Управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та

[#] Європейська та євроатлантична інтеграція Відносини Україна-ЄС Відносини України з ЄС головним чином ґрунтуються на Угоді про партнерство та співробітництві (УПС), що набула чинності в 1998 році. Обидві сторони з'ясували позицію щодо відносин одна до одної у внутрішньої політичній стратегії. Що стосується ЄС, то базовий підхід до відносин з Україною був викладений у Спільній Стратегії від 1999 року. Позиція України щодо європейської інтеграції була викладена у Стратегій щодо європейської інтеграції 1998 року, підписаній Президентом, декілька разів наголошувалася Президентом Кучмою та отримала підтримку з боку Парламенту. Було укладено декілька окремих угод в галузі торгівлі, науки та технології, ядерної енергетики. Технічна допомога з боку ЄС через програму Тасіс надається ще з 1990 року на підтримку процесу переходу до демократії та ринкової економіки. Угода про партнерство та співробітництво УПС набула чинності в березні 1998 року. Вона підкреслює повагу до основних спільних цінностей як основи для співробітництва, забезпечує відповідні рамки для політичного діалогу, запроваджує основні спільні цілі на основі гармонійних економічних відносин, сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримку зусиль України в напрямку демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей. УПС є важливим інструментом для залучення України до правових рамок єдиного європейського ринку та системи СТО. Вона також несе ряд революційних положень, включаючи перспективу створення зони вільної торгівлі. Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції. Спільна стратегія ЄС була ухвалена в грудні 1999 року в Хельсінкі Європейської Радою як розуміння того, що існує потреба у більш тісних зв'язках між ЄС та державами - членами та конкретними країнами-партнерами. Вона охоплює період в 4 роки. Стратегія націлена на розвиток стратегічного партнерства між ЄС та Україною на основі УПС, віддаючи належне європейським прагненням України, та вітаючи європейський вибір країни. Вона має три основні цілі: Підтримати процес переходу до демократії та ринкової економіки в Україні; Вирішувати спільні проблеми Європейського континенту (стабільність та безпека в Європі, захист навколишнього середовища, енергетична та ядерна безпека); Зміцнювати співробітництво між ЄС та Україною в контексті розширення; Допомагати Україні в питанні інтеграції в європейську та світову економіку, поглиблювати співпрацю в галузі судочинства та внутрішніх справ. Допомога ЄС Україні. ЄС є найбільшим донором України. Впродовж останніх 10 років, загальна допомога з боку ЄС сягнула 1.072 млрд. євро, в той час як держави-члени надали близько 157 млн. євро за період 1996?1999 роки. Ця сума включає технічну допомогу через програму Тасіс, макрофінансову допомогу та гуманітарну допомогу. Загальна сума виділена для України в 2002 році становила 47 млн. євро, а в 2003 48 млн. євро. На додаток, Україна отримала допомогу від кількох окремих та регіональних програм Тасіс, загалом біля 126 млн. євро в цьому році. Національна Індикативна програма на 2004?2006 роки передбачає 212 млн. євро на подальшу допомогу. Із закриттям Чорнобильської АЕС в кінці 2000 року та в очікуванні того, коли на повну силу запрацюють альтернативні джерела, допомога ЄС в ядерному секторі включила додаткову підтримку для України в сфері імпортування палива (Програма подолання паливного дефіциту), разом з головним внеском до Чорнобильського Фонду "Укриття", що знаходиться під управлінням ЄБРР. З 1998 року Комісія також виділила біля 10 млн. євро Науково-технологічному центру в Україні (STCU). Інституційна мережа. В рамках УПС запроваджується ряд двосторонніх інституцій, що забезпечують базу для прийняття подальших відповідних рішень. Такими інституціями є: Рада із Співробітництва на міністерському рівні (До неї входять представники: Головуючий в ЄС, Європейська Комісія, Верховний Представник ЄС, Уряд України); Комітет із Співробітництва (рівень вищих державних службовців, під головуванням по черзі Європейської Комісії та української сторони); Підкомітети (рівень експертів, підтримуючих роботу Комітету із Співробітництва). Політичний діалог ведеться шляхом щорічних саммітів, засідань Ради із Співробітництва та засідань міністрів та вищих урядовців в форматі Трійки. Останній (6) самміт відбувся 7 жовтня 2003 