Питання-відповідь

ЗНАЙТИ [#] Головна Питання-відповідь Форум Організації Реєстрація Увійти Інформаційний бюлетень "Редукціон" Законодавство Тематичні статті Законопроекти 2006 Висновки ТПЗ Досвід зарубіжних країн Методичні рекомендації Технічні експертні організації Головна > Питання-відповідь Подскажите (может знаете) куда делся сайт Е-урядника? Неужели "съели" ? Відповідь: http://www.e-uriadnik.org/ ЗАТ"Балмолоко Плюс" брав участь у тендері по закупівлі молока і молочних продуктів який відбувся 11.07.2006 р. Нами було сплачено на рахунок ТОВ "Європейське консалтінгове агенство" кошти у розмірі 1300,00 грн. (тендерне забезпечення). Тендер нами було не виграно. У який строк повинні бути повернені нам перераховані кошти і ким? Дякуємо Відповідь: Згідно зі ст. 23 п. 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (надалі Закон) Замовник зобов”язаний зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення , його розмірів, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику. У ст. 23 п. 5 Закону зазначено, що тендерне забезпечення не повертається замовником у разі: - відкликання або зміни тендерної пропозиції учасникам після закінчення строку її подання; - не підписання учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю всупереч вимогам тендерної документації; - невиконання інших вимог, передбачених тендерною документацією. У відповідності до п. 6 ст. 23 Закону, замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму учаснику протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі: - закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації; - укладання договору про закупівлю з учасником, що став переможцем торгів; - відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у тендерній документації; - закінчення процедур закупівлі без укладання договору про закупівлю з жодним із учасників, що подали тендерні пропозиції. К нам обращаются бюджетные организации по поводу покупки товаров, но для этого мы должны учавствовать в тендере. Что для этого нам необходимо сделать? Відповідь: Для участі у торгів на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, як Замовник, так і учасник торгів повинні керуватися, Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». У відповідності до ст.1 Закону, учасник процедури закупівлі - фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну (цінову) пропозицію. Тобто, учасник для участі у торгах, повинен подати свою тендеру (цінову) пропозицію. Згідно зі ст. 1 Закону, тендера пропозиція - пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Таким чином, учасник торгів повинен додержуватись в обов»язковому порядку норм Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», а також під час складання тендерної пропозиції враховувати вимоги тендерної документації Замовника. Добрий день! Роз"ясніть будь-ласка чи повинен в обов"язковому порядку замовник вимагати плату за тендерну документацію, чи можна і не вимагати? Крім того, питання щодо обов"язковості подання тендерного забезпечення: у своєму розясненні від 15.08.06 року Антимонопольний комітет зазначив, що в тендерній документації замовник повинен визначити, чи вимагає він тендерне забезпечення і в якому розмірі, чи тендерне забезпечення не вимагається, то чи можна замовнику зазначити в тендерній документації, що тендерне забезпечення не вимагається? І останнє-забезпечення виконання договору про закупівлю подається учасником разом з тендерною пропозицією в обов"язковому порядку чи можна і не вимагати забезпечення виконання договору про закупівлю? Завчасно дякуємо за відповідь. Відповідь: У ст. 27 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” зазначено, що однією з умов відхилення тендерних пропозицій є умова, якщо учасник не оплатив тендерну документацію, якщо така плата була встановлена. Тобто ця фраза вказує на те, що плата за тендерну документацію можлива, але не обов»язкова. При проведенні відкритих торгів згідно до ст. 23 Закону замовник зобов»язаний зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику. Тобто внесення тендерного забезпечення є обов»язковим до виконання під час надання тендерної пропозиції. У відповідності до пп 2 ст. 23 Закону розмір тендерного забезпечення становить один відсоток очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та п»ять відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів та послуг. Керуючись ст. 25 Закону, замовник зобов»язаний вимагати від учасника - переможця процедури торгів внесення ним під час укладання договору про закупівлю забезпечення його виконання. Розмір забезпечення виконання договору становить 15 відсотків його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5 відсотків у разі закупівлі робіт. Таким чином, під час проведення процедури закупівлі у тендерній документації замовник в обов»язковому порядку повинен вказати розмір та умови надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю. Я займаюсь продажем товару, який дуже рідко попадає під процедуру відкритих торгів. Тому доводиться приймати участь у процедурах запиту цінових пропозицій. Останнім часом замовники просто ігнорують мої пропозиції, проводячи фіктивні конкурси. У свою чергу, я почав відправляти запити, в яких просив повідомляти мене у разі проведення котирувань по цій групі товарів. Робив я це належним чином – реєстрував у канцелярії, другий примірник зі штампом канцелярії залишав собі. Більшість установ просто ігнорують ці запити, не зважаючи навіть на офіціальність цього звернення. Виникає питання: чи маю я право звертатися з таким запитом до замовника та чи зобов‘язаний замовник відповідати на цей запит та ураховувати його? Відповідь: У вашому випадку звернення до замовника з таким запитом є законним, але замовник може проігнорувати ваше звернення. Єдиним випадком, в разі якого ви можете вимагати запрошення на участь у запиті цінових пропозицій (котирувань) це, якщо запит було розміщено Замовником у інформаційній системі у мережі Інтернет. Тобто посилання на адресу розміщення у мережі Інтернет запиту передбачає надання вашою організацією цінової пропозиції на участь у торгах. Згідно до ст. 4-1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” замовник повинен розмістити певну інформацію про торги у інформаційних системах у