ДИАЛОГ.ua / Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаці

30 декабря 2006 года Главная [./] | О проекте | Контакты | Архив Колектив редакції «Діалог.UA», щиро вітає вас з Новим 2007 роком та Різдвом Христовим! Нехай Новий рік стане для вас і ваших рідних роком добрих перемін, а для України – роком зміцнення і утвердження державності, економічного зростання, духовного оновлення та процвітання! Ми сподіваємось, що наша співпраця і в наступному році буде корисною для нас усіх. За вашої підтримки сайт «Діалог.UA» допомагатиме знайти відповіді на численні питання сьогодення, сприятиме пошуку орієнтирів і знань, які допоможуть усім нам бути більш успішними в здійсненні своїх задумів і мрій. Бажаємо вам міцного здоров'я, щастя, кохання, вірних друзів, успіхів на професійній ниві і достатку. Цікавих вам діалогів і нових творчих досягнень! З Новим Роком і Різдвом Христовим! цитата: Всем рефлексиям о будущем этнических меньшинств должно предшествовать растущее чувство солидарности с ними. Метт Андерсон (политолог из Норвегии) НАШИ ТЕМЫ ДИАЛОГ ПРОЕКТ УКРАИНА ПЕРЕКРЕСТОК ЦИВИЛИЗАЦИЙ УКРАИНСКИЙ КЛУБ НОВОСТИ ЗАЛ ПЕРИОДИКИ Україна шукає свою ідентичність АТР - тест на ефективність нової влади Демократия по-украински ТЕКУЩИЙ ДИАЛОГ Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації Російською мовою Україна у нас одна. Але кожен народ, кожна етнічна група, які мешкають на її території, бачать майбутнє країни, як і своє власне - через втілення національних, культурних та соціальних уподобань. У багатонаціональному соціумі етнічні і національні групи розвиваються в численних контактах між собою. І наш Інтернет-журнал «Діалог.UA» зацікавився питанням, чи є у цих контактів єдина, загальна мета, яка б не залежала від етнонаціональної ідентичності, наприклад, – побудова єдиної моделі держави, єдиного бачення та формування образу України? Ми спробували розглянути цю тему в теоретичному і в практичному ракурсах. На сторінках нашого видання можна ознайомитися з роздумами вчених, що досліджують міжетнічні відносини, і з висновками експертів, які брали участь у розробці засад етнонаціональної політики на державному рівні. Ми також наводимо думки найбільш зацікавлених учасників діалогу – представників національних меншин. Спроби штучно прискорити інтеграційні процеси, маргіналізація етнічних меншин на рівні держави ведуть до ще складніших протиріч. Впродовж 15 років незалежності Україна «напівстихійно/напівсвідомо» прагнула дотримуватися принципу «всі різні – всі рівні». І наші експерти підтвердили, що, попри зафіксоване (чи стимульоване?) окремими ЗМІ зростання ксенофобських настроїв, Україні вдається йти у цьому питанні «між крапельками дощу». Не можна бути цілісною унітарною державою, якщо відсутнє цілісне суспільство, і цю цілісність слід розвивати й оберігати. Ідея «рідної крові» сьогодні — це ідея консолідації малих соціальних груп в умовах, коли суспільству вкрай не вистачає стійких соціальних зв'язків. Але вона не повинна використовуватися для протиставлення ідеї загальногромадянської ідентичності та провокувати розкол Української держави. Немає загальної схеми поведінки, цілей, стереотипів, які можна було б поширити на всі меншини, що живуть в Україні. Вони перебувають в абсолютно різних вимірах — за кількістю, якістю, розвиненістю, за рівнем ідентичності і бажанням її зберегти. Немає загальної схеми того, чого хочуть національні меншини України. Але, незважаючи на це, існує прагнення до своєрідної „солідарності”, розуміння того, що проблеми кожної спільноти, на перший погляд, начебто її власні, мають багато спільного. Адже, щоб досягти якоїсь гуманної мети, набагато ефективніше діяти не відокремленими групами чи спільнотами, а цілеспрямовано шукати підтримки у інших. Тому ми свідомо наголошуємо, що всі наявні досягнення і прорахунки у побудові і тієї моделі України, що нині існує, і тієї, яку ми хочемо побачити у майбутньому, залежать як від титульної нації, так і від меншин – всі ми є співзасновниками і співвиконавцями «проекту Україна». Вже стало доброю традицією представляти зі сторінок нашого сайту досвід інших країн, які чимало зробили для вирішення обговорюваних питань, зокрема, на законодавчому рівні. Попри наявність «Закону про національні меншини», ухваленого 1992 року, стан нашого правового поля в цій галузі залишається незадовільним. Давно вже перезріло питання про необхідність розробки концепції і стратегії державної етнонаціональної політики та інших правових актів. Навіть короткий перелік проблем національних меншин як співзасновників «проекту Україна», показує, що стосуються вони кожного з нас, і хочеться сподіватися, їхнє обговорення на сторінках «Діалог.UA» нікого не залишить байдужим. Версия для печати МНЕНИЯ ЭКСПЕРТОВ «Українці справді достатньо толерантні» Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, керівник наукових програм Інституту відкритої політики 27 декабря 2006 года Сьогодні українська держава, виходячи зі своїх справді невеликих