[index.htm] ?СТОР?Я :: Сайт ::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::: Кер?вництво Нов?тн? технолог?? Про службу Служба за функц?ями ?стор?я Cучасне Майбутн? Тендерн? пропозиц?? Карта шлях?в :: Зв'язок :::::::::::::::::::::::::::::::::::::::: Aдреса: 83055, Донецьк, пр.Комсо- мольський, 6-а Факс: 332-89-01 e-mail: aaddo@ukr.net :: (c) :::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::: Copyright (c) 2004, Державна служба автомоб?льних дор?г у Донецьк?й област?. Зауваження та пропозиц?? надсилайте на адресу: aaddo@ukr.net ?СТОР?Я ?стор?я дорожнього господарства в Донецьк?й област? почина?ться 23 жовтня 1928 року з? створення "Дорожньо-автомоб?льного в?дд?лу при Стал?нському окрвиконком?" (у простор?чч? - Доротдел). Першими об'?ктами Стал?нського Автодора було буд?вництво дор?г, що з'?днали центр Стал?но з зал?зничною станц??ю, Мак??вкою, Рутч?нково, ? окремих мост?в, зданих до 1929 року. Основне буд?вництво автомоб?льних дор?г ?з твердим покриттям було почато в Донбас? в 1931 роц?. Першою такою дорогою була траса Донецьк-Артем?вськ-Костянтин?вка-Краматорськ-Слов'янськ. До 1941 року в Донецьк?й област? за рахунок державних кап?таловкладень було побудовано близько 300 км маг?стральних дор?г. Раптово обрушилася на кра?ну Велика В?тчизняна в?йна ? в?дсунула проблему буд?вництва дор?г на другий план. Для Донецького обласного дорожнього в?дд?лу, що в?дновив свою роботу 12 вересня 1943 року, у п?сляво?нн? роки стояли, здавалося, непосильн? задач?: в?дновлення дорожнього господарства в сам? стисл? строки, коли про ф?нансування, що забезпечу? р?шення цих задач, мова нав?ть не йшла. Вир?шувати проблему належало "у робочому порядку". ? шляховики, д?йсно, робили неможливе. У першу чергу приступили, зрозум?ло, до в?дбудовних роб?т. У 1946 роц? був початий кап?тальний ремонт маг?страл? Донецьк - Артем?вськ, а через три роки - ?? реконструкц?я. Паралельно ремонтувалася траса Донецьк - Мак??вка - Харцизьк ? Харцизьк - Зугрэс - Чистякове (Торез). У 1947 роц? методом "усенародного буд?вництва" почали прокладати дорогу на Жданов: довжиною б?ля ста к?лометр?в. На цей шлях п?шло б?льш двохсот кубометр?в кам'яних ? десяти тисяч в'язких матер?ал?в. ? ш?сть рок?в пекельно?, переважно ручно? й в основному ж?ночо? (чолов?чих рук у п?сляво?нний час катастроф?чно не вистачало) прац?. У ц? ж роки були прокладен? дорог? Жданов - Першотравневе, Жданов - Володарськ, окрем? д?лянки дороги Донецьк - Новоазовськ. У 1956 роц? почате буд?вництво траси Донецьк - Костянтин?вка. Проте, об'?ктивн? економ?чн? закони, як? твердять, що без ?стотних кап?таловкладень неможливо побудувати як?сн? дороги, д?яли всупереч усьому. За станом на 1 с?чня 1959 року з 8205 к?лометр?в ?снуючих автомоб?льних дор?г т?льки 10 % мали тверде покриття. "Великим переломом" у в?дносинах "держава - дорога" стали часи хрущовсько? в?длиги, що по праву можна вважати початком д?йсного розвитку мереж? автомоб?льних дор?г. 2 с?чня 1959 року вийшов доленосний у цьому зм?ст? Указ Презид?? Верховно? Ради УРСР "Про участь у буд?вництв? дор?г п?дпри?мств, орган?зац?й, колгосп?в ? радгосп?в", що не т?льки ?стотно зб?льшив державне ф?нансування дорожнього буд?вництва, але ? поставив за обов'язок колгоспам, радгоспам, промисловим та ?