мережі Інтернет, а саме щодо запиту цінових пропозицій (котирувань): річні плани державних закупівель; протокол розкриття цінових пропозицій; акцепт цінової пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги). Строки висвітлення інформації повинні відповідати строкам здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, як зазначено у пп. 3 ст. 4-1 Закону, тобто якщо порушена дана стаття є можливість оскарження дій замовника у порядку, встановленим розділом 7 Закону. Наша організація планує проводити ремонт каналізації. Згідно з проектно-кошторисною документацією вартість даних робіт становить 2,4 млн. грн. Фінансування буде поетапним і проводитиметься протягом 3 років. Цього року виділено 600 тис. грн. чи можна провести один тендер на всю суму коштів і укласти за цим тендером договір строком на три роки, чи необхідно щороку проводити тендери на частину предмета закупівлі (суму кошті,в яка виділяється у відповідному році)? Дякую! Відповідь: У разі якщо у проектно-кошторисній документації передбачено фінансування робіт даного виду поетапно на три роки, тендер можна провести на всю суму закупівлі. Керуючись ст. 21 Закону, у змісті тендерної документації потрібно вказати основні умови до договору закупівлі, в якому необхідно зазначити умови щодо строків дії договору. Чи потрібно розміщувати в інтернеті зміни до річного плану закупівель і якими нормативними документами дана процедура регламентується? Відповідь: Так, потрібно, у відповідності до статті 2-2, ч.2 Закону України "Про закупівлю товарів, рбіт і послуг за державні кошти". Крім Закону, дана процедура, не регламентується жодним нормативним актом. Дякуємо за питання. Шановні панове! Прошу вас відповісти на моє запитання. 23 травня 2006 р. відбулися відкриті торги, у яких ми приймали участь. За попередньою оцінкою наша пропозиція стала найкращою. Проте 25 травня 2006 року надійшла скарга від організації, що не приймала участі у торгах. Зміст скарги стосується порушення Замовником строку для подання тендерних пропозицій до 23 днів. Замовник на запит Комісії подав всі необхідні матеріали, після чого неодноразово звертався до Комісії особисто, через провладні органи, письмово, телефоном тощо, але до цього дня (16.08.2006 р.) від Комісії не має жодної відповіді, що безумовно вже порушує абсолютно всі статті Закону, які присвячені оскарженню. Замовник не наважується приймати будь-яке рішення щодо акцепту пропозиції. Час збігає. Виконання роботи вже під великим питанням, оскільки її обсяг був надвеликий ще на червень місяць. А за умови тендерної документації строк виконання роботи - грудень 2006 р. Прошу пояснити, які діїї має прийняти замовник, учасник, щоб врегулювати цю ситуацію. І що буде з бюджетними коштами, якщо до кінця року Комісія так і не дасть відповіді? Дякую Відповідь: Згідно до ст. 36 Закону з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника замовнику або Комісії, або до суду. У ст. 37 Закону вказано, що надходження скарги замовнику або Комісії зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів. Скарга від організації надійшла до замовника від 25 травня 2006 року. Таким чином, якщо Замовник обґрунтовано відповів на неї та в результаті не задовольнив, за результатами оцінки замовник повинен акцептувати найкращу пропозицію. У разі, якщо замовник не бажає акцептувати тендерну пропозиції його бездіяльність можна оскаржувати у відповідності до ст. 37-1 Закону. Чи правильно буде, якщо державне підприємство при закупівлі бензину для власних потреб, визначає предмети закупівель в залежності від марки бензину? Відповідь: Визначення предмету закупівлі у відповідності до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (надалі Закон)відноситься до компетенції замовника торгів. На даний час Законом не встановлено порядок визначення замовником предмету закупівлі, тому Ваші дії цілком законні. Заказчик разместил в интернете план годовых закупок. В соответствии с этим планом закупка товара должна проводится в 3-м квартале сего года по процедуре запроса ценовых пропозиций. Фактически закупка была проведена без какого либо тендера. Нарушает ли заказчик таким образом законодательство? Відповідь: При проведении процедуры закупки посредством запроса ценовых предложений заказчик обязан разместить в Интернете ряд документов (ст. 4-1, ст. 29, ст. 32), в том числе и сам запрос. Поэтому если Вы точно не уверены проводились ли торги или не проводились, состоятся ли торги или не состоятся мониторте сайт (ы) на которых размещается инфо о закупках либо обращайтесь непосредственно к заказчику с письменными запросами с просьбой уведомить Вас о торгах (за одну неделю до раскрытия допустим), а также предоставить ЗАПИТ. А нарушает ли заказчик законодательство или нет то можно сказать, что все торги на сегодняшний момент проходят с нарушением действующего закона, если брать во внимание письма СБУ с которыми можно ознакомится на нашем сайте. Спасибо за вопрос. Чи можна розміщувати інформацію на сайті Вісника державних закупівель (tender.com.ua) відповідно до ст 4-1, 4-2, 8 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", з метою уникнути тиску з боку Європейського консалтингового агенства? Відповідь: З огляду на незмінність ситуації після 17.03.2006 року навколо забезпечення органами державної влади належного виконання розпорядниками державних коштів та замовниками торгів вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» стосовно оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет та незважаючи на те, що Міністерство економіки України не є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, лист Міністерства економіки України від 28.10.2005 року № 78-31/4 залишається актуальним. Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України надав лист від 28.04.2006 року № 18/4-1029, до міністерств, центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, а також Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України. В даному листі вказано, що інформаційна система «Портал «Державні закупівлі України» (www.zakupivli.com) не відповідає вимогам щодо застосування комплексної системи захисту інформації та підтвердження її відповідності в обсязі вимог статей 41 та 42 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Крім того, трохи раніше, Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (лист № 18/18/4-857 від 07.04.2006 року) встановлено, що інформаційні системи в мережі Інтернет, які, в частині створення комплексної системи захисту інформації та підтвердження її відповідності, та які дозволяють у повному обсязі забезпечити виконання вимог статей 41 та 42 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» відсутні. Оскільки з 07.04.2006 року вимоги Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» і можливість інформаційних систем у мережі Інтернет забезпечувати збирання, накопичення, передачу та обробку інформації щодо державних закупівель замовників з усіх адміністративно - територіальних одиниць України, а також надавати можливість здійснення електронних державних закупівель не притерпали суттєвих змін, які б надавали можливість належного виконання розпорядниками державних коштів та замовниками торгів вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», положення листа Міністерства економіки України від 28.10.2005 року № 78-31/4 та Листа Служби безпеки України від 29.04.2005 року №18/18/1-1152 повинні враховуватися замовниками торгів при оприлюдненні інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет передбаченої Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Але бюлетень Тендерної палати України не приймає оголошення про торги, якщо немає оприлюднення на славнозвісному сайті. Як визначити предмет закупівлі на наступний рік, коли втратив чинність Наказ Мінекономіки № 165 Відповідь: Розпорядження Антимонопольного комітету України, щодо річного плану закупівель зареєстровано Міністерством юстиції. В даному розпорядженні є певні рекомендації щодо визначення предметів закупівель. Ознайомитись з розпорядженням можно на сайті www.amc.gov.ua (Антимонопольний комітет України) Дякуємо за питання було проведено 2 процедури відкритих торгів на суму 157000,00грн., жодна з них не відбулась(не надано жодної пропозиції).В зв"язку з негайною потребою одночасно з проведенням повторної процедури відкритих торгів проведено процедуру цінових запитівна суму 14600,00 і укладено угоду.Одночасно з проведенням відкритих торгів втрет"є було укладено угоду на 29000,00грн. без проведення процедур закупівлі.Чи можна буде проводити в органах державного казначейства видатки по останній угоді? Відповідь: Проводити закупівлю без проведення торгів у даному випадку не є можливим. У відповідності до ст. 14 п. 3 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів. Чи можливо розміщення Замовником торгів оголошення на сайті tender.com, та направити оголошення поштою в редакцію ТПУ? Якщо ні, то як розмістити оголошення не укладуючи договір з Європейским консалтинговим агенством? Відповідь: У ст. 8 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» зазначено, що з метою створення оптимального конкурентного середовища діяльності засобів масової інформації у сфері закупівель оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України. На даний час склалася така ситуація у сфері державних закупівель: керівництво інформаційно-аналітичного бюлетня Тендерної палати України не розміщує оголошення про закупівлі (які вона повинна розміщувати на безкоштовній основі) без укладання договору з Європейським консалтинговим агентством, яке розміщує на своєму сайті www.zakupivli.com документи за гроші. Таким чином, не є можливим розміщення оголошення, не укладаючи договір з Європейським консалтинговим агентством. Натомість нова редакція Закону № 2664-15 від від 16.06.2005 передбачає згідно зі ст. 1, що замовник може самостійно визначати предмет закупівлі. Таким чином, є можливість розбити предмет закупівлі таким чином, щоб не проводити торгів взагалі. Обґрунтування такої розбивки предмета закупівлі треба підтверджувати протоколом засідання тендерного комітету. Розбивку предмета закупівлі можна робити за будь-якою методикою: за специфікою застосування, за місцем знаходження, за ознаками та ін. або із застосуванням будь-якого класифікатора. Але якщо товар, який закуповується, є однаковим за всіма ознаками та специфікою застосування, у разі якщо вартість його перевищує 30 тис. грн, передбачається проведення тендеру. Поступила скарга. вигляд огидний: про предмет закупівлі можна лише здогадуватися, тендерний комітет обізвано "тендерною КОМІСІЄЮ", та фнші недоліки. на підставі наказу Мінекономіки № 264 від 04.12.2000 р. ми могли не приймати таку скаргу до розгляду. Однак цей акт втратив чинність і нам доводиться відповідати на таку скаргу, яка, водночас, призупинила тендер. Як бути? Чим накажете користуватися для відмови у прийнятті таких "паперців"? Відповідь: Слушне питання. З моменту набуття чинності змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (надалі Закон), тобто з 17 березня 2006 року, досить складно провести процедури закупівлі без перешкод з боку скаржників, інтернет систем і т.д. Як діяти при надходженні скарги замовнику торгів установлено ст. 37 Закону. В частині другій ст.37 сказано, що Надходження скарги замовнику або Комісії зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів. Тобто у Вас є можливість призупинити процедуру закупівлі на один робочий день з дня надходження скарги, розглянути її та направити вмотивовану відповідь скаржнику, Тендерній палаті України, Державному казначейству України та Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України (надалі Комісія). Але частина 5 ст.37 Закону встановлює, що замовник чи комісія при винесенні рішення по розгляду скарги повинні враховувати висновок Тендерної палати України щодо розгляду даної скарги (в разі надходження останнього). В зв"язку з тим, що по відношенню до замовника чи комісіїї Тендерна палата України не здійснює владних управлінських функцій та не являється суб"єктом владних повноважень, то висновки даної спілки громадських організацій носять інформаційний характер і не являються нормативно-правовими документами які обов"язкові до виконання. При винесенні рішення по розгляду скарги слід керуватись виключно нормами Закону. Как лучше представить товар на тендере? Відповідь: Для представлення товару на тендері, як найкраще, треба уважно читати вимоги тендерної документації: комерційні, кваліфікаційні й технічні, та додержуватися їх з