Ідеї для Львова

Notify Blogger about objectionable content. What does this mean? [http://help.blogger.com/bin/answer.py?answer=1200] Send As SMS BlogThis! Ідеї для Львова Цей Інтернет-щоденник присвячений Львову та регіону. Це простір для ідей та їх обговорення. Це простір, де можна говорити про те, як зробити ЖИТТЯ У ЛЬВОВІ КРАЩИМ. Приєднуйтесь! Висловлюйтесь! Думайте! грудня 8, 2006 Як перетворити проблему заробітчан на можливість росту? Проблеми, повязані із явищем заробітчанства: • Відтік людей працездатного віку • Розбиті сімї, нестворені сімї • Розбещені діти, які звикли отримувати гроші від батьків і не мати батьківського нагляду • Притік грошей у непродуктивну економіку - інфляційний фактор (більше грошей намагаються купити ту саму кількість товарів) • Проблеми соціального та юридичного захисту Як можна перетворити проблеми на можливості: • Залучити інвесторів з тих країн, де працюють заробітчане - знання мови, розуміння ментальності з боку інвестора. Деякі робочі місця на рівні 1000 євро/місяць неможливо заповнити в країнах ЄС. За ті самі гроші, що вони (навіть не заробляють) заробляють за кордоном, ті самі заробітчане повертатимуться. • Замість проїдання грошей - інвестувати їх. Міська влада повинна віднайти ті приклади, коли гроші заробітчан пішли на створення малих підприємств в Україні (такі є). Провести промоційні заходи, залучити церкву, НУО, розповсюдити інфо там, де треба (автобуси і т.д,) • Створити канали пошуку робітників серед заробітчан українськими працедавцями (агенції, газети - потребує вивчення) • Почати роботи із міською владою тих міст, де є скупчення українців, н-д Мілану, Лісабону, Афін. Це дасть можливості для промоції Львова у цих країнах (безкоштовної). • Створити неформальне обєднання голів облдержадміністрацій та мерів міст, які є постачальниками заробітчан - зробити це постійно діючим форумом, з центром у Львові. Навколо такого форуму може створитись ціла під-галузь, кластер з досліджень, тренінгів, баз даних, культурних відносин тощо. posted by volodja @ 1:24 AM 0 comments Відповідальність львів'ян Ми дихаємо отруйними газами, ми пємо іржаву воду та хемікалії, наша земля просочена непотрібом, - з цього треба починати розмову про якість життя . Пріоритети змішались, - нам хочеться більше і швидшого транспорту, цілодобового водопостачання, кращих доріг. Проте давайте відступимо на крок назад і подумаємо до чого призведе більше транспорту, більше води, більше машин на більших і кращих дорогах, - газів буде ще більше, буде ще більше іржавої води, ще більше сміття. Якщо ми хочемо води, доріг, товарів, будинків, - з цим має прийти відповідальність за наслідки. І відповідальність не риторична. Часи безладу, бардаку, безкоштовної даремщини пройшли – все має свою ціну. Хтось має заплатити за програми очищення повітря, за розборку завалів сміття, створених нами самими, за заміну труб і водовідтворення. Вартість газу, води, електрики, бензину буде зростати, - це плата за відповідальність. Але на кожну погану новину завжди є добра – є способи зменшити наші витрати – зменшуючі споживання, не знижуючи якість життя. Чи завжди нам потрібно їздити машиною, чи завжди нам потрібно використовувати стільки води, чи завжди нам треба додавати у хату нові електроприлади? І якщо хтось придумує нові способи зменшити використання природніх ресурсів, що ми їх вважаємо завжди наявними, якщо хтось витрачається на ті наявні технології, що допомагають у використанні відновлюваної енергії – ці люди повинні заохочуватись, - матеріально. Добра поведінка має ставати прикладом і захочуватись, погана – каратись. Скільки можна жити в системі спотворених цінностей, обдурюючих самих себе? posted by volodja @ 1:21 AM 0 comments Аеропорт У 2007 році набуває сили договір про віткрите небо між Україною та ЄС. Авіакомпаніям не потрібно буде чекати на отримання ліцензій на право використовувати певний маршрут. Чи готується Львів до цього? Як можна: - З'ясувати нарешті кому належить аеропорт (комунальний, приватний) - Організувати встановлення автоматичної системи видачі багажу (не треба видавати багаж через дірку в стіні) - або в кредит, або за кошти інвестора - Прибрати непотрібно ляповаті кіоски, або продумати стильну заміну - аеропорт має зберегти стиль соцреалізму - це теж історія. - Мерія має починати переговори із найбільшими бюджетними авіакомпаніями вже - надіслати брошури, поїхати на ознайомчі зустрічі, встановити особисті контакти. Львів може стати перевалочним пунктом не лише для заробітчан, але й для туристів для цілої Східної Європи. Крім того, Львів може дієво покрити Східну Польшу, де не так вже і багато варіантів польоту - Провести інвентаризацію системи пропускного конролю - дуже вже великі черги і купа митників, які безцільно динтяються аеропортом - Масовий тренінг персоналу - аеропорт повинен обслуговувати зростаючу кількість перельотів з тої самою кількістю персоналу - штат у Львівському аеропорті неабияк роздутий. Звільнень непотрібно - потрібна зростаюча продуктивність і зростання зарплат. - Провети розяснювальну роботу і втихомирити таксистів. Одна компанія має мати право на надання послуг таксі перед самим входом в