ЙОАКИМ САВЙОЛОВ (1620-1690) московський церковний діяч. Патріарх Московський (з 1694). Був ченцем Межигірського монастиря у Києві. В 1685-86 шляхом інтриг і політичного тиску добився підпорядкування Київської митрополії Московській Патріархії. Восени 1685 висвятив у Москві Г.Четвертинського на престол київського митрополита, який склав присягу на вірність Московському Патріарху.

ЙОЗЕФІВ - місто в Пд. Чехії, де в 1921-26 знаходився табір для інтернованих бійців Української Галицької Армії (4 тис. чол.). Українськими комендантами табору були : ген. А.Вольф, пізніше - сотн. І.Козак. У таборі діяла гімназія, бібліотека, театр. Виходив двотижневик “Український скиталець”.

ЙОРДАН (Іоrdanis, Іоrdanes; рр.н. і см.-невід.) -готський історик 6 ст. За походженням гот (остгот) або алан знатного роду з Мезії. Був секретарем аланського полководця Гунтігіса Бази, який перебував на службі у Візантійській імперії. Можливо, пізніше прийняв духовний сан. Його найважливіший твір “Про походження і діяння готів”, або “Гетіка” - цінне джерело з історії готів, давніх слов'ян та всієї епохи Великого переселення народів. Написаний бл. 551 - твір є коротким викладом праці “Історія готів” Коссідора (не зберігся). В праці Й. міститься цікавий матеріал з історії стародавніх слов'ян, відзначається важлива роль слов'ян в історії Візантії.

ЙОСИФ II (13.3.1741- 20.2.1790) - імператор Священної Римської імперії (1765-90), співрегент своєї матері Марії Терезії (1765-80), володар Австрії й інших спадкових володінь династії Габсбургів (1780-90). Прихильник т.зв. освіченого абсолютизму. Проводив політику протекціонізму економіки країн і намагався створити єдиний внутрішній ринок. В 80-х роках провів ряд реформ державного управління, спрямованих на зміцнення монархії. З метою подальшої політичної централізації Й. II поділив країну на 15 округів, управління якими знаходилось в руках урядових комісарів. Й. II скасував монастирське землеволодіння, підпорядкував діяльність церкви інтересам держави, запровадив нову систему шкільної освіти, яка сприяла розвитку світової школи. В 1781 видав патент про релігійну толерантність, який запроваджував свободу віросповідання і зрівнював у правах греко-католицьке і римо-католицьке духовенство.

    За Й. II у 1784-85 німецька мова стала офіційною мовою в усіх частинах держави. В 1782 уряд Й.ІІ ліквідував особисту залежність селян у Галичині, Чехії, Моравії, Угорщині та зміцнив панщину і натуральні повинності грошовою рентою. Зробив спробу ввести єдиний поземельний податок, що не було втілено в життя через сильний опір дворянства.  Зовнішньо-політична діяльність уряду Й.ІІ була спрямована на протидію експансіоністській політиці Російської імперії в Східній Європі та розширення володінь Австрії. Внаслідок першого поділу Польщі до Австрії були приєднані Галичина (1772) і Буковина (1774). За Й.ІІ в 1784 відновив свою діяльність Львівський ун-т, у якому з 1787 діяв окремий факультет для українських студентів, названий “Студіум Рутенум”. Й.ІІ, наштовхнувшись на значний опір австрійського, польського, угорського дворянства своїм реформаторським заходам, був змушений наприкінці життя відмінити деякі з них. Проте наслідки здійснених реформ відіграли позитивну роль у розвитку українського національно-культурного життя в Галичині і на Буковині.