максимальною точністю. Які документи потрібні для участі у тендері? Відповідь: Керуючись ст. 21 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», тендерна пропозиція Учасника може складається з 3-х частин: У відповідності до ст. 21 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», тендерна пропозиція Учасника повинна складатися з 3-х частин: - комерційної; - кваліфікаційної; - технічної. Комерційна частина складається з Оферти та Специфікації тендерної документації. Комерційна частина повинна включати інформацію щодо ціни і валюти тендерної пропозиції, інших комерційних умов, передбачених тендерною документацією. Кваліфікаційна частина повинна включати всі документи щодо підтвердження кваліфікації Учасник та в інших частинах тендерної документації де є вимога включення такого документу до кваліфікаційної частини тендерної пропозиції. Згідно зі ст. 15 ЗУ "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" замовник може вимагати від учасників надання ними підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам, які можуть включати в себе: наявність дозволу або ліцензії на провадження відповідної діяльності; наявність обладнання, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; сплата податків і зборів (обов»язкових платежів); провадження учасниками господарської діяльності; відсутність рішення про визначення учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство. Технічна частина включає повну інформацію про характеристики предмета закупівлі та їх документальне підтвердження. Учасник, зобов»язаний подати всю необхідну й можливу інформацію щодо предмета закупівлі, який він пропонує поставити за договором про закупівлю. Для підготовки інформації мають бути використані, наскільки це можливо, стандартні показники. Учаснику торгів надається можливість представити в частині своєї тендерної пропозиції інші документи, з якими Учасник вважає за потрібне ознайомити Замовника торгів. В січні 2006 року ми проводили тендер по закупівлі санаторних путівок, по одному лоту торги не відбулися - не надійшло пропозицій. У квітні виникла необхідність у цих путівках.(потрібен спеціалізований санаторій який приймає хворих з пошкодженням органів зору). Чи можем ми провести закупівлю у одного виконавця? Якщо да, то чи потрібно оприлюднювати інформацію,у часності звіт,якщо сума закупівлі менша за 30 тис. грн? Відповідь: У відповідності до ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (надалі Закон), Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень. Тому якщо по визначеному вами як замовником торгів предмету закупівлі очікувана вартість по товарам чи послугам не перевищує та не дорівнює 30 тис. грн. то норми Закону не застосовуються до даної закупівлі Дякуємо за питання. Дорбый день! я юрист, занимаюсь консультациями в сфере госзакупок. Поcле вствпления в силу закона от 17 марта стало не возможно работать. Спецкомиссия рассматривает только жалобы относящиеся к "оприлюдненню інформаціі в мережі інтернет". Все остальные нарушения Спецкомиссию не волнуют в принципе. Так по моему опыту Заказчики выбирают победителей предлагающих ту же самую продукцию в 2-3 дороже и спецкомимссия никак не реагирует на жалобы... Заинтересован в участии в этом проекте. Поскольку борьба со спецкомиссией в одиночку не возможна... Прошу сообщить контактные телефоны, email Відповідь: Дякуємо за Вашу громадянську позицію! Наша організація, Спілка громадських організацій «Тендерна палата закупівель за кошти бюдетів усіх рівнів», готова до співпраці з Вами. Наші телефони: (057) 707-50-86, 707-50-88; e-mail: ukr-tender@ukr.net. Чекаємо на зв"язок. Поясніть будь ласка чи відноситься ямочний ремонт доріг до поняття "послуги"? Відповідь: Шановні замовники торгів, нині діюча редакція Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" зі змінами, що набули чинності 17 березня 2006 року, надає Вам змогу визначати предмети закупівлі не керуючись Державним класифікатором ДК 016-97. Тому визначайте предмети закупівлі на свій власний розсуд, головне щоб це було зафіксовано в протоколах тендерного комітету (за умови, що визначення предмету закупівлі являється згідно з положенням про діяльність тендерного комітету - функцією останнього). Дякуємо за питання В річному бюджеті було заплановано на ремонт доріг 314тис.грн. Виплачено заборгованість за минулий рік, ітому сума стала меншою 300 тис.грн. Чи можна проводити тендер щодо виконання ремонту доріг, якщо на цьому наполягає бюджетна комісія? Відповідь: У разі, якщо вами була сплачена заборгованість за минулий рік згідно з усіма правилами Наказу № 136 Державного казначейства України «Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюдетних коштів в органах Державного казначейства України, тобто Державне казначейство України затвердило погашення заборгованості по цієї статті витрат, якщо сума, виділена на ремонт доріг, складає менш, ніж 300 тис.грн., проведення тендера не є обов’язковим. міська рада заклала в бюджет на ремонт доріг суму, яка перевищує 300 тис.грн., але була виплачена заборгованість за минулий рік і тепер сума менша 300 тис. грн. Чи можна провести тендер, якщо на цьому наполягає бюджетна комісія? Відповідь: У разі, якщо вами була сплачена заборгованість за минулий рік згідно з усіма правилами Наказу № 136 Державного казначейства України «Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюдетних коштів в органах Державного казначейства України», тобто Державне казначейство України затвердило погашення заборгованості по цій статті витрат, якщо сума, виділена на ремонт доріг, складає менш ніж 300 тис. грн, проведення тендеру не є обов’язковим. Чи можливо розміщувати інформацію про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти шляхом запиту цінових пропозицій на нашому зовнішньому сайті та на сайті нашого Міністерства? Відповідь: У відповідності до вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (надалі Закон), інформація щодо державних закупівель оприлюднюється у обраних замовником інформаційних системах у мережі Інтернет (принаймні в одній), які відповідають вимогам викладеним в ст.ст. 4-1, 4-2 Закону. Тому якщо обрані Вами інформаційні системи відповідають вимогам Закону, будь - ласка розміщуйте. Чи необхідно застосування процедури запиту цінових пропозицій на проведенння поточного ремонту окремих ділянок автомобільних доріг, якщо на ремонт передбачено 70 тис.