Below is the text of the page https://library.sumy.ua/places.html stored 2006-09-29 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

Визначні місця

[index.html] Сім чудес світу... На згадку приходять найвидатніші пам´ятки стародавніх культур: піраміди Стародавнього Єгипту, храм Артеміди в Ефесі, сади Семіраміди у Вавилоні, мавзолей у Галікарнасі, статуя Зевса, колос Родоський, маяк в Олександрії. Десятиліття нас учили знати і любити сім чудес і ще багато чого високого, але далекого й чужого. А свого близького, рідного не помічали, критикували, а то й руйнували. Отже, давайте вивчати свою малу батьківщину. Ми розкажемо про сім чудес нашого рідного міста. Серед визначних пам ’яток архітектури м. Суми виділимо такі: Альтанка Воскресенська церква Спасо-Преображенський собор Іллінська церква Пантелеймонівська церква Троїцький собор Церква Петра і Павла А л ь т а н к а Почати свою розповідь про архітектуру м. Суми хочеться з мальовничої альтанки, що в центрі міста. Не тому, що це головна пам’ятка, а тому, що альтанка - ніби візитна картка Сум. Біля неї фотографуються на пам’ять гості міста, роблять рекламні знімки музичні ансамблі і виробничі фірми, репродукції з її зображенням прикрашають путівники, комплекти поштових листівок про Суми. Але що ми знаємо про неї? Лише те, що вона була побудована у минулому столітті. Але ким? З якого приводу? Перегорнемо сторінки історії... Наприкінці минулого століття петербурзькі вчені дійшли висновку - в нашому місті мають бути поклади нафти. Приїхали до Сум, зайшли до земства, домовились про пошукові роботи. Місце для них було відведено прямо перед земською управою, на площі. З’явилася свердловина, але нафти не виявили. Про свердловину може і забули б, якби не купець другої гільдії, родич Харитоненко - Ліщинський. Йому тоді належав сад, який він подарував місту і котрий сьогодні є частиною міського парку. Купець долучив до саду ще шмат землі, на якому була і ця свердловина. За розпорядженням Ліщинського перша свердловина була закрита стальною плитою і на її місці зведено альтанку. Хто ж був автором цієї споруди? Автором проекту альтанки як і сторожового будиночку (на Покровській площі, нині “Красной”) був Матвій Щавеліїв. Він був міщанином м. Суми. Народився 5 серпня 1864 року. Його батько - селянин Курської губернії. В Сумах М.Щавеліїв працював креслярем у Земській Управі. Біля альтанки посадили акуратні алеї. По вихідним дням грав духовий оркестр. Ні революції, ні війни не зачепили своєю руйнівною силою старовинну прикрасу міста. Мистецьке дерев’яне різьблення мовби не старіло. Такою залишається альтанка і по сьогодні. І сьогодні, як і багато років тому, в альтанці грає духовий оркестр влітку, а поряд кружляють пари в ритмі старовинного вальсу. В о с к р е с е н с ь к а ц е р к в а Найстаріша кам’яна споруда в нашому місті, шедевр українського бароко - Воскресенська церква в Сумах збудована в 1702 році на кошти Андрія Кондратьєва. На жаль, історія не зберегла нам імені її майстрів, що так талановито виконали цю споруду. З цією церквою пов’язана така історія. Герасим Кондратьєв, засновник нашого міста, мав сестру Марію незвичайної вроди. Вона відрізнялась задерикуватим норовом та свавіллям. В той же час під Сумами з’явилась ватага розбійників, котра грабувала людей. Цар особисто звернувся до Г. Кондратьєва з вимогою ліквідувати банду. Розбійників було схоплено на Харківському шляху. Отаманом виявилася сестра-красуня Герасима Кондратьєва. На сімейній раді вирішили замурувати її в стіну Воскресенської церкви. Так і вчинили. Чи мала ця легенда під собою історичне підґрунтя? Відповісти важко. Але відомо, що після революції 1917 р. Воскресенську церкву віддали під гуртожиток робітникам. У 20-х роках мешканці гуртожитку вирішили обстежити підвал. Виявили підземний хід, що вів до Псла. Знайшли і