нш?м п?дпри?мствам надавати шляховикам усеб?чну, у тому числ? ? матер?альну, допомогу. Вже в наступному роц? на дороги була вид?лена безпрецедентна по тим часам сума - 6,5 м?льйона карбованц?в. Але це виявилося не межею: серйозн? нам?ри, сформульован? Хрущевим у його знаменитому гасл? "Наздогнати ? перегнати Америку!", п?дтверджувалися ф?нансовими в?драхуваннями. До к?нця "переломно? семил?тки" державна дотац?я на дорожн? буд?вництво в област? склала вже 25,5 м?льйона, до 1970 року - 41,2 млн, а до 1975 - виросла до 44,6 млн карбованц?в. Результати не змусили себе чекати. За семир?ччя 1959-1965 р. було побудовано ? введено в д?ю 1940 км дор?г ?з твердим покриттям - у два рази б?льш, н?ж за вс? попередн? роки, разом узят?! Цив?л?зованими транспортними маг?стралями були зв'язан? б?льш трьохсот колгосп?в ? радгосп?в Донеччини. Саме хрущовським часам Донецька область зобов'язана такими найважлив?шими маг?стральними дорогами, як Донецьк - Костянтин?вка, Жданов - Запор?жжя, Харцизьк - Амврос??вка, Костянтин?вка - Красноарм?йськ, Донецьк - Дн?пропетровськ, Донецьк - Запор?жжя. Кр?м того, були реконструйован? ? кап?тально в?дремонтован? траси Донецьк - Артем?вськ, Донецьк - Торез, Артем?вськ - Костянтин?вка - Слов'янськ. Не т?льки к?лометрами побудованих дор?г ? м?льйонами уперше вид?лених на цю мету карбованц?в знаменна ?сторична семил?тка 1959-1965р. Саме в цей час у кра?н? розгорнулася глобальна перебудова орган?зац?йно? структури дорожн?х орган?в. За розпорядженням Донецького виконкому облради депутат?в трудящих, 15 лютого 1963 року Донецьке облдоруправл?ння було перейменовано в Донецьке обласне управл?ння буд?вництва й експлуатац?? дор?г. Структура управл?ння складалася ?з секретар?ату, планово-економ?чного в?дд?лу, в?дд?лу буд?вництва дор?г, бухгалтер?? ? в?дд?лу експлуатац?? дор?г. У масштабах республ?ки було утворене М?н?стерство автомоб?льного транспорту ? дорожнього буд?вництва. А в масштабах усього Союзу - узятий курс на створення територ?альних дорожн?х орган?зац?й, що сприяють розвитков? матер?ально-техн?чно? ? виробничо? бази дорожнього господарства, налагодженню роботи служб техн?чного обслуговування ? ремонту дорожн?х машин ? механ?зм?в, п?дготовц? пост?йних кадр?в ?нженерно-техн?чних прац?вник?в, квал?ф?кованих роб?тник?в ? механ?затор?в-шляховик?в. Ще одна прикмета того часу - рац?онал?заторський рух, на якому робився особливий акцент у вс?х директивних документах парт?? ?, в?дпов?дно, у вс?х в?домчих зв?тах. ? якщо судити по цих документах, н?коли ще творча ?нженерна думка нашо? людини не працювала так активно. Начебто вся кра?на в?дразу ринулася доводити, "що може власних Платонов ? швидких розумом Невтонов рос?йська земля народжувати". "Рац?онал?затор ? винах?дник! Хто ж вони, ц? люди, що зараховують себе до загону ентуз?аст?в науково-техн?чного прогресу? Учений, ?нженер, роб?тник. Звання винах?дника стало доступне кожному. Носять його сьогодн? не одинаки - сотн? шляховик?в. З кожним роком усе б?льше ориг?нальних ?дей вт?лю?ться в техн?чн? новинки. Темпи впровадження передово? техн?ки ? технолог?? под?бн? геометричн?й прогрес??. Т?льки за один р?к сьомо? п'ятир?чки над?йшло 224 рац?онал?заторськ? пропозиц?? в?д двохсот автор?в. Р?чний економ?чний ефект в?