грн Відповідь: Так необхідно. Якщо сума очікуваної вартості по предмету закупівлі (якщо це товари та послуги) дорівнює або перевищує 30 тис.грн., то у відповідності до статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (надалі Закон), Закон застосовується до всіх закупівель товарів і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів. Дякуємо за питання Предмет закупівлі поточний ремонт на суму 200 тис.грн. вимагає тендеру чи ні? Відповідь: Згідно зі статею 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” поточний ремонт відноситься до визначення “послуг”, яке передбачає будь-яку закупівлю, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв’язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов’язані з консальтуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій. Таким чином, користуючись ст. 2 ч. 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, у якій зазначено, що торги необхідно проводити у разі, якщо очікувана вартість закупівлі товарів та послуг перевищує 30 тис. грн, робіт 300 тис. грн. Добрий день! Наше питання в наступному. На піставі яких документів надається преференція фірмам-учасникам тендерних закупівель та яким нормативним актом України визначений перелік таких документів? Дякуємо. Відповідь: Ст. 6 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” передбачає, що з метою створення належних умов захисту вітчизняного ринку замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни. Згідно зі ст. 1 Закону вітчизняний виробник – суб’єкт господарювання – резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на теріторії України. Таким чином, фірмам-учасникам надається преференційна поправка на підставі документів, які підтверджують належність до визначення вітчизняного виробника у відповідності до діючого законодавства України. Допоможіть, будь ласка, знайти у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016-97 закупівлю картриджів для принтерів та ксероксів. Дуже дякую. Відповідь: У відповідності до Державного класифікатору ДК 016-97, закупівель картриджів для принтерів та ксероксів, відносять до категорії, яка має код 30.02.1 “Устаткування для автоматичної обробки інформації”. У Класифікатору зазначено, що до цієї категорії відносяться: електронно-обчислювальні машини та інше устаткування для автоматичного оброблення інформації, вузли та приладдя для нього. Чи зацікавлені Ви у розробці спільних проектів щодо досліджень у сфері державних закупівель та розробці пропозицій удосконалення законодавства про державні закупівлі (на безкоштовній основі при укладанні договору про співдружність)? Відповідь: Дякуємо за Ваше бажання до співпрацювати з нашою організацією. Ми, в свою чергу, згідні співпрацювати з Вами з метою створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання. Добрий день! Вас турбує Управління капітального будівництва ВАТ "АК "Київводоканал". Наша організація проводить тендери на закупувлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, відповідно до ч.1 ст.23 Закону 9 зі змінами від 15.12.05р.) замовник зобовязаний зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, а також випадки, коли тендерне збезпечення не повертається учаснику. Чи маємо ми право в оглошенні про проведення тендерних торгів зазначити, що тендерне забепечення не вимагається? Дякуємо. Відповідь: По суті Ви самі відповіли на своє питання. Тендерне забезпечення замовник торгів повинен вимагати в обов"язковому порядку. Дякуємо за питання. Имеет ли право казначейство требовать от нашей организации подтверждение (письмо завереное тендерной палатой) о размещенной информации про проведение торгов, если они прошли путем котировок? Відповідь: У ст. 4-1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” зазначено, що з метою запобігання проявам корупції та формуванням ефективного середовища у сфері закупівель замовник зобов’язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет. Згідно зі ст. 8 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” розміщення у інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України інформації яка передбачена для запитів цінових пропозицій (котирувань) не передбачено. Таким чином надати Казначейству лист завірений Тендерною палатою України Ви не маєте змоги. Государственное предприятие в начале года заключило несколько договоров на товари на сумму более 300000. Скажите пожалуйста как быть: нужно ли перезаключать договора, обьявлять тендер, или оставить их действующими, а тендер применять к последующим? Спасибо. Відповідь: У Вашому випадку переукладати договори непотрібно. Нова редакція Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” набула чинності 17.03.06 р. Отже немає необхідності переукладати договори або оголошувати новий тендер. Усі договори, укладені на початку року, якщо вони набули чинності до 17.03.06 р., вважаються дійсними. Бюджетна организация має структурний підрозділ без статусу юридичної особи в іншому місті в межах однієї області, в якому не створено тендерного комітету, тільки робоча група. Підрозділ є розпорядником бюджетних коштів (спецфонд) нижчого рівня зігдно затвердженого кошторису. Підрозділ проводить закупівлі самостійно, крім відкритих торгів. Документацію підписує голова тендерного комітету головного підприємства. Укладені договори підписує керівник підрозділу, якому деліговано таке право. Чи буде вважатися це поділом предметів закупівель? Чи має право головне підприємство створити тендерний комітет в підрозділі? Дякую. Відповідь: Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядники державних коштів - органи держаної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань та здійснення платежів, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка перевищує 50 відсотків. Якщо, згідно з цією статтею, Ви є розпорядником державних коштів, тоді створення тендерного комітету у відповідності до ст. 12 Закону є можливим. У разі, якщо укладені договори підписує керівник підрозділу, тобто йому деліговане таке право, дії, пов’язані з проведенням тендеру, описані у вашому питанні, не вважатимуться поділом предметів закупівель. Отже, керівник підрозділу