Спільноти молодих подруж "СІМ'Я"

[] Новини Про нас Діяльність Бібліотека Контакти | На головну | Матеріали бібліотеки: МОЛИТОВНИК РОДИНИ ПОУЧЕННЯ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРИСТУПАЄ ДО СВЯТИХ ТАЙН ПОКАЯННЯ І ЄВХАРИСТІЇ ТРИ ПРАВИЛА ХРИСТИЯНСЬКОГО ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ ДОЗРІЛІСТЬ ДО ПОДРУЖЖЯ БІБЛІЯ В РОДИНІ БІБЛІЙНІ ПРИКЛАДИ ПОДРУЖНЬОЇ ЛЮБОВІ МОЛИТОВНЕ ЧИТАННЯ БІБЛІЇ ВЗАЄМНЕ ПІЗНАННЯ МІЖ НАРЕЧЕНИМИ ДОЗРІЛІСТЬ ДО ПОДРУЖЖЯ Подружжя, цей особливий союз між чоловіком і жінкою, має бути спільнотою життя й любові. Установлений для спільного добра і для народження дітей, повинен охоплювати всі аспекти життя подругів, і тривати ціле життя. Це в який спосіб будується подружній зв'язок, залежить перед усім від зрілості подругів. Вік осіб, які одружуються, має своє значення, але дорослість за паспортом, не мусить означати зрілості. Часто одружуються люди дуже молоді, цей факт можна розуміти по-різному: або говорить він про серйозне й відповідальне приготування до спільного життя, тоді буде щораз менше розлучень, абортів, насильства; або про несерйозний і невідповідальний підхід до подружжя. Коли найкраще одружитись? Відповідь є проста - коли ми є зрілими до подружжя. У хвилині рішення повинен бути певний рівень зрілості. Коли одружуються люди незрілі, їхнє подружжя наражується на великі труднощі і часто розпадається. Можна розпізнати своє покликання до подружжя, але не бути ще готовим до його реалізації, тоді краще почекати. Про зрілість можна говорити в різних значеннях: - зрілість фізична , в тому числі сексуальна - здатність організму до виконання завдань, пов'язаних із подружжям, здатність до подружнього акту й народження дітей - юридична - досягнення відповідного віку, в якому право дозволяє на подружжя - економічна , суспільна - матеріальна самостійність, наявність роботи, забезпечення своїм помешканням - релігійна - здатність товаришувати другій особі в дорозі до Бога, до спасіння, розуміння завдань сім'ї - психологічна - зрілість особистості ( у тому числі відповідний розвиток та зрілість любові) Двох останніх аспектів зрілості не можна установити законами, треба вміти оцінити їх самому. Це в якомусь вимірі пов'язане з віком, але не однозначно. Не всі види зрілості досягається одночасно. Молода особа дозріває сексуально дуже скоро, але не працює, не може себе утримувати ( не є зрілою економічно); 15-літній хлопець може стати батьком, але навіть у юридичному значенні не є це вік, відповідний до укладання подружжя. Найкраще було б, щоб у хвилині шлюбу, а насправді ще до того, люди були зрілі під кожним оглядом. Коли подружжя розуміємо як тривалий зв'язок, його не можуть будувати діти, дуже молоді люди. Тому про зрілість до подружжя перед усім говорить не зрілість фізична, але зрілість психологічна й релігійна. ЗРІЛІСТЬ РЕЛІГІЙНА: Перш за все треба собі відповісти на питання: я і Бог у моєму житті, та - ми і Бог у нашому житті. Зрілість релігійна це усвідомлення, що подружжя є Святою Тайною, є дорогою до спасіння, а також що християнська родина має свої завдання (пор. Апостольське Повчання Familiaris Consortio Івана Павла ІІ): - творення спільноти любові - подружжя є покликане щоб оберігати, об'являти й передавати любов, ця любов означає також прийняття кожного нового життя, пошану до життя, службу: матеріальну, емоційну, виховну й духовну супроти кожної дитини - передавання життя - плідність подружньої любові не обмежується тільки фізичним народженням дітей, але це також плоди, моральні і духові; через співпрацю з Господом подруги стають батьками і в тому покликанні міняють самих себе, стають зрілими, беруть особисту відповідальність за виховання своїх дітей - участь у розвитку суспільства - родина є фундаментом суспільства, повинна служити суспільству, не можемо бути байдужими - участь у житті та місії Церкви - щоденна спільна молитва, розізнавання Божих планів, участь у Святих Тайнах, відвага голосити Слово Боже перш за все своїм дітям, але й оточуючим; подруги повинні вчитися бачити в собі взаємно образ Бога ЗРІЛІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНА: Психологічна зрілість, це зріла особистість, вона необхідна, щоб вміти любити. Звичайно, наша психологічна, духовна зрілість цілий час повинна зростати. Зрілу особистість характеризує : - вміння любити себе (особа має добрий, позитивний образ самого себе, знає свої недоліки, але не боїться їх, не вкриває; виправляє негативні риси характеру; реально дивиться на себе, знає якою є ); - самостійність думання й поведінки (вміння реально оцінювати обставини, самостійно вибирати, вирішувати й нести відповідальність за свої вчинки; вміння давати підтримку, пораду другій особі, дарувати допомогу ) - самосвідомість (особа розуміє саму себе, свої погляди, спосіб поведінки й керує ними; вміє розпізнати, назвати й міняти свої емоції; розуміє як впливає своєю особою на інших , чого від неї очікується в подружжі) - вміння любити (вміння відчувати потреби подруга - зовнішні й внутрішні; вміння вслухатися в пережиття, світ думок другої особи - це емпатія; вміння шанувати індивідуальність подруга; любов вимагає також відкритості на майбутнє, прагнення спільної дії, активності; покинення свого я для добра другої особи; це також співвідповідальність - можна поділити певні обов'язки, але це не означає, що вже завжди має так бути;) - вміння бути вдячним ; не думати, що мені щось належиться (пам'ятати про дрібні дарунки - квіти. усміх, поцілунок, подяку жінці за обід, подяку за це, що чоловік поприбирав) Вміння любити не приходить само із себе. Кожен із нас, створений на образ Божий, носить у собі здібність безкорисливо любити. Але часом буває так. що на протязі життя ця здібність залишається глибоко закопаною. Користати з цього нашого потенціалу любові вчимося від народження, а можливо й ще скоріше, в лоні мами. Любов це не почуття і не емоції , не можна її ототожнювати тільки з ними. Звичайно, є вони пов'язані з любов'ю, але не становлять її повноти. Така любов є зрілою. Вона розвивається далі, усе життя, в зустрічах із людьми, в конкретних діях. Вона є пов'язана з іншими елементами зрілості - самостійністю й самосвідомістю. Людина доходить до такого етапу, що не тільки цікавиться іншими, але розуміє їх, діє для їхнього добра, несе за них відповідальність. Така зрілість любові є фундаментом доброго подружжя й батьківства. Зріла любов дарує себе і не шукає свого. Про таку любов пише св. Павло в Першому Посланні до Коринтян (1 Кор 13, 4 - 8) Подружжя не раз переживає у своєму розвитку періоди охолодження почуттів, після чого наново і по іншому відкривається краса другої особи. Про прояви любові треба піклуватися, день шлюбу це не вершина подружньої любові. Тому не слід бажати молодятам, щоб "завжди любилися як сьогодні", бо це означає стагнацію, а не ріст любові. Шлюб - це початок, старт, метою є кінець подружжя. Треба піклуватися про свої відносини, добре спілкування, розв'язування проблем, конфліктів, підтримку другої особи, прояви ніжності, увагу, треба підтримувати взаємний контакт, розмови. Подружня любов - це безустанна зустріч двох осіб, різних і цінних, неповторних, які взаємно себе відкривають, пізнають, підтримують, захищають. Інтенсивність любові й глибина відносин відповідає рівню щоденного ділення зі своїм подругом свого життя. Наскільки відкрито говорю про себе, про день, про свої успіхи, поразки, помилки, мрії, очікування, настільки друга особа відкривається переді мною. Наскільки скриваємо перед другим себе, уникаємо спільних розмов, настільки нищимо нашу любов. Любити - означає ділитися, а ділитися - означає розмовляти. Але небезпекою може бути часта втеча від реального життя, коли дію, постійно заміняємо розмовами. Праця над любов'ю - це прямування до щирості, цілковитого дарування себе. Подруги, які біжать виключно за щастям, в кінці залишаються з порожніми руками і порожнім серцем. Прямування до єдності, а не щастя, є необхідною умовою успіху в любові. Додати до закладок БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ "ВЕЛИКОДНЯ ЛИСТІВКА" Новини Про нас Діяльність Бібліотека Контакти © 2004 Всеукраїнський Фонд «Сім'я»