року в Ялті. Європейська сторона презентувала свою ініціативу "Ширша Європа", підкреслюючи широку низку нових можливостей, які мають полегшити поступовий вступ України до внутрішнього ринку ЄС та участь у політиці та програмах ЄС, беручи до уваги стратегічні цілі та пріоритети України. ЄС роз'яснив, що ця ініціатива є питанням, відмінним від питання можливого майбутнього членства в ЄС, що регулюється статтею 49 Договору про Європейський Союз. Президент Кучма ще раз наголосив на кінцевій стратегічній цілі України повністю інтегруватися до ЄС. Учасники самміту погодилися розпочати консультації щодо розробки Плану Дій "Ширша Європа" для України. На додаток, самміт наголосив на особливій увазі, що має приділятися майбутньому діалогу щодо впливу розширення ЄС на відносини Україна-ЄС. Обидві сторони підкреслили свою чітку позицію щодо уникнення нових розподільчих ліній в Європі. Основні віхи двосторонніх відносин. Пріоритетні галузі. Обидві сторони тісно співпрацюють в окремих пріоритетних напрямках, ухвалених 4 Радою із Співробітництва, напр. наближення українського законодавства до законодавства ЄС, енергетика, торгівля, судочинство та внутрішні справи, захист навколишнього середовища, транспорт, наука та технології. Інвестиції та прикордонне співробітництво були додані як пріоритетні галузі на П'ятій Раді із Співробітництва. Адаптація законодавства є у відповідності до цілей УПС постійним питанням для двосторонніх переговорів. Щодо майбутнього України, вона також пов'язана із євроінтеграційною стратегією. Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства, що розташований в Києві, надає експертну допомогу у питаннях формування політики впродовж кількох років. Він фокусується на адаптації законодавства. Енергетика та ядерна безпека є однією з найбільш важливих областей співробітництва ЄС з Україною. Заходи по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи продовжують бути пріоритетом, починаючи від фінансування укриття для ядерного реактора (на "Фонд Укриття", що керується ЄБРР буде витрачено загалом 100 млн. євро з 2001 до 2004 року), заміщення генеруючих потужностей на нових ядерних ректорах ("К2R4") до подолання паливного дефіциту (програма "подолання паливного дефіциту"). Питання торгівля також є значним елементом українсько-європейських відносин. Ключовим фокусом на переговорах щодо вступу України до СОТ було досягнення двосторонньої угоди щодо доступу до ринку товарів та послуг та про підтримку з боку ЄС адаптації українського законодавства у відповідності до багатосторонніх правил системи СОТ. Комісія зараз оцінює запит України щодо надання їй статусу "країни з ринковою економікою". Для того, що інтенсифікувати співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища, була створена робоча група з питань зміни клімату, що фокусується на реалізації положень Кіотського Протоколу, на додачу до декількох проектів технічної допомоги. Співробітництво в галузі транспорту концентрується на інтеграції транспортної інфраструктури України до європейської транспортної мережі в рамках програм Пан-європейські транспортні коридори, Чорне море та ТРАСЕКА. В галузі науки та технологій двостороння угода про співробітництво була підписана в липні 2002 року. Вона пропонує широкі перспективи щодо співпраці в рамках 6 Рамкової Програми та багато іншого. ЄС також надає фінансову підтримку Науково-технологічному центру в Україні (STCU) та через ІНТАС- міжнародну асоціацію для сприяння співробітництву між науковцями з країн колишнього Радянського Союзу. Перспективи на майбутнє. Можливості для майбутнього зміцнення двосторонніх відносин є значними, беручи до уваги розвиток двосторонніх відносин у 2003 році. Ухвалення 11 березня 2003 року Послання Європейської Комісії "Ширша Європа- сусідство" окреслює нові рамки відносин на наступне десятиріччя з Україною, Росією, Молдовою, Бєларуссю та Середземноморськими країнами, які зараз не мають перспектив членства, але скоро будуть мати спільний кордон з Європейським Союзом. ЄС продовжує вважати повну реалізацію УПС найпершим завданням. Також важливим є поліпшення співробітництва щодо безпеки, це стосується як тероризму, так і організованої злочинності. Наступний прогрес очікується щодо переговорів про вступ України до СТО, з фокусом на адаптацію законодавства у відповідності до багатостороннього режиму "правил" СТО. В енергетичному секторі закінчення