Бунін, Іван (1870-1953) - Вірші

Українська бібліотека — «Джерело» [http://ukrlib.com/index.html] Новини бібліотеки Посилання «Заповіт» Шевченка мовами світу Форум Гостьова книга Загальний каталог → Російська література → Бунін, Іван (1870—1953) → Вірші Бунін, Іван (1870—1953) Вірші Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги:Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990, т. 1, ЄГИПЕТ Джерело дня і владарю богів, Амоне-Ре! Я — Сет, я бог пустині. Мій славний вороже! В моїй країні Ти панував десятками віків. I човен твій в високім небі плив, I фіміам тобі куривсь в долині, А я дививсь, я йшов — і де він нині, Той незатертий слід твоїх трудів? Безносий сфінкс в околиці Мемфíса, Могутніх статуй вищерблені риси, Дрімливий Ніл, окрадений Луксор, Та обеліск в розпеченій блакиті, Та на плиті обвітреній, розбитій Гієроглíфів плутаний узор! КАМІНЬ КААБИ То яспіс був. Мов цвіт весни в садах, Дар найдорожчий райського Джінната, Мов льодовців сліпучо-синя шата На визублених крем'яних шпилях. Його людині заповів аллах, Щоб не була така слізьми багата, I горніх янголів чота крилата Під храмовий його поклала дах. Полинув люд на блиск його перловий, Та зойки рвалися, ридало слово, Сердець зневажених скорботна дань, I змила туга неземні поваби, I чорний став од смутку і страждань Ти, найясніший яспісе Кааби. Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru , або зайдіть до нашого форуму