18 жовтня в інформаційному агентстві „Укрінформ” відбувся круглий стіл на тему: „Бізнес в Україні: як зупинити вітчизняного рейдера”.

Рейдерство є порівняно новим явищем для України, проте його негативні наслідки вже відчули на собі такі успішні компанії як ТОВ Телерадіокомпанія „Студія „1+1”, Дніпропетровський маслоекстракційний завод (виробник продукції під торговою маркою „Олейна”), норвезька компанія „Telenor”, яка володіє акціями компанії „Київстар”, а також інші вітчизняні та іноземні підприємства. Учасники круглого столу — відомі адвокати, юристи-науковці, представники державних органів — намагалися виробити єдину стратегію ефективного протистояння незаконному поглинанню підприємств.

Зокрема, президент аналітичного центру „Академія” Олександра Кужель зазначила, що успішність рейдерства залежить виключно від непрозорості судової системи. „На Заході рейдерів значно менше через те, що суддя виносить вердикт з огляду на закон. В Україні ж часто рішення суду залежить від хабара. Наразі підприємець не може захистити себе від судів. Необхідна зміна самої судової системи, варто зробити її більш прозорою”, — підкреслила вона.

Цю думку стосовно реформування третьої гілки влади підтримала адвокат „Альянс „Майдан” Тетяна Монтян. За її словами, Вища кваліфікаційна комісія суддів „позбавляє недобросовісних суддів посад „пачками”. Особливо тих, хто лобіює інтереси рейдерів. Проте наразі хабарі настільки великі, що працівники Феміди не бояться втратити роботу. Адже на одну „подяку” рейдера кожен з них може все своє життя прожити десь на Багамах”, — сказала пані Монтян. Єдиним виходом для зменшення кількості рейдерських захоплень, які здійснюються за допомогою хабарів суддям, на думку правника, є створення електронного реєстру позовних заяв, в якому всі бажаючи зможуть побачити інформацію про будь-яке звернення до суду. „Таким чином можна позбавити рейдера можливості отримувати рішення „заднім числом”, що суттєво завадить їхній діяльності”, — відмітила Тетяна Монтян. Ще одним варіантом зменшення навали рейдерів та кількості суддів, які „нечисті на руку”, є реалізація кримінальної відповідальності за прийняття завідомо неправомірного рішення. „Острах опинитися за гратами призупинить свавілля суддів. Хоча таких як суддя Печерського районного суду Андрій Горяйнов (виніс рішення у справі Коломойського проти Роднянського відносно передачі першому 70% уставного фонду телеканалу „1+1”, керуючись свідченнями однієї сторони конфлікту за відсутності інших доказів укладання угоди) навіть в’язницею не залякаєш. А от суддів з регіонів це зупинить”, — підкреслила вона.

На думку ж адвоката ЮФ „Магістр та Партнери” Олексія Рєзнікова, питання щодо недружніх поглинань, які відбуваються поза законом, необхідно вирішувати комплексно та на державному рівні. „В першу чергу потрібно внести зміни до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів,  Кодексу адміністративного судочинства. Другим кроком має бути законопроект, який передбачить, що будь-який спір, який пов’язаний з корпоративним правом, має розглядатися тільки за місцем знаходження підприємства-емітента. Тобто позови щодо підприємства, яке знаходиться в Одесі, не повинні розглядалися в Херсоні”, — відзначив він. Крім того, за словами Рєзнікова, необхідно запровадити публічне розголошення інформації про зловживання, за які суддя був звільнений з посади.

Адвокат ЮФ „Сергій Козьяков та партнери” Ірина Назарова продовжила тему з внесенням змін до процесуальних кодексів країни. Зокрема, вона запропонувала переглянути такий процесуальний інститут як окреме провадження. „Без участі всіх акціонерів справа щодо зміни власника товариства не має навіть розглядатися”, — зазначила вона. За її словами, інколи судді явно не дотримуються вимог процесуального закону, потураючи рейдерам, прикладом чого і є випадок з телекомпанією „1+1”. „Роднянський явно стикнувся з рейдерством, а суддя брав до уваги показання тільки сторони позивача, ігноруючи при цьому свідків відповідача”, — окреслила ситуацію Назарова.

