Спільноти молодих подруж "СІМ'Я"

[] Новини Про нас Діяльність Бібліотека Контакти | На головну | Матеріали бібліотеки: МОЛИТОВНИК РОДИНИ ПОУЧЕННЯ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРИСТУПАЄ ДО СВЯТИХ ТАЙН ПОКАЯННЯ І ЄВХАРИСТІЇ ТРИ ПРАВИЛА ХРИСТИЯНСЬКОГО ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ ДОЗРІЛІСТЬ ДО ПОДРУЖЖЯ БІБЛІЯ В РОДИНІ БІБЛІЙНІ ПРИКЛАДИ ПОДРУЖНЬОЇ ЛЮБОВІ МОЛИТОВНЕ ЧИТАННЯ БІБЛІЇ ВЗАЄМНЕ ПІЗНАННЯ МІЖ НАРЕЧЕНИМИ ТРИ ПРАВИЛА ХРИСТИЯНСЬКОГО ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ Задумаймося над тим що це буде наше подружжя, а не чиєсь інше і яким ми хочемо його бачити. В першу чергу наше подружжя повинно черпати із інтенсивно - духовного життя. Подруги не можуть тільки придивлятися як кожен із них іде до Бога, але вони разом насолоджуються і радіють Богом, обдаровуються взаємно Його любов'ю. Хоча вони бачать власні недоліки та слабкості, хоча досвідчують важке зусилля переборювання труднощів, однак не перестають дивитися на себе Божими очима! А Бог кожного з нас бачить не через призму наших гріхів, але в світлі спасіння! Для зросту подружжя і його збагачення потрібно також постійно доучуватися і роздумувати над темою подружжя. Св. Тайна не є чимось механічним, але чимось живим, є подібною до полум'я. Кожна Св. Тайна свідчить про присутність в людині Святого Духа. Християнське подружжя є вписане в Церкву, головою якої є Ісус Христос. А Св. Тайни не існують поза Церквою. У Св. Тайні подружжя, чоловік і жінка не належать до самих себе, але до Ісуса Христа, який є істотою і основою Св. Тайни. Без Ісуса Христа немає правдивої подружньої єдності, а якщо так, то немає також Св. Тайни. Ті, хто приймають Св. Тайну Подружжя, єднаються з Ісусом Христом, а через Нього, єднаються між собою. Подружжя, яке не шукає єдності на рівні духовному, обмежує пошуки єдності на інтелектуальному рівні, або на рівні тільки почуттів. Правдива подружня любов полягає в тому, щоб любити другого так само, як любить його Бог. А Любов - це дар самого себе, це зречення свого "Я" для того, щоб ущасливити іншого. ТРИ ПРАВИЛА ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ 1. Спільна молитва та спільна участь у Недільній Євхаристії: Молитва - це розмова душі з Богом. Щоб молитися - найперше треба цього хотіти. Треба цього також вчитися. " Молитва є для мене піднесенням серця, простим поглядом до Неба, викриком вдячності і любові одночасно в терпінні, як і в радості ". Незалежно від жестів чи слів - завжди молиться ціла людина, молиться серце. А якщо воно далеко від Бога, молитва залишається пустою. Серце є місцем правди, в якому вибираємо життя або смерть. Щоб серце було богобоязним, потрібно постійно думати про Бога. Завжди, що б ви не робили - відходячи до сну або пробуджуючись із нього, коли їсте чи п'єте, або якщо з ким-небудь розмовляєте - тримайте своє серце у сокровенному і умовому занятті псальмами або молитвою: " Господи Ісусе Христе, помилуй мене грішного! ". Не турбуйтеся надмірно про слова та положення тіла, Бог дивиться на серце. " Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні " (Мт 6, 6). Спільна молитва - це запорука обнови життя. Митрополит Андрей Шептицький, великий учитель нашої Церкви, радить подружжям і родинам, щоб кожного дня, рано і ввечері - перед і після обіду - спільно відмовляли молитви, що допоможе охоронитися від не одного лиха. Спільна молитва приносить Ласку Божу, є спільним актом віри - визнаємо науку Ісуса Христа. Подружжя - це спільна, а одночасно індивідуальна духовна боротьба двох подругів, проти злого. Не всі, на жаль, хто взяв шлюб в Церкві, усвідомлюють, що потрібно співпрацювати із Ласкою Св. Тайни Подружжя. Подібно як і таланти: можна розвинути, або закопати. Так є і з духовним життям: або буде розвиватися, або спадати. Тому перша Вам (подругам) рада: моліться індивідуально, а ще більше моліться разом, усвідомлюючи Божу ласку єдності, яку отримує подружжя через Св. Тайну. Молитва подругів повинна проникати і освячувати все, що вони роблять і чим живуть. ("Де двоє і більше збереться в моє ім'я, там я посеред них" Мт 18, 20) . Добра молитва є ввечері, коли дякуємо за прожитий день, але також важливою є молитва зранку, коли ніби воскресаємо в новому дні і можемо довірити своє життя, плани і все, що нас зустріне, милосердному Богові. Дуже корисним є молитися в хаті, в місці, відведеному для цього, в такому куточку, де знаходяться св. Ікони. Тут ми можемо заспокоїтися, витишитися і повністю зануритися в споглядання Бога. Коли один із подругів відчуває опір перед молитвою