має бути Головою тендерного комітету згідно з п. 4 ст. 12 ЗУ. Звертаюсь не тільки до Вас, але до всього свідомого народу України, державні закупівлі паралізувало, а разом з цим і заклади державні, нічого не можливо купити для старих людей що знаходяться в нашому інтернаті, скоріш за все всі повимруть, бо тендерний комітет не в змозі виконати норми закону та не буде допускати порушень, щодо оприлюднення в інтернеті (ми його не те що не бачили, а навіть уяви не маємо, що це таке), питання може й не за адресою але все ж таки. Підкажіть як прогодувати стариків, та що за безглузді політики приймали такий закон (це вороги народу у яких нема нічого святого). ВИМАГАЄМО ВСИХ СУДИТИ. Відповідь: Ми розуміємо м"яко кажучи Вашу стурбованість, але зрозумійте правельно і 314 народних депутатів які проголосували за Закон, мета - боротьба з корупцією, відкритість, прозорість - ось цілі які начебто досягнуті ?! Але все одно ваша організація не може забезпечити прозорість, так і це добре скажуть депутати, будемо складати протоколи про адміністративні правопорушення, поповнемо бюджет, визнаємо всі договори про закупівлю нікчемними. Але все це лірика, яка ніякого відношення не має до тих людей які утримуються в Вашому інтернаті та до Вас-як члена тендерного комітету. Питань більше чим відповідей. Тому звертайтесь за телефоном 8/057/717-70-63, спробуємо Вам допомогти. А з приводу суду, нажаль у нас депутатська недоторканість ("святі" люди), а до святих звертаються стоячи навколішках. Були оголошенні відкритті торги по двум лотам. Торги не відбулися по жодному з лотів. На даний час змінений обсяг бюджетних асигнувань. Плануємо провести закупівлю тільки по одному з лотів. Чи можемо провести торги по запиту цінових пропозицій, якщо вартість предмета закупівлі (лота) не перевищує 100,00 тис. грн.? Відповідь: Цікаве питання. З набуттям чинності нової редакції Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і коштів за державні кошти" замовник торгів визначає сам предмет закупівлі (ст.1 ЗУ визначення поняття "тендерна документація"), тому все залежить від Вас. Чи потрібні ліцензії чи дозвіли щоб супроводжувати державну організацію в процедурі держ. закупівел (розробляти тендерні документації) для юр. фірми. Просимо надати відповідь в короткий час. Дякуємо Відповідь: Ні не потрібні так як ліцензцванню даний вид діяльності не підлягає Чи існують на даний час методичні рекомендації по розробці тендерної документації?Якими нормативними документами, крім ЗУ "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", регулюється зміст та порядок виготовлення тендерної документації? Відповідь: Керуйтесь Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", або купуйте права на використання об"єкту інтелектуальної власності у центрів, агенств, підприємств пов"язаних з палатою. Добрий день! Зіштовхулись з проблемою яку не можемо вирішити. У відповідності до річного плану закупівель наша організація повинна проводити цілу низку закупівель за бюджетні кошти. Чи може зараз після оприлюднення річного плану тендерний комітет змінити процедуру відкритих торгів на редукціон. Дякуємо. Відповідь: Можете, внесіть корегування в річний план закупівлі. Згідно ст. 4 ЗУ "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за держані кошти" замовнки торгів має розмістити інформацію в інтернеті. Хотілось би дізнатися перелік офіційних інформаційних систем у мережі Інтернет, які мають право розміщувати таку інформацію? На яких сайтах замовник має право розміщувати таку інформацію? Відповідь: З однієї сторони згідно з Листом ДСТСЗІ СБУ від 28.12.05 № 18/18/4-3588 ДЕПАРТАМЕНТА СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України опрацьовано листа Міністерства економіки України від 21.12.05 № 78-27/129 стосовно звернення ТОВ „Європейське консалтингове агентство” щодо включення веб-порталу „Державні закупівлі” (www.zakupivli.com) до переліку інформаційних систем у мережі Інтернет та здійснення експертизі наданих документів на відповідність зазначеної Інтернет-системи вимогам Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі - Закон). За результатами опрацювання вважаємо за доцільне повідомити, що експертиза Інтернет-систем на предмет їх відповідності вимогам Закону не входить до компетенції Департаменту. Одночасно маємо зазначити, що на теперішній час інформаційна система у мережі Інтернет „Портал „Державні закупівлі України” має побудовану комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) та Атестат відповідності ДСТСЗІ СБ України №81 від 07.09.05. Даний Атестат відповідності підтверджує відповідність КСЗІ вимогам технічного завдання та нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні. Використання електронного цифрового підпису та інших криптографічних механізмів розробниками „Порталу „Державні закупівлі України” в вищезазначеному технічному завданні не передбачено. Крім того, на звернення Міністерства економіки України від 07.11.05 № 78-27/18 щодо надання методичної, консультативної та практичної допомоги під час створення КСЗІ веб-сайту www.tender.com.ua ДП „Редакція інформаційно-аналітичного бюлетеня „Вісник державних закупівель” Департаментом, на період створення зазначеним ДП власної КСЗІ, здійснено необхідні організаційні та технічні заходи для забезпечення захисту інформаційних ресурсів вказаного веб-сайту за допомогою захищеного вузлу Інтернет-доступу ДСТСЗІ СБ України (далі - ЗВІД) та проведено експертизу модернізованої КСЗІ ЗВІД. На теперішній час здійснюються інші роботи, які передбачені спільним протоколом від 23.11.05 № 18/18/1-3182 між Департаментом та ДП „Редакція інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" стосовно реалізації ескізно-технічного рішення щодо забезпечення захисту інформаційних ресурсів веб-сайту www.tender.com.ua за допомогою ЗВІД. Також повідомляємо, що ніякі інші підприємства та організації не зверталися до Департаменту з проханням отримати Атестат відповідності КСЗІ згідно з „Положенням про державну експертизу в сфері технічного захисту інформації”, затвердженого наказом ДСТСЗІ СБ України від 29.12.99 № 62 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 24.01.00 № 40/4261. При цьому, принагідно вважаємо можливим підкреслити, що за наявними даними жодна з інформаційних систем у мережі Інтернет (у визначенні Закону), що використовуються на цей час в Україні, не відповідає у повному обсязі вимогам частини другої статті 41 та частини першої статті 42 Закону. Зокрема, у зв’язку із затримкою заходів щодо акредитації центрів сертифікації ключів, не існує інформаційних систем, в яких реалізовано вимоги Закону України „Про електронний цифровий підпис”. З другої сторони згідно з роз"ясненнями Міністерства економіки України від 28.10.05 № 78-31/4 На численні запити розпорядників державних коштів щодо порядку оприлюднення інформації, передбаченої Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет Міністерство економіки України повідомляє. 