринолізу. Складова препарату Флогензим – бромелаїн – інгібує агрегацію тромбоцитів, знижуючи, з одного боку, концентрацію тромбоксану, а з другого – блокуючи процес агрегації тромбоцитів за рахунок впливу на молекули адгезії. Потужний рослинний біофлавоноїд рутин сприяє відновленню проникності судинної стінки. Призначення Флогензиму у лікуванні ішемічного інсульту сприяє при-скоренню відновлення рухової активності, забезпечує своєчасну реаблі-тацію, скорочує час перебування хворого у лікарні, прекрасно засвоюється пацієнтами. Застосування препаратів СЕТ при розсіяному склерозі визначається меха-нізмом їх фармакологічної дії. Завдяки імуномоделюючим властивостям вони зумовлюють індукцію цитокінів, розщеплюють циркулюючі імунні комплекси, попереджують формування нових, регулюють процеси клітинного імунітету шляхом впливу на систему CD4–рецепторів Т–лімфоцитів; виявляють антиоксидантну, протизапальну дію; поліпшують реологічні властивості крові і мікроциркуляцію, стимулюють фагоцитоз моноцитів-макрофагів, прискорюють репаративні процеси. Отже, системні ензими мають широкий спектр фармакологічних властивостей. Зіставлення механізмів розвитку розсіяного склерозу і фармакологічної дії поліензимних препаратів обґрунтовує доцільність застосування їх у клі-ніці нервових хвороб як методу патогенетичної терапії РС. Лікування препаратом Флогензим найефективніше у хворих із ремітуючим і ремітуючи-прогресуючим перебігом РС із неврологічними порушеннями легкого і середнього ступенів важкості. Терапія Флогензимом суттєво впливає на частоту, вираженість і тривалість загострень у разі ремітуючого та ремітуючи-прогресуючого перебігу РС, що зменшує необхідність повторних госпіталізацій хворих. Враховуючи згадані вище характеристики препаратів системної ензимотерапії безумовно ефективним є їх використання у лікуванні травматичних ушкоджень. Виражена протизапальна, протинабрякова, вторинно знеболююча дія, покращення мікроциркуляції сприяють швидшому усуненню нас-лідків травми, скорочують термін непрацездатності хворих. Додаткову та безкоштовну інформацію можна одержати за тел. (044) 497–73–03, 404–50–31, 468–34–11 Безкоштовні консультації лікарів-ревматологів проводяться за адресою: пр. Комарова, 3, «Медмістечко», корпус № 3. e-mail mucos@mucos.com.ua сайт www.mucos.com.ua СВІЖИЙ НОМЕР 11-12 (29-30) 2006 На обкладинці Тіна Кароль В НОМЕРІ: Середня школа - користь просвіти чи шкода для здоров'я Новорічні та різдвяні звичаї українців Мед – солодкий дар бджіл Мода ближче, ніж ти думаєш... І знову зима... А як же волосся?... Новорічні секрети краси Львів, якого нема Чудодійна ванна Новий рік на поріг! Новорічні та різдвяні страви Синдром хронічної втоми Якщо правоохоронні органи зазіхають на ваші права А також багато іншого корисного... Вродлива дівчина з благородною метою Читайте у свіжому номері НАШІ ПАРНЕРИ Для Дому та Сім’ї © 200 6 · Про нас · Реклама · Передплата · Співпраця · Вакансії · Наші координати Business Banner Network