з другим, то потрібно усвідомити собі, що це є спокуса диявола і старатися відкинути її, перебороти. Всякий поділ в подружжі є небезпечний, бо вдаряє в саму суть подружжя, якою є власне єдність! Тому, відмовляючись від спільної молитви в подружжі, ми нищимо нашу духовність, нищимо "спільність". Особиста молитва, без сумніву, є дуже важлива, але в подружжі вона повинна бути увінчана спільною молитвою подругів. Якщо бракне спільної, або особистої молитви, то це означає духовну смерть. Те саме діється із прийняттям Святого Причастя: якщо хоч би один з подругів не єднається з Богом в Св. Тайні Євхаристії, то це позбавляє подружню єдність основи, якою є Ісус Христос, який привернув нам утрачену в Раю Єдність. Цілий Ісус Христос є Єдністю і без Нього, не є можлива правдива єдність подругів. Довірмо Богові на спільній молитві усі клопоти щоденного життя. Тим самим задекларуємо, що всі свої справи і ціле життя підпорядковуємо духовній вершині, якою є Ісус Христос. На закінчення задаймо собі декілька запитань: Чи я молюся щоденно (рано і ввечері)? Коли останній раз припадав на молитві перед Богом? Чи усвідомлюю собі це, що на молитві розмовляю з Богом? Моя молитва є тільки зовнішнім технічним відбуванням чи виразом глибокої внутрішньої потреби і бажання зустрітися із живим Богом? Коли останній раз я пережив Св. Тайну Сповіді? Як виглядає моя участь у недільній Євхаристії, Св. Причасті? Коли останній раз молився спільно з усією сімєю? Чи приходжуя на Св. Літургію у будній день? Коли останній раз брав участь у реколекціях, місіях, прощах? Скільки часу вже молюся в намірені майбутньої дружини (чоловіка) і нашого подружжя? Відповідь на ці запитання покаже Вам на скільки близько або далеко знаходитеся від Бога - найкращого Батька. Єднаючись з Ісусом на спільній Євхаристії, черпаємо із джерела любові, джерела переображення і воскресіння. Євхаристійний вимір подружжя полягає в тому, що тіло подругів вже не належить тільки їм самим, бо не є вже їх власним тілом, але належить Христові і Церкві! Ісус бо є Головою Церкви (домашньої також). Спільна Недільна Євхаристія є основою духовного життя подругів , так само як і кожного християнина (монаха чи целібата). Євхаристія - це духова пожива подругів - "Я - Хліб життя" (І 6, 48). Подружжя - це Божий дар єдності! "Що Бог з'єднав, людина нехай не розділює" (Мт 19,6). Ніхто не може дати те, чим не володіє. Адам сам із себе не міг створити собі поміч, але це Бог привів до Адама жінку і сказав, щоб були одне ціле. У Новому Завіті Ісус говорить: " Щоб всі були одно так як Ти, Отче, в Мені, а я в Тобі, щоб і вони були в нас Одно… " (І 17, 21). " Також славу, яку Ти дав Мені, я переказав їм, щоб були одно, так як ми є одно " (І 17, 22 - 23). Отже це Бог, є тим абсолютом єдності і тому тільки Він може дати єдність. Із цього бачимо, що подружжя не є виключно людською справою, але глибоко закорінене в Триєдиному Бозі, в якого через Хрещення ми вщеплені, а в Св. Тайні Подружжя отримуємо Божу силу бути Одним! Тепер цей талант потрібно тільки розвивати . Християнське подружжя, живучи в єдності з Богом, поглиблює взаємну єдність між собою - " Щоб так як Ми, були Одно " (І 17, 11). Єдність Бога і людини в Таємниці втілення є іконою єдності в Подружжі. Першочерговою метою Тайни Подружжя є єдність з Богом. Бо без цієї єдності не може бути правдивої єдності з другою людиною. " Заповідь Нову даю Вам, щоб ви взаємно себе любили, як Я, Вас полюбив, щоб і ви так себе любили. Із цього всі пізнають що ви є моїми учнями " (І 13, 34 - 35). Співпрацювати з Божою ласкою єдності - то означає вчитися любити подруга так, як Бог його любить. Дозволь другому бути вільним. Дозволь на помилку. Важливим є вміти вибачити! "Відпусти Отче, нам наші гріхи, як і ми відпускаємо нашим винуватцям" (Мт 6,11). Як можна молитися, прагнути комусь щастя, любити - без вибачення? Вечір - це одна із найкращих хвилин (особливо перед сном), щоб перепроситися, поєднатися із подругом. Вибачення другій людині - це не є якась приватна справа. Самі із себе ми не є здатні на повне вибачення. Бог нам вибачає, щоб і ми могли вибачити (пор. Мт 18, 23 -25). Ми є тільки управителями Божої Ласки. Тому пробачення є Божим актом! Ісус Христос дав Церкві право вибачати. Без вибачення не встоїться жодне подружжя. Треба вибачати ще перед тим як другий усвідомить собі провину, бо це прощення дасть йому світло і силу, щоб міг навернутися - порівняй притчу про марнотратного сина. Християнське подружжя вчить вибачати і вчить приймати вибачення. Коли подруги живуть, дивлячись на себе Божим Поглядом, то вони є здатні до великого духовного поступу. Для них немає нічого неможливого! Бачити Ісуса Христа в обличчі свого подруга - це один із важливих моментів у духовному житті. Подружня єдність повинна також приносити плоди! Гріх завжди віддаляє від Бога, а тим самим і від другої особи. Тому дуже корисною є Св.