23 серпня 2005 року набула чинності нова редакція Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі – Закон) із останніми змінами та доповненнями, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави” від 16.06.05 № 2664-IV. У порівнянні з попередньою редакцією Закону значні зміни торкнулися, зокрема, вимог до інформаційних систем в мережі Інтернет та регламенту розміщення в них інформації про державні закупівлі. Так, вимогу щодо необхідності реєстрації інформаційної системи відповідно до чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності було скасовано, і відповідно до Закону, інформаційна система в мережі Інтернет має відповідати вимогам щодо захисту державної інформації, надавати можливість здійснення електронних державних закупівель тощо. Слід зазначити, що за інформацією Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (орган державного управління, на який покладено виконання в межах своєї компетенції контрольно-наглядових функцій щодо захисту інформації, необхідність охорони якої визначено законодавством) на сьогодні відсутні підзаконні нормативні акти, які визначають порядок застосування електронних державних закупівель при проведенні процедур у рамках Закону, організаційно-технічні засади та вимоги до здійснення електронних державних закупівель тощо. Для досягнення відповідності інформаційної системи вимогам чинної редакції Закону необхідним є вжиття відповідних заходів щодо технічного та криптографічного захисту інформації згідно з законодавчими нормами, встановленими ДСТСЗІ СБУ, а саме – Положенням про державну експертизу в сфері технічного захисту інформації, затвердженим наказом ДСТСЗІ СБУ від 29.12.99 № 62. Водночас проект наказу Міністерства економіки України, який затверджує порядок ведення Переліку інформаційних систем, наразі знаходиться в стадії опрацювання та погодження в Департаменті спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ і Державному департаменті з питань зв»язку та інформатизації Мінтрансзв»язку України. При цьому, документи, необхідні для включення до переліку інформаційних систем у мережі Інтернет надані Міністерству економіки тільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство” (власник інформаційної системи у мережі Інтернет “Портал “Державні закупівлі України” (www.zakupivli.com). ТОВ “Компанія “Технології комунікацій” (власник інформаційної системи в мережі Інтернет, www.e-tenders.kiev.ua) повідомило Міністерство економіки України про тимчасове припинення функціонування інформаційної системи “Електронні державні закупівлі України”, як самостійної інформаційної системи, та про злиття з інформаційною системою “Державні закупівлі України”. Інформаційна система в мережі Інтернет ДП “РІАБ “Вісник державних закупівель” (www.tender.com.ua) перебуває в стані доопрацювання в частині отримання технічного захисту інформації. Відповідно до частини 2 статті 4-2 Перелік інформаційних систем у мережі Інтернет веде уповноважений орган у встановленому ним порядку. Порядок ведення Переліку інформаційних систем у мережі Інтернет не повинен суперечити Закону. До такого Переліку забороняється включення інформаційних систем у мережі Інтернет, які не відповідають вимогам Закону, а також невключення інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам Закону. Разом з цим, вибір інформаційних систем у мережі Інтернет здійснюється замовником самостійно на конкурентних засадах (частина 7 статті 4-1), що фактично призводить до правової колізії, оскільки наразі до Переліку може бути включена лише одна система, а конкурсний порядок відбору передбачає участь у процедурі торгів (тендеру) принаймні двох учасників. У зв»язку з цим, Міністерство економіки України направило звернення до Конституційного суду України з проханням надати тлумачення вимог зазначених статей Закону у разі, якщо тільки одна інформаційна система в мережі Інтернет буде відповідати вимогам Закону. З огляду на вищезазначене, до затвердження переліку інформаційних систем у мережі Інтернет та вирішення законодавчої колізії щодо його формування, Мінекономіки вважає за можливе розміщення інформації про державні закупівлі на сайтах www.zakupivli.com та www.tender.com.ua (відповідно до листа Служби безпеки України замовники можуть використовувати вказаний сайт для розміщення інформації щодо державних закупівель до отримання відповідного атестату відповідності Комплексній системі захисту інформації ДСТСЗІ СБУ) за встановленим власниками цих систем реґламентом. Міністерство вважає за доцільне головним розпорядникам бюджетних коштів вжити відповідні заходи із захисту інформації щодо відповідно до вимог ДСТСЗІ СБУ для розміщення визначеної Законом інформації на власних веб-сайтах. Крім цього повідомляємо, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.02 № 3 “Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації мають розміщувати на власних веб-сайтах, зокрема, відомості про проведення закупівель товарів (робіт, послуг) за державні кошти, які вимагаються Законом. Таким чином можемо зробити висновок, що інформацію передбачену Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти " можно розміщувати на сайтах www.tender.com.ua (безкоштовно), www.zakupivli.com ("за правилами інформаційної системи"), а також на власних веб-сайтах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської, міських державних адміністрацій. Проводиться закупіля мяса за процедурою відкритих торгів. В тендерній документації є вказівка що учасник має надавати послуги щодо транспортування до місця, завантаження і розвантаженя. Ці послуги входять ціну товару і додатково не оплачуються. В тендерній документації написано, що учасник має відповідати наступним кваліфікаціїним вимогам - наявність відповідних дозволів та (або) ліцензій Один з учасників надіслав скаргу у який вимагає, у якій наполягає щоб тендерний комітет привів тендерну докуметації у відповідність з законодавством, а саме включив вимогу про надання ліцензії на вантежні перевезення, т.