Статус ╕ орган╕зац╕я

Статус астроном╕чно╖ обсерватор╕╖, ╖╖ права та обов'язки, структура ╕ штат, управл╕ння та ф╕нансування регулюються “Положеннями про астроном╕чну обсерватор╕ю Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка”, що затверджен╕ 14 березня 2003 року. Астроном╕чна обсерватор╕я Ун╕верситету ма╓ статус науково-досл╕дно╖ установи ╕ ╓ структурним п╕дрозд╕лом Ун╕верситету, який входить до складу науково-досл╕дно╖ частини. Обсерватор╕я також ╓ базою для п╕дготовки спец╕ал╕ст╕в, маг╕стр╕в ╕ кадр╕в вищо╖ квал╕ф╕кац╕╖ за спец╕альн╕стю “Астроном╕я” та “Астроф╕зика ╕ рад╕оастроном╕я”.

Кер╕вництво Обсерватор╕╓ю зд╕йсню╓ директор, який признача╓ться ректором Ун╕верситету ╕з числа кандидатур рекомендованих Вченою радою ун╕верситету та Науково-техн╕чною радою Обсерватор╕╖.

Науково-техн╕чна рада Обсерватор╕╖ створю╓ться з метою розгляду:

• основних питань розвитку наукових досл╕джень Обсерватор╕╖;
• конкурсних та атестац╕йних справ;
• питань п╕дготовки спец╕ал╕ст╕в вищо╖ квал╕ф╕кац╕╖;
• ╕нших важливих питань д╕яльност╕ Обсерватор╕╖.

До складу Науково-техн╕чно╖ ради входять: директор, його заступники, зав╕дувач╕ в╕дд╕л╕в та науков╕ кер╕вники тем. Також до складу Науково-техн╕чно╖ ради можуть входити один – два пров╕дн╕ спец╕ал╕сти ╕нших астроном╕чних установ (за ╖х згодою). Склад Науково-техн╕чно╖ ради Обсерватор╕╖ затверджуються ректором ун╕верситету терм╕ном до 3-х рок╕в. Головою Науково-техн╕чно╖ ради Обсерватор╕╖ ╓ ╖╖ директор.

Основна д╕яльн╕сть

Основною д╕яльн╕стю Обсерватор╕╖ ╓ виконання у встановленому порядку науково-досл╕дних роб╕т та досл╕дно-конструкторських роб╕т з астроном╕чно╖ та косм╕чно╖ тематики. Основн╕ напрямки науково╖ д╕яльност╕ Обсерватор╕╖ так╕:

• досл╕дження ф╕зичних процес╕в на Сонц╕, сонячно╖ активност╕ та сонячно-земних зв'язк╕в;
• досл╕дження нестац╕онарних з╕р р╕зно╖ природи зм╕нност╕, зоряних скупчень, м╕жзоряного середовища нашо╖ та ╕нших галактик;
• досл╕дження будови та походження галактик, великомасштабно╖ структури Всесв╕ту та ╖╖ елемент╕в;
• досл╕дження фотометричних, спектрофотометричних та поляриметричних властивостей штучних небесних т╕л з метою досл╕дження впливу на них навколоземного косм╕чного середовища та вироблення ╕ вдосконалення стратег╕╖ контролю косм╕чного простору;
• визначення координат та в╕дстан╕ до спец╕ал╕зованих штучних супутник╕в Земл╕ з метою досл╕дження форми Земл╕ та задач косм╕чно╖ геодез╕╖.

Структура

Основними структурними п╕дрозд╕лами Обсерватор╕╖ ╓ так╕ в╕дд╕ли, як╕ сформован╕ в╕дпов╕дно до основних наукових напрямк╕в:

• в╕дд╕л практично╖ астроном╕╖ та ф╕зики ближнього космосу,
• в╕дд╕л ф╕зики Сонця,
• в╕дд╕л ф╕зики з╕р ╕ галактик,
• в╕дд╕л релятив╕стсько╖ астроф╕зики та космолог╕╖.

Допом╕жними структурними п╕дрозд╕лами Обсерватор╕╖ ╓:

• б╕бл╕отека Астроном╕чно╖ обсерватор╕╖;
• господарська група.

В даний час наукову роботу в обсерватор╕╖ виконують 17 наукових сп╕вроб╕тник╕в, в тому числ╕ 9 кандидат╕в, 1 доктор наук та 8 ╕нженерно-техн╕чних прац╕вник╕в. Повний штат обсерватор╕╖ 26 прац╕вник╕в.

Обсерватор╕я проводить сама та прийма╓ участь в кооперативних програмах астроном╕чних спостережень, мон╕тор╕нг╕в та служб за активн╕стю Сонця, блиском зм╕нних з╕р, квазар╕в, галактик, лазерно╖ локац╕╖ штучних супутник╕в Земл╕, контролю за косм╕чним простором.