д цих пропозиц?й склав б?льш 200 тисяч карбованц?в". Такий винах?дницький бум був обумовлений аж н?як не т?льки патр?отичним ентуз?азмом, що наст?льки старанно вирощувався радянською ?деолог?чною машиною. Як додаткове стимулювання (яке при чисто символ?чних сумах винагороди, призначенних в нагороду за творчу активн?сть, були зовс?м не зайвим) рац?онал?затори ? винах?дники одержували деяк? "нематер?альн? переваги". Називалося це - обм?н досв?дом. А в умовах "зал?зно? зав?си", коли основна маса населення була "неви?зний", означало особливий соц?альний статус. Делегац?? "знатних шляховик?в" област? регулярно в?дв?дували Узбецьку РСР, Ростовську область, Краснодарський край, Кримську й ?нш? област? Укра?ни. З метою ознайомлення з досв?дом дорожнього буд?вництва за кордоном прац?вники обласного дорожнього кер?вництва в склад? спец?ал?зованих груп побували в Чехословаччин?, Великобритан??, Угорщин?, Польщ?, НДР. Як би там не було, але рац?онал?заторськ? традиц??, вихован? в той час, виявилися живучими ? довго ще допомагали вир?шувати масу насущних проблем, що вставали перед дорожн?ми господарствами. В роки дев'ято? п'ятир?чки, наприклад, господарствами облдорбуду було використано понад 720 рацпропозиц?й ? 6 винаход?в - ?з загальним економ?чним ефектом у 700 тисяч карбованц?в. Донецьк? шляховики запропонували безл?ч ?дей, якими дотепер користуються ?хн? колеги й в Укра?н?, ? в кра?нах СНД, ? нав?ть за кордоном. Наприклад, Л.П.Тарасенко ? В.М.Карчевська винайшли спец?альний склад для розм?тки дор?г, а Л.П.Тарасенко в сп?вавторств? з Н.С.Прокопенко - машину для розм?тки автодор?г за допомогою термопласта. И.Д.Резниченко, В.А.Сиденко й А.А.Кольченко запропонували використовувати тягач "Т-150" у зч?пц? ?з шас? самоскида КРАЗ-202, що дало щор?чну економ?ю в 7,4 тис. руб. Не випадково в 1970 роц? ЦК Компарт?? Укра?ни, вивчивши досв?д орган?зац?? дорожн?х роб?т у Донецьк?й област?, схвалив його ? рекомендував для використання в ?нших рег?онах республ?ки. У 1971 роц? в Донецьку була проведена республ?канська сем?нар-нарада прац?вник?в парт?йних, радянських орган?в ? дорожн?х орган?зац?й - ?з широким показом автодор?г ? дорожн?х господарств област?. Показувати д?йсно було що: п'ятир?чний план по реконструкц?? був перевиконаний на 313 км. Восьма п'ятир?чка (1965-1970 р.) виявилася кращою за вс? п?сляво?нн? роки. Почат? урядом новац?? самим сприятливим чином под?яли на економ?ку кра?ни. Особливо ст?йкими темпами розвивалися базов? галуз? промисловост?. 23 шахти ордена Лен?на виробничого об'?днання "Донецьвуг?ль" добували в р?к порядку 20 м?льйон?в тон вуг?лля - майже п'яту частину усього видобутку в Донецьк?й област?. Були побудован? м?льйони квадратних метр?в житла, школи, л?карн?, дошк?льн? установи, театри. У якост? "шефського навантаження" на XI п'ятир?чку Донбасу д?сталося буд?вництво в Калузьк?й област? двох радгосп?в з комплексом нових виробничих прим?щень, житла, соц?ально-культурних об'?кт?в ? благоустро?м. (Участь союзних республ?к у масштабн?й державн?й програм? по перетворенню Нечорноземно? зони Рос?? було одн??? з почесних обов'язк?в того часу.) Буд?вництво п?д'?зд?в до центральних садиб ? внутр?шньогосподарських дор?г у калузьких радгоспах "Рязанцевський" ? "Прапор", загальною довжиною 20 км, а також благоустр?