аеропорт. Решта - за пару сотень метрів. І міліція має арештовувати порушників, або нести відповидальність за бездіяльність. Компанія з ліцензією повинна мати прибуток. - Мерія має почати планувати побудову аеропорту у Стрию, бізнес план кого був розроблений але так і не знайшлись інвестори. Цей план треба підрихтувати, і поступово підготовлювати підґруття для впровадження. Зрозуміло, що має бути відновлена дорога на Стрий, можливо навіть прокладена залізнична колія, або мають бути тверді плани з цього приводу. Відновлення пасажиропотоку у діючому аеропотрі допоможе показати інвесторам потребу в таких інвестиціях. posted by volodja @ 1:16 AM 0 comments грудня 5, 2006 Програма підтримки головних офісів Без присутності головних офісів компаній місто не матиме місця серед групи середньорозвинених центральноєвропейських міст. У головних офісах працюють найталановитіші, найдинамічніші, найамбітніші професіонали, наявні на ринку праці. Саме вони отримують найвищі зарплати, саме у них виникають ідею із створення власних компаній. Потрібно, з одного боку, зберегьи головні офіси, які ще не переїхали до Києва, а з іншого боку, плекати компанії, які здатні стати великими. Субсидіювати офіси або надавати іншу пряму допомогу міській владі не дозволяє закон і здоровий ґлузд (принціп невтручання у ринкові відносини), проте можна вдатись до непрямих методів: • Запрошувати на обговорення у вузькому колі ключових ініціатив міста • Створювати бізнес-квартал, допомагати у створенні відповідних умов для зростання, у новітніх архітектурних формах • Надавати ідеї та канали просування торгівельних марок (кампанія промоції міста, яка дає можливість промоції продукції львівских заводів) • Лобіювати зменшення процедур, які потребують присутності у Києві • Сприяти у використанні відомих будинків для потреб компаній (презентації для інвесторів, офіційні прийоми тощо) • Визначити посадовця, який персонально нестиме відповідальність за роботу із великим бізнесом (більше 1000 працівників або певний оборот) за принципом один канал комунікації • Розвивати інфраструктуру і радитись із великими (чи потенціально великими компаніями) з цього приводу • Мер повинен відвідувати біржі у день початку котування львівських компаній • Створити психологічне стимулювання темпів зростання львівських компаній, наприклад через порівняння репутації, клькості працівників, географічної експансії і т.д. Львів може і повинен мати сотні компаній із мільярдними оборотами. posted by volodja @ 6:43 PM 0 comments листопада 30, 2006 Як помітити багато вільного місця, яке не помічають Радянський стиль забудови спотворив уявляння мас про те, скільки місця потрібно для створення комплексів. Будинки можуть бути компактними, елегантними, функціональними і вписуватись у навколишнє середовище. Львову бракує бізнес-центрів , особливо для МСП, розцінки на кв. метри вищі за Гамбург, Берлін і Тулузу. Поясненням переважно є те, що у Львові бракує землі, майданчиків для забудови. Проте майданчиків є безліч, треба лише вийти за рамки радянської уяви про спосіб забудови. 1. Район навколо Залізничного вокзалу - Безліч вільного місця, особливо якщо прибрати непотрібні жалюгідні допотопні корпуси УкрЗалізниці технічного призначення. Оптимізація виробничих процесів Укрзалізницею вирішує проблему - Розташування вигідне з точки зору доїзду, особливо для приїзду колег з інших міст України для одноденних зустрічей. - Бізнес комплекс допоможе, якщо буде оригінальне архітектурне рішення, створити композицію вкупі із куполами (і загалом гарної) споруди Залізничного вокзалу - Потрібна тісна співпраця із Залізницею, що може забезпечити лише міська влада. 2. Район коло Податкової крім податкової там нічого немає, я скільки там місця = за податковою особливо. Поруч взагалі якісь незрозуміли хати (поруч з заводами і залізницею - хтось сам себе вбиває цим повітрям). Люди потрохи наймають і ремонтують якісь кімнатки у навколишніх будинках, але це поодиноко і не створює ані інфраструктури, ані комплексного підходу до планування цього району. Навколо буяють дикі ліси (особливо на закинутій будові театру). 3. Гаражі за стадіоном СКА для чого це поле іржавих самобудов у місті, яке задихається від браку нормального житла й офісів? Побудувати оригінальну багатоповерхову стоянку, надати безкоштовно в оредну місця для гаражників, повідомити їх заздалегідь, що договір оренди землі з гаражним кооперативом продовжуватись не буде, мати 5-10 років у запасі для переговорів із власниками, для пошуку інвестора, для розробки проекту.