Дещо з мого... - toplist.com.ua

Дещо з мого... [] • 12/ 3/2005 - Знову я....тут, в цьому світі Знову Привіт! Розповім куди я пропав і де я був, да і нарешті як моє життя...гівняно! Чому? А тому...Я знову нажираюся к свиня кожен день і зараз я прийшов додому синій і ледь клацаю по клавішах, але чомусь мені це подобається..гИ Я розісрався з батькаи - грошей мені не бачить дуже довго(( Та і похуй, я розпиздяй. От сиджу і думаю, що далі робити? Як проводити вихідні? Що робити? Лягати спати? А ще так хочеться випити...А в душі знову гівнянор і весело..Знову не розумію себе та це мпене вже заїбло, треба щось робити..А що? Здохнути!!! Comments (4) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 11/15/2005 - Європа кличе! Завтра з ранку я вже буду сидіти в автобусі, котрий буде нести мене в Чехію. Можливо там в мене зявиться настрій, бо тут я його щось не можу здобути. Хоча чогось я боюся туди їхати, щось мене лякає неначе я більш не повернуся, немов все в останній раз відбувається. Скоріше б завтра, скоріше б в Європу, та це буде аж завтра......((( Comments (1) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 11/ 8/2005 - Мабуть в цьому житті треба спробувати все. І знову я на дроті... Сьогодні як недивно настрій нормальний. Нічого особливого та й не погано. Пишу сьогодні, бо хотів поділитися своїми враженнямо щодо того, як я став вокалістом хардкор банди. Взагалі-то, я граю на гітарі і повинен був стати гітаристом зовсім іншої групи, та поки вони щось тіляться мене запросили співати, якщо це можна так назвати, з точки зору звичайної людини..та менше з тим,.. отож, співати у веселеньку групу. Хоча хто пацанам сказав, що я колись навіть намагався, а тим більше вмію це робити - не знаю. Але ж слон на вухо наступив мені не дуже міцно, та й лабати матюки зі всієї сили теж справа не складна. От я і спробував. Зібралися ми у якомусь підвалі школи, переобладнаному під студію, але дуже гівняненько)). Мені видали тексти, награли пару разів мелодію, потім для сміливості ми всі гепнули пляшку гидла (вишня на коньяку за 6 грн.) запиваючи її пивом. І кАнцерт почався. Спочатку виходило в мене не дуже гучно та згодом я налаштувався на потрібну тональність))) І все пішло ок. Та щось було таке почуття ніби ми не впідвалі, а у печі - так було спекотно наспівувати, та коли у приспіві треба було істерично кричати гролом, над дупою в районі нирок з'являлася така біль, ніби мені щось звідти виривають. Та дві години минули весело і непомітно. Я залишився задоволений, хлопці теж, та була така втома ніби ми цеглу грузили. А ще в мене зник взагалі будь-який голос. І тепер я можу тільки шепотіти та хрипіти, та то мабуть від того, що я не звик. От так весело! А ще в мене сьогодні день янгола, як-то кажуть, день Дмитра. Мене привітала вся родина. дуже приємно, а всі останні і забули, ну і нехай. Не таке вже й велике свято. Скоро буду лягати спати, буду сподіватися, що у моєму щоденнику все частіше будуть з'являтися веселі пости. І взагалі пост вийшов дуже тупий та зовсім не такий, як я того хотів. Беееее..... Comments (1) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 11/ 8/2005 - Звідки цей нестерпний біль? Що сталося? Що сталося з онлайн-цоденником? Він не працював декілька днів і от тільки сьогодні вночі я зміг потрапити сюди і помітив...що мого останнього посту немає!!! Чому? А він був такий класний, хоча і депресивний як і більшість моїх постів. А я всеодно буду їх писати. Писатиму тільки для того, що мені так стає легше. Тільки тут мабуть я відкриваюсь весь і вважаю, що зі мною хтось завжди готовий поговорити і вислухати. Хоча пишу я все це тільки собі і читаю це все тільки я. От і знову я сиджу один у своїй кімнаті і почуття страху, провини і якоїсь розгубленості вже кілька днів мене не полишає. Я знову почав пити, всі вихідні я пив дуже багато і лише вчора вночі я зміг зупинитися, бо організм мій не витримав. Тепер я сиджу тверезий, і легше не стає. Не стає легше морально. Я не хочу жити, мені немає заради чого жити, хоча в мене є все - дівчина, сімя, можливість отримувати гарну освіту, гроші, можливість розважатися і мандрувати, жити і насолоджуватися. Але чому мені цього не хочеться? Чому мені хочеться плакати, хочеться вмерти? Це дійсно так...