
Головна
На захисті довкілля
Наукова Рада ВЕЛ

Засідання березень 2005 р.
Засідання Наукової Ради
30 березня 2005 року м. Київ
Екологічні проблеми транспорту в Україні
Вплив автотранспорту на довкілля
Доповідач: Федоренко Олександр Іванович, доктор фізико-математичних наук, Харківський інститут соціального прогресу, голова Харківської обласної Наукової Ради ВЕЛ
Стан атмосфери України внаслідок впливу автотранспорту і шляхи його поліпшення
Доповідач: Багнюк Валентин Миронович, кандидат біологічних наук, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного
Екологічні та соціальні аспекти створення глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море по Новостабульському (Бистрому) гирлу р. Дунай
Доповідач: Бондар Олександр Іванович, доктор біологічних наук, ректор Державного екологічного інституту при Мін природи, голова Наукової Ради ВЕЛ
Дорожні ландшафти та екозони: їх охорона
Доповідач: Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, Вінницький педагогічний інститут, голова Вінницької обласної Наукової Ради ВЕЛ
Проблема охорони тварин на автомобільних дорогах
Доповідач: Гузій Анатолій Ількович, доктор сільськогосподарських наук, Державний агроекологічний університет, голова Житомирської обласної Наукової Ради ВЕЛ
Автомобільний транспорт як джерело забруднення атмосферного повітря м. Тернополя
Доповідач: Кондратюк Володимир Андрійович, доктор медичних наук, Тернопільська медична академія, голова Тернопільської обласної Наукової Ради ВЕЛ
Транспорт і озеленення міст (на прикладі Чернігова)
Доповідач: Лукаш Олександр Васильович, кандидат біологічних наук, Державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, голова Чернігівської обласної Наукової Ради ВЕЛ
Швидке зростання кількості автотранспорту на Хмельниччині як екологічна проблема
Доповідач: Виговська Тетяна Вікторівна, кандидат біологічних наук, Хмельницький інститут регіонального управління і права, голова Хмельницької обласної Наукової Ради ВЕЛ
Екологічні наслідки нерівноважного стану автотранспорту України
Доповідач: Соколов Юрій Миколайович, доктор геолого-мінералогічних наук, Одеський державний гідрометеорологічний інститут, голова Одеської обласної організації Наукової Ради ВЕЛ
РІШЕННЯ
засідання Наукової Ради
Наукова Рада Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), розглянувши питання про сучасні екологічні проблеми, зумовлені функціонуванням, виробництвом та експлуатацією транспортних засобів в Україні та їх вплив на стан довкілля і здоров’я населення, відмічає що автотранспорт серед всіх транспортних засобів залишається основним джерелом забруднення атмосферного повітря та порушення екологічної рівноваги. Сьогодні чисельність автомобілів у світі перевищує 600 млн. одиниць, із яких 80 % припадає на легкові, 15 – 17 % – вантажні автомобілі та автобуси. Щороку в двигунах автомобілів спалюється близько 3 млрд. т нафтового палива. Враховуючи те, що коефіцієнт корисної дії двигуна не перевищує 25 %, решта палива спричиняє забруднення повітря та прилеглих до автошляхів ґрунтового і рослинного покриву.
Фахівці вважають основними чинниками забруднення довкілля автотранспортом: відпрацьовані гази, що викидаються через вихлопну трубу; картерні гази; сажу (переважно у дизельному транспорті); вуглеводні з бака, карбюратора внаслідок випаровування та протікання.
При цьому негативний вплив автомобіля на компоненти біосфери визначений конструктивними особливостями й умовами робочих двигунів. Всього у відпрацьованих газах міститься до 280 компонентів різного рівня токсичності. Наукова Рада ВЕЛ відмічає, що за своїми хімічними властивостями, характером впливу на організм людини компоненти-забрудники поділяються на кілька груп. Так, до групи нетоксичних речовин належать азот, кисень, водень, водяна пара. В групу токсичних речовин входять оксид вуглецю, оксиди азоту, чисельна група вуглеводнів, альдегіди, сажа, оксиди сірки та сірководні.
Враховуючи зазначені обсяги забруднювальних компонентів, що супроводжують “життя” автотранспорту, кількість якого постійно зростає в Україні, останній залишається і надалі одним з основних факторів забруднення довкілля. Так, у 2002 р. загальні викиди шкідливих речовин сягали майже 2,5 млн. т або майже 35 % від загальних об’ємів викидів в Україні. На відміну від стаціонарних джерел, забруднювальні речовини від автотранспортного комплексу накопичуються в приземному шарі атмосфери, безпосередньо в зоні дихання.
Особливо несприятлива ситуація із забрудненням атмосферного повітря спостерігається в міських конгломераціях. Так, у 584 містах України загальний рівень забруднення повітря від пересувних джерел сягає близько 40 % загального об’єму викидів, у 220 містах ця частина перевищує 50 %, а в курортних – 90 %.