На пагорбі можна облаштувати якійсь меморіал або побудувати церкву чи театр - додати культури у загалом сільський пейзаж місцевості. Непогано б було побудувати тонель - вихід майже до самого центру. Багато місця для роверів, і продумати як працівники можуть доїжджати із спальних районів на роверах. posted by volodja @ 6:29 PM 0 comments листопада 17, 2006 Поэтапнaя программа реформирования ЖКХ Це саме для Львова? http://www.dn.kiev.ua/events/ukraine/gkhkiev_17.html Депутат Киевского городского совета Владимир Бондаренко презентовал поэтапную программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства столицы. изменение юридических отношений внутри самой системы установление стандартов на услуги, чтобы потребитель мог обратиться в суд в случае предоставления некачественной услуги и не платить по счету налаживание общественного контроля переход на прокладку новых сетей по новым инновационным технологиям и техническое переоснащение ЖКХ и тому подобное провести децентрализацию и демонополизацию системы ЖКХ на базе единых стандартов обслуживания posted by volodja @ 11:27 AM 0 comments листопада 12, 2006 Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт Перші поверхи - пофарбовані, решта - ні. Знизу - бутік, згори - катастрофа. Гарна ліпка 19 сторіччя - неонова пластикова вивіска яскравого кольору. Праворуч - зеленуватий, ліворуч - тілесного кольору, посередині - бурно синій. Це Львів. Проблема - відсутність координації оновлювальних робіт фасадів, брак коштів у місті, непрофесійність комунальних служб, нетерплячість орендарів, потреби бізнесу у кращій презентації продукції, брак коштів компаній на оновлення цілого фасаду. Пропоноване рішення - співфінансування і заохочення такого співфінансування: - Торгівельні точки, які хочуть оновити свій зовнішній виглдя, шукають додаткове фінансування від мешканців будинку на оновлення цілого фасаду (початкову готовність долучитись фінансово), а також визначають власні максимальні ресурси, які вони готові вкласти - Міська рада долучається фінансово до тих проектів, де мешканці і бізнесмени спільно готові взяти на себе найбільшу долю фінансування (пріоритет - проекти, де треба менше грошей від ратуші), щокварталу 4-5 проектів. - Міська ратуша розробляє матеріали, які можуть допомогти - опис якісного ремонту, на що звертати увагу, найкращі прикладі у місті, зведена нормативна база, естетичні і стилістичні рекомендації. За кожним проектом закріпляється спеціаліст, визначений мерією, який всіляко допомагає у проекту ремонту - порадами, контактами, попереджає про підрядників, надає естетичні та мистецькі рекомендації і т.д. Міська рада також створює каталог підрядників і публікує відгуки від їхніх замовників, також каталог митців, які можуть прикрасити фасади. Робота закріплених спеціалістів має також оцінюватись, львівянами, мешканцями і т.д. Така мяка підтримка допоможе пришвидшити процес ремонтів. Так можна швидко й якісно вирішити питання ремонту будинків, також створити культуру співпраці мешканців і бізнесменів, культуру добросусідства і взаємодопомоги. Напрацьований досвід можна буде перенести на забудовників, на ремонт Сихівського гетто і т.д. posted by volodja @ 11:54 PM 0 comments Нові готелі такі будуть Польській Орбіс озвучив плани із побудови двох готелів у Львові (див. тут ). Міська адміністрація сприяє у пошуку ділянки, що є дуже добре. Проте зважаючи на гостру потребу у готелях б-якого рівня, ратуша могла б створити фонд потенційних ділянок, описати це на сторінці і активно шукати інвесторів, як в Україні так і за кордоном. Управління земельними ресурсами або промисловості (бо багато ділянок для готелів можна отримати якщо вивести землю з під неефективних промислових обєктів) могли б допомогти у наповненні подібного цільового потенційного земельного банку. Натомість зараз немає навіть хоч якоїсь інформації для потенційних інвесторів та сторінці http://www.city-adm.lviv.ua/turizm_u_lvovi.html . Для стрибка у розвитку, Львову потрібна кампанія із залучення інвесторів у цю сферу. Інакше будемо мати 1 готель на 5 років, як маємо зараз. posted by volodja @ 11:43 PM 0 comments жовтня 18, 2006 Потенціал ІТ у Львові Кількість ІТ компаній у Львові стрімко зростає, надходять нові проекти, виникають нові компанії, компанії з більшими оборотами виступають із ініціативами національного масштабу (як створення асоціацій і т.д.). Водночас переважна більшість компаній лише надає роботу за непогану для регіону платню, не використовуючи креативну енергію і не сприяючи розвиткові працівників. Ряди боксів-кабінетиків, в яких сидять молоді люди навпроти моніторів і пишуть код, зранку до ночі. А що можна змінити? Спробуємо подати ідеї: 1. Заохочувати участь працівників у розвиткові технологій, які вони використовують - тобто не лише використання технологій, але й їх подальше вдосконалення. Створення мереж контактів на рівні міста спеціалістів у певних технологіях, підтримка компаніями семінарів, конференцій, навчальних вишколів міжнародного рівня - "вирощування спеціалістів" та їхня промоція на мжн ринку. Активна підтримка поїздок талановитих працівників за кордон на міжнородні семінари. Лише підримка розвитку врятує компанії від втрати таланту. Лише якщо люди бачать, що їх розвиток й ініціатива підтримуються, вони лишатимуться. 2. Залучити працівників до допомоги науковцям, винахідникам, особливо в "упакуванні" продукції, проектів, дослідницьких ініціатив. І не лише технічних напрямків, також гуманітарних. Маркетингові відділи можуть допомогти у розробці планів комерціалізації, - доброчинність потрібна лише на початках, врешті треба розвитати внутрішній ринок. Така привязка працівників до сторонніх проектів може втілитися у неординарні цікаві проекти, наприклад у нові проекти придатні до продажу в США чи ін. регіонах-замовниках. 