модернізації ядерних реакторів "K2R4" буде проведено в рамках норм найвищої безпеки, триватимуть подальші обговорення щодо транзиту газу. Заключна декларація, прийнята Генеральними зборами регіонів Європи 24-25 листопада 2005 року у м. Страсбург Зібравшись у Страсбурзі 24 та 25 листопада 2005 року на Генеральні збори регіонів Європи, та відзначаючи 20-річницю Асамблеї європейських регіонів, єдиної європейської організації, яка об'єднує всі регіони Європи, незалежно від їх політичної форми напередодні 10 річниці Декларації АЄР щодо регіоналізму, обрані політичні представники європейських регіонів розглянули та обговорили: Роль регіонів у використанні творчого та інновацйійного потенціалу Європи; Необхідність більшої прозорості та відповідальності в процесах прийняття рішень та провідна роль регіонів у цих процесах; Вклад регіонів у створення Європи, орієнтованої на громадян, що базується на фундаментальних цінностях. Та погодили наступну Декларацію щодо ролі регіонів у наданні нового імпульсу у створенні сильної, демократичної, інноваційної, креативної та мультикультурної Європи, основа якої є потреби її громадян та задоволення цих потреб: Контекст Після складного та руйнівного конфлікту у першій половині двадцятого століття проходив 60 річний процес об'єднання Європи, який знайшов відображення у роботі Ради Європи та Європейського Союзу, створив мир, стабільність, демократичну консолідацію, процвітання та економічний розвиток на всьому континенті. Але сьогодні перед Європою стоять нові виклики і стабільність та процвітання не можуть розглядатися як такі, що не потребують доказів. Це включає, з одної сторони, феномен глобалізації, до якого Європа повинна піднятися і, яким вона повинна скористатися, якщо вона хоче бути ключовим гравцем у світовій економіці, основні фактори, що сприяють розповсюдженню тероризму, які повинні бути визначені, і з іншої сторони, виклики соціальної ізоляції, культурної "глухоти" суспільства, деградації довкілля та демографічних змін. Європа може успішно дати відповідь цим викликам, якщо держави, регіони та громадяни працюватимуть разом у дусі солідарності. Більш тісний союз в Європі - це ключ до успіху Європи, який повинен базуватися на співробітництві між Радою Європи, Європейським Союзом, регіональним партнерством та активною участю громадян. Оскільки концепція спільного європейського простору вже не має такого резонансу для громадян, який вона мала 60 років тому. Громадяни більше не відчувають, що вони знаходяться в центрі процесу європейського співробітництва. Багато громадян не розуміють роботи європейських інституцій та виражають дискомфорт стосовно обсягів їх повноважень та відсутності демократичної легітимації. Має бути визначений новий підхід, який може знову поєднати Європу з її громадянами. Європейські регіони як ключові фігури в процесі європейського співробітництва відіграють направляючу роль в забезпеченні розробки нової концепції Європи, яка формується з урахуванням бачення європейських громадян та може успішно дати відповідь викликам, що стоять перед ними сьогодні. Надання регіонам повноважень прийняття рішень та право консультацій може діяти як контрпункт концентрації повноважень європейським інституціями і, таким чином, підвищити прийняття Європи зокрема в тих країнах, які у даний час не є членами Європейського Союзу. Регіони можуть відігравати ключову роль у європейському співробітництві шляхом: підвищення творчого та інноваційного потенціалу Європи та її регіонів; збільшення прозорості та відповідальності при прийнятті рішень; побудови Європи, орієнтованої на громадян. Підвищення творчого та інноваційного потенціалу Європи та її регіонів Лісабонська стратегія Європейського Союзу у даний час зосереджена на ролі європейських інституцій та держав-членів в реалізації цілей, спрямованих на економічне зростання та ріст зайнятості в Європі. Але, реальний прогрес у розвитку економіки Європи не може бути досягнутий без залучення регіонів у процес розвитку і впровадження Лісабонської стратегії та забезпечення регіонів необхідними ресурсами для ефективного виконання їх ролі. Саме регіони краще обізнані з потребами та перевагами своїх територій. Тому вони знаходяться в кращому положенні для реалізації стратегій, націлених на збільшення потенціалу для росту, який в свою чергу сприяє конкурентноздатності та привабливості Європи. Саме регіони створюють