Медики відмічають, що наслідком такого інтенсивного забруднення повітря є збільшення як загального рівня захворюваності, так і специфічних хвороб органів дихання у населення в 1,5 – 1,6 раза. Крім того, спостерігається інтенсивне забруднення ґрунтового покриву на важкі метали біля автострад, що призводить до забруднення сільськогосподарської продукції та пригнічення росту та розвитку зелених насаджень уздовж доріг.
Наукова Рада ВЕЛ, відмічає, що за період існування проблеми забруднення довкілля автомобільними викидами в світі була розроблена низка методів і способів, що дозволяють зменшити кількість вихлопних газів, їх токсичність та шкідливий вплив на здоров’я населення, зокрема:
· підвищення якості виготовлення та удосконалення конструктивних особливостей двигунів;
· пошук нових видів палива, використання різних присадок до нього;
· розробка засобів, що знижують вміст шкідливих компонентів у відпрацьованих газах;
· створення енергосилового устаткування для автомобілів, що викидають значно меншу кількість шкідливих речовин;
· запровадження системи організаційних, економічних, податкових та інших заходів, що сприяють підвищенню екологічної безпеки для довкілля.
З 50-х років ХХ століття почався активних рух щодо обмеження негативного впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря. Цей рух є складовою загальної державної природоохоронної політики кожної з держав. Так, у США державне регулювання охорони атмосферного повітря від негативного впливу викидів автотранспорту зобов’язує провідних автомобілебудівників кардинальним чином переглянути основні виробничі та маркетингові стандарти токсичності. Останні і зараз залишаються найбільш жорсткими в світі екологічними директивами. Аналогічні державні обмеження автомобілебудівників існують в Японії та Кореї. В країнах Старого Світу екологічні нормативи регламентовано Правилами Європейської економічної комісії ООН, а також відповідними директивами, які з удосконаленням конструкції та технічних можливостей транспортних засобів стають більш жорсткими. Прикладом цього є введення в 1988 р. перших норм обмеження токсичності (“Євро – 0” та “Євро – 1”).
На підставі представлених на засіданні матеріалів Наукова Рада ВЕЛ вважає, що екологічна безпека і здоров’я населення України, чистота атмосферного повітря, в першу чергу міських агломерацій, визначається значною мірою цілою системою, пов’язаною з виробництвом, імпортом, умовами експлуатації та обслуговування транспортних засобів в країні.
Враховуючи вище зазначене вважаємо за доцільне:
1. Ініціювати проведення круглого столу спільно з представниками профільного екологічного комітету ВР, Мінприроди України, Мінпромполітики з питань розробки державної програми екологізації транспорту в Україні, Держспоживстандарту України.
2. Звернутись до Мінекономіки з пропозицією про необхідність розроблення і застосування економічних механізмів та стимулів для виробництва і впровадження нових (альтернативних) видів екологічно безпечних палива, паливних систем, конструктивних особливостей двигунів на транспорті (електротранспорті).
3. Звернутись до Мінфінансів України та Податкової адміністрації України щодо розробки та впровадження механізмів стимулювання та диференційованих споживчих податків на екологічно безпечні транспортні засоби.
4. З метою посилення контролю за екологічним станом на території судноплавного ходу Дунай – Чорне море та прилеглих до нього територій необхідно передбачити розгортання в цьому регіоні дельти системи постійно діючого екологічного моніторингу. Крім того, необхідно у законодавчому порядку закріпити систему постійних фінансових (грошових) відрахувань за користування суднами каналу Бистрий до бюджету біосферного заповідника “Дельта Дунаю”.
5. Рекомендувати Мінприроди:
· розробити і затвердити нормативні інструкції з охорони тваринного і рослинного світу під час проектування, будівництва та експлуатації лінійних об’єктів;
· розробити та запровадити нові національні стандарти на викиди вихлопних газів бензинових та дизельних двигунів, наближені до європейських стандартів;
· заборонити або обмежити в Україні реалізацію етильованого бензину як джерела забруднення довкілля свинцем;
· проводити обов’язковий екобіомоніторинг впливу автотранспорту на стан біоти й здоров’я населення різних регіонів України (з урахуванням впливу транскордонних магістральних шляхів) та розробити рекомендації щодо покращення стану довкілля у регіонах, які включатимуть екологічні, економічні, санітарно-гігієнічні та просвітницькі заходи.
6. Рекомендувати Мінтрансу України:
· обмежити в містах швидкість автомобільного транспорту до 60 км/год, що значно знизить кількість вихлопних газів;
· розширити мережу електротранспорту та метрополітену як екологічно безпечного транспорту;
· проектування об’їзних шляхів для транзитного транспорту та створення дорожніх розв’язок на двох і трьох рівнях з метою зменшення зупинок автотранспорту;
· провести облік пересувних джерел забруднення, особливо приватного автотранспорту, та удосконалити методику обліку забруднення від автотранспорту.
Дивись також:
Засідання листопад 2005
Наукова Рада листопад 2005 (виступи)
Засідання 2004 р.
План роботи