й с?л Торкотино ? Мармиж? було доручено Донецькому облдорстрою. От як допов?дали про виконану роботу в одн?й з обласних газет: "Лише деяким б?льш року треба було донецьким шляховикам, щоб з'?днати дорогами з твердим покриттям... два населених пункти з розташованими в них центральними садибами радгосп?в. По побудованих дорогах безперешкодно, незалежно в?д погодних умов, уже вивозяться с?льгоспродукти, доставляються вироби, устаткування ? матер?али для споруджуваних житлових будинк?в, тваринницьких прим?щень, ?нших об'?кт?в п?дшефних радгосп?в". У 1982 роц? було почате буд?вництво ун?кально? по складност? автомоб?льно? дороги "Обх?д Донецька". Перша черга ц??? траси (довжиною 16,1 км) на д?лянц? в?д Ясиноватського шляхопроводу до перспективного продовження донецько? вулиц? Полеглих Комунар?в була здана через ш?сть рок?в. На цьому напрямку довелося робити таку масу складних перебудов комун?кац?й, шляхопровод?в ? розв'язок, що роб?тники в жарт пропонували перейменувати ?? у вулицю Полеглих Шляховик?в. Друга черга ц??? дороги протягом 24 км, була розбита на п'ять пускових комплекс?в - "потягнути" таке затратне у вс?х смислах буд?вництво в?дразу було проблематично. ? не т?льки через його значну дорожнечу (кошторисна варт?сть роб?т на 14,6 км склала б?льш 50 млн. грн.) - буд?вництво було д?йсно ун?кальним, якщо вникнути. Протягом сорока к?лометр?в належало перебудувати 111 комун?кац?й, знести 14 житлових будинк?в, побудувати 2 мости, 28 шляхопровод?в, винести 1,6 км зал?зниц?, побудувати п'ять транспортних розв'язок у р?зних р?внях, виконати 2 750 тисяч кубометр?в грабарств, у тому числ? роз?брати ? використовувати в т?л? насипу 700 тис. куб.м шахтно? породи. Це було останн? гранд?озне дорожн? буд?вництво в кра?н?, яко? б?льше нема? тепер на карт? св?ту... Перебудова трохи загальмувала розвиток дорожньо? област?, проголошення незалежност? поставило перед кра?ною безл?ч серйозн?йших проблем. Донбас в?дразу ж включився в пошуки нового шляху. За короткий час в?н, по сут?, повторив попередн? тисячол?ття свого розвитку. Зум?в зтрусити ?з себе удаване зачарування психолог?? коч?вника, що бере в?д навколишнього св?ту усе ? не в?дпов?да? за сво? вчинки. Пережив романтизм нац?онально? в?дособленост? ? хут?рський ?ндив?дуал?зм др?бного власника. Переборов г?пнотичне зац?пен?ння перед твердим централ?зованим адм?н?струванням - ? знову заявив про себе як про могутню силу, здатну до пост?йного розвитку ? руху. Вже в перший р?к незалежност? влада продемонструвала розум?ння серйозност? стану, що створився на дорогах кра?ни. "Дорога, як н?яке ?нше ?нженерне спорудження, п?дда?ться д?? вс?ляких навантажень: статичних, динам?чних, кл?матичних ? багатьох ?нших. Нав?ть атомний реактор не випробу? такий сильний ? такий пост?йний пресинг", - писали газети. Кожно? весни, коли танув сн?г, усе б?льш очевидними ставали руйн?вн? результати цього пресингу. Оголюючи сво? ран? - вибо?ни ? тр?щини, - дорога волала про допомогу. У 1991 роц? був прийнятий Закон Укра?ни "Про джерела ф?нансування дорожнього господарства". Сес?я Донецько? обласно? Ради народних депутат?в затвердила в?драхування з п?дпри?мств у розм?р? 1,2% в?д обсяг?в ?хнього виробництва. З огляду на загальний економ?