дні стають все більш схожими один на другий, ніякої радості, нічого яскравого. Тільки сірість і постійний біль. Біль в моєму серці....Чому????? В мене постійне почуття, що залишилося мені зовсім мало...не більше року, це теж мене лякає. Я вже не знаю чого хочу. Нічого не хочу! Хочу вмерти! Comments (3) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 10/28/2005 - Знову це... Бєєє...це я! Сьогодні срана пятниця...робити поки немає чого, але щось шалено хочеться зависнути десь на всю ніч з бухлом і веселощами. Та поки ніде. А ще присутнє почуття злості. Не знаю чого, просто хочеться комусь вломити, всі до мене сьогодні чіпляються, щось вимагають, підйобують, їбуть мій мозок. На хуй всіх. Хочеться знов взяти пляшку в руки і повернути все назад, здається, що так буде легше...принаймі сьогодні. Отак песимістично я сьогодні налаштован. Можливо це погода та холод, але мені здається, що цей світ зїхав з глузду, що все тут погано і жити не хочеться. Більше казати мабуть нічого. Comments (0) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 10/25/2005 - Як я став зіркою, або собакам дорога в Голівуд... Зявилася одна історія про те, як я знявся у рекламі)) Отож я скоро стану зіркою) Аж самому смішно... Знімався в рекламі СМС знайомств, яка буде йти з першого листопада на 1+1) Всі дивитись! Побачити дибілкуватого роллера з двома патлатими друзями, знайте - це я). Зйомки проходили досить цікаво. Спочатку нас загримували як солоденьких хлопчиків з обкладинки дівчачого журналу, ржали один з одного дуже довго. Знімалися в Маріїнінському парку після доща, плитка була дуже слизькою, а ще якщо додати листя, що перетворювало поверхню на желе, то картина взагалі уморна. Розігнатися було не можливо, з першого дублю я намагався набрати максимальну швидкість і в мене злетів один ролик, довго перезнімали, потім шукали варіант для мого супер стрибка...вибрали не дуже вдале місце - розгін поганий, висоти ніякої, але якщо оператор поставив камеру правильно, то все виглядатиме неначе я лечу з хмарочосу) Хоча так воно і було - я герой)))) Ну ще було пару дитячих дибілкуватих трюків, але то вже все побачите по ящику) А тепер я хожу неначе ковбой, якого трахнули здоровенним револьвером в дупу - розтягнув звязки на ногах (зверху). А от вчора якось було сумно, спочатку добре, гуляли, раділи життю, але за три хвилини настрій впав до такого рівня, що відверто хотілося плакати, а найголовніше те, що я навіть самому собі не міг пояснити чому. Потім вмене зявилося таке почуття неначе я все роблю в останній раз, мені хотілося робити щось добре, гуляти до останнього і насолоджуватись останніми хвилинами. По дорозі додому зявився дуже дивний страх, неначе повинно статися щось дуже жахливе або з кимось або зі мною. І до сих пір я це не можу пояснити... Хтось скаже мені що це? Чи дізнаюся я колись істину життя? Comments (5) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 10/21/2005 - Нові враження від життя.... Усім привіт! І знову я продовжую писати свої маразми, думки та ще багато усілякого лайна,..давно я вже нічого не писав. Сталося багато цікавого, але всього одразу ж не пригадаєш. Ну, по-перше я вже більше тижня контролюю своє вживання алкоголю, не напиваюся і т.д. І ви знаєте, я помітив, що в житті є цікаві речі, захоплення, кольори тощо. Стало веселіше, зявилися гроші на прогулянки з дівчиною та друзями, зявився вільний час, але я тепер так підсів на соки)) Мене від них тепер гребе як котів від валерянки))) Але це лише корисно, хоча й пиво я пью з друзями. Але це вже зовсім інше. Можливо, хтось прочитає і теж кине пиячити, а можливо всім вже набридли мої постійні записи про алкоголь))) Це їх справа, а це моя сторінка! Отож кому не подобається - нахуй!))) А кому цікаво - завжди радий поспілкуватися. Сьогодні дізнався, що в мене в універі жопа, мене чекають акти насилля зі сторони деканату за багаточисенні прогули, тепер зиджу дома і граюся в ботаніка - переписую на швидкість конспекти і вчу дибілуваті предмети. А ще сьогодні гуляв осіннім містом, а саме на Подолі - холод скажений, думав від холода відморожу собі свого патичка і перетворюсь з хлопчика Дмитрика на дєвачку Лєночку (Оленки не ображайтеся, це я так жартома). Але все обійщлося, вдома я швидко відігрівся чаєм та теплом. Хазяйство в нормі) А зараз вже друга година ночі і спати залишилося не більше 5-ти годин, отож бо треба ще швиденько пригадувати свої думки та події, шкрябати їх тут і чавити харя під теплим покривалом. Мама каже, що легше було б оббігти навколо земної кулі, аніж мене будити на пари)) Людлю спати) А ще я сьогодні подарував своїй дівчині три жовтих троянди, а вона сказала, що жовтий колір це до розлучення( А я навіть і не знав, просто купив ті квіти, які мені дуже сподобалися...