3. Створення "кластерного підходу" - створити мапу компетенцій ІТ компаній, вкл. дотичні галузі (дизайн, управління проектами, навчальні курси і т.д.) у Львові. Просування Львова як динамічного центра у сфері нових ІТ технологій. Підтримка постійних конференцій, семінарів, курсів, виставок - Політех та ін. вузи можуть грати ключову роль у цьому. Створення профілей розробників - індивідуальний підхід, відслідковування розробників, що виїхали до Києва чи за кордон - це сприятиме налагодженню контактів, відтермінувати повну втрату людьми контактів із містом (переведення ностальгічного звязку на кокретні комерційні проекти). Висвітлення починаючих компаній, просування міста для інвесторів. Співфінансування проекту Ратушею та компаніями принесе користь усім. 4. Залучати працівників до інформаційного, корисного, фахового й передового наповнення уа-нету. Професійних ресурсів обмаль, непотрібних балачок - нескінченно. Працівники можуть взяти "шевство" над певними сторінками, надавати інформацію у портали, вести віртенники, творчо використовувати відео, аудіо і т.д. Ця громада має потенціал щоб струснути уа-нет. Компанії можуть позиціюнувати це як активну соціальну позицію на сторінках. 5. Створення міської програми залучення працівників ІТ компаній на добровільній основі і у поза робочий час (частково у робочий) до програми масової міграції населення у нові технології, - адаптація навичок, покращення кваліфікацій, надання базових знань користувачів, подолання технологічного страху, - лише молоді люди можуть допомогти іншим інтегрувати технологій у життя інших. Така програма може допомогти Львову обігнати інші міста стосовно розвитку населення. Стратегічна мета таких починань: 1. Більше прибуткових проектів для львівських ІТ компаній та суміжних галузей - більше податків та інвестицій 2. Краща динаміка у місті - рух ідей, людей, розвиток навичок - створення певного іміджу 3. Більше грошей для людей - і не лише в ІТ (кращі шанси знайти роботу, додаткові заробітки для ІТ і т.д.) posted by volodja @ 11:00 PM 0 comments січня 29, 2006 Фінансування розвитку міста Зважаючи на потреби фінансування міста, що не лише накоплюються, але й зростають з багатьох причин (зростаюча заможність спричинює підвищене споживання і відповідні наслідки для навколишнього середовища, непроплановані проекти, невідповідна реалізація затверджених проектів, міграція в місто і т.д.) , міська влада має шукати нові способи розвязання фінансових проблем. Якщо новий бюджет на 2006 цілої області складає лише 1млрд 240млн грн , но що можна сказати про міський бюджет Львова? Навіть для мілйонного міста з проблемами Львова це було б замало, а тут йдеться про цілу область. Одним з варіантів пошуку сталого фінансування для міста міг би стати вихід міста на ринки запозичень (муніціпальні позики), як внутрішні так і зовнішні. Але не з простими позиками, як це стає модним серед українських міст, але з муніціпальними проектними позиками , тобто привязаними під конкретні проекти. У Львові є достатньо потенційно привабливих проектів, де необхідне велике повноцінне фінансування, де потрібна підтримка міста, але за наявних коштів ці проекти не є в пріоритетах міськради. Прикладами таких проектів можуть бути: Побудова виставкового центру у Львові Підготовка місць для розбудови готелів (підготовка майданчиків, відселення, археологічні питання і т.д.) Міські програми енергозбереження, наприклад вуличне опалення на фотовольтаниці Розширення і побудова спортивних комплексів Розширення спроможності каналів Інтернет, розвиток ІТ комплексів Це приблизний перелік, складений без належної оцінки ризиків та бюджетів. Логіка проектного фінансування - гроші скеровуються під конкретні проекти, із визначеним фінансовим планом, з метою капіталізації майбутніх грошових потоків подібних проектів. Місто відіграватиме роль акціонера, можливо навіть в співпраці із приватними компаніями, де частка власності відіграватиме роль застави у випуску позики. Місто може отримати додаткові бюджетні переваги від подібних проектів, оскільки кожен проект приносить додаткові інвестиції, нові робочі місця і відповідне зростання доходів місцевого бюджету. З іншого боку, лише такий підхід спроможний певною мірою убезпечити цільове використання коштів, - не проїдання їх у відповідності із мінливими політичними настроями. Це також дозволить міській раді спонукати організації думати в системі ринкових відносин - коли місто здатне допомогти, коли надходить добре розроблений проект від організації, які зацікавлені у подібних проектах (переважно асоціації, комунальні підприємства та НУО, оскільки комерційні організації можуть вийти на ринкі капіталу самотужки). Звичайно проектні муніціпальні позики потребують відповідної підготовчої роботи, відповідних систем контролю, які, зрештою, вже розроблені принаймні на папері через різні КРУ і т.д. Особливо ретельно потрібно підготувати критерії відбору проектів для фінансування, оскільки багато з них може бути реалізовано компаніями на комерційній основі. Місто має відігравати роль важеля, .