чний спад, цих засоб?в було явно недостатньо. Але це було вже хоч якийсь рух, що дозволив якщо не будувати нов? маг?страл?, та хоча б в?дновити роботи з збереження вже ?снуючих 109 м?льйон?в гривень, з?браних у 1996 роц?. Цих кошт?в Донецькому облавтодору вистачило на те, щоб реконструювати 30,6 км дор?г, виконати кап?тальний ремонт на 221 к?лометр? (тод? як у ньому б?дувало, як м?н?мум, 670 к?лометр?в дор?г) ? середн?й - на 1126 к?лометрах. Кр?м того, 330 к?лометр?в були облагороджен? розм?ткою, що в?дбива? св?т, б?льше п'яти тисяч старих дорожн?х знак?в зам?нено на сучасн?. Але над?я на швидк?й р?ст дорожньо? галуз? не виправдалась. Молода укра?нська влада, ледь очумавшись в?д шоку, зайнялася активними пошуками "свого шляху розвитку". Концепц?я державно? стаб?л?зац?? н?як не складалася, реформи проголошувалися одна за ?ншою, прем'?р-м?н?стри зм?нювали один одного не р?дше чим раз у р?к: народ просто не встигав ?х запам'ятовувати. А Верховна Рада натхненно захопилася законотворч?стю ? досягла в ц?й нелегк?й справ? просто завидно? продуктивност?. У березн? наступного 1997 року дорожньо? галуз? був нанесений черговий - нищ?вний - удар. Введенням у д?ю Закону Укра?ни "Про внесення зм?н у Закон Укра?ни "Про систему оподатковування" були скасован? обов'язков? в?драхування ? збори на буд?вництво, ремонт ? утримання автомоб?льних дор?г загального користування (а заодно ? списан? борги з п?дпри?мств, хоча ц? платеж? вже були закладен? в ц?ну продукц??). Зроблено це було, на перший погляд, ?з благими нам?рами: щоб зменшити податковий тиск на п?дпри?мства. Просто законодавц? не роз?бралися: ц? засоби н?коли не виплачувалися з прибутку, вони завжди були одн??? з? складово? вартост? продукц??, товар?в, послуг. А знижувати ц?ну на свою продукц?ю "визволен? з-п?д преса" п?дпри?мства зовс?м не збиралися. Незабаром був оголошений ще один експеримент - переведен? на режим п?льгового оподатковування п?дпри?мства металург?йного комплексу. Ус? ц? новац?? об?йшлися шляховикам практично у варт?сть р?чно? програми роб?т. Про стаб?льн?сть знову залишалося т?льки мр?яти. А дороги усе сильн?ше волали про допомогу. Вимагали серйозних роб?т по ремонту ? реконструкц??. З мостами, шляхопроводами й ?ншими штучними спорудами справи були не кращими. Дорожня мережа област? ?нтенсивно розвива?ться. У 2003 роц? введен? обх?д м?ста Донецька, м?ст ? шляхопров?д у Мар?упол?, кап?тально в?дремонтовано б?льш 20 к?лометр?в автотрас. До дня Шахтаря у 2003 роц? зак?нчено буд?вництво останньо? д?лянки автомоб?льно? дороги першо? категор?? в обх?д м.Донецька довжиною 4 км. Об'?зна дорога призначена для пропуску транзитного автотранспорту за межами м?ста, що визнача? ?? соц?ально-економ?чне значення ? в?дпов?да? сучасним вимогам швидк?сних маг?стралей. Загальна довжина обходу склада? 39,9 км. У серпн? 2004 рока завершилось буд?вництво моста через р?ку С?верський Донець довжиною 331 метр, шириною про?жджо? частини - 11,5 метра. К?льк?сть прольот?в - 10. Х?д буд?вництва в?дображено на знимках. Травень 2004 р. Серпень 2004 р. Травень 2004 р. Серпень 2004 р. Травень 2004 р. Серпень 2004 р. Травень 2004 р. Серпень 2004 р. Травень 2004 р. Серпень 2004 р. Травень 2004 р. Серпень 2004 р. Сдача та вiдкриття моста.