Алкоголизм, табакокурение, наркомания-доктор Артемчук

[] Центр Здоровья Доктора Артемчука - официальный сайт О клинике Услуги Информация для пациентов Информация для врачей Книги доктора Артемчука Ответы на вопросы (из книги "Дорога жизни") Карта сайта Написать нам Где находимся Полезные ссылки Феноменологія коморбізму алкогольної хвороби та її стратифікація А.П. Артемчук, Т.В. Чернобровкіна Український НДІ неврології, психіатрії та наркології АМН України Проблемна НДЛ параклінічних досліджень в наркології РДМУ, Наркологічний диспансер №8, Москва Аналіз загальнопопуляційних, клінічних і параклінічних медико-біологічних аспектів початкових і виражених форм алкогольної залежності – АЗ (за матеріалами дослідження 7320 осіб) показав, що ускладнення наркологічної ситуації в Україні, наростання процесів коморбідизації й трансформації наркопатології у всіх вікових і соціальних категоріях населення в період соціально-економічних перетворень (1978-2002 рр.) відбувалися одночасно зі збільшенням стабільного фонду факторів ризику й потенційно-коморбідизуючих предикторів (Рис. 1), насамперед за рахунок спадкового обтяження – алкоголізму батьків і пов’язаного із цим природженим фоном зміненого ендоекологічного статусу, злоякісним перинатальним слідом у вигляді синдрому мінімальної мозкової дисфункції (МДМ), що розкриває преморбідний антиципаційний аспект феномена коморбідизації. Поглиблені клініко-анамнестичні, неврологічні та електрофізіологичні дослідження 141 підлітка у віці 11-15 років із клінічними та ЕЕГ- ознаками МДМ виявили їх потенційну злоякісну, коморбідизуючу роль у формуванні полісистемної й поліорганної патології протягом короткої біографії реципієнтів, а також у виникненні ранніх, ускладнених форм адикції. Найчастішими в структурі анте- і перинатальної патології були: токсикоз першої й другої половини вагітності у матері (66,20 %), асфіксія в пологах (58,42 %), медикаментозна або фізична родопоміч (54,23 %), тривалі пологи (44,37 %),психотравматизація матері (41,55 %). У структурі ранніх постнатальных розладів спостерігалися синдроми гіперактивності (62,68 %) або загальмованості (7,75 %) на першому році життя. Подальший анамнез у цієї нестандартної частини популяції ускладнювався черепно-мозковою травмою (ЧМТ) зі втратою свідомості (27,47%), аномально-зміненим й ускладненим перебігом загальних і ди-тячих інфекцій (69,01 %), скаргами на біль голови (57,04%), кровотечі з носу (47,89 %), неуважність (97,87 %), високу стомлюваність (76,76 %). Дослідження показало, що на кожному наступному віковому етапі розвитку, за відсутності дійової медико-соціальної й педагогічної допомоги,зазначена вище симптоматика не тільки поглиблювалася, розширювалася й ускладнювалася, але й інтегрувала в собі всі аномалії основних рівнів ендоекологічного статусу. (Рис.1). Істотним об’єктивним показником порушення нейрофізіологічної ланки ендо-екологічного статусу при ранніх, преморбідно-коморбідизованих варіантах АЗ є обов’язковість високої епілептиформної активності мозку. Перший тип цих змін включав дифузійну поліморфну епілептичну активність; другий — мономорфну гіперсинхронну активність у вигляді високоамплітудних (100-150 мкв) повільних хвиль (тета- і дельта- 4-5 н/сек) у всіх відведеннях, включаючи лобові; третій тип – епілептиформну активність у вигляді осередків тета- і дельта-хвиль, комплексів пік-бета-, пік-тета-хвиль у лобових, скроневих і потиличних відведеннях. Ця гіперактивність підсилювалася після функціональних навантажень і зникала в пробі з відкритими очами. Первинний осередок у цих випадках виходило з утворів середньої лінії мозку. Комп’ютерне статистичне опрацювання даних підтвердило, що ці три типи порушень ЕЕГ є найбільш інформативними предикторами високого ризику