замуровані останки жіночого тіла. Чи були то останки легендарної отаманші розбишацької ватаги? Хтозна? Довгий час в приміщенні Воскресенської церкви знаходився відділ декоративно - прикладного мистецтва художнього музею. З 1996 року перший поверх повернуто віруючим Української православної церкви, де і проходять служби Божі. В грудні 2002 року громадськість міста відзначатиме 300-річчя цієї визначної споруди. С П А С О – П Р Е О Б Р А Ж Е Н С Ь К И Й С О Б О Р Головний собор міста. Збудований в 1776 - 1788 рр. Спершу він був дерев”яним, пізніше цегляним, ще добудовувався, розширювався. Нинішній вигляд має після капітальної реконструкції, яка була здійснена в 1882 - 1892 рр. під керівництвом відомого архітектора М. Ловцова на кошти сумського мецената Дмитра Івановича Суханова . Колись вони разом із І.Г.Харитоненко починали займатися підприємництвом: І.Харитоненко на ті кошти збудував Павлівський цукровий завод, а Д. Суханов на ці кошти проводив перебудову собору. На жаль, Суханов не дожив до дня закінчення реконструкції. Він помер у грудні 1890 року. Храм добудував його племінник. Храм було освячено у листопаді 1892 року. Багато років Д. Суханов був старостою Спасо - Преображенського собору, засновником хресного ходу з Іконою Божої Матері із Собору в с. Шпилівка, упорядником соборного хору та церковноприходської школи. Хор та школа утримувались його коштами. В самому храмі вражає Іконостас, виконаний з мармуру і малахіту. Колись інтер”єр храму прикрашали живописні роботи на біблійні теми, написані Маковським та Лебедевим. Деякі з цих творів Маковського зберігаються в Сумському художньому музеї. В другій половині ХІХ ст. до собору була прибудована 56 - метрова дзвіниця, котру, як і собор, увінчує золотий купол. На дзвіниці установлені куранти. В роки громадянської війни годинник був пошкоджений і до 1947 року не працював. В 1947 році настоятель Спасо - Преображенського собору звернувся з проханням до керівництва заводу ім. Фрунзе налагодити годинник собору. Цю роботу доручили головному енергетику підприємства Іллі Петровичу Ліщинському , для якого другою професією була професія годинникаря. Знайшлися помічники - один із керівників заводу І.І. Нікітін ( він забезпечував за кресленнями І. Ліщинського виготовлення деталей, яких не вистачало ). І двоє висококваліфікованих робітників - В.І. Балоненко і А.І. Нікітін . Годинник на соборі більш досконалий, ніж кремлівський. Кремлівський годинник заводять двічі на добу, о 12 і 24 годині. А годинник нашого собору заводиться тільки раз протягом трьох діб. З того часу годинник іде... Спасо - Преображенський собор взято на облік як пам’ятку архітектури. І Л Л І Н С Ь К А Ц Е Р КВ А Іллінська церква була збудована на честь святого Іллі - одного з великих пророків. В сучасному вигляді церква споруджена на Засумці у 1836 - 1845 рр. До того служби йшли у дерев’яній церкві ( з 1705 р. ). З 1732 року при церкві діяла церковноприходська школа. В 1791 році церква згоріла і в 1792 р. почалося будівництво дерев’яної церкви. В 1836 році поруч з дерев’яною церквою було почато будівництво кам’яної - нині діючої, яке було завершено в 1845 р. На будівництво церкви велику суму грошей пожертвував купець Тихонов. Іллінська церква знайшла своє відтворення у картині К.О. Трутовського “Базар у провінції”. П А Н Т Е Л Е Й М О Н І В СЬ К А Ц Е Р К ВА. На початку нинішнього століття відомий вже тоді архітектор О.Н. Щусєв отримав замовлення на будівництво чоловічого монастиря святого великомученика Пантелеймона. Фінансував будівництво багатий купець - сумчанин, купець який мав кілька магазинів готового одягу - І. Кулішов. В 1911 році відкрилася церква - композиційний центр майбутнього Пантелеймонівського монастиря. Зведена церква була у формах псковсько - новгородської архітектури ХІІ - ХІІІ ст., в якій О.