|
|
|
|
![]() |
|
![]() |
|
|
Середа 11 Жовтня 2006 14:05
|
|
|
ІНФОРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВ – обласний центр України. Річковий порт на правому березі р. Десни. Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Поділений на 2 міські райони: Деснянський і Новозаводський. Чернігів – давньослов’янське місто, що почало формуватись, за археологічними даними, наприкінці VІІ ст. як центр східнослов’янського племені сіверян. У кінці ІХ ст. увійшов до складу Київської Русі. Вперше згадується у літописі "Повість временних літ" у 907 році. У 1024-1239 роках Чернігів – економічний і політичний центр Чернігово-Сіверського князівства. На кінець ХІІ ст. займав площу понад 200 га. У той час споруджено Спаський собор, Іллінську, П’ятницьку церкви та інші. У 1239 році місто зруйнували орди Батия. У другій половині ХІУ ст. його захопило Велике князівство Литовське. У 1503 році увійшло до складу Російської держави, з 1618 року – до складу Польщі. З 1623 року Чернігів одержав магдебурзьке право. Внаслідок входження України до складу Росії у 1654 року Чернігів – у складі Російської держави. З 1782 року – центр Чернігівського намісництва, з 1797 – Малоросійської губернії, з 1802 – Чернігівської губернії. Чернігів – один із значних центрів розвитку давньослов’янської освіти і культури, з яким пов’язана низка фольклорних творів, зокрема билин та переказів. Тут велося своє літописання, діяли парафіяльні школи. У 1689 році почала функціонувати слов’яно-латинська школа, на базі якої в 1700 році був відкритий колегіум, який пізніше називали "Чернігівськими Афінами". З 1679 року у місті працювала друкарня. У цей час склалися архітектурні комплекси Євецького Успенського і Троїцько-Іллінського монастирів, споруджено Катерининську церкву, будинок Лизогуба та інші. Населення міста у першій половині ХІХ ст. зросло з 4,5 тис.чол. (1808) до 14,6 тис.чол. (1861). Діяло 24 підприємства, поштова і телеграфна станції. На початку ХХ ст. у місті працювало 3 лікарні, було 8 бібліотек, крім парафіяльних шкіл, діяли фельдшерське, жіноче та ремісниче училища, гімназії. Видавалось кілька губернських газет. До 1925 року Чернігів – центр губернії, потім – центр Чернігівського округу, з 1932 року – обласний центр. У роки Великої Вітчизняної війни під час німецько-фашисьської окупації у місті діяли підпільні організації. Чернігів був звільненій внаслідок Чернігівсько-Прип’ятської операції 21 вересня 1943 року. Сучасне місто – промисловий центр з розвинутою промисловістю, будівельною індустрією, транспортним та енергетичним господарством. Провідні галузі промисловості – легка, хімічна, машинобудівна і харчова. У місті працює 50 великих промислових підприємств і понад 4 тис. малих та середніх.
Чернігів – важливий культурний центр
України. У місті налічується У місті розташовані 2 обласні лікарні (для дорослих і дітей), психоневрологічна, 6 диспансерів та Центр радіаційного захисту населення. Крім того, медичну допомогу населенню міста надають 4 міські лікарні, пологовий будинок 2 дитячі та 2 стоматологічні поліклініки, станція швидкої допомоги. Загальний ліжковий фонд становить понад 1700 ліжок. Серед архітектурних пам’яток, що збереглись до наших днів – Спаський та Успенський собори, Троїцько-Іллінський монастир, П’ятницька церква, Борисоглібськи собор, будинок Лизогуба, будинок колегіуму, Катерининська і Воскресенська церкви, будинки архієпископа, губернатора, Мір і вагів та інші. У місті багато пам’ятників видатним діячам вітчизняної історії та культури, зокрема Т.Г.Шевченку, М.М.Коцюбинському, Л.І.Глібову, а також загиблим захисникам Вітчизни. У 1965 році на Болдиних горах споруджено Меморіал слави, де горить Вічний вогонь. З Черніговом пов’язані життя і діяльність багатьох українських діячів культури. Тут бували Т.Г.Шевченко, О.С.Пушкін, М.В.Гоголь, М.І.Глінка, М.В.Лисенко. Жили і творили Марко Вовчок, Л.І.Глібов, Б.Д.Грінченко, Г.І.Успенський, М.М.Коцюбинський, В.І.Cамійленко, М.К.Вороний, Г.Г.Верьовка, С.В.Вільконський, Є.В.Богословський. Саме тут починали свій творчий шлях М.К.Заньковецька, П.Г.Тичина, В.М.Блакитний, І.А.Кочерга, Олекса Десняк та багато інших.
|
|
| © Чернігівська міська Рада. Всі права захищено. © Розробка та підтримка Relby студія. Всі права захищено. |