Як ви гадаєте, вона сильно образилась? В наступний раз треба спробувати щось більш оригінальне) Отакого от мені весело живеться з усілякими казусами моїми і пригодами, враженнями, щастям і болем, сміхом і сльозами, любовью і трішки ненависті, сонливістю та енергічністю, дурнуватістю та трішки розумом, музикою, постійним рухом і веселощами. От я і пішов спати, до наступних постів, пишіть коментарі та читайте, я тільки радий! Comments (3) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 10/16/2005 - Зачем девушки пилят? Доброй ночи! На этом сраном ноутбуке нету украинского языка, поэтому пришлось отдолжить средство общения у соседней России.)) Ну что я могу сказать...я пытаюсь бросить пить. Уже неделю не напиваюсь как свинья и не пью в одиночку, пока получается. Знаете с одной стороны это весело, а с другой стороны - трудно. По дороге домой все равно что-то убеждает меня в том, что мне нужно выпить пива, но я сдерживаюсь. А на душе становиться так тяжело...хотя когда представляю себе вкус пива, то очень сильно задумываюсь действительно ли мне хочется пива, и знаете, ответ НЕТ на 80% убеждает меня! Неделя прошла однообразно и спокойно, выходные для меня уже закончились, завтра я еду к дедушке с бабушкой - мрак и скукота и снова тысячи поучений. Воскресенье в жопу! А сегодня день был и интересный и не очень. Встретились с друзьями погулять, я был со своей девушкой. Пили пиво, гуляли под дождем, бесились - было весело. Но меня сегодня достала моя девушка, нежели у всего женского пола есть привычка пилить и жаловаться постоянно? Это ужасно злит! Не хотелось особо ей сегодня даже дарить нежность и любовь. Ничего! Вот так вот, теперь сижу злой и спать еще не хочется... Comments (1) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 10/10/2005 - Щасливий день мого життя))) Сьогодні був одночасно і сумний і веселий день... Проспав інститут, втикав вдома, а потім вирішив піти фотографувати осінній ліс. Знаєте, прикольно ходити одному по лісі, фотографувати і думати про життя, це дає дійсно змогу багато чого обміркувати. А потім подзвонила моя дівчина і підїхала до мене, це було ще краще. Ми вдвох гуляли і розмовляли, навіть не треба було забагато поцілунків і всякіх ніжностей щоб насолоджуватися один іншим. Ми просто розмовляли і нам було добре, а коли навіть мовчали кожен про своє, то нам всеодно було добре вдвох і досить цікаво. Гуляли ми довго, аж дотемна. От я і провів свій щасливий день сьогодні, навіть не тягнуло нажертися. Я сиджу тверезий і щасливий, і скоро вже буду лягати спати і мріяти про ще один такий день. Всі хто зрозумів мене Привіт!!! Comments (1) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 10/10/2005 - Інструкція з безглуздого втрачання часу, або остогидло жити... Ось він понеділок, вихідні минули так швидко і пройшли так безглуздо. В суботу я нажерся, протулив купу грошей, вів себе не дуже кльово. А ще мене за той день два рази приймали мусори. Один раз я в натовпі не спеціально наступив йому на ногу і він мене почав грубо вязати за це та лаяти. От Я його і відправив НА ХУЙ, за що отримав гумовою палицею по голові. Шишка була прикольна. Та тепер я ненавиджу цих обриганів у формі. А другий раз мене прийняли на Петрівці перед турнікетами. Йшов собі в метро, дістаю проїздний, а до мене скаче горила з пагонами, каже ПРАЙДЄМТЄ С НАМІ і намагається заломити руки. Я йому сказав, що цього не слід робити, я й сам можу пройти. Дорогой до відділення я дізнався, що мене ніхто не приймає, а просто перевірка документів...яка затягнулася на 25 хвилин. Теж мені знайшли терориста)) У неділю в мене був дуже сильний будун. Але я пообіцяв провести цей день з батьками, тому вдавав з себе свіжого огірка. Майже до вечора я витримав компанію батьків, потім змився гуляти зі своєю дівчиною...