коморбідності та трансформації при алкогольній адикції. Дослідження 127 учнів ПТУ у віці 15-19 років показало, що в групах підлітків, які зловживають алкоголем (III+IV+V)*, у порівнянні з непитущими (I+II) відзначалося збільшення (p<0,01) частоти таких соціально-психологічних наслідків коморбідизації алкогольної адикції із МДМ, як погана успішність і дисципліна (по 50%) у школі, відсутність інтересу до процесу навчан- ня (69,64%), переживання неповноцінності (16,96%) і, що особливо важливо в аспекті подальшого розвитку полінаркотизації, – раннє тютюнопаління (83,04%). Порівняльне дослідження стану мотиваційно-рушійної сфери в 110 учнів п’ятих і дев’ятих класів зі звичайною й коригувальною програмами навчання підтвердило наявність й особистісного аспекту феномена коморбідності при ранніх формах алкогольної адикції в підлітків із груп ризику. Недорозвинення й різке зниження спонукальної сили «мовленнєво-розумових» форм діяльності при переході з класу в клас відбивало подальшу еволюцію МДМ із недостатністю вищих творчих і самодіяльних мотивацій і прагненням до примітивних задоволень. Дослідження змін фондів хімічних елементів і гормонів у 82 підлітків на різних етапах розвитку алкогольної адикції (I-V групи) виявили аномальний перебіг пубертатного періоду в осіб з коморбідизованою та коморбідизуючою еволюцією МДМ, що супроводжувалося картиною вираженого мозаїчного десинхронозу мікроелементної й гормональної ланок регуляції ендоекологичного статусу, розвитком картини неспівдружних гіпо- і гіперелементозів (метаболічна складова коморбідності АЗ). Виявлено кореляційний зв’язок між віком підлітків, підвищенням концентрації в сироватці крові Тс, Корт, Ас, процесом інтенсифікації (і появи аномалій) соматостатевого дозрівання, виразністю синдрому психосоціальної та гормональної напруги й формуванням у них алко- гольних мотивацій. Простежується й зворотній зв’язок: негативний вплив алкогольної інтоксикації (АІ) на регуляцію процесів соматостатевого дозрівання. Ці зміни становлять єдиний каркас з порушеннями інших рівнів ендоекологічного статусу, і, в сукупному вираженні, представляють системний, біопсихосоціальний механізм фіксації стану АЗ. Таким чином, деструктивні зміни в суспільно-економічному просторі, що відбулися в період з 1978 по 2002 рр., підготували ґрунт для негативної трансформації наркопатології й супроводжувалися явищами генералізації процесів її коморбідизації та виникненням сучасних форм алкогольної залежності СФАХ. Дослідження показало, що критичним періодом розвитку хворобливої залежності є вік статевого дозрівання, який супроводжується фізіологічними перебудовними процесами, що робить підлітка уразливим до негативної дії широкого спектра різноманітних факторів. Виявлення ж хворих відбувається в набагато пізніші строки, на підставі маніфестації синдромів хвороби та/або розвитку станів декомпенсації і генералізації коморбідності. Безперечним є висновок, що алкогольна адикція у підлітково-юнацькому віці має виражений вторинний характер: вона є результатом патологічної еволюції біологічних і соціально-особистісних антиципаційних аномалій, відзна- чається прискореним темпом формування й перебігу, високою резистентністю до всіх видів терапії й вимагає застосування спеціальних корекційних заходів, насамперед, на етапах преморбідного розвитку. Тому рання об’єктивна прогностична оцінка факторів ри-зику набуває вирішального значення для профілактики не тільки підліткової адиктивної поведінки, але й перебігу формування АЗ далі — у дорослих. Рис. 1. Структурно-динамичні складові генералізованої коморбідизації сучасних форм алкогольної залежності Телефон : +38 (0572) 94-74-52, 930-130 , E-mail: artemchuk_doc@rambler.ru . Copyright © ЦЕНТР ЗДОРОВЬЯ ДОКТОРА АРТЕМЧУКА, 2006