умови для інновацій та конкурентноздатності шляхом створення моделі, яка прискорює розвиток підприємництва та креативності. Зокрема вони можуть розвивати сприятливий соціально-економічний клімат для SMEs, які є ключовими факторами європейської економіки, шляхом активізації їх доступу до фінансів, створення центрів, які допомагають подолати інноваційні бар'єри або шляхом розвитку економічного співробітництва. Вони можуть також позитивно впливати на співробітництво між університетами та сприяти жіночому і молодіжному підприємництву через конкретні ініціативи. Стратегії регіонального розвитку є ефективними, тому що вони відповідають реальним потребам громадян. Інновації та креативність мають різну форму в різних регіонах. Це специфічне різноманіття регіонів Європи діє як фактор зміцнення інновацій та креативності на нашому континенті та надає нам переваги конкурентноздатності на світовому ринку. Соціальна єдність, на основі якої будується європейська модель соціального розвитку, повинна бути зміцнена шляхом глобалізації економіки і саме регіони можуть забезпечити, щоб модель, яка включає соціальний і сталий розвиток Європи працювала як фактор, що сприяє європейській конкурентоспроможності, а не перешкоджає їй. Однією з необхідних умов досягнення соціальної єдності є гендерна рівність. Зміцнення соціальної, економічної і територіальної єдності при підтримці здорової конкуренції між європейськими регіонами може лише допомогти покращити готовність Європи відігравати більш сильну роль у світовій економіці. Збільшення прозорості та відповідальності при прийнятті рішень Складна ситуація, у якій опинилась сьогодні Європа, та нездатність керівників держав Європейського Союзу визначитись щодо бачення їх майбутнього підштовхує до ре-націоналізації Європи та відмови від європейських ідеалів. Існує загроза, що замість методу прийняття рішень Спільнотою на благо суспільства залишиться лише міжурядовий метод прийняття рішень, оснований на індивідуальному інтересі задіяних країн. Більше того, європейські інституції надто часто розглядаються як безликі, бюрократичні установи, віддалені від повсякденного життя громадян Європи. Регіони можуть відігравати ключову роль у наближенні процесу прийняття рішень до громадян. З часу підписання Єдиного Європейського Акту у 1986 році регіони поступово стали впливати на процес формування європейської політики. Разом з органами місцевого самоврядування вони є відповідальними за впровадження переважної більшості політичних рішень ЄС і тому несуть відповідальність за забезпечення виконання на місцях рішень, прийнятих на рівні ЄС. Для того, щоб політика ЄС була ефективною, важливо, щоб досвід та знання регіонів були враховані на всіх стадіях процесу прийняття рішень. Успішність політики Європейського Союзу щодо соціальної єдності, економічного розвитку, транспорту та навколишнього середовища залежить від дій як на регіональному так і національному рівні. Саме в регіонах можна побачити та відчути безпосередній вплив цієї політики на громадян. Тому важливо, щоб регіони були залучені в процес прийняття рішень щодо цієї політики. Таким чином, європейська політика буде розвиватись на основі принципів партнерства, пропорційності, субсидіарності та відповідальності. Побудова Європи, орієнтованої на громадян Результати референдумів стосовно Європейської Конституційної Угоди, проведених у Франції та Нідерландах продемонстрували, що Європейському Союзу не вдалося ефективно представити своїм громадянам бачення майбутнього Європи та взяти до уваги їх очікування. Результати референдумів у Франції та Нідерландах можна розглядати у порівнянні, маючи на увазі позитивні результати референдумів в Австрії, Німеччині, Іспанії, Італії, Греції, Угорщині, Литві, Словенії та Словаччині. Тим не менше, розроблено проект, який не знайшов підтримки у двох важливих державах - членах ЄС. Послідуюча стагнація процесу ратифікації також вплинула на погляди сусідів ЄС. Тепер Європейському Союзу потрібно пройти довгий шлях, щоб знову переконати громадян у спільному баченні майбутнього Європи. Необхідно також зазначити, що у той же час позитивні результати були отримані у ході двох референдумів, що проводились у Швейцарії, поглиблюючи двосторонні відносини з Європейським Союзом. Тому регіони мають виконувати важливу роль, будучи посередником між громадянами і Європейським Союзом як демократично обрані власті, що