Пам’яті Олексія Олексійовича Чуйка

Пам’яті Олексія Олексійовича Чуйка (1930-2006) 16 січня 2006 року пішов із життя видатний вчений в області фізичної хімії, фізики, хімії та технології поверхні твердих тіл, біомедичних проблем поверхні, академік НАН України, дійсний член академій технологічних наук України, Російської Федерації та Міжнародної академії технологічних наук, доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, лауреат державної премії УРСР в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. Л.В. Писаржевського, президент Українського хімічного товариства ім. Д.І. Менделєєва, голова Наукової ради з проблеми « Хімія і технологія модифікування поверхні» НАН України, засновник та незмінний директор Інституту хімії поверхні НАН України, Генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Хімія поверхні» НАН України Олексій Олексійович Чуйко. О.О. Чуйко народився 28 серпня 1930 р. в с. Казьмінське Ставропільського краю. Після навчання в індустріальному та гірничо-металургійному технікумах проходив службу в лавах Радянської Армії. У 1953-1958 рр. навчався на хімічному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Професійну діяльність розпочав на посаді інженера в Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР, в якому він після закінчення аспірантури у 1963 р. захистив кандидатську, а у 1972 р. – докторську дисертації, пройшовши шлях від інженера до завідувача Відділенням хімії поверхні. У 1979 р. О.О. Чуйка обрано членом-кореспондентом АН УРСР. З 1986 р. він незмінно працює директором Інституту хімії поверхні НАН України. В 1988 р. його обрано дійсним членом АН УРСР, а в 1990 р. призначено на посаду Генерального директора Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Хімія поверхні». О.О. Чуйко – фундатор вітчизняної школи з хімії, фізики і технології поверхні високодисперсних оксидів, відомої далеко за межами України. Його учні працюють в багатьох наукових і освітянських центрах України та за її межами. Серед них 30 докторів та понад 100 кандидатів хімічних, фізико-математичних і технічних наук. Він автор понад 1000 наукових праць, у тому числі 7 монографій. Наукові праці О.О. Чуйка одержали широке визнання наукової громадськості як у нашій країні, так і за її межами. О.О. Чуйко розробив та обґрунтував теоретичні засади сучасної хімії поверхні ультрадисперсних твердих тіл, які склали підґрунтя для синтезу нових типів функціональних матеріалів. Він заснував новий напрям у фармакології – створення нових високоефективних лікарських препаратів пролонгованої та синергетичної дії. Багатогранна творча діяльність О.О.Чуйка характеризувалась глибокою інтуїцією стосовно нових напрямів хімічної науки. Майже усі його наукові доробки завершувались промисловим виробництвом. Він був засновником та організатором декількох дослідно-експериментальних заводів, що підпорядковані НАН України. Велику увагу Олексій Олексійович приділяв підготовці та вихованню молодих наукових кадрів. О.О.Чуйко нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», орденом «За заслуги» III ступеню та медалями. Олексій Олексійович Чуйко встиг багато зробити за своє життя, в долях багатьох людей залишив добрий та незабутній слід. Світлий образ Чуйка Олексія Олексійовича, видатного та талановитого вченого, людини глибокої ерудиції, гострого і живого розуму, невичерпної енергії та ініціативи, мудрості та душевної щедрості назавжди залишиться у серцях його учнів, співробітників та колег.