This version of the page http://chernigiv-rada.gov.ua/misto.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-10-11. The original page over time could change.
Офіційний веб - портал Чернігівської міської ради

Середа 11 Жовтня 2006  14:05  
 РОЗДIЛИ ПОРТАЛУ
 Міський голова
 Міська рада
 Виконавчий комітет
 Районні ради
 Візитна картка міста

  інформація про місто
  фотогалерея

 Інфраструктура міста
 Нормативні документи
 Регуляторна політика
 Економіка міста
 Інвестиції та туризм
 Комунальна власність
 Комунальне господарство
 Підприємництво
 Виконання бюджету
 Податкова інспекція
 Сім’я та молодь
 Фізкультура і спорт
 Нагальні питання
 Наявні вакансії

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЯ
про м. Чернігів, його історія, сьогодення

     ЧЕРНІГІВ – обласний центр України. Річковий порт на правому березі р. Десни. Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Поділений на 2 міські райони: Деснянський і Новозаводський.

     Чернігів – давньослов’янське місто, що почало формуватись, за археологічними даними, наприкінці VІІ ст. як центр східнослов’янського племені сіверян. У кінці ІХ ст. увійшов до складу Київської Русі. Вперше згадується у літописі "Повість временних літ" у 907 році. У 1024-1239 роках Чернігів – економічний і політичний центр Чернігово-Сіверського князівства. На кінець ХІІ ст. займав площу понад 200 га. У той час споруджено Спаський собор, Іллінську, П’ятницьку церкви та інші. У 1239 році місто зруйнували орди Батия. У другій половині ХІУ ст. його захопило Велике князівство Литовське. У 1503 році увійшло до складу Російської держави, з 1618 року – до складу Польщі. З 1623 року Чернігів одержав магдебурзьке право.

     Внаслідок входження України до складу Росії у 1654 року Чернігів – у складі Російської держави. З 1782 року – центр Чернігівського намісництва, з 1797 – Малоросійської губернії, з 1802 – Чернігівської губернії. Чернігів – один із значних центрів розвитку давньослов’янської освіти і культури, з яким пов’язана низка фольклорних творів, зокрема билин та переказів. Тут велося своє літописання, діяли парафіяльні школи. У 1689 році почала функціонувати слов’яно-латинська школа, на базі якої в 1700 році був відкритий колегіум, який пізніше називали "Чернігівськими Афінами". З 1679 року у місті працювала друкарня. У цей час склалися архітектурні комплекси Євецького Успенського і Троїцько-Іллінського монастирів, споруджено Катерининську церкву, будинок Лизогуба та інші.

     Населення міста у першій половині ХІХ ст. зросло з 4,5 тис.чол. (1808) до 14,6 тис.чол. (1861). Діяло 24 підприємства, поштова і телеграфна станції. На початку ХХ ст. у місті працювало 3 лікарні, було 8 бібліотек, крім парафіяльних шкіл, діяли фельдшерське, жіноче та ремісниче училища, гімназії. Видавалось кілька губернських газет.

     До 1925 року Чернігів – центр губернії, потім – центр Чернігівського округу, з 1932 року – обласний центр. У роки Великої Вітчизняної війни під час німецько-фашисьської окупації у місті діяли підпільні організації. Чернігів був звільненій внаслідок Чернігівсько-Прип’ятської операції 21 вересня 1943 року.

     Сучасне місто – промисловий центр з розвинутою промисловістю, будівельною індустрією, транспортним та енергетичним господарством. Провідні галузі промисловості – легка, хімічна, машинобудівна і харчова. У місті працює 50 великих промислових підприємств і понад 4 тис. малих та середніх.

     Чернігів – важливий культурний центр України. У місті налічується
45 загальноосвітніх шкіл та 7 школи-сади, 2 музичні, художня та 2 школи мистецтв, 8 професійно-технічних навчальних закладів, 4 вищих навчальних заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Функціонують 30 бібліотек, міський Палац культури, 3 кінотеатри, 3 державні театри – обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, обласний молодіжний театр, обласний дитячий (ляльковий) театр ім. О.П.Довженка. Працюють обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм, обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського, літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського, художній музей, Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”, Центральний парк культури та відпочинку. Працюють позашкільні заклади: Палац дітей та юнацтва, 2 ДЮСШ, Центр туристично-оздоровчої та виховної роботи з дітьми і молоддю.

     У місті розташовані 2 обласні лікарні (для дорослих і дітей), психоневрологічна, 6 диспансерів та Центр радіаційного захисту населення. Крім того, медичну допомогу населенню міста надають 4 міські лікарні, пологовий будинок 2 дитячі та 2 стоматологічні поліклініки, станція швидкої допомоги. Загальний ліжковий фонд становить понад 1700 ліжок.

     Серед архітектурних пам’яток, що збереглись до наших днів – Спаський та Успенський собори, Троїцько-Іллінський монастир, П’ятницька церква, Борисоглібськи собор, будинок Лизогуба, будинок колегіуму, Катерининська і Воскресенська церкви, будинки архієпископа, губернатора, Мір і вагів та інші. У місті багато пам’ятників видатним діячам вітчизняної історії та культури, зокрема Т.Г.Шевченку, М.М.Коцюбинському, Л.І.Глібову, а також загиблим захисникам Вітчизни. У 1965 році на Болдиних горах споруджено Меморіал слави, де горить Вічний вогонь.

     З Черніговом пов’язані життя і діяльність багатьох українських діячів культури. Тут бували Т.Г.Шевченко, О.С.Пушкін, М.В.Гоголь, М.І.Глінка, М.В.Лисенко. Жили і творили Марко Вовчок, Л.І.Глібов, Б.Д.Грінченко, Г.І.Успенський, М.М.Коцюбинський, В.І.Cамійленко, М.К.Вороний, Г.Г.Верьовка, С.В.Вільконський, Є.В.Богословський. Саме тут починали свій творчий шлях М.К.Заньковецька, П.Г.Тичина, В.М.Блакитний, І.А.Кочерга, Олекса Десняк та багато інших.

 

 МАПА ЧЕРНІГОВА

 ФОТОАЛЬБОМ

 ПОГОДА




 КУРСИ ВАЛЮТ





 

 

© Чернігівська міська Рада. Всі права захищено.
© Розробка та підтримка Relby студія. Всі права захищено.