є найближчими до громадян, вони можуть знову поєднати Європу з громадянами. Європа починається в регіонах, а також у державах, це - Європа, що тісно пов'язана з її громадянами. Міжрегіональне та транскордонне співробітництво стало звичайним явищем, об'єднуючи не тільки регіональних політиків та посадових осіб з їх колегами у всій Європі, а також громадських діячів та приватних осіб, всіх членів громадського суспільства. Через конкретні ініціативи європейські регіони демонструють як вони та їх громадяни можуть співпрацювати та обмінюватися ідеями щодо спільних питань і проблем та разом приймати рішення, вигідні усім. Міжрегіональне співробітництво розвиває транс-культурне розуміння, розширюючи знання про регіони, національності, традиції та мови, стимулюючи громадський інтерес до європейських питань. Поступово це приводить до реального загальноєвропейського громадського обговорення, якого у даний час Європі не вистачає. Таким чином, регіони створюють концепцію Європи "знизу". Більше того, це - Європа, яка не обмежується лише кордонами Європейського Союзу; основою її є нагальні спільні проблеми, дилеми та виклики на регіональному рівні на території європейського континенту. Через міжрегіональне співробітництво європейське будівництво стає більш відчутним. Цей вид європейської інтеграції по горизонталі не є ідеальним, а скоріше є способом щоденного життя, близького та зрозумілого громадянам інших європейських країн та всіх європейських регіонів. Особливо Європі необхідно налагодити стосунки з молоддю; вона є майбутнім Європейського проекту та повинна відчувати, що Європа будується відповідно до її мрій та прагнень. Європа повинна встановити контакт з молодим поколінням та інтегрувати його у свій розвиток. Регіональні молодіжні об'єднання та організації можуть відігравати ключову роль у поєднанні Європи з молодим поколінням. Програма АЄР Євродиссей, яка забезпечує молодих людей робочими місцями в регіонах інших європейських країн, а також є інструментом сприяння професійній адаптації молоді до міжнародного ринку праці та підтримки культурної та інтелектуальної відкритості; ці молоді люди представляють майбутнє наших регіонів та наш творчий потенціал. Європейським інституціям та державам - членам необхідно надати громадянам більше повноважень та повністю залучити їх у Європейський проект. Регіони відіграватимуть свою роль у створенні нової концепції Європи. Підводячи підсумки ми, європейські регіони, просимо європейські інституції та держави: Збільшувати творчий та інноваційний потенціал регіонів та їх громадян, забезпечуючи адекватну фінансову та структурну підтримку регіональному розвитку та територіальній єдності. Поважати різноманіття регіонів та визнавати ключовий потенціал, який полягає в тому, що це різноманіття відображає конкурентоспроможність та якість життя в Європі. Забезпечити залучення регіонів та їх громадян в процеси прийняття рішень Європейським Союзом та відкритість тих, хто приймає рішення в Європі. Побудувати нову концепцію Європи, яка б представляла як державу так і громадян, з підвищенням їх ролі. Гарантувати повагу та впровадження принципу субсидіарності та забезпечити підтримку регіонів як ключової складової європейської демократії. Дати можливість регіонам виконувати їх роль ефективно, надаючи їм відповідні повноваження та фінансові ресурси. Сприяти тривалим, міцним взаємовідносинам між обраними представниками та їх електоратом, а також прозорості інформації про використання загальнонародних фінансових ресурсів. Гарантувати якомога ширші можливості для співробітництва між європейськими регіонами і, таким чином, зміцнювати транскордонне та міжрегіональне співробітництво. Зміцнювати роль регіонів в управлінні структурними фондами ЄС. Активно залучати молодь всієї Європи у розвиток європейської інтеграції. Зміцнювати роль регіонів у розвитку Європейського Союзу. Активізувати інформування громадян щодо переваг європейського співробітництва. Налагодити контакт з європейськими громадянами через регіони з метою побудови Європи, заснованої на баченні громадян та Європи, яка має все необхідне, щоб успішно відповісти викликам, що стоять перед Європою у 21 столітті. 1 | 2 | 3 | 4 Усього: 41109 Сьогоднi: 34 Унiкальних: 3 © 2004, Управління зовнішньоекономічних зв'язків головного управління економіки обласної державної адміністрації Сайт створено: Webmaster , Фiрма " ХОСТ "