Назва “Ант”, нагадуючи про могутнє об’єднання племен, що виділилося на нашій території з слов’янського масиву в IV - VII cт. н.е., вказує напрям нового видання. В полі його зору все, пов’язане з рідною землею: від античної спадщини Причорномор’я та Приазов’я до антонівського “Антея” – уособлення не тільки мистецьких, а й технологічних досягнень українців. Дослідники старовини знають, що протилежність “мистецтва” й “техніки” – надбання порівняно недавнього часу і вже сьогодні йде процес їхнього зближення, зокрема в сфері дизайну або технічної естетики. ХХ століття виявило продуктивність і актуальність багатьох ідей, особливо художніх, зароджених сотні й тисячі літ тому. Маємо намір осмислювати та розрізняти в культурному житті України і ті явища, що швидко вичерпують себе за короткий проміжок часу, і ті, що лишаються назавжди фундаментальним принципом. Спираючись на критичний аналіз, ми б хотіли продемонструвати, що не всі моделі, які нам “нав’язує” історія, придатні для буквального відтворення в сьогоденні. Залежність від свого “історичного коду” не є фатальною і, визнаючи законність устремлінь своїх попередників, кожна нова генерація мусить обирати свій шлях. Через таку призму ми дивимося на нашу історико-культурну спадщину. В ній достатньо непрочитаних сторінок і зайвим є вимислювати ще й нові на догоду змінній політичній кон’юнктурі чи моді на неоязичництво, арійство, фемінізм, етнокосмологію, езотеризм і т.п.