8

Для Дому та Сім’ї © 2006 · [] Про нас · Реклама · Передплата · Співпраця · Вакансії · Наші координати РУБРИКИ попереднього номеру № 5-6 (2006) ОСОБИСТІСТЬ ВІЧ НА ВІЧ МОЯ ПОЛОВИНКА БАТЬКІВСЬКИЙ ПРАКТИКУМ МАЙБУТНЯ МАМА СІМЕЙНИЙ ЛІКАР РЕМОНТ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ОБЕРЕГИ ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР ЗАВЖДИ ЧАРІВНА ЧОЛОВІЧИЙ ПОГЛЯД КОШИК ПОРАД НА ДОЗВІЛЛІ СТИЛЬ ЖИТТЯ МАНДРИ СМАЧНОГО ЗООКУТОЧОК ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ СПОРТ САД У ДОМІ в интернете ОГЛЯД СТАТЕЙ НОВОГО НОМЕРА Японія, якої ми не знаємо Кулінарія по-східному: смачно, корисно і ... небезпечно. Але сьогодні наша з Йоко розмова зовсім не про те, як більшість іноземців сприймають нашу державу. Ні для кого не таємниця, що над створенням позитивного іміджу України нам треба добряче попрацювати. Мета розмови дещо інша - чесно кажучи, коли трапляється нагода поспілкуватись із людьми з іншого континенту, згадую вислів: «Всюди добре, де нас немає» і відразу ж природна цікавість бере своє: а як воно там, де немає нас? Яка вона - країна таємничих самураїв, велетенських підземних міст та «тя но ю» - відомих своїм ритуальним розмаїттям чайних церемоній? -Йоко, традиційне питання від справжнього гурмана: якби я побувала в Японії, чим би мене вразили місцеві кулінари? -У нас доволі специфічна кухня. Під час приготування страв ми майже не використовуємо олії - зазвичай їжу печемо, смажимо без додавання жиру. А от такий продукт як соя намагаємося споживати якомога частіше - з неї виготовляємо усілякі соуси, спеції. У раціоні кожного японця завжди присутня риба - тому, хто побуває в Японії, обов'язково варто скуштувати відому національну страву - суші. До речі, про те, що риба в Японії користується великою шаною, свідчить такий факт: в місті Осака стоїть пам'ятник киту - символ того, що риболовля годує в цій острівній країні не одного жителя. Ще однією національною кулінарною родзинкою є фугу - дуже отруйна риба, яка може стати справжнім шедевром кулінарного мистецтва, от тільки за умови, що кухар скрупульозно дотримуватиметься технології приготування. Якщо припуститься щонайменшої помилки, вважайте, фугу стане для вас тією стравою, яку можна їсти тільки один раз в житті. Саме тому спеціалістів, які б вміли готувати цю рибу, небагато, а тих, хто б дозволив собі таке задоволення - ще менше, адже страва ця не з дешевих. Горілки японці не споживають, надаючи перевагу саке, вину та шаучу ( напою, вміст алкоголю якого становить 35%). Щодо ритуальних святкових страв, то у переддень Нового року тут готують мочі - страву із рису, який збивають у липку однорідну масу. А взагалі рис - це, так би мовити, традиційний японський хліб. У гармонії з природою Коли я спитала Йоко, як молодь проводить свій вільний час, сподіваючись почути перелік усіх розмаїтих видів японського дозвілля, почула відповідь, яка мене трохи вразила: «Вільного часу в японської молоді майже не буває, оскільки більшість дуже зайнята роботою та підробітками. Взагалі, молоді люди намагаються бути незалежними від батьків, отож використовують вільний від навчання час, щоб заробити додаткові гроші.» Японці не є надто релігійними і храми відвідують не так часто, як це робить більшість християн. Їхня релігія - це суміш буддизму та синтоїзму, а богів, яким моляться, чимало. У кожного японця є свій, так би мовити, регіональний бог, до якого він звертається у різні періоди свого життя. Цей бог може жити в річці, камінні, дереві тощо і допомагати тим людям, які звертаються до нього за протекцією. Саме тому жителі цієї острівної країни з таким благоговінням ставляться до природи - вважають, що у всьому, що нас оточує, є божественне начало. У синтоїстський храм японська сім'я іде після народження дитини - аби показати богові немовля і попросити для нього здоров'я. Приводять дитину в храм і в трьохрічному, п'ятирічному та семирічному віці, аби подякувати богові за такий дарунок. «Ми віримо, що дитина до семи років належить не батькам, а богові,» - розповідає Йоко Тойофуку. До речі, загальний день народження усіх дітей, які досягли 3, 5 та 7 років, називають Сітігосан і святкують його 15 січня. У цей день відбувається національний фестиваль з усіма регіональними особливостями. Існує ще інший день народження (танзьобі) - персональний, день, коли дитина з'явилася на світ. Цей день святкується досить своєрідно: вітають не дитину, а батьків, які дали їй життя. На сьомий день народження дитину вперше одягають у святковий національний одяг - кімоно. Одягають кімоно і в двадцятирічному віці - коли людина досягає повноліття... Читайте у свіжому номері СВІЖИЙ НОМЕР 7-8 ( 2 5 -26 ) 2006 На обкладинці Лариса Доліна В НОМЕРІ: Шлюб законний і громадянський За збереження ненародженої дитини Комп ' ютер і дитина: сплеск розуму чи атомний вибух? Ця вічна проблема батьків і дітей Сім ' я від «А до «Я»» Як правильно вибрати стомато-логічну клініку Вишивка в минулому і сьогоденні Чудодійна дієта Лариси Доліної Конфліктуйте не поспішаючи Як розпочати свій бізнес? Японія, якої ми не знаємо Юридична консуль-тація: «Це може статися з кожним» А також багато іншого корисного... Десятого вересня «головний синоптик» естради, Лариса Доліна, святкувала свою 51 річницю. ЇЇ голос звучить з естради вже більше тридцяти років. Концертні програми співачки збирають аншлаги. Читайте у свіжому номері НАШІ ПАРНЕРИ Для Дому та Сім’ї © 200 6 · Про нас · Реклама · Передплата · Співпраця · Вакансії · Наші координати Business Banner Network