ГоловнаНа захисті довкілляНаукова Рада ВЕЛНаукова Рада листопад 2005 (виступи)C.Размєтаєв Правові проблеми еколого-безпечного використання
Правові проблеми еколого-безпечного використання

Размєтаєв С.В., к.ю.н.,
УДНДІ „УкрВОДГЕО”, м. Харків

В статі розглядаються питання щодо збільшення кола об’єктів правової охорони навколишнього природного середовища за рахунок включення до їх чісла космічного простору; визначається поняття космічного простору як об’єкту екологічних відносин; наведені шляхи удосконалення правового регулювання еколого-безпечного використання космічного простору.

Україна увійшла у третє тисячоліття як одна з провідних космічних держав світу. Загальнодержавна (національна) космічна програма України на 2003-2007рр., яка затверджена Законом України від 24.10.2002 р., відносить космічну діяльність до державних пріоритетів України, яка виступає важливим чинником інноваційного розвитку економіки країни.         Дослідження та використання космічного простору визначено необхідною умовою розвитку науково-технічного, технологічного  і виробничого потенціалу, забезпечення інтересів держави на тривалий період у сферах безпеки та оборони, підвищення рівня якості життя, участі України в розв’язанні загальних проблем людства.[1]. Таким чином пріоритети  використання космічного простору визначені без врахування екологічного чиннику такої діяльності. Але на теперішній час, на жаль, вже можна констатувати наявність негативного впливу космічної діяльності  на стан навколишнього природного середовища. Це, в першу чергу, стосується порушення озонового шару, забруднення повітря окислами металів, вуглероду, азоту, а близького космосу – частками відпрацьованих космічних апаратів.
За сучасними данними, в близькому космосі знаходиться понад 4000 тонн космічних відходів, що складає понад 1 % від маси повітря вище 200 км. [2]. Забруднення космічного простору являє собою серйозну загрозу  безпеці людства. Тому вже зараз регулюються проблеми забруднення космічного простору, але тільки відносно майнової відповідальності за здійснення збитку на Землі, в повітрі та космічному просторі [3].
Крім того, на геостаціонарних орбітах знаходиться понад 60 ядерних енергетичних установок, експлуатація більшої частини яких вже завершена. Сумарна маса радіоактвних речовин, що знаходиться на цих установках, складає понад 1 тонну. Вказані об’єкти є джерелом гамма-нейтронного та електронного випромінювання, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та створювати екологічну небезпеку життю людства.
Усвідомлюваня екологічної небезпеки космічної діяльності вимагає необхідності його належного правового регулювання. Космічна діяльність в Україні здійснюється до Закону України «Про космічну діяльність» та Закону України «Про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 2003-2007рр.». Важиву роль в регулюванні цих відносин належить міжнародним договорам та іншим нормативно-правовим актам, до яких приєдналась Україна. Це, в перщу чергу, Декларація правових принципів діяльності держав щодо використання космічного простору (1963р.), Конвенція 1972р. про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об’єктами та Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985р.).
Але, на жаль, вказані нормативні акти, в першу чергу, регулюють використання космічного простору для науково-технічних та оборонних цілей без урахування космічного чиннику. Так, наприклад, в Законі України «Про космічну діяльність» є тільки одна стаття (стаття 21) щодо охорони довкілля, яка фактично присвячена тільки питанням відшкодування прямого екологічного збитку від космічної діяльності.
На наш погляд виникла нагальна потреба належного правового регулювання екологічної безпеки космічної діяльності як складової частини національної і транснаціональної безпеки, тобто такого стану розвитку суспільних правовідносин і відповідних їм правових зв’язків, за яким системою правових норм, інших державно-правових і соціальних засобів гарантується захищенність права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, забезпечується регулювання здійснення екологонебезпечної космічної діяльності і попередження погіршення стану навколишнього природного середовища та інших негативних наслідків, небезпечних для життя і здоров’я особи, суспільства і держави. [4].
Нині діюче законодавство про охорону навколишнього природного середовища регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище. Навколишнє природне середовище розглядається як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природних ресурсів, як залучених в господарський обіг, так і невикористаних в народному господарстві в данний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси [5]. Таким чином космос або космічний простір не визначаються як складова частина навколишнього середовища, об’єкту його правової охорони. Відсутні визначення космічного простору і в Законі України «Про космічну діяльність» та міжнародно-правових актах. На наш погляд є доцільним, в першу чергу, визначити поняття космічного простору як об’єкту екологічного, а не міжнародного права, з метою його правової охорони та запобігання негативного впливу на навколишнє природне середовище.
З огляду на те, що діючим законодавством визначено повітряний простір України як самостійний правової об”єкт, що представляє собою  частину повітряної сфери, розташованої над суходолом та водною територією да якого входить атмосферне повітря, можна зробити висновок про те, що до космічного простору відноситься територія, яка розташована над повітряним простором та атмосферним повітрям, та сягаюча до відстані доступних до науково-технічного вивчення та господарського використання. Включення космічного простору до екологічних об”єктів дозволить поширити на космічну діяльність правові приписи законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що регулюють еколого-небезпечну діяльність.
В той же час космічний простір необхідно розглядати як складову частину планетарної, а не національної системи навколишнього природного середовища. Тому захист космічного простору та регулювання екологобезпечної космічної діяльності повинно здійснюватись в першу чергу міжнародно-правовими актами в галузі охорони довкілля з наступною іеплементацією цих норм в національному екологічному законодавстві. З огляду на вищевикладене передбачається доцільним розробити та прийнять міжнародний правовий акт щодо екологічних аспектів космічної діяльності, ініціювати який може будь яка космічна держава, до яких належить й Україна.         

Список літератури:
1. Закон України „Про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 2003-2007 роки // Відомості Верховної Ради, 2002, N 49, ст.364
2. Ерофеев Б.В. Экологическое право. –М.: Юриспруденция, 1999. С.424.
3. См. Конвенция о международной ответственности за ущерб, причиненный космическими объектами, от 29.03.72г. // Международное право в документах. М., 1982. С.578.
4. Екологічне право: особлива частина: Підруч.для студ.юрид.ВУЗів і фак.: повний акад.курс / За ред. акад. АпрН В.І. Андрєйцева. – К.: Істина, 2001. С.32.
5. Закон України”Про охорону навколишнього природного середовища // Відомості Верховної Ради, 1991, N 41, ст.546 

 

 

Дивись також:
Т. Тимочко Екологічні проблеми космічної діяльності
C.Кричевский ЭКОПОЛИТИКА И ЭКОБЕЗОПАСНОСТЬ
С.Вадзюк ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА БОРТУ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ
С.Фомин ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ УТИЛИЗАЦИИ И УНИЧТОЖЕНИЯ
Р.Синельщиков ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ «КОСМИЧЕСКОГО МУСОРА»
Є. Захаров Екологічні проблеми Землі, пов’язані з виготовленням й експлуатацією ракетно-космічної техніки
А.Шейко Тези виступу
© Copyright 2004
Розробка ІАФ Ексор
Копіювання матеріалів сайту можливе лише за поперднім погодженням зі Всеукраїнською екологічною лігою.