отут я і починаю розуміти, що закохуюся. Це так прекрасно, це відчуття важко передати словами. А сьогодні понеділок, я сиджу вдома, в інститут не ходив, бо мама забула мене розбудити. Знову болить голова, хоча вчора нічого не пив. А ще болить горло і все тіло((. І знову я сиджу один і не знаю, що мені робити. Чому коли ми виростаємо, то зявляється купа справ, всі чимось зайняті і лише я один весь час вільний? От і сиди собі і гадай чим би його зайнятися. Погода за вікном здається гарна і тепла, а гуляти немає з ким, всі у справах.... Чому все це відбувається зі мною? Іноді хочеться просто померти і більше не жити в цьому лайні, зняти з себе відповідальність за все, забити на всіх і все, розслабитися і просто померти...немає в житті такого щастя, яке мають інші, а хоча можливо я й сама щаслива людина на землі? Та мені так не здається... Comments (2) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 10/ 8/2005 - Не знаю навіщо, але продовження саме по собі вилізло з моєї голови... Цікаво, а чи можна тут матюкатися? Треба спробувати: піздець))) Хоча треба вони мені чи ні??? Можливо іноді буду прикрашати свої історії... Я ще досі до кінця не розібрався як ця штука працюя....ну і нехай. Сон наче наступає на пяти, але якщо я ляжу, то я втрачу цілий день - люблю спати. А ще знову хочиться палити і знову находить сум. Чи варто це казати, але так склалися обставини, що я втратив двох дорогих мені людей...втратив назавжди. Але огидно, що я посправжньому зрозумів як я їх кохав тільки після того, як вони пішли з життя..можливо хоч тут у мене є змога сказати все те, що накопичується у мене в серці, але як би ж то компютер був завжди зі мною поруч, а на папір писати я соромлюся, раптом хтось прочитає...А от в в мережі це вже інше, тут мене ніхто не знає, а хто знає - мені однаково. Не знаю чим удень зайнятися, піти фотографувати Київські види? Чи просто знову нажертися? А варто це робити? Мозок каже ні, а щось знову штовхає на це. Та хай буде як буде. не люблю планувати. А за вікном гомін та шум машин не втихає...ну ось, мабуть вистачить на сьогодні. Хоча де тут чи не тут написано скільки вистачить а скільки ні??? Зараз допалю і буду займатися якоюсь справою...так хочеться вийти на вулицю і самому спокійно походити по нічних вулицях міста, але це не реально. Не хочу хвилювати батьків. Мені всього 18, а може і аж 18. Так багато знаєш, такий дорослий, але й така ще дитина. Просто дурний та мозку немає... Comments (0) :: Post A Comment! :: Permanent Link • 10/ 8/2005 - Початок... Привіт! Мабуть це перше, що слід було написати... А що тут писати не знаю... Просто вести щоденник як дівчатка і писати...не знаю...це банально, мабуть буду писати все підряд. Вже майже 5-та година ранку, а я сиджу у своїй прокуреній кімнаті, слухаю сумну музику, хочеться пива...я алкоголік і я це усвідомлюю. В більшості випадках мені це подобається - пити, пити і як наслідок нажиратися як свиня і творити дивні речі, шалені вчинки...але інколи я розумію, що втрачаю своїх друзів, відношення до мене погіршується, але нічого не можу зробити. Мозок розуміє, а ноги несуть за дозою алкоголю...та не про це мова, а може й про це. Питання: а для кого я це пишу? Хтось дійсно читає це? Комусь потрібне це лайно? гИ, тут вже не одне, а три питання. Можливо хтось дійсно це прочитає і сприйме це серйозно. Так багато думок, але не встигаєш їх записувати і втрачаєш...ще хвилину назад так багато хотілося написати, а тепер думки лишили мене наодинці з клавіатурою...Поверніться скажені паскуди!!! Не знаю, що робити: лягати спати чи вже немає сенсу, що робити в суботній день? Я хворів, а ось наче одужав і хочу вирватися на волю, але ж чи вийде в мене це без лайки з батьками? Побачимо за кілька годин. А ще я боюся майбутнього...дуже боюся... і знову мав думку і втратив її...такий сум наганяє, за вікном поїхала Піца (машина-мусоровоз)))) наробила шуму, взагалі таке враження, що все місто не спить. За вікном постійний галас, їздить багато машин і це зважаючи на те, що живу я далеко не в центрі. Comments (3) :: Post A Comment! :: Permanent Link About Me ...з мого життя, моїх думок, моїх подій і кожного мого дня. Recent Posts • Знову я....тут, в цьому світі • Європа кличе! • Мабуть в цьому житті треба спробувати все. • Звідки цей нестерпний біль? • Знову це... Links • Home • View my profile • Archives • Friends • Email Me • My Blog's RSS Friends • mepha • Noy • Germes Page 1 of 1 Last Page | Next Page