В. Щусєв кохався. В 1913 - 1914 рр. було збудовано увесь монастирський комплекс, який включав Пантелеймонівську церкву, двопо­верховий будинок архиєрейського корпусу та сторожку. Доля Пантелеймонівського монастиря і найперше його церкви не була безхмарною. Монастир було закрито на початку 30-х років. Церква ж функціонувала до 1963 року, потім була закрита. Довгий час церкву використовували як склад, згодом вирішили відкрити там планетарій. Та прийшли інші часи. Церква була реставрована силами прихожан. 19 січня 1991 року тут відбулося перше богослужіння. Т Р О Ї Ц Ь К И Й С О Б О Р. Троїцький собор - це вже третій в історії міста храм, освячений на честь святої Трійці. Про перший дерев”яний, найраніша згадка належить до 1730 року. При церкві існувала початкова школа і притулок для немічних хворих. 1827 року двоє з родини Линтварьових - Михайло Лаврентійович і його небіж Павло Михайлович ( ті самі, що в них у садибі колись перебував А. Чехов ) неподалік нинішнього собору звели муровану двопрестольну церкву ( головний престол - в ім”я святої Трійці, а приділ - в ім”я святих Чернігівських чудотворців ). На початку ХХ ст. постало питання про розширення приміщення церкви. Зійшлися на думці про нову споруду. Усі матеріальні витрати на її будівництво взяв на себе спадкоємець Івана Герасимовича - його син Павло Іванович Харитоненко. Церемонію закладання храму приурочили до дня народження останнього з роду Романових - царя Миколи ІІ - 6 травня 1901 року Усі роботи по будівництву Троїцького храму доручили талановитому сумському архітектору Г.К. Шольцу. Проект Троїцького храму було розглянуто і затверджено на засіданні Харківського правління 23 березня 1901 року. Будівництво йшло дуже довго через фінансову скруту родини Харитоненків. Ікони для храму писав відомий художник М.В. Нестеров. Його руці належать ікони: Христос, Богоматір, Трійця, св. Миколай, архангели Гавриїл та Михаїл. 16 образів написав для храму московський художник І.І. Нивинський. Ряд ікон створив художник Кузьма Петров - Водкін. Іконостас було розроблено і виготовлено відомим московським архітектором О.В. Щусєвим, художником - скульптором В.В Кузнєцовим, але до Сум іконостас так і не потрапив. Щусєв створив також оригінальний малюнок мозаїчної підлоги і огорожі навколо храму. У червні 1913 року задзвонили 12 дзвонів. Свячення собору призначили на 26 вересня 1914 року та раптова смерть П.І. Харитоненка, а згодом перша світова війна перешкодили цьому. До кінця храм тоді так і не був завершений. Після революції храм майже не змінився. В 1976 році почалася реконструкція , яка тривала більше 10 років. Довгий час храм використовувався як зал органної музики. З 1996 року частина храму віддана парафіянам. Ц Е Р К В А П Е Т Р А І П А В Л А. Спочатку видана була грамота на будівництво церкви при цвинтарі в ім”я апостолів Петра і Павла. Постійних прихожан , приписаних до цього храму не було. Існувала церква за рахунок добровільних пожертвувань, заупокійних служб... Священники звернулися до громадян з проханням посприяти богоугодному ділу і в 1839 році було зібрано пожертвувань на суму 14 тис. крб. В цьому ж році міська влада прибрала з цвинтаря свої хлібно - фуражні припаси та господарські будівлі і на звільненому місці був закладений перший камінь церкви. Кошти на будівництво церкви пожертвував також сумський купець 3-ї гільдії Іван Федорович Скубенко. 15 вересня 1851 року церкву Петра і Павла було освячено й І.Скубенко на довгі роки став церковним старостою, вносячи великі внески в її упорядкування Вгору стор інки Головна | Новини | Про бібліотеки | Все про м.Суми | Наші спонсори | Контакти | Мапа сайту Якщо у Вас виникли питання або пропозиції стосовно нашого сайту пишіть webmaster@library.sumy.ua У разі виникнення технічних проблем - пишіть support@library.sumy.ua Дизайн (с) Віктора Мартюшова