використовуючи фінансування для проектів, від якх виграє ціла міська громада. posted by volodja @ 6:38 PM 3 comments березня 12, 2005 Концепція розвитку Львова На днях відбулось засідання Міської Ради, на якому розглядалась Концепція Розвитку Львову (чит. у Львівській Газеті ). Після тривалих пошуків на сторінках міської влади, знайти цю Концепцію так і не вдалось. Більше того, пошук Інституту Аналітики Містопроект так само не дав результатів, - цікаво, яким чином цей інститут працює, якщо немає сторінки? Аналізують книжки 80-тих років з бібліотек міста? Натомість вдалось знайти цікаву дискусію 2003 року на тему цієї концепції . Особливо щось додавати не потрібно. Справжня концепція повинна містити: - Визначення пріоритетних галузей економіки (визначальних для економіки) та обгрунтування такого визначення - Чітки галузеві стратегічні програми для подальшої реалізації органами влади (з метою уникнення зміни приоритетів під час ротацій політичних органів влади, особливо актуально для довгострокових програм розвитку) - Окреслення ролі Львова в регіональному, національному та міжнародному вимірі, тобто яким саме чином Львів відіграватиме роль центру Східної Європи - Чітке посилання на національні, Європейські та міжнародні пріоритети розвитку, - яким чином Львів як місто сприятиме досягненню визначених цілей, наприклад боротьби із бідністю, забезпечення ефективного зростання ВВП, розвязання важливих економічних питань регіону. Таке враження, що розробники документу скопіювали стандартні фрази, які підійдуть до будь-якого міста. Немає бажання бачити Львів багатим процвітаючим містом, яке не лише є центром значної частини України, але докладається до вирішення східноєвропейських проблем. Така собі містечковість. Перелік можна продовжувати до незкінченності. Проте можна зробити висновок - концепція у даному форматі не відповідає потребам міста. Радше нагадує збірник рішень начальників департаментів міської ради, аніж концептуальний документ, яким матиме вагу і значення за 5 років. posted by volodja @ 3:26 PM 3 comments лютого 13, 2005 Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори Нове приміщення Українського Музею в Нью-Йорку Зважаючи на чисельність української діаспори за кордоном та ту кількість українських кредитних спілок, банківських установ та просто культурних організацій (наприклад, дивіться перелік на сторінці Брами http://www.brama.com/diaspora/ ), українська діаспора має величезний потенціал для розвитку та використання. Поступово стара генерація українців, яка ментально та психологічно найбільш завязана на ностальгії за Україною, більше культурною та родинною ностальгією, старіє. Водночас нове покоління української діаспори, насамперед діти вихідців з України, стають більш мешканцями своїх відповідних країн, аніж українцями. Водоночас ментальний звязок і надалі лишається, як й інтерес до свого коріння. Досі цей звязок використовувався насамперед у культурній сфері, проте економічний аспект - саме те, що потрібно зараз. Фактори для залучення інвестицій: Українська економіка зростає, умови провадження бізнесу покращуються, кредитні рейтинги України як суверенного позичальника, зростають Нестача капіталів, особливо у довгострокові проекти, наприклад покращення інфраструктури Відсотки за кредитами на міжнародних ринках і надалі лишаються високими Потрібно створити інститут, який би займався залученням фінансових ресурсів української діаспори у проекти на Україні. Оскільки це повязано із багатьма ризиками, така установа має в першу чергу віідінрвати роль каталізатора, просвітника про можливості цього ресурсного потенціалу як в Україні, так і за кордоном. Приблизні аспекти роботи можливого Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори : Організація промоції інвестиційного потенціалу України серед фінансових організацій діаспори Промоція муніціпальних бондів на ринках діаспори Створення та підтримка віртуального інвестиційного центру для малого бізнесу, коли приватні інвестиції із діаспори можуть бути залучені у малий бізнес в Україні Потенційно створення центру для розгляду суперечок стосовно інвестиційних проектів, етичних конфліктів та фактів корупції Чому Львів? Оскільки переважна більшість українців за кордоном - вихідці із Західної України Українські церковні організації мають найбільшу мережу, яку центр може використовувати, а Львів є центром релігійного життя (УГКЦ, УАПЦ) Львів як економічний центр Західної України, можливість позиціюнувати місто як економічний центр та нарешті випередити Київ Львів має емоційну значимість в Польщі, яка може стати одним із пріоритетів діяльності Центру із залучення ресурсів діаспори posted by volodja @ 6:51 PM 9 comments січня 23, 2005 Потенційні родзинки для туристичного Львова Львів повинен створювати мережу туристичних маршрутів у регіоні, які б включали Львів як неодмінний елемент туру. Якщо дирекція з розвитку туризму не розпочне цей процес сама, інші міста розпочнуть створення таких програм самостійно і пізніше буде надзвичайно тяжко інтегрувати ці програми. Давайте подивимось на приблизний перелік цікавих місць з точки зору туриста на Заході України (окрім Львова) і навколо: · Карпати · Трипільська культура · Печери в Тернопільській області · Світязь та озера на Волині · Замки (деревянний замок в Карпатах) · Почаївська Лавра, Унів, Зарваниці (місця прощ) (легенди) · Винні місця на Закарпатті · Розточчя · Ставка Гітлера на Винничині · Перемишль Це лише маленький перелік, такі точки на мапі можна легко поєднати у маршрути, неодмінним елементом яких маж стати відвідання Львова. Зрозуміло, що подібні маршрути вже існують, проте вони більше сфокусовані на історико-культурному аспекті, а не так званому “вау”-факторі (факторі захоплення, коли туристи їдуть подивитися на легенду, історію, щось цікаве з того, що вони чули). Потрібно думати над тим, як створити “вау”-фактор, як створити образи і легенди, які б притякували б людей їздити по маршрутам знову і знову. Ідеї з того, що може стати “вау”-фактором для Львова з точки зору іноземного туриста: · Візуальні ідеї про Радянське минуле · Історії Помаранчевої Революції, багато візуальних матеріалів · Польська історія та культура · Історії львівських підземель (від княжих часів до схованок євреїв під час Другої Світової) · Нетрадиційні, цікаві фестивалі, події · Історія кави · Індустріальний туризм часів СРСР, можливо навіть із відео-матеріалами тих часів, перетворення одного із старих закинутих заводів на індустріально-туристичний парк, який можна використовувати для великих вечірок на вихідні А що може бути дійсно цікавим для українців: · Народні традиції, особливо на визначні релігійні свята · Історія УПА, але подана на рівні “я можу цього торкнутися” або візуально (кіно, відео матеріали) · Перетворення Шевченського Гаю з мертвого музея на приклад сільського життя, в якому можна взяти участь · Зважаючи на історію та архтектуру Львова, навчальні тури з культури, мистецтва, класичної музики · Аристократичний дух Львова, культура кави ... Міська адміністрація може розробити довгосторову програму відбудови/розбудови необхідних елементів подібних проектів/маршрутів. Проблема може полягати у браку коштів для фінансування розробки наприклад відео матеріалів. Проте міська влада може заоохотити інвестиції приватних фірм з Заходу за принципом поділу прибутку від користування кіцевим продуктом (% з продажу квитків). Навіть туристичні бюджети західних міст можуть допомогти за тиким принципом. Фінансування з інших джерел, наприклад дослідницбких бюджетів теж може бути варіантом. posted by volodja @ 1:06 AM 5 comments жовтня 9, 2004 Збереження історичної забудови Львова Про проблеми історичної частини міста пишуть давно і докладно, наприклад у цій статті http://portal.lviv.ua/article/2004/09/18/141941.html . Проте можна думати про альтернативні ідеї/підходи до збереження історичної забудови Львова, наприклад: Спеціальний податок на видачу дозволів на забудову в межах Львова. Оскільки в місті спостерігається бум на побудову житлових будинків, то чому не можна внести у вартість дозволу на забудову додатку на відновлення центральної частини. Навіть якщо вартість квартир у новобудовах зросте на додаткову 1000 грн., це не відлякає інвестора, проте значно додасть коштів на проведення ремонтів. Умова - прозоре та ефективне використання коштів, щоб переконати мешканців у доцільності використання їхніх коштів. Можливо, виникнуть запитання, чому у вартість дозволу наприклад на Сихові має бути включений подібний податок. Логіка відповіді проста - оскільки мешканці перебуватимуть не лише на Сихові, але в центрі міста. Введення додаткової плати на паркування або проїзд в центральній частині міста . Треба бути чесними з собою, - ми самі руйнуємо місто, оскільки отруюємо атмосферу викидами. Підняття плати за парковку на 1грн. за годину додасть автоматично тисячі гривень для вирішення проблеми. Так, проблематично, так, дорого, проте необхідно. Це спонукає людей використовувати технології і не робити зайві поїздки в центр. Одночасно потрібно вдосконалювати систему громадського транспорту. Розробка рекомендацій із ремонту кондомуніумами мешканців. Ситуація: в будинку живе декілька заможних сімей і декілька сімей, що перебувають за межею бідності. Всі хочуть жити у відремонтованому будинку. Проте заможні сімї не мають часу, всі мешканці не мають знань та необхідної компетенції для організації ремонту. Яким чином допомогти мешканцям, які мають фінансові можливості та бажання, відремонтувати будинок? Пропозиція - створити рекомендації, крок-за-кроком інструкцію, яким чином можна це зробити. Відвести для координації спеціальну посаду (правдоподібно, яка вже і так існує в міськраді), яка б мала допомагати об'єднанню мешканців в ремонті. Інструкція мала б висвітлити: 1) оцінку необхідного фінансування, 2) джерела фінансування, у т.