к. надання таких послуг підлягає ліцензуванню. Яка Ваша думка з цього приводу? Відповідь: Наявність ліцензії на вантажні перевезення , у тому разі і продуктів харчування, потрібна, якщо перевезення виконує не виробник або постачальник (власник товарів), а стороння автотранспортна організація. Обовязкова наявність ліцензії на грузоперевезення потрібна у тому разі, коли закуповуються послуги по перевезенню автотранспортом. Бюджетна організація отримала лист - звернення від народного депутата України Лукашука О.Г., з вимогою представити документи Спілці громадських організацій «Тендерна палата України» стосовно застосування замовником процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Як потрібно реагувати на дані листи - звернення. Відповідь: В зв"язку з тим, що СГО «Тендерна палата України», місцем діяльності якої являється м. Київ, а народний депутат не може наполягати на тому щоб громадська організація порушувала свою статутну діяльність, СГО «Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів всіх рівнів» пропонує звернутись до своєї регіональної Тендерної палати, та надати документи тій громадській організації, територія діяльності якої співпадає з вашим місцезнаходженням. Але обов"язково направте лист (відповідь) в зазначений в листі - зверненні строк, з подякою за увагу до діяльності Вашого підприємства (установи). За додатковою консультацією звертайтесь по тел. /057/717-70-63 Громадська приймальня СГО «Тендерна палата закупівель» по понеділкам з 9-00 до 11-00 год., п"ятницям з 16-00 до 18-00 год. В структуру городского отдела культуры входят музыкальные школы, Дворцы культуры и две библиотечные системы – для взрослых и для детей. В каждом структурном подразделении есть директор и свои расчетные счета. Распорядителем кредитов является начальник отдела культуры. В годовой смете расходов две библиотечные системы проходят отдельно. Вопрос: имеет ли право библиотечная система для взрослых проводить тендер на закупку литературы самостоятельно, т.е. отдельно от библиотечной системы для детей или только одновременно с детской системой, сливая в единую сумму средства, выделенные для двух библиотечных систем? Відповідь: У відповідності до ст.1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (надалі Закон) розпорядниками державних коштів являються - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов"язань та здійснення платежів. Враховуючи вище вказане розпорядником бюджетних коштів начальник відділу культури не може бути. Щодо Вашого питання: ст.1 Закону, встановлює, що здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації. Для більш детальної відповіді необхідна додаткова інформація: 1. Чи створено тендерні комітети в структурі міського відділу культури; 2. Хто являється кінцевим розпорядником бюджетних коштів; 3. Хто підписує договір про закупівлю. Дякую за питання Фахівець у сфері державних закупівель Підприємства "Редукціон" Островерх Геннадій Вікторович 8/0572/28-56-43 Консультація надана на громадських засадах Ваше бачення ролі та повноважень громадських організацій, зокрема ТПУ та ТПЗ Відповідь: Громадські організації у сфері держзакупівель мають функціонувати для забезпечення прозорості та інформування всіх верств населення про витрачання бюджетних коштів. У Законі про роль ТПУ написано аж цілу статтю, але чому саме ця організація прописана в Законі? Начебто всім зрозуміла необхідність громадського контролю у цій галузі. Але недосконалість Закону створила ситуацію, коли виконання функцій виконавчої влади передбачається громадською організацією. Тобто Мінекономіки і ТПУ мають однакові повноваженя. Що ж стосується ролі конкретно ТПЗ, то ми намагаємось якось прояснити цю ситуацію та інші прогалини в законодавстві, за свою місію маємо протистояння свавіллю і корупції у різних колах влади. Зараз ми проводимо соцопитування для вивчення громадської думки щодо державної політики у сфері держзакупівель. Її потрібно також враховувати для формування нормальнофункціонуючої інфраструктури державних закупівель. Дякуємо за питання Чому у нас в державі ще досі не навели законним шляхом порядок у сфері державних закупівель? Яка роль громадських організацій у цьому процесі? Я розумію, що ставлю досить складні питання, але все ж таки хотілось би почути Ваші думки. Відповідь: Ми пропонуємо реальну роботу в нашій Спілці громадських організацій "Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів всіх рівнів", яка є легітимною на цей час в Україні. Запрошуємо до співпраці всіх хто не байдужий до стану державних закупівель, готові вислухати Ваші думки, пропозиції, представити інформаційний простір на нашому сайті для висвітлення проблемних питань. С приводу порядку у сфері державних закупівель. На ринку державних закупівель, на даний час працюють м"яко кажучи не дуже чисті на руку підприємства, маються на увазі різноманітні експертні, консалтингові центри, які "мониполізували" даний ринок послуг, нав"язують себе замовникам торгів використовуючи різноманітні засоби недобросовісної конкуренції. Поки будуть працювати ці центри порядку у сфері державних закупівель не буде і цю проблему можна вирішити тільки на рівні законотворчого органу. Спілка громадських організацій "Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів всіх рівнів" буде виступати проти порушень будь-ким чинного законодавства України у сфері державних закупівель. Дякуємо за питання. Поставте своє питання П.І.Б.: Організація: Телефон: E-Mail: WWW: Ваше питання: Спілка громадських організацій "Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів всіх рівнів" Громадська приймальня розташована за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, к.601 Всі права застережено ПЕРЕДПЛАТА НА ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ "РЕДУКЦІОН" ТРИВАЄ ПІДПИСНИЙ ІНДЕКС 95913 Розробка сайту: LotusSoft