фінансових можливостей, забезпечує досить високий рівень розвитку всіх своїх національно-етнічних спільнот. Читать далее „Колективні права є, але їх можна і треба реалізувати через пріоритет права особи, людини, громадянина” Віктор Олексійович Котигоренко, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ 25 декабря 2006 года Насправді дружити народами неможливо. Розвиток людства відбувався й відбувається як процес суспільної взаємодії, коли представники однієї самобутньої групи надають можливість існувати іншій. Читать далее Проблеми національного порозуміння між різними складовими українського суспільства Валентин Якушик, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту Європейських досліджень НАН України 22 декабря 2006 года В Україні закінчився період культурної й інституційної гегемонії «м’якої», демократичної форми етнонаціоналізму. Укріпилися цінності мультикультуралізму і плюралізму. Читать далее Стан вітчизняного законодавства, що регулює етнополітичну сферу, просто ганебний Наталія Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика 20 декабря 2006 года Зберегти всі мови, культури, ідентичності — це найбільше надбання для Європи, і Україна могла б безболісно йти цим шляхом, демонструючи решті Європи, що це є наші власні цінності, це наше власне бачення, і ми впевнено йдемо цим шляхом. Але це слід усвідомлювати Читать далее Етнічні спільноти в Україні дуже потужні Лариса Лойко, директор Міжнародного центру толерантності, кандидат філософських наук 18 декабря 2006 года Не можна заперечити, що організм розвивається тоді, коли є різність, коли його складові не намагаються знищити одне одного, а навпаки намагаються збагачувати культуру народу, який живе на даній території, демонструє свою повагу до інститутів влади, до урядів тощо. Це і є громадянська свідомість. Читать далее «Нація – салат, в якому кожен інгредієнт має свій смак, і смак салату залежить від багатства цих інгредієнтів» Ірина Кресіна, заввідділом правових проблем політології Інституту держави і права ім. Корецького, НАН України, доктор політичних наук, професор 18 декабря 2006 года Єдність досягається, як і в діалектиці, тоді, коли є протилежності. І єдність нації не означає домінування одного над іншими. Навпаки, на сьогодні треба більше надавати прав на збереження своєї самобутності, мови, на самоутвердження. Це тільки зміцнює етнополітичний організм держави. Читать далее У кожного народу – свій вибір, але Конституція для всіх одна Марія Кармазіна, доктор політичних наук, Інститут етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса 13 декабря 2006 года Українська Конституція дає усім рівні права на участь у житті держави та в управлінні нею. Тож, якщо національні меншини цю землю вважають своєю Батьківщиною і бажають конструктивно працювати для її добра та розвитку, то хто ж проти? Читать далее Зростання самоусвідомлення національних меншин піде на користь і державі, і меншинам Олександр Шморгун, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин, старший науковий співробітник Інституту Європейських досліджень НАН України. 11 декабря 2006 года Бажання національних меншин стати співзасновниками процесу будівництва української держави існує, але воно не надто глибоко усвідомлене через багато причин. Одна з цих причин це нерозробленість, як це не дивно на 16-му році незалежності – самої української національної ідеї в усій багатовимірності складових цього поняття. Читать далее Українське суспільство в плані етнічної взаємодії лише формується Володимир Євтух, член-кореспондент НАН України, декан факультету соціології і психології Національного університету ім. Тараса Шевченка 11 декабря 2006 года Усвідомлення причетності до певної групи допомагає людині жити, оскільки індивідуум не відіграє сьогодні такої ролі, як раніше, а група може вижити. Отже, самоідентифікацію можна розглядати як спосіб виживання і пропонування себе на ринку глобалізації Читать далее ДРУГИЕ ДИАЛОГИ „Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України Феноменологія української корупції та її специфічні риси Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок Майдан, рік по тому Вызовы или стимулы глобализации? Демографический кризис или последний украинец Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС Славянские миры: цивилизационный выбор Повестка дня будущего президента Новое украинское Просвещение „Внутрішня геополітика” України. Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”? Демократия по-украински Какая Россия нужна Украине? Українська національна еліта – становлення чи занепад? Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні Україна шукає свою ідентичність Камо грядеши, Украина? © 2006 by DIALOG.UA All rights reserved Проект реализуется в рамках благотворительной программы "Культура и образование" ВБФ "Поступ" Идея и интеллектуальная поддержка проекта осуществляется Центром социальных исследований "София" Высказанные в статьях и интервью мнения являются авторскими