ч. можлива допомога з бюджету, 3) перелік необхідної документації, 4) перелік професійних будівельних організацій, 4) умови тендеру. ...... Створення Інтернет сторінки з профілями будинків, що потребують ремонту . Це можуть зробити студенти-стажери за одне літо (впевнений, рада має цифрові камери). Така сторінка має постійно оновлюватись із інформацією про те, які об'єкти планується відремонтовувати за кошти бюджету, які - за рахунок підприємств, які - за рахунок коштів мешканців. Водночас ця сторінка стане фокусом відновлення Львова, допоможе наприклад зконцентрувати допомогу спонсорів або інвесторів, які хочуть вкласти кошти в місто (наприклад дозволить називати будинки імена догорів та меценатів). Поляки, австрійці, колишні львів'яне зможуть вкладати кошти у відбудову своїх колишніх або теперішніх будинків. Маєте інші ідеї - висловлюйтесь! posted by volodja @ 10:22 PM 0 comments вересня 17, 2004 Львів як центр асоціацій Львів потребує розвитку конференційного туризму, коли тисячі делегатів різноманітних конференцій відвідують місто. Проте для проведення конференцій потрібно мати мету проведення таких конференцій. Дуже часто проведення конференцій повязане із діяльністю асоціації та мережевих організацій, оскільки значною мірою проведення конференцій має на меті власне встановлення контактів, визначення спільних проектів, представлення результатів діяльності та таке інше. Львів має активно залучати асоціації для відкриття офісів у Львові. Проте Львів має визначитись із нішою на ринку асоціацій. Можливі варіанти: Регіональні асоціації на рівні Західної України (цілком реально вже), наприклад асоціація туристичних організацій Західної України, асоціація західноукраїнських міст, галузеві обєднання та ін. Українські асоціації. Львів має всі можливості викарбувати нішу на цьому ринку. Досить часто асоціаціям далеко не так важливою є наближеність до київських кабінетів влади як власне можливості для роботи, наприклад мистецькі обєднання потребують інші умови, галузі, повязані із сферою обслуговування, туризмом, та ін. Форум видавців один чого вартує. Польсько-українські, україно-чеські та інші двосторонні прикордонні обєднання, асоціації та товариства. Перевага - недалеко від Києва і не так далеко від іншої країни. Зовнішньо - як інші великі східноєвропейські міста, внутрішньо - суто українське місто; Східноєвропейські асоціації - тут потрібна велика робота для визначення та просування переваг Львова як центру розміщення таких асоціацій. Дуже часто потрібно буде змагатися із Прагою, Віднем та Варшавою. Потрібно вибудовувати мережу контактів. Яким саме чином Львів може заманити/привабити до себе асоціації/обєднання: Надання податкових пільг (невідомо яких саме) Можливо субсидіювання офісних приміщень, або надання в оренду приміщень, оновлених за кошти міського бюджету, наприклад, закинуті промислові приміщення, особливо в центрі міста. Проведення безкоштовних високопрофесійних курсів стосовно фінансування діяльності асоціацій, організації проведення конференцій та заходів: Сприяння у вирішення організаційний питань, анприкладможливо створення посади в міськдержадмінітсрації для сприяння проведення конференцій та заходів (виділення дозволів, узгодження руху, виділення спеціальних приміщень і т.ін.) Можливо проведення раз на рік конгресу асоціацій або щось на кшталт цього; Розбудова інфраструктури для проведення конгресів (можлива співпраця із власниками готелів, які мають бути зацікавлені в існування таких площ) posted by volodja @ 11:32 PM 0 comments серпня 16, 2004 Сихів - відновлювана енергія, мистецтво і спроба покращити сірість 1. Відновлювана енергія для Сихова та міста o Багато багатоповерхівок Сихова мають величезна площі, відкриті до прямого сонячного проміння. Можна замінити частину фасадів будинків і замість плитки запровадити сонячні панелі (наприклад такі ). o Проведення освітньої компанії серед дітей та підлітків, оскільки вони можуть руйнувати панелі. Залучити їх до встановлення панелей. o Встанвити балансовимірювач – великий обліковий пристрій, який би показував, скільки енергії споживається районом і скільки відновлюваної енергії виробляється. o Спробувати знайти панелі, які можна використувати як поверхню для артистів, - поєднання із зміною дизайну мікрорайону. o "Сихівські Дахи" – створити програму із зведення спеціальних споруд на дахах мікрорайону для вбудови сонячних панелей або для вітряків. Дахи декількох будинків можуть використовуватись для цього, - створити футуристичні споруди сучасного дизайну. Кожен Сихівський Дах має стати атракцією для туристів. Можливо, панелі можуть зводити сонячне проміння з одну точку – запалення сонячного вогня на Сихові на Купала, наприклад – створити церемонію для цього. o Залучити місцевих науковців для проведення програми. 2. Дизайн для мешканців Надавати грошову програму відновлення та перебудови внутрішнього устрію підїздів сихівських будинків. Частину може покривати місто, другу частину – обовязково мешканці будинку. Можлива розстрочка за допомогою банківських кредитів. Відкриття конкурсу на дизайн підїздів. Мешканці зможуть самі обирати той, що їм сподобається найбільше. Перевага для мешканців (чому вони/ми мають платити) із зміною дизайну зміниться ринкова вартість їхніх квартир. Проводити роботу зі агенціями нерухомості та асоціацією агентів. posted by volodja @ 11:46 PM 1 comments Перетворення Вернісажу на центр промислів Перетворити вернісаж на центр, де би можна було б придбати витворі народних умільців, митців, - і не лише зі Львова, а з усього регіону. Головне - це має бути прикольно, має бути великий вибір, має бути атмосфера старого доброго Львівського Вернісажу. У Львові існує ціла Академія Мистецтв , наповнена невідомими талантами з обмеженими можливостями для просування своїх творчів задумів. Чому б не дати можливість студентам продавати те, що вони створюють. Так само і митцям, які професійно працюють з різними матеріалами. Наприклад, див. шапки львівського майстра на фото праворуч (світлина виведе вас на сторінку цього майстра) posted by volodja @ 11:25 PM 2 comments Навчи своїх батьків – програма підвищення рівня знань Міська адміністрація створює або орендує існуючі лабораторії, обладнані сучасними компютерами та Інтернетом. Такі класи використовуються студентами (особливо тими, що вивчають компютерні програми) для навчання людей старшого покоління. Вивчення досвіду інших країн а також регіонів України. Навчальний курс для майбутніх вчителів (педагогічні навички). Компютерні фірми можуть спонсорувати подібні курси. Вигода – промоція своєї продукції серед учасників таких курсів, особливо можливо розміщення банерів всередині лабораторії. Промоція курсів, - серед місцевих газет (соціальна реклама), можливо дуже дешево або тендер, або спонсорська допомога. Обовязково, - друковані брошури (з вільними аркушами, - робочий зошит для учасників). Розміщення реклами в таких брошурах, - потенційні рекламодавці, - банки, що пропонують кредити в розстрочку, фірми та магазини, що продають компютери (але має бути вигідно основному спонсору, - більша віддача, більше і краще вісвітлення). Має бути як програма на декілька років (3-5), відслідковування результатів (чи це призвело до кращих навичок, чи людина почала працювати з компютером чи на роботі або вдома). posted by volodja @ 11:13 PM 0 comments Освітлення міста вітром Як вирішити проблему хронічної нестачі зовнішнього освітлення у Львові з нестачою коштів у міському бюджеті? Створення на замовлення Львівської міськради спеціального вітроенергогенератора , який можна розмістити у міській зоні (переважно всередині львівських дворів ). Вимоги: повна звукоізоляція, вібростійкість, дизайн, енергогенерація та ін. Використання генератора – генерованої енергії повинно вистачати для освітлення будов/будови, де розміщується генератор (зовнішнього освітлення). Кожен генератор повинен містити спеціальну систему само-освітлення та “стовбовий” потік світла. Щороку у певний день (наприклад, день охорони довкілля) усі генератори, що є в місті, повинні бути запалені у певний момент, найкраще у пеаній послідовності, щоб створити певний ефект від спостереження для глядачів. Таке суцільне само-освітлення вітрогенераторів повинно відбуватись лише один раз на рік для підтримки туристичного ефекту (“щось таке, на що варто подивитись”). Фінансування міськрадою, - початкові інвестиції в розробку генераторів та енергозберігаючих приладів освітлення. Зиск, - економія коштів на освітлення, - бюджет на технічну підтримку генераторів, але без необхідності платити за електрику. Більше світла в місті за такі самі бюджетні кошти. Можливість залучення коштів населення, - якщо мешканці будинку хочуть зробити щось подібне у своєму власному будинку, - можуть звернутись до когось конкретного. Особливо цікаво для будинків у старому місті на вуличках, що не дуже освітлюються. Загроза - приватизація будинків, необхідність узгодження в усіма мешканцями. Подивитись можливість залучення до цього Львівобленерго (чи є у них монополія на подібну практику). Якщо є – потрібно залучати обленерго до цього, але найкраще створення окремої організації, яка в довгострококому періоді може допомагати організувати щось подібне в інших містах (патентування?). Залучення виробників ламп та засобів освітлення (наприклад, Іскра, можливо Тернопыльську Варту-Шредер або інші заклади, що займаються питаннями освітлення в Україні, - наприклад з цієї статті в Галиціких Контрактах або з цього переліку установ світлотехнічної галузі ), - створити енергозберігаючи технології, що можна буде використати де-інде. Участь консорціумів, бажано залучення іноземних партнерів, особливо таких, що можуть розповсюдити технологію (не лише технічне ноу-хау, але й повну програму сталого освітлення). posted by volodja @ 10:05 PM 0 comments Як приєднатися? Цей інтернет-щоденник відкритий для дописувачів. Якщо ви маєте бажання активно доповнювати цю сторінку, будь-ласка зв'яжіться із засновником Ідей для Львова - volodja-вухо-gmail-крапка-com Будь-хто може лишати свої коментарі - для цього не потрібно реєструватись. Previous Posts Як перетворити проблему заробітчан на можливість росту? Відповідальність львів'ян Аеропорт Програма підтримки головних офісів Як помітити багато вільного місця, яке не помічають Поэтапнaя программа реформирования ЖКХ Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт Нові готелі такі будуть Потенціал ІТ у Львові Фінансування розвитку міста Archives серпня 2004 вересня 2004 жовтня 2004 січня 2005 лютого 2005 березня 2005 січня 2006 жовтня 2006 листопада 2006 грудня 2006 Чи можна, на Вашу думку, покращити життя у Львові? Так, вже покращується Так, однозначно Так, але через спротив Можливо, якщо хтось захоче Ні, не в цьому місті Можливо колись Не знаю Іншій варіант відповіді Free polls from Pollhost.com Вибрані львівські ресурси View Visitors Stats