На думку адвоката ЮФ „АНК” Олександра Кіфака, з рейдерством потрібно боротися як з явищем. „Пробіли в законодавстві, в даному випадку проріхи в корпоративному праві, які недогледіла Верховна Рада, тимчасово має заповнювати Верховний Суд України шляхом винесення відповідних узагальнень”, — сказав він. За словами Кіфака, встановлення кримінальної відповідальності за рейдерство є зайвою. „Дії чорних рейдерів (ті що діють незаконними методами, включаючи навіть силове захоплення підприємств) і так підпадають під цілу низку злочинів, які вже прописані в законодавстві країни. З рейдерством потрібно боротися тому, що воно підриває поняття захисту власності”, — підкреслив Кіфак.

В свою чергу адвокат ЮФ „Шевченко, Дідковський та Партнери” Олексій Дідковський  нагадав присутнім, що між рейдером та судами є ще одна ланка, без якої неможливе результативне захоплення підприємства, — адвокат. „Саме тому задля успішної боротьби з рейдерством необхідно запровадити на рівні Асоціації юристів України кваліфікаційні комісії, котрі аналізували б поведінку адвокатів. Цей орган в разі виявлення дій адвоката, які суперечать етиці правника та нормам законодавства мав би право позбавляти ліцензії на адвокатську діяльність”, — підкреслив він.  

Підводячи підсумки круглого столу, учасники виробили резолюцію, яка містить пропозиції щодо можливих шляхів запобігання рейдерству в Україні. Документ буде направлений до Верховної Ради України, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради національної безпеки та оборони, Міністерства юстиції України, Вищої ради юстиції та громадських організацій.

Резолюція „круглого столу”.

Для того, щоб запобігти подальшому розвитку рейдерства в Україні, учасниками „круглого столу” юристами пропонується:

1.                                Звернути увагу законодавців на проблему рейдерства. Визначити, шляхом змін до законодавства України, кримінальну відповідальність за рейдерство; змінити деякі положення ЦК, ЦПК та інших кодексів які мають неоднозначне трактування і таким чином сприяють рейдерським структурам.

2.                                Запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Раді суддів, Вищій раді юстиції оприлюднювати всі висновки Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо суддів, справи яких розглядалися в зв’язку з прийняттям незаконних судових рішень, що використовувались рейдерами для недружніх поглинань.

3.                                Вийти з пропозицією до Верховного Суду України, Верховної Ради України, Ради суддів України про створення державного реєстру судових позовів.

4.                                Звернутися до компетентних та уповноважених органів з пропозицією зробити загальнодоступним і безкоштовним Єдиний реєстр судових рішень.

5.                                Звернутися до Верховного Суду України з пропозицією про прийняття Постанови Пленуму ВСУ, де були б узагальнені всі проблеми розгляду судами справ щодо рейдерства.

6.                                Звернутися до підприємців, громадських організацій підприємців щодо створення системи профілактики, запобігання рейдерству. Посилювати усіми можливими засобами роль неурядових організацій в цьому процесі.

7.                                Запропонувати Мін’юсту розробити роз’яснення  щодо ролі виконавчої служби та нотаріату в рейдерських процесах та запровадити заходи дисциплінарного впливу на недобросовісних виконавців і нотаріусів.  

8.                                Оприлюднювати у ЗМІ, включаючи електронні, та будь-якими іншими засобами робити загальнодоступними судові рішення, в яких є ознаки сприяння рейдерству, або ознаки „замовності”.

9.                                Розробити пропозицію – для розгляду Верховним Судом України – щодо проведення раз на 3 роки атестації суддів.

10.                           Звернутися до Ради національної безпеки і оборони з пропозицією вивчити досвід США, Європи, Росії та інших країн заходів щодо запобігання рейдерству, і, проявивши політичну волю, скоординувати державні  органи щодо діяльності в одному напрямку щодо розроблення державної політики по боротьбі з рейдерством.

11.                           Звернутися до юридичної громадськості та організацій правників щодо прийняття публічного звернення до своїх колег-юристів, які тим чи іншим чином в своїй професійній діяльності сприяють незаконному рейдерству. Запровадити інститут морального осуду діяльності таких юристів.

12.                           Ініціювати подання позову до держави Україна від особи, яка потерпіла від рейдерства. Даний позов використати в профілактичних цілях та з метою інформування широкого загалу про існуючу проблему.

13.                           Ініціювати проведення Парламентських  слухань з питань рейдерства та звернутися до профільних комітетів ВРУ з пропозицією внесення відповідних змін до законодавства, включаючи кримінальну відповідальність для суддів.

14.                           Звернутися з пропозицією про створення державного реєстру акціонерів АО та власників часток в ТОВ.