Тайна Сповіді, яка дозволяє кожному поєднатися із Богом і знову розпочати будування правдивої єдності в подружжі. Пригадуємо слова Ісуса Христа "Якщо приносиш жертву, то найперше іди поєднайся із своїм братом" (Пор. Мт 5, 23-24). Перед сповіддю є конечне взаємне вибачення провин. Часто це повинна попереджувати щира молитва. 2. Спільний домашній стіл: (все в сім'ї проникнуте молитвою) спільне розв'язування проблем: діалог (молитва перед і після); спільне клопотання про дім і все, що в ньому; спільне виховання дітей; спільний відпочинок; спільна праця (заробляння грошей для прожиття); спільний обід (хоча б у неділю і свята). Аскеза щоденності: Аскеза в подружжі полягає не на якихось видуманих практиках, але найперше на простій щоденності. Подружнє життя складається із малих речей, які є великими (в перспективі). Подружжя є в цілості духовне, тому нічого із цієї духовності не можна занедбати чи викинути. Часом люди падають в спокусу протиставляти духовне життя суспільному життю. Наприклад щоденне ходіння до Церкви і молитву вважають за духовне життя, а клопітке щоденне життя в родині і в праці за чисто світське і мало вартісне. Такий поділ видумав диявол, щоб зламати добру волю людини. Тому малі щоденні справи повинні переживатися як високо духовні досвідчення, як гартування дару любові в подружжі. З молитвою працювати - то вчинити з цієї праці молитву! 3. Подружнє ложе. - не можна цього занедбувати без поважної причини; - треба берегти святість подружнього ложа; - час приготування подружньої зустрічі (також молитва); - дарувати себе другій особі; - це Господь є режисером цієї зустрічі; - подяка за все Богові. В листі до Ефесян перше є написано: "Будьте піддані один одному в страсі Божому" (Еф 5,21). Ані чоловік не є більший від жінки, ані жінка від чоловіка. Обоє мають ту саму владу і ту саму свободу. А тільки потім: " Чоловік є головою жінки, як і Христос є Головою Церкви " (Еф 5,22). Те, що чоловік є головою жінки, ні в якому разі не означає, що він має право керувати жінкою, видавати які-небудь накази. Чоловік і жінка є однаково рівні в усіх правах. Чоловік володіє більшою фізичною силою і це дає йому право і обов'язок обороняти жінку, запевнити їй почуття безпеки, особливо під час вагітності. Також і жінка повинна запевнити чоловікові почуття безпеки, яке теж буде проявлятись у вірності, щирості і надійності. "Не робіть нічого під впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе" (Фил 2,3). "Чоловіки, любіть своїх жінок, бо і Христос полюбив Церкву і видав за Неї самого Себе" (Еф 5, 25). Любов вимагає повної жертви. Хто любить свого подруга, той любить самого себе! Роздумуючи про взаємне служіння і покору звернімо ще увагу на те, що в Ісус миє ноги своїм учням, а в особах учнів миє ноги цілій Церкві!!! В Подружжі зразковим є заховуватись як Христос і Церква - це обоє подругів. Подружжя не може існувати, якщо кожен із подругів не віддасть свого життя другому - це власне означає: "Будьте піддані один одному в Божому страсі. " Якщо подруги чинять кожен свою власну волю, то нема в такому подружжі спільної думки, і це веде до розпаду. Із черги, коли подруги стараються виконувати волю Того, хто нас покликав до життя і послав свідчити Його любов, тоді обоє подругів розвивають відносини до Бога і взаємне щастя. Натомість, якщо один із подругів чинить волю Божу, а другий свою власну, а значить диявола (порівняй спокуса в Раю - Бут 3,1нс), тоді той, хто довірився Богові, повинен із ще більшою любов'ю і відвагою сприяти поверненню другого, молитися з вірою, покладати всю свою надію на Бога: (робити жертви, піст, може навіть вставати вночі на молитву і т.д.). Але якщо невірний подруг не хоче навертатися, а тільки нищить другу особу фізично, психічно, а понад усе духовно, тоді потрібно віддалитися від такого подруга, але не переставати "виглядати його навернення" - подібно як добрий Батько виглядав блудного сина. Це очікування на другу особу не може бути пасивним, але старатися зі всіх сил допомогти другій особі, сприяти відновленню єдності. Додати до закладок БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ "ВЕЛИКОДНЯ ЛИСТІВКА" Новини Про нас Діяльність Бібліотека Контакти © 2004 Всеукраїнський Фонд «Сім'я»