Благовісник :: Анонс наступного номера >

Видання Всеукраїнського союзу церков Християн віри євангельської Анонс [anons.php] Віровчення Статті Поезія Проза Юридична консультація Друкований варіант <<< Головна №3, 2006 рік липень - вересень Тема номера: Це солодке слово «свобода» Роздуми про свободу, перш за все з духовної, біблійної точки зору, стали темою третього номеру журналу «Благовісник». Відкриває цю підпірку стаття пастора дніпропетровської церкви Сергія Вінковського під назвою «Це солодке слово свобода». Своє бачення цього солодкого, і не дуже, слова розкривають відомі християнські автори та служителі: Том Маршал («Свобода і послух»), Майлс Монро («Тягар свободи»), Ніл Андерсен («Сходинко до свободи»), Девід Гуданг, Джон Леннокс («Ціна свободи»). Пояснення парадоксальної фрази Нового Заповіту, — «раб Ісуса Христа» — дає у своїй статті Юрій Вавринюк. Доповнюють цю тему свідчення Володимира Іщенка «Господь дарував мені свободу» та біографія відомого борця за свободу американських негрів, баптистського пастора Мартіна Лютера Кінга з розділу «Історичні постаті». Стаття цього полум’яного проповідника «Любіть своїх ворогів» друкується на початку цього номері. Журнал знайомить читачів про християнську конференцію для глухонімих та сурдоперекладачів, яка відбулася цього літа у таборі поблизу м. Нововолинська, про молодіжний з’їзд у м. Малині та конференцію місії «Голос надії». Цікавою є розповідь про своє навернення до Бога та чудеса в особистому житті Людмили Бендус з Івано-Франківська, з якою читачі мали можливість познайомитися у попередньому номері журналу у рубриці «Зустріч з цікавими людьми». Окрім того в номері ви знайдете статтю Джона Бівера «Звільнитися від образ», Володимира Матвіїва «Кошик доспілих плодів», Миколи Ковальова «Ідіть та навчіть», та розповідь про незвичні знахідки, які потрапляють до рук шахтарів, археологів і мають пряме відношення до людської діяльності у геологічних шарах, вік яких вченні визначають у мільйони років. Доповнює цю наукову статтю уривок з книги «Як виник цей світ» про всесвітній потоп та геохронологічну шкалу. У рубриці «Поетичне слово» публікуються вірші Михайла Калюжного. СТАТТЯ РЕДАКТОРА Де Дух Господній — там воля. 2 Послання до коринтян 3:17 Людина ще з дитинства використовує у своєму мовленні слова «свобода», «вільний», надаючи їм різні відтінки в залежності від обставин: «Сьогодні неділя — і я вільний», «Я всі заліки склав на «5», і мене звільнили від екзамену», «Я пішов вчитися в інше місто і тепер я вільний від батьків». Але окрім буденного використання цих слів, є більш глибоке та високе розуміння терміну «свобода». За це розуміння люди віддавали найцінніше, в тому числі й життя. І не тільки своє: в боротьбі за свободу гинули мільйони, які, здебільшого, навіть не розуміли, чого хотіли і яку свободу хотіли б мати. Історія людства — це історія боротьби за свободу. В древні часи боролися за звільнення з рабства, пізніше — з-під влади феодала чи капіталіста, за право бути вільним у виборі своєї долі. Новітня історія характерна боротьбою за національну, державну незалежність, за звільнення від колоніалізму, капіталізму, комунізму, диктатури й т.і. Двадцять перше століття внесло ще один відтінок у поняття свободи: весь цивілізований світ бореться за свободу особистості, за право жити так, як кожному до вподоби, за право бути вільним від суспільної думки і якихось моральних чи релігійних правил. Але є ще один досить суттєвий аспект у понятті свободи: духовний. На нього менше звертається уваги, його не рекламують, більше того, його вважають навіть перешкодою у здобутті так званої свободи особистості. Тим не менше, це розуміння свободи залишається чи не головним у здобутті бажаної свободи. Людина, за задумом Творця, була створена вільною. Але через свою неслухняність вона втратила цю свободу, віддавши свою долю в руки диявола, який і звів її. Але бажання свободи живе в її серці та свідомості. І людина бореться. От тільки ця боротьба не приносить бажаних результатів. Навіть здобувши якусь там свободу, переможці з часом або розчаровуються в ній, або помічають, що не такою її уявляли, або просто не в силах втримати її. Причина таких розчарувань проста: не можна отримати справжньої свободи, не звільнившись від того, хто колись вкрав її, тобто від диявола. Тому питання в цілому стоїть не у звільненні від якоїсь тимчасової залежності, якою б болючою вона не була, а у звільненні від влади сатани. Апостол Павло, розмірковуючи про духовну (і не тільки) свободу, добре розуміючи стан, у якому опинилася людина, мимоволі вигукнув: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Рим. 7:24). На щастя, це питання, яке не раз задавав кожен із нас, не зависло безпомічно в повітрі, апостол знав вихід з цієї залежності: «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого…» Зробити справді вільним може лише один Бог. Це не означає, що усі інші методи непридатні, вони стають непридатними або малоефективними тоді, коли ми відмовляємося від участі Ісуса Христа у звільненні. Від Того, Хто справді може зробити нас вільними. Саме про це і наш сьогоднішній номер журналу. Останній номер Благовісник №3,2006 Благовісник №2,2006 Благовісник №1, 2006 архів про нас читач запитує контакти